Документ № 93771727

Справа № 991/10094/20

Провадження1-кс/991/10348/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,

за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,

прокурора САП Степаняна С. Л., детектива НАБУ Хайрутдінова Е. О.,

захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Солодка Є. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (Національне бюро, НАБУ) Хайрутдінова Едгарда Олександровича, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Офісу Генерального прокурора Симоненком О., про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22020000000000241 від 20.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (КК України),

ВСТАНОВИЛА

Клопотання було подане у кримінальному провадженні № 22020000000000241 від 20.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (КК України), що могло бути вчинено колишнім Головою Державної податкової служби України ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . За версією обвинувачення, він міг вчинити умисне зловживання владою та службовим становищем під час здійснення повноважень Голови ДПС, з метою одержання неправомірної вигоди для ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг», що було здійснено всупереч інтересам служби, та завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам.

Клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду 9 грудня 2020 року.

Виклад обставин, зазначених у клопотанні

Детектив зазначає, що відповідно до нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України (постанов щодо утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України, Положення про Державну податкову службу України) та на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України «Про призначення ОСОБА_1 Головою Державної податкової служби України» № 286-р від 08.05.2019 року, ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , був Головою Державної податкової служби України з 21.05.2019 року. Він, відповідно до своєї посади, постійно виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто, відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України, був службовою особою.

В період з 14.05.2019 року по 28.08.2019 року, відповідно до наказу Офісу великих платників податків ДФС України (ОВПП ДФС України) № 822 від 12.04.2019 року, службові особи ОВПП ДФС України провели документальну планову виїзну перевірку ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства; правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 1 грудня 2014 року по 31 березня 2019 року (з урахуванням норм ст. 102 Податкового кодексу України (ПК України).

Під час проведення перевірки виникли протиріччя у застосуванні вимог ст. 252 ПК України в частині оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин, усунення яких потребувало спеціальних технічних знань. Тому, Дніпропетровське управління ОВПП ДФС України звернулося із запитом до Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» з проханням надати інформацію щодо змін корисних копалин під час їх видобування. Він відповів листом № 01-13/135р від 06.08.2019 року, підтвердивши правову позицію ОВПП ДФС України, зазначивши, що на етапах дроблення руди та виготовлення концентрату неагломерованого при переробці залізної руди в залізорудний концентрат не відбувається зміна мінеральних форм корисних копалин (руди), її агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури.

Окрім цього, з метою правильного застосування норм ПК України під час перевірки ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» в частині оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин та формування єдиної позиції з вказаного питання, Дніпропетровське управління ОВПП ДФС України звернулося до ОВПП ДФС України зі службовою запискою щодо винесення на розгляд Робочої групи на рівні ДФС України цих питань (відповідно до Порядку роботи робочої групи з вирішення питань щодо застосування положень нормативно-правових актів, затвердженого наказом ДФС України № 719 від 25 серпня 2016 року «Про затвердження Порядку роботи та Складу робочої групи з вирішення питань щодо застосування положень нормативно-правових актів»). Ця робоча група, з урахуванням листа НТУ «Дніпровська політехніка» № 01-13/135р від 06.08.2019 року, розглянула питання щодо визнання об`єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин в частині руд заліза, які підлягають збагаченню для приведення продукції гірничого підприємства до стандартизованого вмісту заліза для цілей металургії (рентна плата), обсягів товарної продукції гірничого підприємства, яку ідентифікують назвою «концентрат залізорудний неагломерований». Робоча група вирішила, що об`єктом оподаткування рентною платою ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» є обсяг товарної продукції - концентрату залізорудного неагломерованого, базою оподаткування є розрахункова вартість продукції ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг», що є результатом збагачення залізистих кварцитів - руд заліза, що потребують збагачення, до рівня концентрату залізорудного неагломерованого, про що було зазначено в Протоколі засідання робочої групи з вирішення питань застосування положень нормативно-правових актів від 12 серпня 2019 року. Його було направлено листом Департаменту податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ДПС України 661/7/99-00-05-01-01-17 від 2 вересня 2019 року на адресу ОВПП ДПС України для врахування під час перевірки.

