- Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.
- Секретар : Батир Б.В., Волощенко С.В.
- Захисник/адвокат : Ляховича С.О., Скриницького О.М.
Справа № 991/10092/20
Провадження1-кс/991/10346/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 січня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретарів ОСОБА_2, ОСОБА_3, адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5, детектива ОСОБА_6, розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_7, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42019000000000673,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_7, про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019000000000673 від 26.03.2019 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, в якому він просить:
- скасувати накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 29.07.2019 у справі № 757/39375/19-к арешт майна грошових коштів, які заходяться на рахунку № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_8, № НОМЕР_2 на ім`я DILI ADVISORS CORPORATION, № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_9, № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_10 & FINANSE INC (бенефіціарним власником якого є ОСОБА_8 ), відкритих у банку LA COMPAGNIE MONEGASQUE (м. Монако, Князівство Монако) та припинити заборонені видаткові операції по ним.
Клопотання мотивовано тим, що арешт на вказане майно грошові кошти накладено незаконно та необґрунтовано, атому він підлягає скасуванню, виходячи з наступного:
- ОСОБА_11 не має статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 42019000000000673 від 26.03.2019, яке було виділене із кримінального провадження № 12013220540000400 від 31.01.2013, оскільки повідомлення про підозру від 25.02.2019 не було вручено ОСОБА_12 у порядку, передбаченому ст. 278 КПК України;
- оскільки, ОСОБА_11 є третьою особою щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, клопотання про накладення арешту міг подати виключно прокурор, а не детектив. Крім того, з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України) арешт накладається лише на майно підозрюваного, обвинуваченого або засудженого;
- повідомлення про підозру є необґрунтованим, а доказів, що вказують на вчинення злочину, недостатньо;
- не дотримано процедури розгляду клопотання про накладення арешту.
В судовому засіданні представники володільця майна ОСОБА_13 адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 доводи клопотання підтримали, просили задовольнити із викладених у ньому підстав.
Детектив Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) ОСОБА_6 заперечував проти доводів клопотання. Пояснив, що у день складання письмового повідомлення про підозру ОСОБА_12 25.02.2019 встановити йог місцезнаходження не вдалося, у зв`язку з чим, у порядку, визначеному ч. 1 ст. 42, ч. 2 ст. 135 КПК України, органом досудового розслідування вжито заходів для вручення ОСОБА_12 повідомлення про підозру, зокрема примірники останнього разом із супровідним листом Генеральної прокуратури України від 25.02.2019 № 14/2/2-36811-16 були надіслані поштою за відомим місцем проживання ОСОБА_13 АДРЕСА_1 та на адресу житлово-експлуатаційної організації за місцем його проживання. Таким чином, ОСОБА_11 набув статусу підозрюваного. Після встановлення факту можливого перебування ОСОБА_13 за кордоном, органом досудового розслідування вжито заходів та направлено запити про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Сполучених Штатів Америки, Королівства Монако та Держави Ізраїль, в тому числі з метою вручення підозрюваному ОСОБА_12 примірника повідомлення про підозру. Таким чином, ухвала Печерського районного суду міста Києва є про арешт майна є законною, постановленою за наявності правових підстав і у відповідності до вимог ст. 170 КПК України, що підтверджується ухвалою апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, якою її залишено без змін. Детектив просив відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 .
Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи представника володільця майна, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що у рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013220540000400 від 31.01.2013, ОСОБА_8 25.02.2019 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209КК України.
Постановою прокурора групи прокурорів заступником начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України ОСОБА_14 від 26.03.2019 з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 12013220540000400 від 31.01.2013 в оригіналах та копіях виділено матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209КК України.
Так, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019000000000673 від 26.03.2019 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209КК України.
У рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29.07.2019 (справа № 757/39375/19-к) накладено арешт на грошові кошти, які заходяться на рахунках № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_8, № НОМЕР_2 на ім`я DILI ADVISORS CORPORATION, № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_9, № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_10 & FINANSE INC (бенефіціарним власником якого є ОСОБА_8 ), відкритих у банку LA COMPAGNIE MONEGASQUE DE BANQUE (м. Монако, Князівство Монако) та заборонено видаткові операції по вказаним рахункам.
Вважаючи вказану ухвалу незаконною та необґрунтованою, адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_13 звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту вказаного майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майнатакож можебути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи з наведеного, дана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.
Відповідно до ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Проаналізувавши вищевикладене, можна зробити висновок, що при розгляді клопотання адвоката ОСОБА_4, поданого в інтересах ОСОБА_13, про скасування арешту майна слідчий суддя наділений повноваженнями лише щодо встановлення обґрунтованості накладення такого арешту та виправданості подальшого застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження.
Сумніви сторони захисту щодо законності постановленого рішення про накладення арешту є підставою для звернення до суду апеляційної інстанції із відповідною скаргою та не можуть бути предметом дослідження слідчим суддею під час розгляду даного клопотання.
В данному кримінальному провадженні ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10.03.2020 (справа № 757/39339/19-к провадження № 11-сс/991/58/20) вирішувалось питання щодо наявності у ОСОБА_13 статусу підозрюваного, процедури подачі клопотання до суду та розгляду його слідчим суддею.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт нагрошові коштина зазначенихрахунках накладеноз метоюзабезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Пунктом 3ч.2ст.170КПК Українивизначено,що арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Частиною 5 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Так, ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення (ст. 12, примітка до ст. 45 КК України), передбаченого ч. 3 ст. 209КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Частиною 1, 2 ст. 59 КК України встановлено, що покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.
Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Враховуючи, що існує сукупність достатніх підстав та розумних підозр вважати, що майно у вигляді грошових коштів, які заходяться на рахунках № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_8, № НОМЕР_2 на ім`я DILI ADVISORS CORPORATION, № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_9, № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_10 & FINANSE INC (бенефіціарним власником якого є ОСОБА_8 ), відкритих у банку LA COMPAGNIE MONEGASQUE DE BANQUE (м. Монако, Князівство Монако), є предметом можливої конфіскації майна, як виду покарання, що передбачене санкцією ч. 3 ст. 209КК України, та яке може бути призначене ОСОБА_12 судом, у випадку направлення обвинувального акта до суду та визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, слідчий суддя дійшов до висновку, що арешт накладено обґрунтовано.
Разом з тим, беручи до уваги мету накладеного арешту та виходячи з тієї обставини, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000000673 від 26.03.2019 не завершено, постанова про закриття зазначеного кримінального провадження в матеріалах клопотання відсутня та до суду обвинувальний акт не скеровано, зважаючи на те, що ОСОБА_11 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, слідчий суддя дійшов до висновку, що потреба у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на зазначене майно, наразі не відпала, а такий ступінь втручання у права власника майна є пропорційним із завданнями кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 174, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволені клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_15