Документ № 93821292

Справа № 203/94/18

Провадження № 1-кп/991/127/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сікори К.О.,

суддів Гавриленко Т.Г.,

Танасевич О.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Тарана А.В.,

прокурора Мусіяки В.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

її захисників адвокатів Гокової Т.Л.,

Мезенцевої Л.І.,

обвинуваченої ОСОБА_2 ,

її захисника адвоката Алієва В.В.,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

її захисника адвоката Коваль О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора про дослідження доказів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000002089 від 11 серпня 2016 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі П`ятницьке Волоконівського району Бєлгородської області, Російська Федерація, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочинів, передбачених частиною четвертою статті 368, частиною третьою статті 369-2, частиною першою статті 354, частиною четвертою статті 27, частиною третьою статті 358, частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України,

ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Дніпропетровськ Дніпропетровської області, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 358 Кримінального кодексу України,

ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Каховка Херсонської області, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 358 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

І. Історія провадження

1. У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.

14 вересня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора про дослідження доказів у кримінальному провадженні № 42016000000002089 від 11 серпня 2016 року, в якому він просить зобов`язати Київський апеляційний суд переглянути гриф секретності матеріального носія інформації, присвоєний ухвалі слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Глиняного В.П. № 01-4846цт від 22 липня 2016, шляхом його скасування.

2. В обґрунтування свого клопотання прокурор вказав, що під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні зі Служби безпеки України отримано розсекречені матеріали, а саме протокол за результатами проведення негласного розшукового заходу аудіо-відеоконтролю особи від 15 лютого 2017 року № 14/5/2-554, складений за результатами проведення відповідного заходу, дозвіл на проведення якого надано ухвалою слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Глиняного В.П. № 01-4846цт від 22 липня 2016 року. Вказаний протокол є одним із доказів вчинення злочинів, які інкримінуються обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні та який сторона обвинувачення має намір використати під час судового розгляду.

Зазначеною ухвалою суду на підставі клопотання першого заступника Генерального прокурора України Сторожука Д.А. про надання дозволу на проведення негласних оперативно-розшукових заходів, пов`язаних з тимчасовим обмеженням прав і свобод людини, № 21/3-3633цт від 21 липня 2016 року, з якого 18 серпня 2017 року знято гриф секретності, про що на адресу Апеляційного суду м. Києва спрямовано повідомлення № 06-17616-17 від 31 серпня 2017 року.

З метою надання підтвердження стороні захисту та суду щодо допустимості як доказу одержаного протоколу за результатами проведення негласного розшукового заходу, сторона обвинувачення неодноразово зверталась до Апеляційного суду м. Києва з клопотанням про розсекречення ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Глиняного В.П. № 01-4846цт від 22 липня 2016 року, проте у задоволенні таких клопотань було відмовлено.

Крім того, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 28 лютого 2020 року клопотання прокурора про витребування документів, а саме розсекреченої ухвали слідчого судді Глиняного В.П. від 22 липня 2016 року, залишено без задоволення.

Водночас, прокурор вжив додаткові заходи для отримання вищезазначеної ухвали шляхом звернення до Київського апеляційного суду із відповідним клопотанням про скасування грифу секретності із матеріального носія від 15 червня 2020 за вих. № 28/3-946цт, в задоволенні якого також було відмовлено, що стало підставою для звернення з цим клопотанням про дослідження доказів.

ІІ. Позиції учасників судового засідання

3. Прокурор підтримав вказане клопотання та просив задовольнити його в повному обсязі з метою забезпечення повноти судового розгляду та вжиття прокурором вичерпних заходів, спрямованих на доведеність винуватості осіб у суді.

Захисники обвинуваченої ОСОБА_1 , адвокати Гокова Т.Л., Мезенцева Л.І. просили у задоволенні клопотання прокурора відмовити та зазначили, що збирання стороною обвинувачення по справі доказів за допомогою суду нічим не передбачено, крім того, серед повноважень Вищого антикорупційного суду відсутнє право зобов`язувати Київський апеляційний суд розсекречувати ухвали.

