Документ № 93845162

Справа № 991/10412/20

Провадження1-кс/991/10676/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.

за участю секретаря судового засідання Будкової В.О.,

прокурора Колотило О.О.,

захисника адвоката Щеннікової Г.О.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Колотила Олексія Онуфрійовича про продовження строку тримання під домашнім арештом та строку дії обов`язків, покладених на

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України; проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; не працює, одружений, має неповнолітню дитину 2009 року народження;

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України,

у кримінальному провадженні № 42020000000001787, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.09.2020,

ВСТАНОВИЛА:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Колотила О.О. про продовження строку домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_1 та строку дії покладених на нього обов`язків у кримінальному провадженні № 42020000000001787 від 23.09.2020.

1.1.Клопотання обґрунтоване тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001787 від 23.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Офісом Генерального прокурора 13.11.2020 здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні доручено Національному антикорупційному бюро України

1.2.Обґрунтовуючи клопотання, прокурор посилається на такі фактичні обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 :

1.2.1.17.08.2020 директор ПП «Інвестиційна компанія «Меркурій-Інвест» ОСОБА_2 , який діяв на підставі договору від 12.08.2020 з ОСОБА_3 щодо розроблення детального плану та зміни цільового призначення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території Хмільницької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, яким присвоєні кадастрові номери 7425589300:07:000:6353, 7425589300:07:000:6352, 7425589300:07:000:6351, перебуваючи у приміщенні службового кабінету голови Чернігівської РДА ОСОБА_1 , звернувся до останнього з питанням про отримання від нього як службової особи дозволів на розроблення та затвердження детального плату територій та у подальшому затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення вказаних земельних ділянок.

1.2.2.Під час розмови з ОСОБА_2 , яка відбулася біля приміщення Чернігівської РДА, ОСОБА_1 повідомив, що для отримання від нього дозволів на розроблення та затвердження детального плану територій та затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення вказаних земельних ділянок необхідно надати неправомірну вигоду в розмірі не менше ніж 5000 доларів США.

1.2.3. ОСОБА_2 22.10.2020 подав до Чернігівської РДА документи, зокрема клопотання ОСОБА_4 , необхідні для отримання дозволу на розроблення детального плану територій, на яких розташовуються земельні ділянки з кадастровими номерами: 7425589300:07:000:6353, 7425589300:07:000:6352, 7425589300:07:000:6351.

1.2.4.29.10.2020 ОСОБА_1 , перебуваючи на території автозаправної станції за адресою: м. Чернігів, вул. Генерала Белова, 1, в ході особистої розмови із ОСОБА_2 висловив прохання надати йому неправомірну вигоду у розмірі 10 000 доларів США за прийняття ним рішень у вигляді розпоряджень про надання дозволу на розроблення, затвердження детального плану територій та у подальшому затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок.

1.2.5.04.11.2020 о 14 год. 25 хв. ОСОБА_1 під час зустрічі з ОСОБА_2 , яка відбулася в лісосмузі неподалік буд. № 103-А по вул. Шевченка у м. Чернігові, одержав від останнього неправомірну вигоду в розмірі 10 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України дорівнювало 286 000 гривень, тобто відповідно до ч. 1 примітки до ст. 368 КК України становило великий розмір.

1.3.Ґрунтуючись на цих обставинах, прокурор стверджує, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Повідомлення про підозру вручене ОСОБА_1 05.11.2020.

1.4.Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.11.2020 відносно підозрюваного ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із строком дії ухвали - до 27 грудня 2020 року включно. Також на нього покладені обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

1.5.Прокурор у клопотанні вказує на подальшу необхідність дії запобіжного заходу та покладених обов`язків, що обґрунтовується ризиками кримінального провадження. Стверджує, що встановлені досудовим розслідуванням ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, а тому на даний час продовжує існувати обґрунтована потреба у продовженні строку дії запобіжного заходу та обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Вказує на ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, знищення, приховування або спотворення будь-яких речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинення іншого кримінального правопорушення.

