Документ № 94028765

Справа № 991/10487/20

Провадження1-кс/991/10756/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.

за участю секретаря судового засідання Будкової В.О.,

прокурора Перова А.В.,

захисників адвокатів Бончевої О.В., Машики В.П., Титаренка С.М., Остроушко Є.В.,

підозрюваної ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Перова Андрія Вікторовича про продовження строку дії обов`язків, покладених на

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 , працює на посаді директора АО «Лігал Юніон», має неповнолітнього сина 2006 року народження,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України,

у кримінальному провадженні № 52020000000000362, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2020,

ВСТАНОВИЛА:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Перова А. В. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 при застосуванні запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020.

1.1.Клопотання обґрунтоване тим, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, в тому числі, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 КК України.

1.2.Обґрунтовуючи клопотання, прокурор посилається на такі фактичні обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 :

1.2.1.Станом на 01.06.2020 і до 12.06.2020 детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014000000001590, в рамках якого ОСОБА_2 у 2019 році повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.

1.2.2.У період з 01.06.2020 ОСОБА_1 увійшла у змову з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з метою забезпечення надання неправомірної вигоди службовим особам правоохоронних органів за прийняття процесуальних рішень у цьому кримінальному провадженні.

1.2.3. ОСОБА_3 , будучи з 2016 року знайомим та перебуваючи у дружніх стосунках з ОСОБА_5 , відомості щодо якого змінено в порядку та на підставі п. а ч. 1 ст. 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», 01.06.2020 зателефонував ОСОБА_5 та запросив його для проведення зустрічі за місцем роботи ОСОБА_3 в приміщенні ГУ ДПС в м. Києві. Оскільки ОСОБА_5 не міг прибути для участі у вказаній зустрічі з огляду на зайнятість, він попросив ОСОБА_3 провести перемовини телефоном. ОСОБА_3 погодився на це, після чого надіслав ОСОБА_5 в месенджері Телеграм текстовий файл з відомостями про кримінальне провадження №42014000000001590 в частині, що стосується ОСОБА_2

1.2.4.Після отримання від ОСОБА_3 вказаного файлу ОСОБА_5 зателефонував йому, в ході подальшої розмови ОСОБА_3 повідомив, що певні особи, яких він не назвав, повідомили йому про свій намір надати кошти в сумі 1 млн. дол. США за зміну підслідності у вказаному кримінальному провадженні з визначенням її за слідчими Національної поліції, або в сумі 2 млн. дол. США за закриття вказаного кримінального провадження службовими особами НАБУ. ОСОБА_3 висловив ОСОБА_5 прохання передати пропозицію зміни підслідності або закриття провадження №42014000000001590 за отримання коштів у зазначених сумах керівнику Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_6 . Наступного дня 02.06.2020 ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що відмовляється вчиняти зазначені дії.

1.2.5.Пізніше того ж дня 02.06.2020 ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що ті ж особи, в інтересах яких він діє та яких він не назвав, повідомили йому про готовність надати за прийняття зазначених процесуальних рішень у кримінальному провадженні №42014000000001590 кошти у більшій сумі, а саме 5 млн. дол. США. На вказану нову пропозицію, передану ОСОБА_7 , ОСОБА_5 відповів, що отримає додаткову інформацію стосовно кримінального провадження №42014000000001590, після чого вони домовляться про нову зустріч, на що ОСОБА_3 погодився.

1.2.6. ОСОБА_5 03.06.2020 повідомив про вказані обставини співробітникам НАБУ. На підставі цього повідомлення було розпочато кримінальне провадження № 52020000000000362. Пізніше того ж дня 03.06.2020 ОСОБА_5 у відповідності до домовленості, досягнутої з ОСОБА_3 , текстовим повідомленням в месенджері Телеграм повідомив останньому, що продовжує думати над його пропозицією щодо сприяння передачі неправомірної вигоди службовим особам НАБУ за вплив на прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні №42014000000001590. ОСОБА_3 в наступній телефонній розмові з ОСОБА_5 повідомив, що отримав та прочитав його повідомлення і чекає від нього подальших дій щодо сприяння передачі вказаної неправомірної вигоди.

