Документ № 93771738

Справа № 991/4163/20

1-кп/991/45/20

У Х В А Л А

18 грудня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуюча - Федорак Л.М.,

судді - Маслов В.В., Строгий І.Л.,

секретар судового засідання - Бикова К.В.,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 32013110110000482 стосовно обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, останнім відомим місцем проживання є: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, останнім відомим місцем проживання є: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, останнім відомим місцем проживання є: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Харків Харківської області, останнім відомим місцем проживання є: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення прокурор Подгорець С.В.,

сторона захисту захисники Левковець А.Ю., Маркевич В.Я.,

Алієв В.В.,

в с т а н о в и в:

1.У підготовчому судовому засіданні у даному провадженні захисник Алієв В.В. заявив відвід головуючій судді Федорак Л.М.

2.В обґрунтування відводу захисник Алієв В.В. покликався на те, що головуюча своїми діями не дає можливості висловитись захиснику Левковцю А.Ю. щодо заявленого ним клопотання про повернення обвинувального акта. А тому, захисник вважає, що таким чином існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді Федорак Л.М.

3.Захисники Левковець А.Ю. та Маркевич В.Я. підтримали заявлений відвід, прокурор заперечував проти його задоволення.

4.Розглядаючи заявлений відвід, суд виходить із наступного.

5.Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.

6.Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

7.З метою дотримання цієї гарантії, учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).

8.Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді передбачений ст. 75, 76 КПК України, це, зокрема, й наявність сумніву у його неупередженості.

9.У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (заява № 21722/11), зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно із суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 рішення).

10.Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Білуха проти України», п.п. 49, 50). Тест об`єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії», п. 45). При цьому, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 44).

11.Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, доки не встановлена на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді.

12.Суд вважає безпідставними посилання захисника Алієва В.В. на обмеження головуючою часу виступу захисника Левковця А.Ю. як на підставу для її відводу, з огляду на те, що зазначене не може породжувати сумнівів у неупередженості головуючої, оскільки вказане належить до її компетенції. Адже, встановлення порядку вчинення процесуальних дій та здійснення учасниками кримінального провадження їх процесуальних прав відповідно до ст. 321 КПК України належить до повноважень головуючого у судовому засіданні.

13.Суд звертає також увагу на те, що відповідно до наведеної норми, головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

14.Під час заявлення клопотання про повернення обвинувального акта захисник Левковець А.Ю. неодноразово повторював свої доводи, на що головуюча у судовому засіданні робила зауваження останньому та попереджала захисника про можливість визначення часового регламенту його виступу. Однак захисник, замість беззаперечного підкорення таким розпорядженням, сперечався із головуючою у судовому засіданні, у зв`язку з чим останньою було обмежено час його виступу.

15.Вказане відповідає встановленим у ст. 321 КПК України повноваженням головуючої щодо усунення з судового розгляду всього, що не має значення для кримінального провадження.

16.А тому, вищенаведені дії головуючої є обґрунтованими, відповідно, не можуть породжувати сумнівів в її неупередженості.

17.Також ЄСПЛ у рішенні по справі «Проніна проти України» (від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00) вказує, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

18.Таким чином, з огляду на позицію ЄСПЛ, беручи до уваги положення статей 75, 80 КПК України, суд не вважає за необхідне давати детальну відповідь на кожен аргумент заявленого відводу. Адже, решта доводів захисника Левковця А.Ю. на підтримку заявленого відводу стосувались обставин організації проведення судового засідання, що об`єктивно не може породжувати сумнівів у неупередженості судді, а також були предметом розгляду суду за його заявою про відвід суддів Маслова В.В., Строгого І.Л., Федорак Л.М., у задоволенні якого ухвалою від 10 липня 2020 року відмовлено.

19.З цього приводу, ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував, що одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягає сумніву («Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [Велика Палата], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata (п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом, жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а проста можливість існування двох поглядів на питання не є підставою для повторного розгляду. Відхилення від цього принципу виправдані, тільки якщо вони необхідні в обставинах істотного і незаперечного характеру («Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-IX).

20.Враховуючи викладене, беручи до уваги, що захисник Левковець А.Ю. не навів обставин істотного і незаперечного характеру для перегляду остаточного судового рішення, колегія суддів, відповідно до принципу юридичної визначеності, не вбачає підстав для перегляду власного рішення, яке набрало законної сили.

З огляду на зазначене, у задоволенні заявленого відводу слід відмовити.

Керуючись статтями 75, 76, 80, 369-372, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви захисника Алієва В.В. про відвід судді Федорак Лесі Миколаївни відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.

Судді:

В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак