Документ № 93956411

Справа № 348/1674/19

1-кп/991/165/19

УХВАЛА

11 грудня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуюча - Федорак Л.М.,

судді - Маслов В.В., Строгий І.Л.,

секретар судового засідання - Бикова К.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів захисника ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42018000000003211 стосовно обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Водиця Рахівського району Закарпатської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення - прокурор Сидоренко В.А.,

сторона захисту - захисник Федосін А.В.,

обвинувачений ОСОБА_2

(у режимі відеоконференції),

а також представника особи, у володінні якої

знаходяться речі та документи Бабак Н.Є.,

в с т а н о в и в :

У даному провадженні захисник Федосін Артем Вікторович подав клопотання про надання йому тимчасового доступу до речей і документів, які знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , а саме до інформації, що міститься в Інтегрованій інформаційно-пошуковій системі органів внутрішніх справ «ІНФОРМАЦІЯ_7» (далі - ІІПС ОВС «ІНФОРМАЦІЯ_7») щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування клопотання захисник зазначає, що свідок ОСОБА_3 надавав суду неправдиві показання щодо того, що він раніше не притягався до відповідальності. А тому, на думку захисника, тимчасовий доступ необхідний для отримання даних з метою перевірки достовірності таких показань, а, відповідно, також встановлення наявності чи відсутності провокації злочину у даному провадженні.

Представник особи, у володінні якої знаходяться речі та документи, Бабак Н.Є. заперечувала проти задоволення клопотання, з огляду на те, що адвокат Федосін А.В. не має права на представництво інтересів ОСОБА_3 , щодо якого він просить отримати персональні дані, які є конфіденційною інформацією, зокрема, відомості про притягнення чи не притягнення до кримінальної відповідальності. Представник Бабак Н.Є. також зауважила, що у клопотанні не міститься обґрунтування, які саме обставини хоче довести адвокат, отримавши доступ до зазначеної інформації.

Прокурор покладався на розсуд суду.

Вирішуючи подане клопотання, суд виходить із такого.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (частини 1, 2, 6 ст. 22 КПК України).

В силу ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Відповідно до ч. 1 та пункту 5 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, до яких належить, зокрема, тимчасовий доступ до речей і документів.

Частинами 1, 2 ст. 159 КПК України встановлено, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали суду.

Згідно з ч. 5 ст. 163 КПК України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Відповідно до ч. 2 ст. 333 КПК України під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування.

Зважаючи на те, що необхідність перевірки того, чи ОСОБА_3 притягався до відповідальності, виникла після надання ним показань суду, відповідно, потреба у з`ясуванні таких обставин назріла уже під час судового розгляду.

Відповідно, суд не вбачає перешкод для розгляду даного клопотання із цих підстав.

Вирішуючи подане клопотання, належить встановити, чи є МВС України володільцем даних ІІПС ОВС «ІНФОРМАЦІЯ_7» щодо ОСОБА_3 .

Відповідно до п. 2 Положення про єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 року № 1024 (далі - Положення) інформаційні ресурси єдиної інформаційної системи МВС - визначені групи взаємозв`язаних задокументованих одиниць інформації, які формуються і об`єднуються в автоматизованих інформаційних системах суб`єктів єдиної інформаційної системи МВС за певними ознаками, у тому числі зазначені в переліку пріоритетних інформаційних ресурсів єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 р. № 1024.

Так, згідно з переліком пріоритетних інформаційних ресурсів єдиної інформаційної системи МВС (далі - Перелік) до складу таких відносяться відомості, що містяться, зокрема, в інтегрованій інформаційно-пошуковій системі.

Власником і розпорядником єдиної інформаційної системи МВС є держава в особі МВС. Володільцем інформації, що обробляється в центральній підсистемі єдиної інформаційної системи МВС, є МВС (п. 3 Положення).

Таким чином, при розгляді клопотання захисником було доведено суду, що інформація, до якої він просить надати тимчасовий доступ, може перебувати у володінні

ІНФОРМАЦІЯ_4 , суду належить встановити, чи становить така інформація охоронювану законом таємницю.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних.

Згідно з абз. 10 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» від 01 червня 2010 року № 2297-VI персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Таке ж визначення персональних даних міститься у ст. 11 Закону України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII.

Зазначене дає підстави стверджувати, що інформація про особу, яка міститься в ІІПС ОВС «ІНФОРМАЦІЯ_7», відноситься до її персональних даних, а тому, в силу положень п. 8 ч. 1 ст. 162 КПК України, містить охоронювану законом таємницю.

Згідно з ч. 6 ст. 163 КПК України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Із клопотання захисника Федосіна А.В. вбачається, що запитувані ним відомості необхідні для підтвердження достовірності наданих свідком ОСОБА_3 показань в суді та перевірки факту співпраці ОСОБА_3 із правоохоронними органами та, як наслідок, підтвердження або спростування факту провокування ОСОБА_2 до вчинення кримінального правопорушення. Адже, на переконання сторони захисту, свідок ОСОБА_3 , будучи заявником у даному кримінальному провадженні, має зв`язки із правоохоронними органами, у тому числі останній міг бути завербований ними, що може свідчити про провокування вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення. Крім того, захисник вважає, що ОСОБА_3 , під час допиту у суді, повідомив недостовірні дані щодо непритягнення його до жодного з видів юридичної відповідальності. На підтвердження цього, захисник надав роздруківки з веб-сторінки «Судова влада України», де міститься інформація, щодо розгляду судами справ стосовно ОСОБА_3 .

На переконання суду, такі обставини мають суттєве значення для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні.

Адже, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), усі докази, отримані внаслідок провокації правоохоронних органів, слід визнавати недопустимими, оскільки вони отримані внаслідок істотного порушення права людини на справедливий судовий розгляд, що закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Зазначене узгоджується із положеннями ч. 1 ст. 87 КПК України.

До того ж, у п. 45 рішення у справі «Чохонелідзе проти Грузії» (Tchokhonelidze v. Georgia) від 28 червня 2018 року (заява № 31536/07) ЄСПЛ встановив, що якщо органи влади стверджують, що вони діяли на основі інформації, отриманої від приватної особи, Суд розрізняє індивідуальну скаргу та інформацію, яка надходить від особи, яка співпрацює з поліцією або інформатора. Існує ризик, що співробітник або інформатор виконує роль ІНФОРМАЦІЯ_5 , що ймовірно порушує п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо вони повинні були взяти участь в операції під наглядом поліції. Тому в кожній окремій справі важливо встановити, чи була кримінальна дія вже вчинена на той час, коли джерело розпочало співпрацю з поліцією.

Таким чином, від з`ясування того, чи мали працівники правоохоронних органів вплив на ОСОБА_3 через механізм притягнення його до відповідальності, залежить питання встановлення допустимості доказів, отриманих у даному кримінальному провадженні, а отже, зазначене, має суттєве значення для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні.

Також, у своєму клопотанні захисник Федосін А.В. ставить під сумнів правдивість наданих у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_3 . А тому, на переконання суду, відомості, які планується отримати у результаті тимчасового доступу можуть мати суттєве значення для встановлення достовірності показань свідка ОСОБА_3 та, як наслідок, для забезпечення справедливого судового розгляду. Необхідність їх перевірки виникла після допиту свідка у суді.

Окрім того, відповідно до ст. 94 КПК України, суд, серед іншого, зобов`язаний оцінити кожен доказ з точки зору його достовірності.

За змістом ч. 2 ст. 96 КПК України для доведення недостовірності показань свідка сторона має право надати показання, документи, які підтверджують його репутацію, зокрема, щодо його засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність свідка.

При цьому, як встановив ЄСПЛ у рішенні від 13 листопада 2018 року у справі «Чжан проти України» (заява № 6970/15) при оцінці справедливості провадження слід враховувати, чи були дотримані права на захист. Зокрема, має бути розглянуто, чи була надана можливість заявнику оскаржити достовірність доказів та заперечити проти його використання. Крім того, має враховуватись якість доказів, у тому числі, чи не ставлять обставини, за яких він був отриманий під сумнів їхню достовірність та точність (п. 57).

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку, без їх вилучення.

Відповідно до п. 7.5. Положення про Інтегровану інформаційно-пошукову систему органів внутрішніх справ України, затвердженого Наказом МВС від 12 жовтня 2009 року № 436 інформація з інформаційних підсистем ІІПС надається у формі витягів безкоштовно на письмову вимогу суду, органів прокуратури, дізнання і слідства, інших органів державної влади (посадових осіб) у зв`язку зі здійсненням ними повноважень, визначених чинним законодавством.

У зв`язку з цим, суд вважає за можливе здійснити тимчасовий доступ документів шляхом отримання такої інформації у друкованому вигляді.

Захисник Федосін А.В. у клопотанні, обґрунтовуючи необхідність отримання тимчасового доступу не конкретизує, яку саме інформацію необхідно отримати з ІІПС ОВС «ІНФОРМАЦІЯ_7».