За результатами документальної планової виїзної перевірки ОВПП ДФС України склав Акт № 103/28-10-46-17/24432974 від 05.09.2019 року, який встановлює порушення ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» вимог ПК України, в тому числі пп. 14.1.37, пп. 14.1.112, пп.14.1.128, пп.14.1.150 п. 14.1 ст. 14, пп. 252.3, п. 252.5, п. 252.6, п. 252.7, п. 252.16, п. 252.18 ст. 252 ПК України, в результаті чого було занижено податкові зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 2 245 721 372,52 грн.

ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» не погодилося із висновками Акта податкової перевірки і, відповідно до ст. 86 ПК України, подало письмові заперечення. Після їх розгляду, висновки Акта було залишено без змін.

Далі, на підставі висновків Акта податкової перевірки, з урахуванням заперечень до нього, ОВПП ДПС України прийняв податкові повідомлення-рішення (ППР) щодо виявлених порушень, в тому числі № 0003394617 від 09.10.2019 року про збільшення грошового зобов`язання із рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на 2 245 721 372,52 грн.

ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» не погодилося із ППР, а тому, в порядку адміністративного оскарження, подало скаргу до ДПС України № 851/12-71 від 25.10.2019 року щодо скасування ППР, в тому числі № 0003394617 від 09.10.2019 року, оскільки висновки Акта податкової перевірки, на підставі яких їх було прийнято, на думку ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг», є необґрунтованими та не відповідають вимогам законодавства України.

Детектив звертає увагу на те, що відповідно до п. 1 Розділу ІІ Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 916 від 21.10.2015 року, скарги на рішення контролюючих органів у місті Києві, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи. Рішення за результатами розгляду таких скарг платника податків, згідно зі ст. 56 ПК України та п. 5 Розділу ІХ Порядку розгляду скарг, приймає керівник контролюючого органу, його заступник або уповноважена особа.

З урахуванням цього, детектив зазначає, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи свої повноваження скасовувати повністю чи в окремій частині акти територіальних органів ДПС України, маючи на меті, з використанням власного службового становища, створити умови для отримання неправомірної вигоди юридичною особою - ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг», розробив протиправний механізм скасування повністю та частково ППР від ОВПП ДПС України, у тому числі й ППР № 0003394617 від 09.10.2019 року про збільшення грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 2 245 721 372,52 грн та застосування штрафу у сумі 561 430 343,13 грн.

Для надання висновку щодо неправомірності нарахування платежів, зазначених у ППР на підставі Акта податкової перевірки, в тому числі по рентній платі, службові особи Департаменту правового забезпечення до Департаменту податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування та Департаменту адміністрування податків направили службову записку від 29.11.2019 року №4118/99-00-08-05-05-18. Проте, Департамент податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування у відповідь на службову записку повідомив у листі № 1067/99-00-05-01-01-18 від 13.12.2019 року про те, що висновки, зроблені ОВПП ДПС України за результатами перевірки ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» є об`єктивними, обґрунтованими, задокументованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, містять чіткий опис встановлених фактів порушень податкового законодавства, з належною їх класифікацією та обґрунтуванням вимогами нормативно-правових актів, які були чинними на момент скоєння податкового порушення. У свою чергу, Департамент адміністрування податків, виконуючи службову записку Департаменту правового забезпечення від 29.11.2019 року, розглянув скаргу ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» та повідомив у листі № 2681/99-00-04-04-01-18 від 11.12.2019 року про те, що нарахування грошового зобов`язанні із рентної плати цьому суб`єкту господарювання є правомірним.

Детектив вважає, що, реалізуючи свій злочинний умисел, Голова ДПС України ОСОБА_1 23.12.2019 року, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою одержання для ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» неправомірної вигоди у вигляді уникнення вказаним підприємством обов`язку сплати грошових зобов`язань з рентної плати відповідно до Акту документальної планової виїзної перевірки ОВПП ДФС України № 103/28-10-46-17/24432974 від 05.09.2019 року, діючи всупереч інтересам служби, прийняв шляхом підписання рішення про результати розгляду скарги № 14247/6/99-00-08-05-03 від 23.12.2019 року, яким, окрім іншого, повністю скасував ППР ОВПП ДПС України від 09.10.2019 року № 0003394617 на суму 2 245 721 372,52 грн. Детектив стверджує, що ОСОБА_1 зробив це, знаходячись у своєму службовому кабінеті за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, при цьому достовірно знаючи про висновки Департаменту податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування та Департаменту адміністрування податків ДПС України, про які зазначалося раніше. Також, зловживаючи своїм службовим становищем, ОСОБА_1 умисно проігнорував та не взяв до уваги Протокол засідання робочої групи з вирішення питань застосування положень нормативно-правових актів від 12.08.2019 року, яка була ініційована ОВПП ДФС України під час перевірки ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг». Це рішення Голови ДПС України ОСОБА_1 набрало чинності та є обов`язковим для виконання. Детектив стверджує, що ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» використало його як підставу для несплати до Державного бюджету України обов`язкових платежів у сумі 2 245 721 372,52 грн, та державним інтересам було спричинено тяжкі наслідки на цю суму у виді ненадходження коштів до Державного бюджету України.

Детектив зазначає, що також, відповідно до висновку експертів КНДІСЕ за результатами проведення комплексної судової експертизи матеріалів, речовин та виробів та економічної експертизи від 22.05.2020 року № 8628/20-71/8629/20-34 при збагаченні залізних руд та виробництві концентрату за технологічними схемами, що застосовуються на збагачувальних фабриках ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» змін кристалічних форм мінералів рудної сировини, їхнього агрегатно-фазового стану та кристалохімічної структури не відбувається та висновки Акту перевірки № 103/28-10-46-17/24432974 від 05.09.2019 року ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» було документально підтверджено. Крім того, за результатами тематичної перевірки в ДПС України щодо правомірності дій службових осіб ДПС України під час розгляду скарги ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» та прийняття рішення за результатами її розгляду, було складено акт № 646/99-00-02-01-03-14 від 10.07.2020 року, де було зазначено, що Голова ДПС України ОСОБА_1 неправомірно скасував ППР № 0003394617 від 09.10.2019 року про збільшення грошового зобов`язання із рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 2 245 721 372,52 грн.

Обґрунтування клопотання

Детектив зазначає, що 20.10.2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Він зазначає, що підозра обґрунтовується усіма доказами у сукупності, перелік яких зазначений у клопотанні (нормативні акти та інші документи, протоколи допиту свідків, висновки експертиз). Відповідно, надані докази вказують на проведені слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії.

Обставини, що перешкоджали здійснити інші необхідні процесуальні дії раніше

У клопотанні детектив зазначає про те, що 20.10.2020 року, заступник Генерального прокурора змінив підслідність у кримінальному провадженні № 22020000000000241 від 20.10.2020 року на підслідність за детективами Національного бюро. Далі, детективи здійснювали вивчення матеріалів досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, які зібрав попередній орган досудового розслідування. З 20.10.2020 року і дотепер було проведено слідчі та процесуальні дії, необхідність у проведенні яких виникла вже після вивчення та аналізу зібраних доказів у цьому кримінальному провадженні, зокрема, було допитано (додатково допитано) свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також було витребувано від ДПС та Офісу ВПП ДПС відомості, які мають значення для досудового розслідування та самі по собі або ж в сукупності можуть бути використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні.

Також, після проведення цих дій, виникла необхідність провести допит підозрюваного ОСОБА_1 , а тому 26.11.2020 року та 30.11.2020 року його викликали на допит. Проте, він не з`явився, тому станом на зараз детективи здійснюють заходи для перевірки відомостей, які підтверджують отриманням ним повісток про виклик, а також для встановлення причин неприбуття ОСОБА_1 у разі їх отримання. Детектив також звертає увагу на те, що тільки у кінці листопада та на початку грудня 2020 року, від адвоката Солодка Є. В., який надає правову допомогу підозрюваному ОСОБА_1 , надійшли відомості щодо того, що ОСОБА_1 проживає понад останні шість місяців у Федеративній Республіці Німеччині. Детектив стверджує, що ці відомості також повинні бути перевірені слідчими та процесуальними діями, до проведення яких неможливо достовірно встановити місце проживання підозрюваного ОСОБА_1 та провести слідчі та процесуальні дії за його участі.

Окрім цього, детектив стверджує, що після проведення допитів свідків у період з жовтня по листопад 2020 та після отримання у грудні 2020 року відомостей від ДПС України та ОВПП ДПС України, виникла необхідність провести повтору судову економічну експертизу.

Процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додаткового часу

Детектив зазначає, що орган досудового розслідування має провести такі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії у цьому кримінальному провадженні:

-судову економічну експертизу, оскільки висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 22.05.2020 року № 8628/20-71/8629/20-34 за результатами проведення комплексної судової експертизи матеріалів, речовин та виробів та економічної експертизи не у повній мірі забезпечив виконання вказаної вимоги КПК України та досягнення мети призначення на проведення цієї експертизи, у частині питань судової економічної експертизи;

-слідчі (розшукові) та процесуальні дії, з метою встановлення місцезнаходження другого примірника рішення ДПС про результати розгляду скарги від 23.12.2019 року № 14247/6/99-00-08-05-03, на якому, згідно із зібраними у ході досудового розслідування доказами (документами та показаннями) повинні міститись підписи («візи») всіх виконавців, які забезпечували розгляд скарги ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» № 851-12/71 від 25.10.2019 року, та їх керівників, та який повинен був зберігатись у матеріалах зібраних у ході розгляду вищевказаної скарги, однак цього документа нема у ДПС;

-слідчі (розшукові) та процесуальні дії з метою встановити місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_1 , з метою провести за його участі слідчі та процесуальні дії, зокрема, його допит, за необхідності одночасний допит, а також заходи забезпечення кримінального провадження;

-інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, необхідність у проведенні яких може виникнути після проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, описаних у попередніх пунктах.

Строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій

Враховуючи складність кримінального провадження, обсяг та специфіку процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування, а також потреби достатнього строку досудового розслідування для того, щоб визначитись з вичерпним переліком слідчих та процесуальних дій, після проведення яких можливо буде прийняти законне кінцеве процесуальне рішення, строк досудового розслідування необхідно продовжити до чотирьох місяців, тобто, до 20.02.2021 року.

Доводи сторін

Адвокат Солодко Є. В. у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про продовження строку досудового розслідування. Він зазначив, що клопотання не було вручене ОСОБА_1 . Його аргументи також стосувалися того, що ОСОБА_1 не повідомили про підозру, оскільки не підтверджено те, ким, коли, де і в який спосіб його повідомлено про підозру. Вручення повідомлення про підозру не підтверджується матеріалами сторони обвинувачення, в тому числі на повідомленні про підозру відсутні підписи підозрюваного. Він зазначив, що ОСОБА_1 проживає у Федеративній Республіці Німеччині, де здійснює адвокатську практику, і про це відомо органу досудового розслідування з 27.11.2020 року, коли адвокат Солодко Є. В. надіслав повідомлення № 2250/01. Таким чином, перебіг процесуальних строків, пов`язаних із датою ймовірного вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1 навіть і не починався, оскільки вказане повідомлення не було вручено.

Прокурор САП Степанян С. Л. підтримав доводи детектива, викладені у клопотанні. Він також зазначив, що ОСОБА_1 належним чином повідомили про підозру. Він зазначив, що звернення з клопотанням одразу до слідчої судді зумовлене тим, що серед слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, проведення яких потребує додаткового часу, є судова економічна експертиза, проведення якої, з урахуванням строків проведення таких експертиз, буде довшим за строк, на який досудове розслідування може продовжити прокурор (тобто, до трьох місяців).

Також, на електронну пошту суду надійшов лист, у якому зазначено особу, яка його підписала, як ОСОБА_1 . У цьому листі зазначається про те, що ні ОСОБА_1 , ні члени моєї родини не отримували повідомлень про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. У листі також зазначається про те, що ОСОБА_1 постійно перебуває на території Федеративної Республіки Німеччини за адресою: АДРЕСА_1 ), де займається надання правової допомоги з території відповідної країни. Лист завершується тим, що ОСОБА_1 повідомляє, що готовий співпрацювати із правоохоронними чи судовими органами в передбаченому законом порядку, із врахуванням місця його постійного перебування.

Мотивація суду

Слідча суддя, дослідивши доводи викладені слідчим (детективом) в клопотанні, перевіривши додані до клопотання матеріали кримінального провадження, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого було подано клопотання, доводи сторін у судовому засіданні та інші матеріали, дійшла до такого.

До цього кримінального провадження, з урахуванням особливостей дії кримінального процесуального закону в часі, встановлених Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 року (положення не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін) та того, що відомості про кримінальне правопорушення були внесені за цим номером кримінального провадження 20.10.2020 року, до цього кримінального провадження застосовуються норми чинного КПК України без застережень.

Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Якщо досудове розслідування злочину до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений у частині другій статті 219 КПК України, вказаний строк може бути продовжений неодноразово слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 КПК України (ч. 1 ст. 294 КПК України). Якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 КПК України, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 КПК України:

1)до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора;

2)до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора;

3)до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками. (ч. 3 ст. 294 КПК України)

Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить:

1)дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;

2)вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину. (ч. 2 ст. 219 КПК України).

Разом із тим, строк досудового розслідування з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину становить два місяці (п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України).

Також, слідча суддя враховує те, що у клопотанні про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру зазначаються, зокрема, суть повідомленої підозри і правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, у вчиненні якого підозрюється особа та посилання на докази, якими обґрунтовується підозра (п. 3-4 абз. 2 ч. 2 ст. 295-1). Тому, з урахуванням того, що наявність належного повідомлення про підозру впливає на обчислення строків, беручи до уваги те, що обидві сторони надають суперечливі доводи щодо повідомлення про підозру ОСОБА_1 , слідча суддя має встановити обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також факт повідомлення про підозру у порядку, визначеному КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності можуть переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Слідча суддя звертає увагу на те, що ОВПП ДФС України склав Акт № 103/28-10-46-17/24432974 від 05.09.2019 року, який встановлює порушення ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» вимог ПК України, в тому числі пп. 14.1.37, пп. 14.1.112, пп.14.1.128, пп.14.1.150 п. 14.1 ст. 14, пп. 252.3, п. 252.5, п. 252.6, п. 252.7, п. 252.16, п. 252.18 ст. 252 ПК України, в результаті чого було занижено податкові зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 2 245 721 372,52 грн. Обставини щодо бази оподаткування рентною платою також обґрунтовуються листом Департаменту податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ДПС України 661/7/99-00-05-01-01-17 від 2 вересня 2019 року зі складеним протоколом за результатами проведеної робочої групи з цього питання, де встановлюється, що об`єктом оподаткування рентною платою ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» є обсяг товарної продукції - концентрату залізорудного неагломерованого, базою оподаткування є розрахункова вартість продукції ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг», що є результатом збагачення залізистих кварцитів - руд заліза, що потребують збагачення, до рівня концентрату залізорудного неагломерованого. Разом із тим, на доведеність порушення також можуть вказувати: лист Департаменту податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування № 1067/99-00-05-01-01-18 від 13.12.2019 року про те, що висновки, зроблені ОВПП ДПС України за результатами перевірки ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» є об`єктивними, обґрунтованими, задокументованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, містять чіткий опис встановлених фактів порушень податкового законодавства, з належною їх класифікацією та обґрунтуванням вимогами нормативно-правових актів, які були чинними на момент скоєння податкового порушення; а також лист Департаменту адміністрування податків № 2681/99-00-04-04-01-18 від 11.12.2019 року про те, що нарахування грошового зобов`язанні із рентної плати ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» є правомірним. В подальшому, у висновку експертів КНДІСЕ за результатами проведення комплексної судової експертизи матеріалів, речовин та виробів та економічної експертизи від 22.05.2020 року № 8628/20-71/8629/20-34 також зазначалося про незмінність кристалічних форм мінералів рудної сировини, їхнього агрегатно-фазового стану та кристалохімічної структури при збагаченні залізних руд та виробництві концентрату за технологічними схемами, що застосовуються на збагачувальних фабриках ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг», а також про те, що висновки Акта перевірки № 103/28-10-46-17/24432974 від 05.09.2019 року ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» було документально підтверджено. Крім того, на наявність такого порушення вказують результати тематичної перевірки в ДПС України щодо правомірності дій службових осіб ДПС України під час розгляду скарги ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» та прийняття рішення за результатами її розгляду - в акті № 646/99-00-02-01-03-14 від 10.07.2020 року зазначається, що Голова ДПС України ОСОБА_1 неправомірно скасував ППР № 0003394617 від 09.10.2019 року про збільшення грошового зобов`язання із рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 2 245 721 372,52 грн. Ці докази також підтверджуються рядом допитаних свідків, повний перелік яких детектив зазначає у клопотанні, зокрема, особами, які є державними ревізорами-інспекторами ДПС України, службовими особами відділу адміністративного оскарження з оподаткування іншими податками і платежами управління адміністративного оскарження ДПС України, та іншими.