1.2.7.05.06.2020 ОСОБА_3 у власному службовому кабінеті в приміщенні ГУ ДПС у м. Києві по вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ зустрівся з ОСОБА_5 .. Під час цієї зустрічі отримав додаткові відомості щодо кримінального провадження №42014000000001590, зокрема, що в рамках провадження ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні двох злочинів. З метою повідомлення ОСОБА_5 про спосіб закриття кримінального провадження №42014000000001590 ОСОБА_3 зазначив, що дізнається про це в особи, яка безпосередньо займається цим питанням, одразу після чого зателефонував особі, переповів їй інформацію, щойно отриману від ОСОБА_5 та запитав про конкретний спосіб, у який потребується закрити провадження №42014000000001590. У відповідь вказана особа повідомила, що потребується закриття кримінального провадження в частині щодо всіх злочинів, про підозру у вчиненні яких повідомлено ОСОБА_2 , для того, щоб останній міг повернутися в Україну. В ході подальшої розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 останній також повідомив, що закриття вказаного кримінального провадження необхідно здійснити до 14.06.2020 для того, щоб ОСОБА_2 міг повернутися в Україну саме на день свого народження ІНФОРМАЦІЯ_2 .

1.2.8.В ході подальшої розмови ОСОБА_5 уточнив у ОСОБА_3 , чи правильно він розуміє, що особи, які представляють ОСОБА_2 , мають намір надати кошти в сумі 5 млн. дол. США службовим особам НАБУ за закриття кримінального провадження №42014000000001590 стосовно ОСОБА_2 , на що ОСОБА_3 відповів ствердно. В ході цієї ж розмови ОСОБА_3 повідомив, що спілкувався із зазначеними особами, які представляють ОСОБА_2 , щодо способу надання вказаної неправомірної вигоди, в ході такого спілкування йому було повідомлено, що кошти буде передано в обмін на відповідну постанову про закриття кримінального провадження. ОСОБА_3 також зазначив про усвідомлення, що закриття кримінального провадження стосовно підозрюваного у будь-якому випадку здійснюється за участю прокурора. Крім того, під час цієї розмови ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_5 про намір отримати для себе особисто 50 тис. дол. США за свої дії зі сприяння передачі неправомірної вигоди за закриття провадження щодо ОСОБА_2

1.2.9.Під час зустрічі, яка 10.06.2020 відбулася в службовому кабінету ОСОБА_3 в приміщеннях ГУ ДПС у м. Києві, останній у відповідності до раніше досягнутої домовленості отримав від ОСОБА_8 інформацію про те, яким саме чином може бути реалізовано намір ОСОБА_3 із забезпечення закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_2 , а саме, що повноваження на це наявні у заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_9 , відповідно, саме він буде тією службовою особою, якій варто надати неправомірну вигоду за закриття. Для цього захиснику ОСОБА_2 необхідно подати до НАБУ відповідне клопотання, яке буде передано до САП і у зв`язку з яким ОСОБА_9 буде прийнято рішення про закриття провадження.

1.2.10.Одразу після цього ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_1 та повідомив їй про необхідність захисникам ОСОБА_2 терміново подати до НАБУ відповідне клопотання про закриття кримінального провадження, подання якого в подальшому забезпечила ОСОБА_1 . Під час цієї розмови ОСОБА_3 також попросив ОСОБА_1 зустрітися з ним, щоб вони вдвох обговорили детальніше свої дії з передачі ОСОБА_1 неправомірної вигоди за закриття провадження щодо ОСОБА_2 . Пізніше ОСОБА_3 на його телефон було надіслано текст зазначеного клопотання про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 ; цей текст він переслав на телефон ОСОБА_5 .

1.2.11. ОСОБА_3 також повідомив ОСОБА_5 , що сам отримає кошти від ОСОБА_1 для подальшої передачі цих коштів ОСОБА_5 в обмін на відповідну постанову про закриття кримінального провадження. Також ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_5 , що суму коштів, яку буде отримано від осіб, в інтересах яких він діяв, для забезпечення ним закриття вказаного кримінального провадження, збільшено з 5 до 6 млн. дол. США. Наприкінці розмови ОСОБА_3 домовився з ОСОБА_5 про узгодження ними місця передачі неправомірної вигоди 11.06.2020. В цей день ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_5 для уточнення, яким саме буде формулювання правової підстави закриття кримінального провадження, на що отримав від ОСОБА_5 відповідь.