Обвинувачена ОСОБА_1 підтримала думку своїх захисників.

Обвинувачена ОСОБА_7 та її захисник - адвокат Коваль О.В., захисник обвинуваченої ОСОБА_2 - адвокат Алієв В.В. підтримали позицію захисників Гокової Т.Л. та Мезенцевої Л.І.

Обвинувачена ОСОБА_2 просила суд у задоволенні клопотання відмовити та вказала, що прокурор усі необхідні у кримінальному провадженні докази мав здобути самостійно та до моменту складення обвинувального акта.

ІІІ. Мотиви Суду

4. Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додатки до нього, суд дійшов наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Апеляційного суду міста Києва Глиняного В.П. від 22 липня 2016 року № 01-4846цт надано дозвіл на проведення негласного розшукового заходу аудіо- і відеоконтролю особи, за наслідками виконання якого складено протокол від 15 лютого 2017 року № 14/5/2-554.

У своєму клопотанні прокурор зазначив, що 18 серпня 2017 року у зв`язку з втратою актуальності здобутої інформації було розсекречено клопотання першого заступника Генерального прокурора Сторожука Д.А. про надання дозволу на проведення оперативно-розшукових заходів, пов`язаних з тимчасовим обмеженням прав і свобод людини, а саме, щодо вказаного клопотання було скасовано гриф секретності, про що на адресу Апеляційного суду міста Києва направлено повідомлення № 06-17616 від 31 серпня 2017 року.

З метою відкриття матеріалів стороні захисту у порядку статті 290 Кримінального процесуального кодексу України прокурор звертався до Апеляційного суду міста Києва з клопотаннями про скасування грифу секретності матеріального носія інформації від 22 серпня 2017 року, від 09 жовтня 2017 року, з повідомленням про скасування грифу секретності матеріального носія інформації від 31 серпня 2017 року.

Апеляційний суд міста Києва своїми листами від 08 вересня 2017 року та від 27 жовтня 2017 року повідомляв про прийняття експертною комісією з питань таємниць Апеляційного суду міста Києва рішення про повернення матеріальних носіїв інформації без розсекречення.

28 лютого 2020 року Вищим антикорупційним судом було відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про витребування розсекреченої ухвали слідчого судді Апеляційного суду міста Києва Глиняного В.П. від 22 липня 2016 року № 01-4846цт.

Після цього, 15 червня 2020 року прокурор подав до Київського апеляційного суду клопотання про скасування грифу секретності матеріального носія інформації, але також отримав відмову, що і стало підставою для звернення до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про дослідження доказів (том № 12 а.с. 12-17).

Київський апеляційний суд листом від 24 червня 2020 року повернув без розсекречення ухвалу слідчого судді Апеляційного суду міста Києва Глиняного В.П. від 22 липня 2016 року № 01-4846цт (том № 12 а.с. 18-19). При цьому Київський апеляційний суд зазначив, що нормативне регулювання розсекречення ухвал про надання дозволів на проведення оперативно-розшукових заходів носить загальний характер і не деталізоване положеннями жодного нормативно-правового акту, у зв`язку з чим розсекречення зазначеної ухвали не здійснюється.

5. У статті 1 Закону України «Про державну таємницю» надано визначення розсекречування матеріальних носіїв секретної інформації, а саме це - зняття в установленому законодавством порядку обмежень на поширення та доступ до конкретної секретної інформації шляхом скасування раніше наданого грифу секретності документам, виробам або іншим матеріальним носіям цієї інформації.

Статтею 9 Закону України «Про державну таємницю» передбачено, що державний експерт з питань таємниць здійснює відповідно до вимог цього Закону віднесення інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про державну таємницю» громадяни та юридичні особи мають право внести посадовим особам, які надали гриф секретності матеріальному носію секретної інформації, обов`язкову для розгляду мотивовану пропозицію про розсекречування цього носія інформації. Зазначені посадові особи повинні протягом одного місяця дати громадянину чи юридичній особі письмову відповідь з цього приводу. Рішення про засекречування матеріального носія інформації може бути оскаржено громадянином чи юридичною особою в порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі чи до суду. У разі незадоволення скарги, поданої в порядку підлеглості, громадянин або юридична особа мають право оскаржити рішення вищого органу або посадової особи до суду.

Відповідно до вимог пункту 160 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939 (далі - Порядок № 939), підприємства, установи, організації повинні організовувати та здійснювати заходи щодо перегляду та приведення грифів секретності матеріальних носіїв інформації, що зберігаються на таких підприємствах, в установах, організаціях, у відповідність із ЗВДТ. Такі заходи здійснюються на плановій основі та в разі потреби за рішенням керівника підприємства, установи, організації, але не рідше ніж один раз на рік. Перегляд грифа секретності матеріального носія інформації здійснюється у зв`язку із:

- змінами, внесеними до ЗВДТ, на підставі яких було засекречено такі матеріальні носії секретної інформації;

- закінченням строку засекречування матеріальних носіїв секретної інформації;

- передачею матеріальних носіїв секретної інформації на архівне зберігання;

- втратою актуальності інформації;

- рішенням суду;

- зверненням інших підприємств, установ, організацій, які передавали або яким були передані такі матеріальні носії інформації.

Пунктом 162 Порядку № 939 передбачено, що перегляд грифів секретності матеріальних носіїв інформації доручається керівниками підприємств, установ, організацій експертним комісіям з питань таємниць підприємств, установ, організацій.

Таким чином, зазначені положення нормативно-правових актів визначають порядок розсекречування матеріальних носіїв інформації, коло осіб, які приймають участь в цьому процесі, а також порядок оскарження їх рішень.

Додатково суд звертає увагу, що Порядок № 939 визначає особливості розсекречування матеріальних носіїв інформації у випадках, якщо прийняття рішення, зокрема, про розсекречування інформації належить до компетенції кількох державних експертів з питань таємниць (пункт 120 Порядку № 939), а також якщо питання про прийняття рішення щодо перегляду грифа секретності матеріальних носіїв інформації не належить до компетенції керівника підприємства, установи, організації, на зберіганні якого перебувають такі матеріальні носії інформації (пункт 166 Порядку № 939).

6. Як вбачається з прохальної частини клопотання прокурора він звертається до Вищого антикорупційного суду з проханням зобов`язати Київський апеляційний суд переглянути гриф секретності матеріального носія інформації, присвоєного ухвалі слідчого судді Апеляційного суду міста Києва Глиняного В.П. № 01-4846цт від 22 липня 2016 року, та в обґрунтування своєї позиції посилається на пункт 160 Порядку № 939.

Проте, як вже було зазначено, з вищевказаної норми слідує, що гриф секретності переглядається тим підприємством, установою, організацією (навіть якщо підставою для перегляду є рішення суду), який його присвоював.

В той же час, Вищий антикорупційний суд не наділений повноваженнями на вчинення таких дій, що підтверджується як Кримінальним процесуальним кодексом України, так і Законом України «Про Вищий антикорупційний суд» від 07 червня 2018 року № 2447-VIII.

7. Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що питання про зняття грифу секретності матеріального носія інформації, присвоєного ухвалі слідчого судді, вже було предметом розгляду Апеляційного суду міста Києва та Київського апеляційного суду за результатом розгляду яких, у задоволенні клопотання прокурору було відмовлено.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що Вищий антикорупційний суд не уповноважений на здійснення дій, про які у своєму клопотанні зазначає прокурор, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні клопотання прокурора про дослідження доказів слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 369, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

У задоволенні клопотання прокурора про дослідження доказів у кримінальному проваджені - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.О. Сікора

Судді Т.Г. Гавриленко

О.В. Танасевич