1.6.Посилаючись на вищевказані обставини, прокурор просить продовжити на 60 (шістдесят) днів строк тримання під домашнім арештом підозрюваного ОСОБА_1 та дію покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

2.В судовому засіданні прокурор підтримав доводи, викладені у клопотанні, та просив продовжити підозрюваному ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладених на нього обов`язків, вважаючи, що потреба у їх застосуванні продовжує існувати. Додатково зазначив, що про ризики кримінального провадження свідчить відшукання під час обшуку грошових коштів в сумі 102 тис дол. США, які не відображені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави. Наявність такої суми грошових коштів свідчить про можливість певний період проживати в умовах розшуку. Зазначив, що підозрюваний не з`явився на виклик до детектива, що зафіксовано відповідною довідкою. Проект розпорядження, за підготовку якого ОСОБА_1 отримав неправомірну вигоду, хоча і юуло вилучено під час обшуку, однак його готували підлеглі ОСОБА_1 , отже на сьогоднішній день існує ризик впливу на свідків. Крім того, сторона обвинувачення вважає, що отримання неправомірної вигоди підозрюваним - це не одиничний епізод, а наявні показання свідків підтверджують, що він схильний до протиправних дій. Виконати всі процесуальні дії до завершення дії ухвали про застосування запобіжного заходу не вбачалося можливим, оскільки Національне антикорупційне бюро отримало матеріали лише 02.12.2020 і на даний час існує необхідність допитати свідків, розсекретити матеріали негласних (слідчих) розшукових дій, вирішити питання про призначення і проведення експертиз.

Захисник підозрюваного проти клопотання заперечувала з посиланням на відсутність у ньому всіх необхідних елементів і належної аргументації. Зазначила про суперечливість обставин, викладених у повідомленні про підозру, між собою та обставинам кримінального правопорушення; відсутність у повідомленні однозначного узагальненого формулювання підозри; відсутність протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій або інших доказів, які б надавали можливість переконатися в достовірності розмов. Вказала на те, що показання свідків, на які посилається прокурор, не мають доказового значення. Виявлені під час обшуку грошові кошти належать не підозрюваному, а його дружині, і вони частково арештовані. Надала документи на підтвердження позитивних характеризуючих підозрюваного відомостей.

Підозрюваний підтримав думку свого захисника. Додатково вказав на належне виконання своїх процесуальних обов`язків, необхідність отримання стаціонарної медичної допомоги та перебування у нього на утриманні батьків похилого віку.

3.Заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.1.У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 05.11.2020 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, що підтверджується відміткою ОСОБА_1 про отримання 05.11.2020 повідомлення про підозру.

3.2.Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.11.2020 відносно підозрюваного ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, за адресою: АДРЕСА_1 та покладені такі обов`язки:

-прибувати до органу досудового слідства, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

-не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001787 або прокурора;

-повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001787 або прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні № 42020000000001787, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України;

-носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали встановлений до 27 грудня 2020 року включно.

3.3.Згідно із ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Частиною 6 ст. 181 КПК України встановлено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців.

3.4.З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під домашнім арештом згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.

3.5.Загальні підстави і порядок застосування запобіжного заходу визначені у ст. 194 КПК України, конструкція якої передбачає три рівня дослідження слідчим суддею обставин (фактів):

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Разом з тим, оскільки динаміка досудового розслідування обумовлюється одночасним збільшенням доказової бази, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу слід також враховувати сплив строку досудового розслідування у взаємному зв`язку з обґрунтованістю підозри та ризиками кримінального провадження. Це опосередковано простежується в тому числі і через ч. 3 ст. 199 КПК України - клопотання про продовження запобіжного заходу, крім загальних відомостей, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.

3.6.Щодо обґрунтованої підозри

3.6.1.Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

3.6.2.В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме одержанні службової особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди у великому розмірі для себе за вчинення в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

3.6.3.В примітці до ст. 364-1 КК України вказано, що у статті 368 цього кодексу під неправомірною вигодою розуміють, в тому числі, грошові кошти, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав. Неправомірною вигодою у великому розмірі є така, що у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (п. 1 примітки до ст. 368 КК України). Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування встановлюються обставини одержання неправомірної вигоди у сумі 10 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України дорівнювало 286 000 гривень. Вказаний розмір більше ніж у 200 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, а отже становить великий розмір.

