Документ № 93771735

Справа № 991/10083/20

Провадження1-кс/991/10337/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,

детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3,

адвоката ОСОБА_4 (в інтересах підозрюваного ОСОБА_5, ОСОБА_6 ) та ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52020000000000571 від 08.09.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України (КК України),

ВСТАНОВИЛА

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання про арешт майна старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 .

Клопотання погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 .

Клопотання подане стосовно: Проекту (витяг) щодо подання проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про погодження тимчасового покладення виконання обов`язків Генерального директора акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на ОСОБА_5 на 1 арк; Проекту (витяг) розпорядження Кабінету Міністрів України «Про погодження тимчасового покладення виконання обов`язків Генерального директора акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на ОСОБА_5, на 1 арк; Проекту (витяг) Пояснювальна записка до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про погодження тимчасового покладення виконання обов`язків Генерального директора акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на ОСОБА_5, на 2 арк; копії паспорта громадянина України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, № НОМЕР_1, дата видачі 25.06.2020, орган, що видав: 4801, РНОКПП 2941507070, на 2 арк.; грошових коштів - 800 купюр номіналом 500 гривень (400 000 гривень) та 20 купюр номіналом 100 доларів США (2000 доларів США).

Виклад обставин, зазначених у клопотанні

У клопотанні зазначається, що у кримінальному провадженні №52020000000000571 від 08.09.2020 року розслідуються обставини можливої пропозиції надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище Голові Фонду державного майна України (ФДМУ) ОСОБА_9 .

На підставі положень Конституції України (щодо повноважень Верховної Ради України), постанови Верховної Ради України № 118-ІХ від 19.09.2019 року (щодо призначення на посаду Голови ФДМУ) та положень підпункту 1 пункту 3 примітки до статті 368 КК України, Голова ФДМУ ОСОБА_9 з 19.09.2019 року є службовою особою, що займає особливо відповідальне становище.

ФДМУ займається управлінням об`єктами державної власності та захистом майнових прав державних підприємств, що належать до сфери управління ФДМУ на території України (пп. 3, 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Фонд державного майна України). ФДМУ призначає відповідно до законодавства представників держави в органи управління господарських організацій, корпоративні права держави яких перебувають у його управлінні, визначає кандидатури незалежних членів наглядової ради, що пропонуються до обрання до складу наглядових рад господарських товариств, корпоративні права держави яких перебувають у його управлінні; виконує інші передбачені законодавством функції з управління корпоративними правами держави (пп «и», «л» п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про управління об`єктами державної власності»). У віданні ФДМУ перебуває, зокрема, АТ «Миколаївобленерго» (частка держави складає 70%). Відповідно до установчих документів АТ «Миколаївобленерго», виконавчим органом товариства є дирекція, яка складається із Генерального директора та директорів. АТ «Миколаївобленерго» відноситься до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів якого, за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу, якого перевищує 200 млн гривень. Тимчасове покладення виконання обов`язків керівників таких підприємств або призначення виконувачами обов`язків таких керівників здійснюється суб`єктом управління після погодження кандидатур відповідних осіб Кабінетом Міністрів України. (Порядок проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 777 від 03.09.2008 року)

У серпні 2020 року, радник Голови ФДМУ ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_9, що до нього звернувся ОСОБА_5 щодо працевлаштування в АТ «Миколаївобленерго». ОСОБА_10 надав йому контакти ОСОБА_5 . ОСОБА_9 погодився розглянути пропозицію ОСОБА_5 та визначив, що подальші перемовини з цих питань від його імені вестиме радник Голови ФДМУ ОСОБА_11 .

02.09.2020 року ОСОБА_11 зустрівся із ОСОБА_5 у приміщенні ресторану «Верховина» у місті Києві. На зустрічі також була ОСОБА_12, яку ОСОБА_5 представив як свого радника з юридичних питань. Під час розмови, ОСОБА_5 повідомив, що працює на посаді першого заступника генерального директора АТ «Миколаївобленерго». З його слів, у керівництві підприємства відбуваються негативні події, пов`язані із судовою тяганиною між двома керівниками, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, через що підприємство не може нормально працювати. ОСОБА_5 повідомив, що має бажання стати генеральним директором АТ «Миколаївобленерго», та висловив прохання, щоби ОСОБА_9, як Голова ФДМУ, посприяв у вирішенні цього питання.