1.2.12.12.06.2020 ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зустрілася з ОСОБА_5 в будівлі ГУ ДПС у м. Києві по вул. Шолуденка 33/19 у м. Києві. Під час цієї зустрічі від ОСОБА_5 було отримано постанову заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_9 від 12.06.2020 про закриття кримінального провадження № 42014000000001590 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України. Після ознайомлення з текстом вказаної постанови ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 повідомила, що має зауваження до викладеної у ній правової підстави закриття провадження (п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України), та що врахування висловлених ними зауважень є умовою передачі неправомірної вигоди для ОСОБА_9 . Крім того, ОСОБА_4 надав конкретні пропозиції щодо виправлення формулювань вказаної постанови, а також запропонував самостійно забезпечити виготовлення тексту такої постанови або надати його в електронному вигляді для забезпечення останнім підписання цього тексту ОСОБА_9

1.2.13.Після пред`явлення ОСОБА_5 того ж дня ОСОБА_4 , ОСОБА_3 і ОСОБА_1 постанови заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_9 , в якій було враховано зазначені зауваження, ОСОБА_1 погодилася з тим, що вона відповідає їхнім вимогам, відтак ОСОБА_3 провів ОСОБА_5 в окреме приміщення, де надав останньому можливість перерахувати кошти, які призначалися для подальшої передачі ОСОБА_9

1.2.14.Після того ОСОБА_3 з ОСОБА_5 повернулися до приміщення в будівлі ГУ ДПС у м. Києві, де продовжували перебували ОСОБА_4 з ОСОБА_1 . В цей час ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 почали наполягати на тому, що обумовлену раніше між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 суму неправомірної вигоди може бути надано лише після відображення в Єдиному реєстрі досудових розслідувань закриття кримінального провадження №42014000000001590 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Однак ОСОБА_1 надала згоду на передачу неправомірної вигоди без виконання цієї умови, з відображенням у ЄРДР підставою такого закриття п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України. Після цього ОСОБА_3 , завершуючи реалізацію їх спільного з ОСОБА_4 і ОСОБА_1 злочинного умислу, провів ОСОБА_5 до місця передачі коштів, надав йому кошти в сумі 5 млн. дол. США для передачі ОСОБА_9 в якості неправомірної вигоди за прийняття вказаного процесуального рішення про закриття кримінального провадження, і залишив собі 1 млн. дол. США із загальної суми коштів, які були надані йому для сприяння винесенню вказаного процесуального рішення.

1.3.Посилаючись на встановлені обставини, прокурор зазначає, що ОСОБА_1 підозрюється у наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення нею в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України. 13.06.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

1.4.Прокурор у клопотанні вказує про наявність обґрунтованої підозри, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, та подальшу необхідність дії покладених обов`язків з обґрунтуванням ризиків кримінального провадження.

1.5.Посилається на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.06.2020 (залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.06.2020), якою ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави та якою на підозрювану покладені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. ОСОБА_1 звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

1.6.Строк дії обов`язків, покладених на підозрювану неодноразово продовжувався. Згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.11.2020 строк дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків було продовжено до 10.01.2021. Ухвалою слідчого судді від 04.11.2020 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до 12.02.2021. Прокурор зазначає про необхідність продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрювану, до вказаної дати.

1.7.Стверджує, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, а тому на даний час продовжує існувати обґрунтована потреба у продовженні строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків. Вказує на ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищення, приховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

2.В судовому засіданні сторони висловили такі позиції:

2.1.Прокурор підтримав доводи, викладені у клопотанні, та просив продовжити підозрюваній ОСОБА_1 строк дії покладених на неї обов`язків, вважаючи, що потреба у їх застосуванні продовжує існувати. Додатково повідомив, що досудове розслідування у цьому провадженні завершено, стороні захисту відкриті матеріали, однак остаточне рішення за наслідками досудового розслідування ще не прийняте. Зміна стадії досудового розслідування додатково актуалізує ризики кримінального провадження, оскільки наближає підозрюваного до можливого покарання. За наявності значних фінансових ресурсів підозрювана може тривалий час перебувати в умовах розшуку і вчиняти дії, спрямовані на створення штучних доказів. Як вбачається із обставин цього кримінального правопорушення, протиправний вплив на кримінальне правопорушення та інших осіб з метою досягнення власних інтересів або інтересів третіх осіб, для підозрюваної є поширеною практикою. Зазначив, що випадки порушення підозрюваною покладених на неї обов`язків прокурору невідомі. Уточнив строк продовження підозрюваній строку дії обов`язків і просив їх продовжити на два місяці.