Разом із тим, ОСОБА_1 підписав рішення про результати розгляду скарги ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» № 14247/6/99-00-08-05-03 від 23.12.2019 року, яким, окрім іншого, повністю скасував ППР ОВПП ДПС України від 09.10.2019 року № 0003394617 на суму 2 245 721 372,52 грн. У рішенні, зокрема, зазначалося, що у випадках, коли для вирішення питань, що мають значення для здійснення податкового контролю, необхідні спеціальні знання у галузі науки, мистецтва, техніки, економіки та в інших галузях, проводиться експертиза. У цьому ж випадку, експертиза під час здійснення податкового контролю за рішенням керівника контролюючого органу не проводилася. Далі, у рішенні порівнюються листи від представників НТУ «Дніпровська політехніка», надані ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» під час розгляду скарги, та надані на запит Дніпропетровського управління ОВПП ДФС, використані під час перевірки. Позиції цих двох листів не збігаються. Тому, визначення грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за наявності різних висновків щодо переробки залізної руди в залізорудний концентрат потребує додаткового дослідження.

У цьому рішенні він, зокрема, не врахував доводи, викладені у висновках Департаменту податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування та Департаменту адміністрування податків ДПС України та проігнорував і не взяв до уваги Протокол засідання робочої групи з вирішення питань застосування положень нормативно-правових актів від 12.08.2019 року, яка була ініційована ОВПП ДФС України під час перевірки ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг». Таке неврахування без належного обґрунтування викликає сумніви в тому, що ОСОБА_1 міг бути зацікавлений у прийнятті саме такого рішення. Беручи це до уваги, є підстави вважати, що ОСОБА_1 міг умисно не врахувати ці доводи інших органів, зловживаючи при цьому своїм службовим становищем. Тому, на цьому етапі слідча суддя вважає, що є підстави стверджувати, що підозра щодо ОСОБА_1 є обґрунтованою.

Щодо повідомлення про підозру, слідча суддя зазначає про таке.

Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Особа набуває статусу підозрюваного у випадку: 1) повідомлення їй про підозру або 2) якщо особа була затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або 3) якщо щодо неї складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК України, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених КПК України запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. З матеріалів скарги вбачається, що підставою для повідомлення про підозру у цьому випадку був пункт 3 частини 1 статті 276 КПК України (це підтверджується текстом повідомлення про підозру, копію якого надає скаржник). Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Норми КПК України вказують на те, що особу 1) мають повідомити про підозру (і, якщо встановлено, що вона проживає за кордоном, повідомлення має бути вручене згідно з міжнародним договором про правову допомогу), або 2) мають бути вжиті заходи для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (це можливо якщо повідомлення про підозру не вручено особі внаслідок невстановлення місцезнаходження особи).

У матеріалах містяться такі відомості щодо повідомлення про підозру. 20.10.2020 року йому було направлено повідомлення про підозру за адресами: АДРЕСА_2 (де він зареєстрований згідно з матеріалами кримінального провадження), АДРЕСА_3 (де він проживав за останньою інформацією), АДРЕСА_4 (колишнє місце роботи у юридичній компанії «Sayenko Kharenko", а також ця адреса зазначена у єдиному реєстрі адвокатів, як «адреса робочого місця»). До Офісу Генерального прокурора надійшли довідки про причини повернення/досилання із позначкою «за закінченням терміну зберігання», а з юридичної компанії «Sayenko Kharenko» надійшов лист, у якому зазначається, що ОСОБА_1 не працює там з 27.08.2018 року. Також, Офіс Генерального прокурора надіслав лист з повідомленням про підозру до ДП «Управління житловими будинками» Управління справами апарату Верховної Ради України, на балансі якого знаходиться будинок по АДРЕСА_3 у Києві. Директор підприємства надіслав відповідь, зазначивши, що підозрюваний не проживає за вказаною адресою. Офіс Генерального прокурор також надіслав лист з повідомленням про підозру до ЛКП «Балатон-409», яке є житлово-експлуатаційною організацією за адресою будинку по АДРЕСА_5 . Крім цього, прокурори групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні здійснили виїзд за відомою адресою проживання ОСОБА_1 на АДРЕСА_3 , з метою вручити йому повідомлення про підозру чи дорослому члену родини для передачі підозрюваному (на це вказує доручення та рапорт). За результатами виїзду прокурори встановили, що за цією адресою проживає дружина ОСОБА_1 , яка повідомила, що ОСОБА_1 зараз нема та відмовилась відчинити двері та отримати повідомлення про підозру для ОСОБА_1 .

