Документ № 93737328

Справа № 991/4996/20

Провадження № 1-кп/991/53/20

УХВАЛА

21 грудня 2020 року місто Київ

Колегія Вищого антикорупційного суду у складі суддів Ногачевського В.В. (головуючий), Галабали М.В., Крикливого В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Федорової А.В.,

прокурора Гарванка І.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

його захисників Дорошенка К.К. та Телешецького О.І.,

розглядає у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 52019000000000906 про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища міського типу Золочів Золочівського району Харківської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.3 ст. 369 Кримінального кодексу України.

01.12.2020 суд отримав від захисника Телешецького О.І. клопотання про скасування запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 .

У клопотанні захисник вказав, що запобіжний захід необхідно скасувати, оскільки на цей час відсутні ризики, визначені ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), що можуть свідчити про перешкоджання обвинуваченим ОСОБА_1 здійсненню правосуддя у справі.

В тому числі, захисник вказує на відсутність підстав вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, адже до цього часу відповідально виконував покладені на нього процесуальні обов`язки. ОСОБА_1 , як стверджує сторона захисту, має стійкі родинні та дружні зв`язки у місці його проживання. На думку захисту, ризик переховування від суду відсутній ще й через те, що обвинувачений проходить періодичні обстеження та регулярні перевірки стану свого здоров`я в українських лікарів, має значне майно на території України, можливість втрати якого не дозволяє йому покинути межі країни.

Захисник зазначив про те, що ризики впливу ОСОБА_1 на свідків та вчинення ним іншого кримінального правопорушення теж відсутні.

Окрім цього, сторона захисту просила суд врахувати особисті якості обвинуваченого. Як зазначив захист, ОСОБА_1 раніше не судимий. Ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності він раніше не притягався. ОСОБА_1 одружений, має двох малолітніх дітей (2009 і 2015 років народження) та батьків пенсійного віку, які перебувають на його утриманні. Обвинувачений має постійне місце роботи, з 15.06.2020 року працює на посаді менеджера з продажу непродовольчих товарів в ТОВ «СУМИБУД-С», характеризується добре.

Також сторона захисту вказала на суми доходу ОСОБА_1 за 2019 рік, що, на думку захисту, не є значними.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його інший захисник Дорошенко К.К. підтримали заявлене клопотання.

Прокурор вказав на продовження існування ризиків вчинення обвинуваченим дій, визначених ст. 177 КПК, тому просив відмовити у задоволенні клопотання захисту.

Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 , не підлягає скасуванню, зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Умовою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК).

До таких ризиків ч. 1 ст. 177 КПК відносить можливість обвинуваченого:

1) переховуватися від суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім цього, ст. 178 КПК містить перелік обставин (в тому числі й особисті якості обвинуваченого), які необхідно також врахувати при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК до запобіжних заходів відноситься застава.

За ч. 4 ст. 182 КПК розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов`язково здійснюватиме подібні дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

На думку суду, ризик переховування обвинуваченого від суду залишається можливим. Про це свідчить тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, суворість можливого покарання та пов`язані із цим негативні для особи наслідки.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України. Санкція зазначеної норми передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Суд погоджується з твердженнями захисника, що за відсутності інших обставин ризик переховування від суду не можна вважати встановленим. Проте, обґрунтовуючи наявність цього ризику, суд зважає окрім зазначеного ще й на майновий стан обвинуваченого, що випливає з його щорічних декларацій. Зокрема, у власності обвинуваченого та його родини перебуває значна частина нерухомого майна та транспортних засобів. Раніше ОСОБА_1 та його дружина мали значний дохід та грошові активи в іноземній валюті. Також у минулому ОСОБА_1 часто виїжджав до іноземних держав, хоча й, як зазначив захисник у клопотанні, ця обставина не може свідчити про однозначну можливість обвинуваченого покинути територію України, оскільки він виїжджав до іноземних держав переважно з метою проходження оздоровлення чи відпочинку та кожного разу повертався.

Варто також зазначити, що ризик переховування від суду не є аналогічним поняттю ризику втечі за межі кордону держави. Ризик втечі є ширшим, він може реалізовуватись не лише шляхом виїзду до інших держав, хоча й не виключає таку можливість.

Щодо тверджень сторони захисту, що за час застосування запобіжного заходу процесуальна поведінка ОСОБА_1 була бездоганною, суд не виключає того, що вона була зумовлена, в тому числі, й відповідним запобіжним заходом.

Разом з тим, суд не виключає також можливості впливу обвинуваченого на свідків, зокрема двох понятих, які брали участь під час проведення слідчої дії- огляду автомобіля ОСОБА_2 від 30.10.2020.

Показання свідка отримуються судом усно шляхом допиту особи безпосередньо в судовому засіданні. А отже, за відсутності дієвого запобіжного заходу є ризик незаконного впливу на свідків.

Суд враховує перераховані захисником Телешецьким О.І. у клопотанні відомості, що характеризують обвинуваченого. Однак, за наявності встановлених ризиків запобіжний захід - необхідний як такий.

Отже, і надалі існують ризики, що зумовлюють продовження дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі зазначеного, суд постановив:

ПОСТАНОВИВ:

-відмовити у задоволенні клопотання захисника Телешецького О.І. про скасування застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення й оскарженню не підлягає.

Судді:

М.В. Галабала В.В. Крикливий В.В. Ногачевський