- Головуюча суддя (ВАКС): Михайленко В.В.
- Секретар : Будкової В.О.
- Захисник/адвокат : Сініціної М.С.
Справа № 991/10314/20
Провадження1-кс/991/10575/20
У Х В А Л А
іменем України
29 грудня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.
за участю секретаря Будкової В.О.,
захисника Сініціної М.С.,
детектива Дячука І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката Сініціної Марини Станіславівни на бездіяльність детектива у кримінальному провадженні № 42014000000000368 від 08.05.2014,
В С Т А Н О В И Л А :
До слідчого судді Вищого антикорупційного суду подана скарга адвоката Сініціної М.С. в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні № 42014000000000368 від 08.05.2014, яка полягає у нерозгляді її клопотання від 04.12.2020 про проведення процесуальних дій.
Вимоги скарги обґрунтовані тим, що 04.12.2020 сторона захисту направила детективу клопотання про відновлення досудового розслідування та припинення розшуку. 15.12.2020 захисником отримано лист детектива НАБУ Гультяєва Ю.В від 10.12.2020, в якому детектив зазначив, що у клопотанні адвоката не ставиться питання про проведення процесуальної дії, а міститься вимога про прийняття процесуального рішення, тому він відмовляється розглядати його по суті відповідно до ст. 220 КПК України.
Захисник не погоджується з позицією детектива, вважає, що детектив не розглянув клопотання сторони захисту в порядку, встановленому ст. 220 КПК України, це стало підставою для звернення до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність детектива. Просить зобов`язати детектива НАБУ Гультяєва Ю.В розглянути належним чином клопотання захисника від 04.12.2020 у порядку, визначеному ст. 220 КПК України.
В судовому засіданні захисник підтримала заявлену скаргу та просила її задовольнити. Детектив заперечував проти задоволення скарги, зазначивши, що ст. 220 КПК України наділяє сторону захисту правом ініціювання слідчих дій, а не прийняття процесуальних рішень, тому просить відмовити у задоволенні скарги.
Заслухавши доводи учасників та дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшла таких висновків.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, що полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений Кодексом строк. Зокрема, статтею 220 КПК України встановлений порядок розгляду клопотань під час досудового розслідування. Клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий зобов`язаний розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити за наявності відповідних підстав.
Порядок кримінального провадження на території України визначається кримінальним процесуальним законодавством України (ч. 1 ст. 1 КПК України). Згідно із приписами ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом. Оскільки ст. 220 КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок розглянути подане учасником кримінального провадження клопотання, слідчий суддя уповноважений дослідити обставини щодо виконання цього обов`язку.
Адвокат Сініціна М.С. 04.12.2020 направила на ім`я детектива Національного антикорупційного бюро України Гультяєва Ю.В. клопотання, в якому просила винести постанову про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000368 з підстав встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 ; винести постанову про припинення розшуку ОСОБА_1 .
Листом від 10.12.2020 № 0424-252/42625 детектив Гультяєв Ю. повідомив про розгляд клопотання адвоката про проведення процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42014000000000368. Зазначив, що КПК України передбачено право сторони захисту ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій шляхом подання клопотання в порядку ст. 220 КПК України. Водночас зазначив, що подане клопотання не відповідає вимогам ст. 220 КПК України у зв`язку з чим не підлягає вирішенню по суті.
Зміст листа-відповіді свідчить, що детектив вважає клопотання захисту таким, що подане про прийняття процесуальних рішень (а не вчинення процесуальних дій), тобто не охоплюється предметом статті 220 КПК України. Таким чином, для вирішення питання, чи допустив детектив бездіяльність, яка може бути предметом оскарження в порядку ст. 303 КПК України (щодо здійснення процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений Кодексом строк), слідчий суддя має визначити, чи відповідало подане клопотання захисту статті 220 КПК України, тобто чи стосувалося воно здійснення процесуальних дій.
Процесуальний закон не надає визначення процесуальним діям і процесуальним рішенням. Разом з тим, стаття 110 КПК України регламентує види процесуальних рішень. Так, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне. Процесуальне рішення можна охарактеризувати як правовий акт, в якому слідчий, прокурор, в межах своєї компетенції і у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку, висловлює веління про вчинення (або невчинення) конкретних процесуальних дій, що зумовлено необхідністю досягнення завдань кримінального провадження і вимогами закону щодо ситуації, яка склалась. Отже процесуальне рішення - це, з одного боку, форма фіксування вчиненої процесуальної дії, тобто дії, вчинення якої передбачено відповідними нормами Кримінального процесуального кодексу України. З іншого боку, процесуальне рішення може виступати підставою для вчинення процесуальної дії.
В свою чергу, процесуальні дії - це всі дії, спрямовані на виконання завдань кримінального провадження, проведення яких забезпечується різними засобами кримінального провадження на підставах і в порядку, передбачених кримінальним процесуальним законодавством. Процесуальні дії, проведені під час досудового розслідування, відповідно до статей 103 та 104 КПК України оформлюються протоколом або фіксуються на носії інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 282 КПК України зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, якщо підстави для його зупинення перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва), а також у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій. Копія постанови про відновлення досудового розслідування надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Отже нормативне закріплення ч. 1 ст. 282 КПК України відновлення досудового розслідування пов`язує саме з прийняттям процесуального рішення - постанови.
Слідчий суддя зазначає, що відновлення досудового розслідування і припинення розшуку підозрюваного, як інститути кримінального провадження, складаються із комплексу процесуальних рішень і процесуальних дій, обумовленими завданнями кримінального провадження на відповідному його етапі. Однак, у своєму клопотанні захисник просить саме винести постанову про відновлення досудового розслідування і винести постанову про припинення розшуку ОСОБА_1 , тобто про прийняття процесуальних рішень.
З урахуванням нормативних приписів належними формами реагування на клопотання сторони захисту в порядку ст. 220 КПК України є або його задоволення або винесення мотивованої постанови про відмову у задоволенні клопотання. За таких обставин слідчий суддя погоджується з детективом, що предметом клопотання захисника не є здійснення процесуальних дій, а є постановлення процесуальних рішень, що не охоплюється обов`язком відповідного процесуального реагування. Водночас, клопотання про постановлення процесуального рішення, зокрема, постанови про відновлення досудового розслідування та/або постанови про припинення розшуку, не є клопотанням про виконання процесуальних дій, отже у детектива не виникло обов`язку його розгляду в порядку ст. 220 КПК України, відповідно ним не допущено бездіяльності.
Зважаючи на те, що під час судового засідання не встановлено факт бездіяльності детективів НАБУ, у задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 36, 110, 220, 283, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И Л А :
1.В задоволенні скарги захисника ОСОБА_1 адвоката Сініціної Марини Станіславівни на бездіяльність детектива відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.В. Михайленко