3.6.4.Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

3.6.5.Для визначення причетності ОСОБА_1 до подій кримінального правопорушення слідчим суддею досліджені відомості, надані сторонами, зокрема:

-протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 02.10.2020, відповідно до якого ОСОБА_1 повідомив, що для позитивного розгляду клопотання про надання дозволу на розробку детального плану території трьох земельних ділянок на території Чернігівського району необхідна допомога адміністрації;

-протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 30.10.2020, в якому він показав, що ОСОБА_1 повідомив, що вирішення питання клопотання про надання дозволу на розробку детального плану території буде коштувати не менше десяти за два етапи. Крім того, ОСОБА_1 повідомив, що робить знижку ОСОБА_2 , оскільки зазвичай кожне його рішення коштує 8 тисяч доларів США;

-протокол огляду копіювання та вручення грошових коштів від 04.11.2020, відповідно до якого оглянуті та вручені ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 10 000 доларів США для проведення заходів по отриманню фактичних даних щодо одержання неправомірної вигоди ОСОБА_1 ;

-протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 05.11.2020, в якому він повідомив, що передав ОСОБА_1 неправомірну вигоду у розмірі 10 000 доларів США в обмін на проект розпорядження Чернігівської РДА без номеру та дати «Про розроблення детального плану територій», який на місці був підписаний ОСОБА_1 ;

-протокол обшуку від 04.11.2020, згідно з яким в автомобілі, що належить ОСОБА_1 , були вилучені грошові кошти у розмірі 10 000 доларів США;

-розподіл виконання повноважень голови, першого заступника голови, керівника апарату районної державної адміністрації у разі їх відсутності, затверджений розпорядженням районної державної адміністрації від 03.08.2020 № 163, відповідно до якого голова районної державної адміністрації очолює Чернігівську районну державну адміністрацію, формує і здійснює керівництво її діяльністю, забезпечує виконання покладених на адміністрацію завдань і здійснення нею своїх повноважень;

-розпорядження Президента України від 30.06.2020 № 406/2020-рп про призначення ОСОБА_1 головою Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області;

-проект розпорядження Чернігівської РДА «Про розроблення детального плану території», відповідно до якого ОСОБА_1 зобов`язав розробити детальний план території земельних ділянок з кадастровими номерами: 7425589300:07:000:6353, 7425589300:07:000:6352, 7425589300:07:000:6351;

-протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 14.12.2020, в якому вона показала, що в кінці жовтня 2020 року отримала від ОСОБА_1 усне доручення підготувати проект розпорядження «Про розроблення детального плану території» за заявою ОСОБА_4 ;

-протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 14.12.2020, в якому вона показала, що приблизно в кінці жовтня або на початку листопада 2020 року ОСОБА_13 повідомила їй, що має доручення від голови РДА підготувати розпорядження щодо розроблення детального плану території.

3.6.6.Досліджені відомості переконують слідчого суддю в тому, що підозрюваний міг вчинити кримінальне правопорушення, отже на даному етапі підозра є обґрунтованою. Разом з тим, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.

3.6.7.Наявні неузгодженості у повідомленні про підозру та у встановлених обставинах кримінального провадження, на які вказує захисник, безумовно, мають стати предметом дослідження і оцінки органом досудового розслідування при подальшому плануванню та здійсненню досудового розслідування. Однак на даному етапі вони не впливають на загальну оцінку обґрунтованості підозри при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу.

3.7.Щодо ризиків кримінального провадження

3.7.1.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої ймовірності їх здійснення.

3.7.2.Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов`язки, про покладення (продовження) яких клопоче прокурор, - бути у взаємозв`язку з ними. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

3.7.3. Прокурор зазначає про ризик переховування, ризик знищення документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та ризик вчинення іншого правопорушення.