04.09.2020 року ОСОБА_11 зустрівся із ОСОБА_5 у приміщенні ресторану «Верховина» у місті Києві для того, щоб дізнатися від ОСОБА_5 про його план розвитку АТ «Миколаївобленерго». На цій зустрічі ОСОБА_5 розповів про інвестиційну програму, про можливість залучення кредитів, готовий сприяти приватизації АТ «Миколаївобленерго» через налагодження відносин з інвесторами із Казахстану, а також зазначив, що у нього є можливість скерувати частину коштів, які будуть виділятися Європейським банком реконструкції та розвитку, та рахунки АТ «Миколаївобленерго».

Разом із тим, на зустрічі ОСОБА_5 повідомив про можливі напрями нелегального отримання прибутку в АТ «Миколаївобленерго», такі як «скрутка» лічильників великих підприємств, видача технічних умови щодо приєднання до мережі електропостачання великим підприємствам за неофіційну грошову винагороду, надання електричних потужностей в обмін на земельні ділянки біля моря та інші. ОСОБА_5 пояснив, що, як правило, один із вказаних вище напрямків приносить прибуток в розмірі близько 100-120 тис. доларів США. У разі призначення його генеральним директором АТ «Миколаївобленерго», він готовий частину із цієї неофіційної грошової винагороди віддавати ОСОБА_9 .

За цих обставин, ОСОБА_9 звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою про пропозицію йому неправомірної вигоди ОСОБА_5 за призначення на керівну посаду в АТ «Миколаївобленерго».

29.09.2020 року ОСОБА_11 зустрівся із ОСОБА_5 біля будівлі ФДМУ, на зустрічі також була присутня ОСОБА_12 . На зустрічі ОСОБА_5 підтвердив свій злочинний намір передати неправомірну вигоду ОСОБА_9, повідомивши, що через 2 тижні після призначення його генеральним директором АТ «Миколаївобленерго», він знову зустрінеться з ОСОБА_11 за межами міста Києва, та під час зустрічі передасть йому обумовлену суму неправомірної вигоди для Голови ФДМУ ОСОБА_9 .

Далі, спілкування із ОСОБА_5 продовжував інший позаштатний радник на громадських засадах Голови ФДМУ ОСОБА_15 05.10.2020 року вони обоє зустрілися. ОСОБА_5 конкретизував свою пропозицію щодо надання неправомірної вигоди Голові ФДМУ, які раніше висловлював ОСОБА_11, в частині походження коштів, як предмету неправомірної вигоди для ОСОБА_9 . ОСОБА_5 сказав, що зможе вирішити питання отримання АТ «Миколаївобленерго» кредиту від уряду Данії в розмірі 10 млн доларів США, 10 відсотків з яких він передасть ОСОБА_9 як неправомірну вигоду. Також, ОСОБА_5 сказав, що за «скрутку» лічильників великих підприємств він надасть Голові ФДМУ неправомірну вигоду в розмірі 50 тис. доларів США в місяць. Крім того, він повідомив, що вирішить питання про виділення земельних ділянок біля моря, половину з яких передасть Голові ФДМУ як неправомірну вигоду за призначення на керівну посаду в АТ «Миколаївобленерго».

25.11.2020 року ОСОБА_5, зустрівся з ОСОБА_15 в приміщенні закладу громадського харчування (пабі) «Бестія» у місті Києві. ОСОБА_5 сказав ОСОБА_15, що надасть Голові ФДМУ неправомірну вигоду в розмірі 100 тис. доларів США за його призначення: половину перед призначенням, а половину після. Детектив стверджує, що на цій зустрічі, підтверджуючи стійкість своїх злочинних намірів на систематичне вчинення корупційних кримінальних правопорушень, ОСОБА_5 зазначив, що вже після призначення його на посаду генерального директора АТ «Миколаївобленерго» щомісячно буде передавати Голові ФДМУ неправомірну вигоду в розмірі 200 тис. доларів США.