З матеріалів клопотання вбачається, що станом на момент вручення повідомлення про підозру, орган досудового розслідування не мав відомостей щодо точного місцезнаходження ОСОБА_1 . Попри те, що адвокат зазначає, що він повідомив орган досудового розслідування про місцезнаходження ОСОБА_1 за кордоном, він зробив це листом від 27.11.2020 року, тобто після надсилання повідомлення про підозру ОСОБА_1 за його адресами в Україні.

Слідча суддя зазначає, що орган досудового розслідування не знав, де перебуває ОСОБА_1 , але, разом з тим, мав відомості стосовно того, що він може знаходитися за межами України. Це підтверджується, зокрема, витягом про перетин кордону ОСОБА_10 від ГЦОСІ ДПСУ. У ньому зазначено, що особа з іменем ОСОБА_11 та відповідним паспортом перетнула державний кордон у напрямку Туреччини (міста Стамбула) 13.10.2020 року і, з того часу, не поверталася в Україну.

Слідча суддя вважає, що на момент повідомлення про підозру місцезнаходження ОСОБА_1 органу досудового розслідування не було відоме. Більше того, твердження адвоката, а також лист, підписаний особою на ім`я ОСОБА_1 не є документами на підтвердження інформації щодо постійного перебування ОСОБА_1 у Федеративній Республіці Німеччини. Тому, слідча суддя приходить до висновку, що єдиним способом для повідомлення про підозру у цьому випадку був спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень. Слід звернути увагу на те, що вжиття заходів для вручення не означає безпосереднє вручення повідомлення про підозру.

У Главі 11 КПК України визначено порядок вручення повідомлень. Зокрема, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою; у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 1, 2 ст. 135 КПК України). З урахуванням цих обставин, слідча суддя вважає, що надсилання повідомлення про підозру за останніми відомими адресами проживання, місця реєстрації та робочими адресами ОСОБА_1 може вважатися належним повідомленням про підозру.

Повертаючись до питання продовження строків досудового розслідування, слідча суддя зазначає, що санкцією ч. 2 ст. 364 КК України, склад якої розслідується в межах кримінального провадження № 22020000000000241 від 20.10.2020 року, передбачене застосування можливого покарання - позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За таких обставин розслідуване кримінальне правопорушення, згідно з положеннями ст. 12 КК України, примітки до ст. 45 КК України є тяжким злочином.

Строк досудового розслідування злочину може бути продовжений до трьох місяців, якщо його неможливо закінчити внаслідок складності провадження, до шести місяців - внаслідок особливої складності провадження, до дванадцяти місяців - внаслідок виняткової складності провадження. Таким чином, детектив просить про продовження строку досудового розслідування до чотирьох місяців, і необхідно перевірити, чи є підстави вважати, що є особлива складність у здійсненні провадження.

З урахуванням днів строку, що залишився, беручи до уваги положення статті 115 КПК України щодо обчислення процесуальних строків, слід дійти до висновку, що строк досудового розслідування у цьому провадженні закінчується 20.12.2020 року (тобто, через два місяці з дня повідомлення особи про підозру).

Слідча суддя перевірила клопотання на відповідність вимогам статті 295-1 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України). Відповідно до ч. 5 ст. 294 КПК України клопотання про продовження строку досудового розслідування подається не пізніше п`яти днів до спливу строку досудового розслідування, встановленого статтею 219 КПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 295-1 КПК України у випадках, передбачених статтею 294 КПК України, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого.

У цьому випадку, детектив подав клопотання не пізніше п`яти днів до спливу строку досудового розслідування.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 КПК України критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є, серед іншого, складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо.

Відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на розгляд його справи у розумний строк, що необхідно для того, щоби особа не перебувала під тягарем обвинувачення, обґрунтованість якого має бути доведена. Розумний строк визначається відповідно до обставин справи, що вимагає оцінки в цілому. Хоча окремі стадії провадження можуть провадитись з прийнятною тривалістю, загальна тривалість процесу може, однак, перевищити «розумний строк». Критеріями оцінки розумності строку можуть бути, зокрема, складність справи, поведінка заявника, а також відповідних органів.