3.7.4. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо продовження строку запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 , у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ, наявність у володінні підозрюваного (його родини) значної суми грошових коштів, яка не внесена до декларації. Хоча виявлені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 готівкові кошти у розмірі 102 000 доларів США, були вилучені, за твердженням учасників арешт Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду було накладено лише на половину. Отже грошові кошти у сумі 51 000 доларів США повертаються у володіння родини підозрюваного. Це, в свою чергу, може матеріально забезпечити підозрюваного на тривалий час. Отже, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком ймовірними. Слідчий суддя враховує, що підозрюваний одружений і має малолітню дитину, однак самі ці обставини не свідчать про наявність міцних соціальних зв`язків, які в умовах притягнення до кримінальної відповідальності, могли б утримувати підозрюваного в місці свого проживання від переховування від органу досудового розслідування. Твердження підозрюваного про наявність у нього на утриманні батьків похилого віку не підтверджені належним чином.

Отже, співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, подальше застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

3.7.5.Ризик незаконного впливу на свідків також є досить обґрунтованим з огляду на те, що підозрюваний працював головою Чернігівської районної адміністрації Чернігівської області, і допитані як свідки особи перебували у його безпосередньому підпорядкуванні. Статус та посада голови районної державної адміністрації наділяли його певними організаційно-розпорядчими і адміністративними функціями, в тому числі по відношенню до інших працівників адміністрації (керівника апарату, завідувача загального сектору та з питань контролю, головного спеціаліста відділу взаємодії з правоохоронними органами, оборонної, мобілізаційної роботи, запобігання корупції та цивільного захисту, заступника керівника апарату - начальника юридичного відділу, по роботі з персоналом та зверненнями громадян, які також погоджували розпорядження, з прийняттям якого орган досудового розслідування пов`язує отримання неправомірної вигоди), відтак ризик впливу на свідків обумовлюється також можливим авторитетом підозрюваного до інших осіб. Отримані під час спільної праці дружні, приятельські стосунки, або відносини, які випливають із почуття поваги та авторитету, мають зазвичай тривалий характер і формують сталі соціальні зв`язки.

Свідками в цьому кримінальному провадженні є в переважній більшості працівники адміністрації, а досліджені під час розгляду клопотання показання свідчать про їх значущість для доведення обставин, які підлягають доказуванню. Ризик незаконного впливу на інших осіб об`єктивується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні - спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню ймовірність ризику впливу на свідків, оскільки, не будучи обмеженим у вільному доступі до інших осіб, підозрюваний може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

3.7.6.Достатньо ймовірним вбачається і ризик знищення документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Як вбачається з матеріалів клопотання, наразі ще не завершені слідчі дії щодо збору доказів на підтвердження або спростування обставин, що мають значення для кримінального провадження. Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. При чому збирання доказів здійснюється протягом всього досудового розслідування, в тому числі, в залежності від попередньо отриманої доказової інформації, методики і тактики досудового розслідування. За таких обставин, підозрюваний, що має доступ до матеріалів, пов`язаних з подією кримінального правопорушення, може вчиняти спроби їх знищення, приховування або спотворення.

3.7.7.Ризик перешкоджання кримінального провадження з посиланням на довідку, складену детективом, слідчий суддя відхиляє. Адже, відповідно до ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом (ч. 1 ст. 136 КПК України). В свою чергу, складена детективом довідка про повідомлення засобами телефонного зв`язку захисника не є належним підтвердженням виклику підозрюваного у встановленому законодавством порядку.

3.7.8.Слідчий суддя також вважає необґрунтованим заявлений ризик щодо вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки інкримінований підозрюваному злочин припинено органом досудового розслідування. В свою чергу, твердження про можливість вчинити інший злочин без надання вагомого і достатнього підтвердження цього є неприпустимим і суперечить презумпції невинуватості.

Наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження, які продовжують існувати до цього часу, дає слідчому судді процесуальну можливість продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_1 під домашнім арештом. Досліджені під час судового засідання та описані у пунктах 3.7.4-3.7.6 цієї ухвали ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин необхідним є саме цілодобовий домашній арешт. Особисте зобов`язання або домашній арешт в певний період доби в світлі конкретних обставин цього кримінального провадження не є спроможнім забезпечити виконання завдань кримінального провадження і нівелювати його ризики в силу відсутності достатніх для даного етапу досудового розслідування стримуючих приписів.