На наступних зустрічах ОСОБА_5 з ОСОБА_15 03.12.2020 року та 04.12.2020 року, ОСОБА_5 підтвердив свій намір надати Голові ФДМУ неправомірну вигоду у розмірі 100 тис. доларів США за вирішення питання про призначення його на посаду АТ «Миколаївобленерго» та сказав, що половину цієї суми він передасть 08.12.2020 року за підготовку та скерування ФДМУ до Кабінету Міністрів України необхідних документів для призначення його керівником АТ «Миколаївобленерго» за підписом ОСОБА_9 . ОСОБА_15 надав ОСОБА_5 проект пояснювальної записки до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України. ОСОБА_5 також попередив, що неправомірну вигоду 08.12.2020 року він передасть не особисто, а ОСОБА_15 її передасть інша особа ( ОСОБА_5 не зазначив хто).

08.12.2020 року, близько 12:30, громадянин Грузії ОСОБА_16 передав ОСОБА_15, на прохання ОСОБА_5, неправомірну вигоду в розмірі 50000 доларів США за подання від імені Голови ФДМУ ОСОБА_9 пакету документів до Кабінету Міністрів України щодо погодження призначення ОСОБА_5 виконувачем обов`язків генерального директора АТ «Миколаївобленерго». Це відбулося в приміщенні пабу-ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_1 .

Обґрунтування клопотання

Детектив НАБУ зазначає, що 8 грудня 2020 року о 13:05 ОСОБА_5 затримали детективи НАБУ на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України).

08.12.2020 року детективи НАБУ на підставі ухвали слідчої судді від 07.12.2020 року було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 . Під час проведеного обшуку були вилучені: Проект (витяг) щодо подання проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про погодження тимчасового покладення виконання обов`язків Генерального директора акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на ОСОБА_5 на 1 арк; Проект (витяг) розпорядження Кабінету Міністрів України «Про погодження тимчасового покладення виконання обов`язків Генерального директора акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на ОСОБА_5, на 1 арк; Проект (витяг) Пояснювальна записка до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про погодження тимчасового покладення виконання обов`язків Генерального директора акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на ОСОБА_5, на 2 арк; копія паспорта громадянина України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, № НОМЕР_1, дата видачі 25.06.2020, орган, що видав: 4801, РНОКПП НОМЕР_2, на 2 арк; грошові кошти - 800 купюр номіналом 500 гривень (400 000 гривень) та 20 купюр номіналом 100 доларів США (2000 доларів США).

Постановою детектива від 8 грудня 2020, вилучені під час обшуку житла ОСОБА_5, речі і документи було визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Вказані документи кошти та грошові кошти тимчасово вилученим майном. В ході попереднього огляду вилучених документів, було встановлено, що вони містять відомості, які можуть бути використані як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час цього кримінального провадження. Відсутність цих речей і документів у розпорядженні органу досудового розслідування може привести до їх пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, тому просить накласти арешт на це майно з метою його збереження. Щодо вилучених грошових коштів детектив зазначив, що санкція статті 369 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до десяти років з конфіскацією майна. Тому детектив вважає, що в подальшому, є підстави вважати, що суд може призначити покарання з конфіскацією майна.

Детектив просив розглядати клопотання у закритому судовому засіданні з метою збереження таємниці досудового розслідування.

Доводи сторін

У судовому засіданні детектив попросив задовольнити клопотання та накласти арешт на майно з метою збереження речових доказів та можливої конфіскації майна як виду покарання. Додатково пояснив, що орган досудового розслідування клопотання про арешт вищезазначеного майна було подано до Вищого антикорупційного суду 09.12.2020 року, тобто в строки, передбачені ч. 5 ст. 171 КПК України.

Адвокат ОСОБА_4, який діяв в інтересах ОСОБА_5, також надав в судове засідання ордер про надання правової допомоги ОСОБА_6 від № 1074357 від 14.12.2020 року. В судовому засіданні він заперечував проти задоволення клопотання. Пояснив, що вилучені грошові кошти у житлі ОСОБА_5 під час обшуку йому не належать. Ці грошові кошті належать тестю ОСОБА_5, ОСОБА_6 . На підтвердження належності грошових коштів адвокат надав суду договір купівлі-продажу від дев`ятнадцятого травня дві тисячі п`ятнадцятого року, щодо продажу чотирьохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_3, яка на праві власності належала ОСОБА_6 . Сума отримана від продажу квартири склала 4067063,00 (чотири мільйони шістдесят сім тисяч шістдесят три гривні). Залишок цих грошових коштів ОСОБА_17 зберігав за місцем проживання своєї доньки та ОСОБА_5, який є його зятем. Тому, адвокат заперечує щодо арешту вилучених грошових коштів з метою забезпечення виду покарання у вигляді конфіскації майна з підстав неналежності цих коштів підозрюваному.