2.2.Захисник Бончева О.В. просила виключити із переліку обов`язок не відлучатися з міста Києва та Київської області без дозволу уповноваженого суб`єкта та утриматися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин кримінального правопорушення. Зазначила, що відкриття матеріалів досудового розслідування свідчить про зникнення ризиків кримінального провадження. Сума застави та зобов`язання ОСОБА_1 перед третіми особами у зв`язку із внесенням застави є достатньою гарантією належної процесуальної поведінки підозрюваної. Жодних доказів про вплив на свідків з боку ОСОБА_1 сторона обвинувачення не надає. Вказала на те, що детективи жодного разу не відмовляли у наданні дозволу на виїзд з Київської області, однак у зв`язку з виробничою необхідністю підозрюваної, такі виїзди здійснюються постійно. Детективам було подано запланований графік, однак дозвіл надається єдиноразовий. Отримання дозволу кожний раз вимагає значного часового ресурсу.

2.3.Захисники Остроушко Є.В., Титаренко С.М., Машика В.П. висловили аналогічну позицію.

2.4.Підозрювана підтримала позицію сторони захисту. Деталізувала необхідність особистого прибуття на підприємства клієнтів для надання консультацій, повідомила, що вся комунікація з цього приводу відбувається через захисника.

3.Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.1.У кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 ОСОБА_1 13 червня 2020 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

3.2.Виходячи із положень ч. 5, 7 ст. 194 КПК України, обов`язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри і ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

3.3.Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.06.2020 до підозрюваної ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 10.08.2020 з альтернативою внесення застави у розмірі 57 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 120 024 200 грн., та покладені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України; термін дії обов`язків у разі внесення застави визначений у два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави. Згідно з ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.06.2020 вказана ухвала залишена без змін.

3.4.Надалі строк дії покладених обов`язків неодноразово продовжувався. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.08.2020 продовжено ОСОБА_1 строк дії покладених на неї обов`язків строком до 11.10.2020 включно. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.10.2020 строк дії покладених обов`язків продовжено до 12.11.2020 включно. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.11.2020 строк дії покладених обов`язків продовжено до 10.01.2021 включно. З огляду на останню ухвалу слідчого судді на підозрювану покладені такі обов`язки:

-прибувати до слідчого в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

-не відлучатись з міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду.

3.5.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.11.2020 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 продовжений до 12.02.2021.

3.6.Відповідно до ч. 5, 7 ст. 194 КПК України обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності строк дії обов`язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.

3.7.Загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу визначені у ст. 194, 199 КПК України, конструкції яких передбачають такі критерії дослідження слідчим суддею обставин (фактів):

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу;

3) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

3.8.Щодо обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

3.8.1.В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, а саме надання службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди та вчинення нею в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб.

3.8.2.В примітці до ст. 364-1 КК України вказано, що у статті 369 цього кодексу під неправомірною вигодою розуміють, в тому числі, грошові кошти, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав. Службовими особами, які займають особливо відповідальне становище у ст. 369 цього Кодексу є, зокрема, Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники (п. 3 примітки до ст. 368 КК України). А згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про прокуратуру» одним із заступників Генерального прокурора є керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

3.8.3.Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування встановлюються обставини надання неправомірної вигоди керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, отже особі, яка займає особливо відповідальне становище. При чому для кваліфікації діяння за ч. 4 ст. 369 КК України не має значення, кому надавалася неправомірна вигода для подальшої передачі, ключовим є статус службової особи, яка займає особливо відповідальне становище, у особи, якій призначалися грошові кошти для вчинення дій з використанням наданої їй влади.

3.8.4.Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 КК України.

3.8.5.Для визначення причетності ОСОБА_1 до події кримінального правопорушення слідчим суддею досліджені такі відомості:

-протоколи допиту свідка ОСОБА_5 від 03.06.2020, 05.06.2020, 10.06.2020, 13.06.2020, в яких відображені факти і зміст його спілкування з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_1 щодо передачі неправомірної вигоди службовим особам НАБУ та САП ОГП процесуальних рішень у кримінальному провадженні №42014000000001590;

-протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме протокол про проведення контролю за вчиненням злочину від 11.06.2020 та аудіо- та відеоконтролю особи ОСОБА_3 від 11.06.2020, в яких зафіксований факт і зміст спілкування між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 щодо передачі грошових коштів;

-протоколи виготовлення, передачі, огляду речових доказів від 11.06.2020 та 12.06.2020, а саме, постанов про закриття кримінального провадження №42014000000001590, флеш-носіїв, отримуваних від підозрюваних, та які містили проект вказаної постанови, телефону ОСОБА_5 з відомостями про отримання ним проекту клопотання про закриття кримінального провадження №42014000000001590;