Однак, згідно з Переліком інформаційними ресурсами єдиної інформаційної системи МВС є відомості про: облік вогнепальної зброї; дактилоскопічний облік; криміналістичний облік експертної служби; персонально-довідковий облік; осіб, щодо яких поліцейські проводять профілактичну роботу; виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення, осіб, які їх вчинили, рух кримінальних проваджень; обвинувачених, обвинувальний акт щодо яких надіслано до суду; розшук підозрюваних, обвинувачених (підсудних) осіб, які ухиляються від відбування покарання або вироку суду; розшук осіб, зниклих безвісти; установлення особи невпізнаних трупів та людей, які не можуть надати про себе будь-яку інформацію у зв`язку з хворобою або неповнолітнім віком; зареєстровані в органах поліції кримінальні або адміністративні правопорушення, події, які загрожують особистій чи публічній безпеці, надзвичайні ситуації; осіб, затриманих за підозрою у вчиненні правопорушень (адміністративне затримання, затримання згідно з дорученнями органів правопорядку, затримання осіб органами досудового розслідування, адміністративний арешт, домашній арешт); осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється поліцією; зареєстровані кримінальні та адміністративні корупційні правопорушення, осіб, які їх вчинили, та результати розгляду цих правопорушень у судах; іноземців та осіб без громадянства, затриманих поліцією за порушення визначених правил перебування в Україні; викрадені номерні речі, цінності та інше майно, які мають характерні ознаки для ідентифікації, або речі, пов`язані із вчиненням правопорушень, відповідно до заяв громадян; викрадені (втрачені) документи за зверненням громадян; знайдені, вилучені предмети і речі, у тому числі заборонені або обмежені в обігу, а також документи з ознаками підробки, які мають індивідуальні (заводські) номери; викрадені транспортні засоби, які розшукуються у зв`язку з безвісним зникненням особи, виявлені безгосподарні транспортні засоби, а також викрадені, втрачені номерні знаки; видані дозвільні документи у сфері безпеки дорожнього руху та дозволи на рух окремих категорій транспортних засобів; зброю, що перебуває у володінні та користуванні фізичних і юридичних осіб, яким надано дозвіл на придбання, зберігання, носіння, перевезення зброї; викрадену, втрачену, вилучену, знайдену зброю, а також добровільно здану зброю з числа тієї, що незаконно зберігалася; осіб, які перетнули державний кордон; осіб, яким органами охорони державного кордону заборонено в`їзд в Україну; іноземців та осіб без громадянства, які перевищили строк реєстрації паспортних документів в Україні; транспортні засоби, що перетнули державний кордон; осіб, затриманих за порушення законодавства про державний кордон; зареєстровані надзвичайні ситуації, у тому числі пожежі.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що в наданні тимчасового доступу до документів щодо всієї інформації, яка міститься в ІІПС ОВС «ІНФОРМАЦІЯ_7» щодо ОСОБА_3 не має потреби, оскільки такі не мають значення для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні.

Натомість, з огляду на обставини, які мають суттєве значення для даного провадження щодо наявності чи відсутності провокації злочину, суд вважає за необхідне надати тимчасовий доступ в частині інформації щодо притягнення ОСОБА_3 до кримінальної, адміністративної відповідальності та подання ним заяв про вчинення кримінальних правопорушень.

Таким чином, з огляду на викладене, клопотання захисника Федосіна А.В. підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 2, 131, 159, 160, 162, 163, 164, 333, 369-372, 375, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання захисника Федосіна Артема Вікторовича про тимчасовий доступ до речей та документів задовольнити частково.

Надати захиснику Федосіну Артему Вікторовичу тимчасовий доступ до речей і документів, що містять охоронювану законом таємницю, які знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_6 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , а саме до інформації, що міститься в Інтергованій інформаційно-пошуковій системі органів внутрішніх справ «ІНФОРМАЦІЯ_7» щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в частині інформації, чи притягалась зазначена особа до кримінальної, адміністративної відповідальності та чи подавала заяви про вчинення кримінальних правопорушень, з можливістю отримання такої інформації у друкованому вигляді.

В іншій частині відмовити.

Строк дії ухвали становить один місяць з дня її постановлення до 11 січня 2021 року включно.

Особа, яка зазначена в ухвалі суду про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів, зобов`язана надати тимчасовий доступ до зазначених в ухвалі речей і документів особі, зазначеній у відповідній ухвалі суду. У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПК України з метою відшукування та вилучення зазначених речей і документів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.

Судді:

В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак