- Головуючий суддя (ВАКС): Хамзін Т.Р.
- Секретар : Фінько Ю.В.
Справа № 991/10390/20
Провадження № 1-кс/991/10654/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р. за участю секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу ОСОБА_1 та адвоката Губерського Кирила Станіславовича в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
21.12.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 та адвоката Губерського К.С. в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей про вчинення кримінального правопорушення за заявою від 07.12.2020.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.12.2020 скаргу ОСОБА_1 та адвоката Губерського К.С. в інтересах ОСОБА_2 було призначено до розгляду.
І. Вимоги скарги.
У скарзі ОСОБА_1 та адвокат Губерський К.С. зазначають, що 07.12.2020 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано до САП заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 189, 190, 191, 255, 358, 364, 366, 368, 384 КК України, вчинених щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як потерпілих, яку вручено адресату 09.12.2020.
Заявники стверджують, що уповноваженою особою САП була допущена бездіяльність всупереч ст. 214 КПК України, яка передбачає, що прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Враховуючи викладене ОСОБА_1 та адвокат Губерський К.С. просять суд:
-зобов`язати уповноважену особу САП прийняти та зареєструвати подану заяву від 07.12.2020 про вчинення кримінальних правопорушень до ЄРДР та розпочати за цією заявою досудове розслідування;
-зобов`язати уповноважену особу САП невідкладно надати заявникам витяг з ЄРДР по вказаній заяві.
ІІ. Судовий розгляд.
24.12.2020 до початку судового засідання ОСОБА_1 та адвоката Губерський К.С. в інтересах ОСОБА_2 надіслали заяву про розгляд скарги за відсутності заявників у зв`язку з поширенням хвороби COVID-19.
Начальник управління САП Довгань А. надіслав листа, у якому вказав що на розгляді САП перебувало звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 07.12.2020, яке надійшло до САП 11.12.2020 щодо неналежного здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях та з інших питань. За результатами розгляду САП 14.12.2020 за № 16/2-117207вих-20 це звернення направлено за належністю до Київської міської прокуратури.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, відповідно до ч. 4ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.
ІІІ. Оцінка та висновки слідчого судді.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Отже бездіяльність, передбачена п.1.ч.1 ст. 303 КПК України, наявна у випадку, якщо:
1) заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення були отримані належним суб`єктом (слідчим, дізнавачем, прокурором);
2) така заява чи повідомлення містять відомості про кримінальне правопорушення;
3) відомості, які містяться у заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення, не були внесені до ЄРДР протягом встановленого строку (24 годин відповідно до вимог КПК України).
З наданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 07.12.2020 надіслали до САП заяву про вчинення кримінальних правопорушень.
САП є органом процесуального керівництва, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень Національним антикорупційним бюро України.
У ч. 5 ст. 216 КПК України зазначено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-1, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 1) злочин вчинено визначеним законом суб`єктом; 2) розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) злочин, передбачений статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.
У своїй заяві ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказували про вчинення суддями Оболонського районного суду м. Києва, слідчим та начальником слідчого відділу СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві, керівництвом Київської місцевої прокуратури № 5, процесуальними керівниками, що здійснюють процесуальне керівництво кримінальних проваджень № 12017100050004265, № 12018100050000573, № 12017100050006942, № 12017100050011678, № 12017100050011679 кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 189, 190, 191, 255, 358, 364, 366, 368, 384 КК України.
Враховуючи, що кримінальні правопорушення, передбачені ст. ст. 191, 364, 368 КК України, за версією ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , було вчинено суб`єктами, визначеними у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, слідчий суддя робить висновок, що таке кримінальне правопорушення потенційно підслідне детективам НАБУ, а тому прокурори САП, які здійснюють процесуальне керівництво під час досудового розслідування детективів НАБУ, уповноважені вносити відомості до ЄРДР за такими заявами.
Представником САП було підтверджено факт звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до САП із заявою від 07.12.2020, та передачі такого звернення до Київської міської прокуратури.
Таким чином, слідчий суддя встановив факт звернення із заявою до належного суб`єкта (САП) та факт невнесення відомостей, які містились у цій заяві до ЄРДР.
Для висновку про бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей до ЄРДР необхідно встановити, що подана заява дійсно є заявою про вчинення кримінального правопорушення та містить відповідні відомості.
У п. 36 постанови від 30.01.2019 (справа № 818/1526/18, провадження № 11-1263апп18) Велика Палата ВС вказала, що у межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей до ЄРДР слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України).
Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У заяві від 07.12.2020 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказані відомості, що, на їх думку, свідчать про вчинення з прямим умислом, з корисливих мотивів злочинною організацією кримінальних правопорушень з метою заволодіння земельної ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , житловим будинком з надвірними будівлями за вказаною адресою, які були вчинені суддями Оболонського районного суду м. Києва, слідчим та начальником слідчого відділу СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві, керівництвом Київської місцевої прокуратури № 5, процесуальними керівниками, та іншими фізичними особами, а також службовими та посадовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Надалі за змістом заяви від 07.12.2020 йде мова про процедуру технічної інвентаризації земельної ділянки, яка, на думку заявників, є незаконною, отримання права власності на земельну ділянку та житловий будинок, та провадження за позовом про поділ житлового будинку в натурі та зустрічний позов. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначають, що позбавлення співвласника права власності на 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та заволодіння часткою земельної ділянки площею 0,1463 га під вказаним будинком вчиняються суддями Оболонського районного суду м. Києва, правоохоронними органами м. Києва, Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією, щоб позбавити ОСОБА_1 та її малолітніх дітей житла та власності, ОСОБА_2 - житла.
Проаналізувавши зміст заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 07.12.2020, у слідчого судді відсутні підстави стверджувати, що у ній містяться відомості, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення. Так, у заяві наведені відомості, що стосуються цивільних спорів, які існують у заявників з іншими фізичними особами щодо поділу майна. Заявники вважають злочином дії, які вчиняються суддею під час розгляду цивільного спору, дії правоохоронних органів щодо розгляду їх заяв, і вважають, що на даний момент існує злочинна організація, яка діє з метою привласнення їх майна. Однак, такі твердження є припущеннями заявників, і з матеріалів скарги неможливо визначити об`єктивність такої оцінки. Конкретні дії, рішення чи бездіяльність, які б могли бути розцінені як кримінальні правопорушення, не зазначаються у заяві.
Враховуючи той факт, що заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 07.12.2020 не містить жодних фактів, які б вказували на вчинення кримінальних протиправних дій суддями Оболонського районного суду м. Києва, слідчим та начальником слідчого відділу СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві, керівництвом Київської місцевої прокуратури № 5, Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, підстави для внесення відомостей із цієї заяви до ЄРДР відсутні.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У своїй постанові від 16.05.2019 Верховний Суд у складі колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».
Отже ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Для вирішення цивільних спорів діючим законом передбачений відповідний порядок судового захисту своїх прав, а в подальшому апеляційне та касаційне оскарження, у випадку не згоди з судовим рішенням суду першої інстанції. Також існує відповідний перелік механізмів контролю за ефективним проведення досудового розслідування та діями, які вчиняються правоохоронними органами під час здійснення розслідування.
Саме тому такі питання вирішуються у передбаченому законом порядку, а не шляхом кримінального переслідування осіб, які реалізують свої функції усупереч схвалення учасників такого процесу.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у заяві від 07.12.2020 не вказали конкретні факти, які б могли свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, що стало підставою для невнесення відомостей до ЄРДР, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги.
Рішенням Конституційного Суду України № 4-р(ІІ)/2020 від 17.06.2019 (у справі № 3-180/2018(1644/18) положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення було визнано такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), у зв`язку з чим ці положення втратили чинність з дня ухвалення такого рішення.
Керуючись ст. ст. 24, 214, 303, 306, 307 КПК України слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 та адвокату Губерському Кирилу Станіславовичу в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення за заявою від 07.12.2020.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (01601, м. Київ, пров. Хрестовий, 4).
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Т.Р. Хамзін