-протокол від 12.06.2020 добровільної видачі документу під назвою «Постанова про закриття кримінального провадження», датованого 12.06.2020, на якому містяться рукописні написи та виправлення;

-протокол добровільної видачі від 12.06.2020, відповідно до якого переданий конверт, раніше отриманий ОСОБА_5 та в якому містилися 3 аркуші та 2 флеш-накопичувачі, з інформацією щодо кримінального провадження №42014000000001590;

-протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме протокол аудіо- та відеоконтролю особи ОСОБА_3 від 28.07.2020, в якому зафіксований факт і зміст спілкування між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 11.06.2020 щодо передачі грошових коштів, факт і зміст спілкування між ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . 12.06.2020 щодо внесення змін у постанову про закриття кримінального провадження №42014000000001590.

-протокол огляду речей від 10.06.2020, яким зафіксований огляд мобільного телефону, де виявлений файл з клопотанням про закриття кримінального провадження №42014000000001590;

-протокол огляду речей від 12.06.2020 з додатком («Пояснення спеціаліста»), а саме 2 флеш-накопичувача, що містилися в переданому ОСОБА_5 конверті, яким встановлено, що вони містять файли з проектами постанови про закриття кримінального провадження №42014000000001590;

-копія витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження №42014000000001590 від 17.11.2014 та повідомлення від 14.11.2019 про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, та ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209КК України;

-протокол обшуку від 12.06.2020 службового автомобіля ГУ ДПС України у м. Києві Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 , в ході якого виявлена сумка з грошовими коштами в загальній сумі 1 000 000 доларів США;

-протокол огляду місця події від 13.06.2020 службового автомобіля Mersedes Benz на парковці ГУ ДПС України у м. Києві, в ході якого виявлені три валізи та грошові кошти в загальній сумі 5 000 000 доларів США;

-протокол обшуку від 12.06.2020 приміщень ГУ ДПС України у м. Києві, в ході якого в кабінеті ОСОБА_3 виявлені чорнові записи із відмітками про призначені зустрічі із ОСОБА_5

-протокол огляду речей від 22.06.2020, а саме інформації з мобільного телефону ОСОБА_1 , вилученого під час обшуку, з якого вбачається її спілкування з ОСОБА_3 та іншими особами з приводу обставин надання неправомірної вигоди та залучення до переговорів і зустрічі ОСОБА_4 .

3.8.6.Отже, враховуючи наявні матеріали слідчий суддя погоджується з висновком органу досудового розслідування про можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується, та відповідно встановлення викладених вище обставин за стандартом доказування «обґрунтована підозра», що виправдовує застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

3.8.7.Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів. Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про продовження покладених обов`язків, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри. Підозра є обґрунтованою, відомості у досліджених матеріалах логічно і послідовно пов`язують інкриміновані підозрюваній діяння з подією кримінального правопорушення.

3.9.Щодо ризиків кримінального провадження, то прокурор зазначає в клопотанні про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися, а саме: ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знищити, приховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

3.9.1.Слідчий суддя відхиляє аргумент захисту про відсутність ризиків кримінального провадження з огляду на те, що вони не підтверджені документально. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

3.9.2.Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов`язки, про покладення (продовження) яких клопоче прокурор, - бути у взаємозв`язку з ними. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

3.9.3. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до особливо тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років з конфіскацією майна, або без такої. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо продовження дії обов`язків, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 , у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування пільгових інститутів у відповідній категорії справ, наявність у підозрюваної документів для виїзду за кордон, частоту перетину державного кордону до моменту притягнення її до кримінальної відповідальності, дані про наявність достатніх фінансових ресурсів для забезпечення свого перебування за межами України.

Отже, надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для підозрюваної наслідків переховування у вигляді її можливого затримання у невизначеному майбутньому, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Слідчий суддя також не вважає достатнім стимулюючим фактором для належної поведінки підозрюваної запобіжних захід - заставу, яка хоча і становить велику суму, однак внесена не самою підозрюваною, а іншими фізичним та юридичними особами.

Разом з тим, зважаючи на добросовісність підозрюваної у виконанні нею відповідних процесуальних обов`язків, зокрема, відсутність зафіксованих стороною обвинувачення фактів їх порушення або невиконання, з урахуванням того, що досудове розслідування наразі перебуває на стадії ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, потреба у постійному знаходженні підозрюваної на території місті Києва та Київської області наразі не є особливо актуальною для ефективного досудового розслідування і виконання завдань кримінального провадження. Отже можливим вбачається не продовжувати підозрюваній обов`язок не відлучатися з міста Києва та Київської області з метою забезпечення її вільного пересування в межах території України. Разом з тим, подальша відсутність цього обов`язку не позбавляє підозрювану обов`язку повідомляти детектива або прокурора про своє місце пересування - тобто про кожний випадок залишення міста Києва або Київської області в силу особистих обставин або виконання професійних функцій підозрювана має повідомляти детектива в межах обов`язку повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи, строк дії якого продовжується.

3.9.4.Ризик знищення спотворення речей і документів, які мають істотне значення для кримінального провадження слідчий суддя відхиляє. Адже в судовому засіданні встановлено, що 01.12.2020 прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури А. Перовим було надане доручення старшому детективу НАБУ Пісному В.І. в порядку ст. 290 КПК України письмово повідомити підозрюваним у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 та їх захисникам про те, що зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акта, а також надати підозрюваним та їх захисникам доступ до матеріалів досудового розслідування. Цього ж дня детективом В. Пісним надіслано представникам сторони захисту повідомлення про доступ до усіх матеріалів досудового розслідування. Отже, на час розгляду клопотання про продовження дії обов`язків досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 завершене і перебуває на стадії відкриття матеріалів (ст. 290 КПК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до ч. 2 ст. 290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання. Отже завершення досудового розслідування означає, що у розпорядженні сторони обвинувачення опиняються всі необхідні для подальших етапів кримінального провадження докази. Відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту свідчить про вичерпання ризику знищення, приховування або спотворення підозрюваною речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, який у сукупності з іншими ризиками враховувався при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою і визначення розміру альтернативного запобіжного заходу у виді застави.

3.9.5.Разом з тим, із зміною стадії досудового розслідування актуалізується ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншими чином, зокрема, можливим впливом на інших учасників цього кримінального провадження. Зокрема, підозрювана стає обізнаною про повний обсяг і зміст матеріалів, зібраних під час досудового розслідування, всіх осіб, що допитувалися у цьому кримінальному провадженні. З урахуванням досліджених під час судового засідання матеріалів, зокрема зафіксованих протоколом огляду від 22.06.2020 відомостей, позиція прокурора про можливість підозрюваної використовувати різноманітні засоби впливу і способи для перешкоджання кримінального провадження не вбачається настільки необґрунтованою, як про це стверджує сторона захисту. Тому, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити дію релевантного цьому ризику обов`язку утриматися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у цьому кримінальному провадженні.

3.9.6.За виключенням обставин, вказаних у п. 3.9.4 цієї ухвали, аргументи прокурора про наявність ризиків кримінального провадження вбачаються досить переконливими.

4.Наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження та потребами досудового розслідування досягнути завдання кримінального провадження свідчить про необхідність продовження строку дії покладених на підозрювану обов`язків як додаткових заходів процесуального примусу.

4.1Слідчий суддя зауважує, що хоча на сьогоднішній день строк дії обов`язків становить шість місяців, покладені обов`язки не є такими, що надмірно або негативно впливають на життєвий уклад підозрюваної. Разом з тим, зменшення кількості і змісту покладених на підозрювану додаткових обов`язків ілюструє, що застосований на початку притягнення її до кримінальної відповідальності процесуальний примус поступово ослаблюється. Це, в свою чергу, свідчить про врахування спливу досудового розслідування та індивідуальних обставин підозрюваної протягом тривалості кримінального провадження. Продовжуючи строк дії покладених на підозрювану обов`язків слідчий суддя також виходить із того, що таке продовження має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, не становить порушення прав людини, а отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

4.2Зважаючи на те, що строк досудового розслідування кримінального провадження № 52020000000000362 на сьогоднішній день встановлений до 12.02.2021 (згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.11.2020), продовжити строк дії покладених на підозрювану обов`язків слід саме до цієї дати. Уточнення прокурора про необхідність покласти відповідні обов`язки на два місяці слідчий суддя не приймає, оскільки вони зроблені під час судового засідання і не були обґрунтовані в самому клопотанні, щодо вручення якого стороні захисту передбачені спеціальні часові умови (ч. 2 ст. 184 КПК України).

Враховуючи викладене, керуючись ст. 176-179, 182, 193, 194, 199, 202, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

1.Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків задовольнити частково.

2.Продовжити підозрюваній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, до 12 лютого 2021 року включно, а саме:

-прибувати до слідчого в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

4.Повний текст ухвали оголошений 06.01.2021.

Слідчий суддя В.В. Михайленко