Мотивація суду

Слідча суддя розглянула матеріали клопотання та заслухала доводи учасників судового засідання.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням. (ч. 3 ст. 132 КПК України)

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. (ч. 1 ст. 170 КПК України)

Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися ним до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено. (ч. 1, 2 ст. 167 КПК України) Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду (ч. 2 ст. 168 КПК України).

Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчої судді, передбаченої статтею 235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (ч. 5 ст. 171 КПК України).

Слідча суддя встановила, що обшук за місцем мешкання ОСОБА_5 проводився 8 грудня 2020 року, клопотання про арешт майна детективом подано до Вищого антикорупційного суду 9 грудня 2020 року, тобто в строки, передбачені частиною 5 статті 171 КПК України.

При розгляді клопотання про арешт майна встановлюються такі обставини:

1)Правова підстава для арешту майна.

2)Достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення.

3)Розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

4)Наслідки арешту майна для підозрюваного та/або інших осіб.

Правова підстава для арешту майна

09.12.2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_18 про арешт майна, вилученого під час обшуку житла ОСОБА_5 . Клопотання подане особою, що має право на подання такого клопотання, (відповідно до вимог частини 1 статті 171 КПК України), тому слідча суддя розгляне клопотання по суті.

Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов`язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику. Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов`язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (ч. 3-4 ст. 168 КПК України).

Арешт майна допускається, зокрема, з метою збереженняречових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).

Крім того, арешт майна допускається з метою забезпеченняконфіскації майнаяк видупокарання (п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України). У цьому випадку арешт накладається на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України). Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України).

Санкцією ч. 4 ст. 369 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацієюмайна або без такої.

У вказаному кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_5 . Під час якого було вилученого грошові кошти 800 купюр номіналом 500 гривень (400000 гривень) та 20 купюр номіналом 100 доларів США (2000 доларів США).,та документи, перелік яких зазначено у клопотанні та описовій частині ухвали

Це підтверджується протоколом обшуку від 8 грудня 2020 року та описом вилучених речей. Постановою детектива від 8 грудня 2020 вилучені під час обшуку речі та документи було визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Обґрунтовуючи необхідність накладення арешту на тимчасово вилучене майно, детектив зазначає, що вказані речі та документи мають доказове значення у кримінальному провадженні, тобто підтверджують факти та обставини, що мають значення для кримінального провадження, а грошові кошти, які є коштами ОСОБА_5, та під час винесення покарання можуть бути конфісковані, з урахуванням санкції ч. 4 ст. 369 КК України.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченому ч. 4 ст. 369 КК України. Слідча суддя оцінює ці обставини лише для встановлення достатності підстав вважати, що суд може призначити покарання у виді конфіскації майна. Також, ризиком, для запобігання якого необхідне накладення арешту, є можливість відчуження цього майна власником (підозрюваним). З накладенням арешту втрачається можливість особи відчужити цей актив на користь третіх осіб. Отже, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його відчуження.

Детективом доведено, що вищевказані речі та документи, містять відомості, які мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні. Таким чином, ці речі, носій інформації та грошові кошти можуть бути використані як доказ події кримінального правопорушення, містити відомості про осіб, які скоїли злочин, а також самі по собі та в сукупності з іншими речами і документами можуть мати суттєве доказове значення для встановлення важливих обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, тобто відповідають критеріям речових доказів, відповідно до статті 98 КПК України.

Щодо грошових коштів, тимчасово вилучених під час обшуку житла ОСОБА_5 .

В судовому засіданні адвокат надав докази на підтвердження володіння цими коштами тестем ОСОБА_5 ОСОБА_6 (договір купівлі-продажу від дев`ятнадцятого травня дві тисячі п`ятнадцятого року, щодо продажу чотирьохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_3, яка на праві власності належала ОСОБА_6 ; сума, отримана від продажу квартири склала 4067063,00 (чотири мільйони шістдесят сім тисяч шістдесят три) гривні). Також, у судовому засіданні була допитана ОСОБА_19, яка підтвердила належність коштів ОСОБА_6, а також зазначила, що грошові кошти зберігалися у них з ОСОБА_5 у житлі, оскільки вони мають сейф. Пояснення надав також ОСОБА_6 .