3.8.Разом з тим, виходячи із положень ст. 194 КПК України, обов`язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Такі обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

3.9.Вирішуючи питання про продовження домашнього арешту, слідчий суддя вбачає за необхідне продовжити покладені на підозрюваного обов`язки, релевантні встановленим під час судового засідання ризикам кримінального провадження. Зокрема, це стосується обов`язків прибувати до уповноваженої особи за першою вимогою; не відлучатися з населеного пункту, повідомляти про зміну свого місця проживання та місця роботи, утримуватися від спілкування з визначеними свідками, здати на зберігання документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України. Що стосується обов`язку носити електронний засіб контролю, то з урахуванням невиконання цього обов`язку з незалежних від підозрюваного обставин при первісному покладенні, слідчий суддя не вважає такий обов`язок практично реалізованим і при продовженні запобіжного заходу. За умови декларативності покладеного обов`язку, в його продовженні відсутня практична необхідність.

3.10.Вирішуючи питання про продовження домашнього арешту та покладених обов`язків, слідчий суддя враховує строк досудового розслідування. Як вбачається з матеріалів клопотання, 05 листопада 2020 року ОСОБА_1 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Отже, досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину (п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України), який може бути продовжений у порядку, передбаченому § 4 глави 24 КПК України. Як пояснив прокурор у судовому засіданні, на даний час строк досудового розслідування у кримінальному провадженні не був продовжений. За таких обставин слідчий суддя вважає за можливе продовження строку тримання підозрюваного під домашнім арештом та покладених обов`язків у межах строків досудового розслідування, тобто до 05.01.2021.

3.9.Вирішуючи питання про задоволення клопотання прокурора, слідчий суддя також виходить із того, що продовження строку домашнього арешту не становить порушення прав людини, а отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження. На сьогоднішній день термін домашнього арешту та покладених обов`язків становить менше двох місяців. З урахуванням обставин цього кримінального провадження, особи підозрюваного, індивідуальних особливостей підозрюваного і кримінального правопорушення, цей строк не є надмірними і не здійснює негативного впливу на нормальне життя підозрюваного. Таким чином, відсутні підстави враховувати сплив строку досудового розслідування в контексті зміни запобіжного заходу, оскільки в актуальний період досудового розслідування вони виступають належним балансоутворюючим фактором одночасного захисту прав і інтересів підозрюваного і суспільних інтересів у здійсненні оперативного і об`єктивного досудового розслідування. Разом з тим, з урахуванням ситуації з пандемією захворювання COVID-19 слідчий суддя вважає за можливе у разі необхідності зробити виключення щодо перебування під домашнім арештом. Тому доцільним вбачається застосування цілодобового домашнього арешту із забороною підозрюваному відлучатися з місця проживання за винятком випадків необхідності отримання медичної допомоги.

4.За таких обставин слідчому судді достатньо підстав для продовження строку застосованого до підозрюваного домашнього арешту та покладених обов`язків, визначених в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.11.2020, на строк до 05 січня 2021 року. Разом з тим, в частині продовження дії покладених обов`язків клопотання слід задовольнити частково.

5.Окремо слід зауважити, що на підставі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 176-178, 193, 194, 196, 195, 199, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

1.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту підозрюваного та строку дії покладених на нього обов`язків задовольнити частково.

2.Продовжити до 05 січня 2021 року включно строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосованого згідно з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06.11.2020, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги.

3.Продовжити до 05 січня 2021 року включно строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , а саме:

-прибувати до органу досудового слідства, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

-не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001787 або прокурора;

-повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001787 або прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні № 42020000000001787, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

-здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001787 або уповноваженому державному органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України.

4.Строк дії ухвали - до 05 січня 2021 року включно.

5.Ухвалу направити на виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

6.На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

7.Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції

8.Повний текст ухвали оголошений 28.12.2020.

Слідчий суддя В.В. Михайленко