Слідча суддя враховує те, що у детектива є обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити всі обставини кримінального провадження. Разом з тим, слідча суддя враховує те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України є тяжким корупційним злочином. Відповідно, ця справа і стосується можливого вчинення корупційного злочину, які самі по собі є складними, а розслідування можливого зловживання службовим становищем, з урахуванням специфіки сфери, у якій цей злочин було вчинено, що вимагає спеціальних знань у сфері оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин та безпосередньо щодо технологічних процесів, пов`язаних із видобутком, переробкою та збагаченням цих копалин.

Слідча суддя керується загальними засадами кримінального провадження, а саме принципами законності та верховенства права (пункти 1-2, частини 1 статті 7 КПК України). Слідча суддя також зазначає, що судове рішення повинно бути обґрунтованим і вмотивованим (частина 1 статті 370 КПК України). Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до правил оцінки доказів (частина 3 статті 370 КПК України). Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, суд повинен виносити вмотивовані рішення (наприклад, Рішення Великої Палати у справі Moreira Ferreira проти Португалії (no. 2) від 11 липня 2007 року, Заява № 19867/12, параграф 84). Вмотивованість вимагає від суду чітко вказати на підстави тієї чи іншої аргументації. При вирішенні питання про продовження строку досудового розслідування, таким чином, необхідно навести чіткі підстави, а не невизначений перелік слідчих дій, в яких може виникнути необхідність, або припущення стосовно можливих слідчих дій, які необхідно буде вчинити. Тому, до доводів детектива щодо того, що необхідно провести «інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії» слідча суддя ставиться критично.

В цілому, слідча суддя не вбачає затягування досудового розслідування з боку органу досудового розслідування, та приходить до висновку, що проведені слідчі (розшукові) дії було вчинено оперативно. В продовженні строку досудового розслідування слідча суддя вбачає можливість досягнення всебічного, повного та об`єктивного розслідування у кримінальному провадженні. Слід також врахувати, що попередній орган досудового розслідування (ГСУ СБУ) провів значний обсяг слідчих (розшукових) дій (так, було проведено близько 50 допитів свідків, експертизу, а також витребувано документи, що стосуються кримінального провадження), а матеріали кримінального провадження надійшли до Національного антикорупційного бюро України 20.10.2020 року. Слідча суддя також зважає на те, що детективи провели усі можливі і достатні, на їх думку, слідчі (розшукові) дії для встановлення повно, всебічно, та об`єктивно усіх обставин можливого вчинення злочину.

У зв`язку з цим продовження строку досудового розслідування є необхідним для проведення процесуальних дій, які виконати раніше не виявилося за можливе з об`єктивних причин. Також, слідча суддя бере до уваги необхідність проведення судової економічної експертизу для розкриття питань, які не були повністю викладені у висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 22.05.2020 року № 8628/20-71/8629/20-34. Вона також враховує те, що підозрюваний ОСОБА_1 станом на зараз перебуває за кордоном, та щодо нього необхідно провести відповідні слідчі (розшукові) дії, пов`язані із встановленням його місця перебування у процесуальний порядок (що, переважно, є тривалою процедурою з урахуванням строків виконання запитів про міжнародну правову допомогу), а також провести за його участі слідчі та процесуальні дії, зокрема, його допит, за необхідності одночасний допит, а також заходи забезпечення кримінального провадження. Разом із тим, необхідно також врахувати, що надання додаткового часу для розслідування дасть детективам належно виконати вимоги законності: всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Дослідивши клопотання та додані матеріали, вже проведені слідчі (розшукові) дії; слідчі (розшукові) дії, які необхідно провести та обставини, що перешкоджали у їх здійсненні для завершення досудового розслідування саме в зазначені строки, слідча суддя дійшла висновку про задоволення клопотання детектива, продовживши строк до 4 (чотирьох) місяців, тобто до 20.02.2021 року.

Керуючись статтями 219, 294, 295-1 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

Задовольнити клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Хайрутдінова Едгарда Олександровича, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Симоненком О., про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22020000000000241 від 20.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22020000000000241 від 20.10.2020 року до 4 (чотирьох) місяців, тобто до 20.02.2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідча суддя Широка К. Ю.