Документ № 93689559

Справа № 991/9494/20

Номер провадження 1-кп/991/84/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2020 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сікори К.О.,

суддів Гавриленко Т.Г., Танасевич О.В.,

за участю секретаря судового засідання Тарана А.В.,

прокурора Сидоренка В.А.,

представника потерпілого, цивільного

позивача - Національного банку України Клименка О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

його захисника адвоката Левченка І.І.,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Левченка І.І. про повернення обвинувального акта прокурору у межа х кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000003517 від 17 листопада 2016 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Вознесенськ Миколаївської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною п`ятою статті 191, частиною четвертою статті 28, частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

І. Історія провадження

1. У провадженні Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.

Ухвалою суду від 20 листопада 2020 року у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

2. У підготовчому судовому засіданні 03 грудня 2020 року захисником обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокатом Левченком І.І. було заявлено клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, у задоволенні якого ухвалою суду від 03 грудня 2020 року було відмовлено.

3. У підготовчому судовому засіданні 04 грудня 2020 року захисником Левченком І.І. повторно заявлено клопотання про повернення обвинуваченого акта прокурору з інших підстав.

В обґрунтування свого клопотання захисник Левченко І.І. зазначив, що обвинувальний акт не відповідає вимогам статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, з огляду на таке:

1) обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення по кожній із інкримінованих статей;

2) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, не містить встановлення фактів вчинення особами певних дій, які мають ознаки статті 255 Кримінального кодексу України, а лише несе у собі зміст вказаної статті, а також відсутні визначені статтею 91 Кримінального процесуального кодексу України обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні;

3) фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, не можуть містити знеособлення у вигляді «Особа 1», «Особа 9», «Особа 32»;

4) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, містить відомості про те, що постановою прокурора від 14 січня 2020 року кримінальне правопорушення в межах кримінального провадження № 42016000000003517 від 17 листопада 2016 року було закрито на підставі пункту 4 частини першої статті 284 Кримінального кодексу України;

5) реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

ІІ. Позиція учасників підготовчого судового засідання

4. У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Левченко І.І. клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити та повернути обвинувальний акт прокурору.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання свого захисника.

Прокурор у задоволенні клопотання захисника Левченка І.І. просив відмовити та зазначив, що обвинувальний акт відповідає як вимогам статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, так і вимогам цього Кодексу в цілому; містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення; до обвинувального акта додані визначені процесуальним законодавством додатки.

Також прокурор зазначив, що сторона захисту обізнана, хто саме є знеособленими суб`єктами, оскільки матеріали, які відкривалися стороні захисту у порядку статті 290 Кримінального процесуального кодексу України, містять відомості про цих осіб, а тому права обвинуваченого жодним чином не порушуються.

Щодо тверджень захисника про невідповідність реєстру вимогам Кримінального процесуального кодексу України, прокурор зазначив, що підставою для повернення обвинувального акта є невідповідність саме обвинувального акта Кримінальному процесуальному кодексу України, а не його додатків.

З урахуванням викладеного, прокурор наголосив, що підстави для прийняття судом рішення про повернення обвинувального акта прокурору відсутні.

Представник потерпілого, цивільного позивача Клименко О.В. підтримав думку прокурора.

ІІІ. Мотиви суду

5. Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши матеріали обвинувального акта та додатки до нього, проаналізувавши доводи клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Левченка І.І. про повернення обвинувального акта прокурору, суд дійшов до наступного висновку.

Частиною четвертою статті 110 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України в підготовчому судовому засіданні суд, зокрема, має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Тобто виключною підставою для повернення обвинувального акта прокурору є його невідповідність вимогам закону.

Процесуальний порядок складання обвинувального акта у кримінальному провадженні, перелік відомостей, що має містити обвинувальний акт, а також тих процесуальних документів, які в обов`язковому порядку мають бути долучені до нього, наведено у статті 291 Кримінального процесуального кодексу України.

Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Водночас суд звертає увагу, що обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення є предметом розгляду в судовому засіданні кримінального провадження по суті.

Також суд враховує, що за змістом пункту 5 частини другої статті 291 Кримінального процесуального кодексу України визначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються в обвинувальному акті, належить до дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

До цього ж, як прямо передбачено законом, фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються в такій формі і в такому обсязі, які прокурор вважає встановленими за результатами проведеного досудового розслідування.

6. Так, твердження захисника про те, що обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення по кожній із інкримінованих статей, суд не вважає підставою для повернення обвинувального акта прокурору, оскільки судом у підготовчому судовому засіданні не надається оцінка обставинам, зазначеним в обвинувальному акті, а вирішується питання щодо можливості призначення судового розгляду на підставі наданого обвинувального акта.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що в обвинувальному акті фактичні обставини кожного з кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_1 , викладаються так, як їх було встановлено під час досудового розслідування і як це вважав за необхідне прокурор.

Доводи захисника про те, що формулювання обвинувачення кожного з кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_1 , зокрема, час, місце, спосіб вчинення, наразі не можуть бути оцінені, оскільки суд не може вийти за межі підготовчого судового засідання, під час якого фактичні обставини справи не досліджуються.

7. Стосовно позиції захисника про те, що виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, передбаченого статтею 255 Кримінального кодексу України, не містить встановлення фактів вчинення особами певних дій та обставин, які підлягають доказуванню, колегія суддів зазначає, що Кримінальний процесуальний кодекс України не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором фактичних обставин кримінального правопорушення, зобов`язувати змінювати їх, оскільки, як вже зазначалося вище, визначення форми та обсягу обвинувачення належить виключно до дискреційних повноважень прокурора.

8. Твердження захисника про те, що фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, не можуть містити знеособлення у вигляді «Особа 1», «Особа 9», «Особа 32», не свідчать про порушення вимог до форми чи змісту обвинувального акта, які визначені статтею 291 Кримінального процесуального кодексу України.

9. Зазначення в обвинувальному акті про закриття кримінального провадження № 42016000000003517 від 17 листопада 2016 року на підставі пункту 4 частини першої статті 284 Кримінального кодексу України, а не Кримінального процесуального кодексу України, є вочевидь технічною помилкою та не може бути підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

10. Стосовно невідповідності реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам статті 109 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Зі змісту пункту 3 частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України слідує, що єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом на предмет відповідності вимогам Кримінального процесуального кодексу України під час підготовчого судового засідання, є саме обвинувальний акт. Додатки до обвинувального акта, визначені частиною четвертою статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, реєстр матеріалів досудового розслідування лише долучається до обвинувального акта, тобто не є його частиною чи складовою.

Реєстр матеріалів досудового розслідування не є і не може бути предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання, оскільки Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає наявність недоліків у реєстрі матеріалів досудового розслідування як підставу для повернення обвинувального акта прокурору.

11. Колегія суддів наголошує на тому, що зі змісту пункту 3 частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України вбачається, що суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже, повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які дійсно перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

При розгляді клопотання судом не встановлено таких недоліків обвинувального акта, які б перешкоджали суду призначити судовий розгляд. В той же час оцінка судом відповідних доводів захисника можлива на стадії судового розгляду, під час якої суд за участю сторін на підставі дослідження наданих доказів здійснює розгляд кримінального провадження і ухвалює за наслідками цього судове рішення.

З огляду на перелік обов`язкових відомостей, які повинен містити обвинувальний акт відповідно до статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, та підставу для повернення обвинувального акта прокурору, яка зазначена в пункті 3 частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що вказані захисником Левченком І.І. обставини не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта, а тому у задоволенні його клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 314, 369, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Левченка І.І. про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000003517 від 17 листопада 2016 року, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.О. Сікора

Судді Т.Г. Гавриленко

О.В. Танасевич