З урахуванням цього, слідча суддя вважає достатніми доводи щодо того, що грошові кошти 800 купюр номіналом 500 гривень (400 000 гривень) та 20 купюр номіналом 100 доларів США (2000 доларів США) належать іншому володільцю, тобто ОСОБА_6 .

Грошові кошти, вилучені під час обшуку, при можливому призначенні покарання у вигляді конфіскації майна можуть бути конфісковані і такий арешт майна у цьому випадку забезпечить ефективність кримінального провадження. Проте, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України). У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 не має процесуального статусу підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи. З урахуванням цього, на грошові кошти не може бути накладено арешт з метою забезпечення конфіскації як виду покарання, оскільки вони не належать особі, на майно якої можна накласти арешт на цій підставі. Відповідно, таке майно необхідно повернути ОСОБА_6 .

Щодо іншого майна, урахуванням наведеного, слідча суддя зазначає, що відсутність цих речей у розпорядженні органу досудового розслідування може привести до їх пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Оскільки вилученіречі відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, слідча суддя приходить до висновку, що є правові підстави для арешту майна.

Арешт майна може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. (ч. 10 ст. 170 КПК України).

Достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox,CampbellandHartleyпроти СполученогоКоролівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Іншими словами, на початковій стадії розслідування слідча суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинна пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Слідча суддя зазначає, що відповідно до матеріалів клопотання (зокрема, витягу з ЄРДР, протоколу допиту свідка ОСОБА_11, протоколу допиту свідка ОСОБА_15, протоколу допиту свідка ОСОБА_9, протоколів НС(р)Д, протоколу затримання ОСОБА_5, протоколу затримання ОСОБА_16 та його опису, інші документи) вказують на можливу причетність ОСОБА_5 до кримінальних правопорушень, що розслідуються в кримінальному провадженні. Таким чином, слідча суддя переконана в наявності фактів та інформації, які вказують на те, що ОСОБА_5 міг вчинити злочин, у якому підозрюється.

Розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження

Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчої судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, Jamesта іншіпроти СполученогоКоролівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Отже, слідча суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження, а таке втручання у право на власність є пропорційним, а також підлягає оскарженню, відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчої судді, та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 174 КПК України.

Наслідки арешту майна для підозрюваного та інших осіб

Детектив просить про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів та забезпечення виду покарання у вигляду конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 2 ст. 170 КПК України).

Враховуючи те, що зазначені речі можуть мати значення для кримінального провадження, а відсутність цих речей у розпорядженні органу досудового розслідування і незастосування арешту вказаного майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України, може привести до його зникнення, або настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідча суддя вважає, що таке втручання є пропорційним досягненню завдання арешту майна.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 131, 170-173 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

Клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52020000000000571 від 08.09.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України задовольнити частково

Накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів на майно, вилучене 08.12.2020 року під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчої судді за адресою: АДРЕСА_2, а саме:

-Проект (витяг) щодо подання проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про погодження тимчасового покладення виконання обов`язків Генерального директора акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на ОСОБА_5 на 1 арк;

-Проект (витяг) розпорядження Кабінету Міністрів України «Про погодження тимчасового покладення виконання обов`язків Генерального директора акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на ОСОБА_5, на 1 арк;

-Проект (витяг) Пояснювальна записка до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про погодження тимчасового покладення виконання обов`язків Генерального директора акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на ОСОБА_5, на 2 арк;

-копії паспорта громадянина України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, № НОМЕР_1, дата видачі 25.06.2020, орган, що видав: 4801, РНОКПП 2941507070, на 2 арк.

Грошові кошти 800 купюр номіналом 500 гривень (400 000 гривень) та 20 купюр номіналом 100 доларів США (2000 доларів США) повернути володільцю ОСОБА_6 .

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором. Особою, відповідальною за збереження майна, визначити старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 .

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, його захисника, у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК України.

Ця ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Слідча суддя ОСОБА_1