Документ № 94057212

Справа № 991/10475/20

Провадження1-кс/991/10743/20

У Х В А Л А

іменем України

04 січня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. за участю

секретаря судового засідання Будкової В.О.,

прокурора Перова А.В.,

захисників адвокатів Бончевої О.В., Машики В.П., Титаренка С.М.,

підозрюваної ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника - адвоката Титаренка Сергія Михайловича про зміну запобіжного заходу у виді застави відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 ; працює директором АО «Лігал Юніон», має на утриманні неповнолітню дитину 2006 року народження,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України,

у кримінальному провадженні № 52020000000000362, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2020,

ВСТАНОВИЛА:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Титаренка С. М. про зміну запобіжного заходу у виді застави, а саме зменшення ОСОБА_1 розміру застави з 57 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 120 024 200 грн, до 18 207 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 41 329 890 грн.

1.1.Також заявник просить повернути грошові кошти, внесені як застава за ОСОБА_1 . Товариству з обмеженою відповідальністю «АВАЛОН СИСТЕМ» в сумі 16 700 000,00 грн, Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАУР ПЛЮС» в сумі 30 000 000,00 грн та Товариству з обмеженою відповідальністю «ДАМПЕР» в сумі 33 323 421,00 грн..

1.2.В обґрунтування клопотання адвокат зазначає, що застава була внесена різними особами та від кредиторів ОСОБА_1 надійшли вимоги про повернення коштів; посилається на припинення існування ризиків кримінального провадження, оскільки ОСОБА_1 належним чином виконує свої процесуальні обов`язки, має міцні соціальні зв`язки та обов`язки з утримання хворих чоловіка, матір і малолітньої дитини, що на переконання захисника нівелює ризик переховування. Ризик знищення, приховування чи спотворення доказів у кримінальному провадженні, на думку сторони захисту, припинив існувати, оскільки органом досудового розслідування за цей період часу проведено усі необхідні слідчі дії, у тому числі негласні слідчі та розшукові дії, які необхідно було зробити в частині з`ясування обставин кримінального правопорушення, та досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено, сторона захисту здійснює ознайомлення з матеріалами справи в порядку ст. 290 КПК України. Також захисник зазначає про непомірний розмір визначеної судом застави для ОСОБА_1 , оскільки таких доходів ні вона, ні члени сім`ї не мають.

2.В судовому засіданні сторони кримінального провадження висловили такі позиції:

2.1.Захисник Титаренко С.М. підтримав доводи клопотання та просив його задовольнити. Підставами зміни запобіжного заходу в контексті зменшення розміру застави визначив той факт, що ризики не можуть бути однаковими протягом всього кримінального провадження, станом на сьогоднішній день відсутні ризики впливу на свідків та знищення або спотворення речей чи документів, що мають значення для справи; зразкову поведінку підозрюваної при найбільшому розмірі застави; повідомлення заставодавців про проведену податкову перевірку та віднесення сплаченої застави до доходу і необхідність заставодавців сплатити велику суму податку на прибуток, військового збору та ЄСВ. Також вказав про завершення досудового розслідування та ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

2.2.Захисник Бончева О.В. повідомила про необхідність зменшення суми застави з огляду на стан здоров`я дитини, чоловіка та матері ОСОБА_1 , стверджуючи про те, що всі вони перебувають на утриманні підозрюваної і потребують медичного піклування. Зазначила, що в умовах пандемії дитина підозрюваної отримує необхідне лікування в Україні, однак пізніше необхідно буде їхати на лікування за кордон.

2.3.Захисник Машика В.П. звернув увагу на те, що активна фаза досудового розслідування на сьогоднішній день завершена та підтримав клопотання про зменшення суми застави.

2.4.Підозрювана ОСОБА_1 підтримала позицію своїх захисників.

2.5.Прокурор проти задоволення клопотання заперечував. Зазначив, що більшість доводів вже були оцінені слідчим суддею при попередніх розглядах аналогічних клопотань. В цьому клопотанні сторона захисту наводить нову інтерпретацію старих фактів, а не наводить нові доводи. Стороною захисту не надаються документи, що свідчать про особисті зобов`язання підозрюваної повернути сплачені в якості застави грошові кошти, а сама по собі необхідність повернути грошові кошти не свідчить про зменшення ризиків кримінального провадження. Разом з тим, виконання процесуальних обов`язків неможливо розглядати як досягнення підозрюваної, оскільки цього вимагає закон. Звернув увагу на непослідовність позиції захисту з огляду на задекларовану необхідність повернення грошових коштів третім особам - заставодавцям з одночасним посиланням на необхідність зменшення суми застави у зв`язку з потребою постійного медичного піклування щодо родичів. Вказав, що завершення досудового розслідування саме по собі не свідчить про зменшення ризиків кримінального провадження, навпаки, зміна стадії кримінального провадження наближує підозрювану до можливого покарання. Послався на відсутність підстав для зміни запобіжного заходу, оскільки клопотання ґрунтується на тих відомостях, які були наявні раніше, а нових обставин захист не наводить. Зазначив про те, що сторона захисту не може ставити питання про повернення застави, адже в цьому кримінальному провадженні застава внесена іншими особами.

3.Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.1.У кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 України.

3.2.Згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.06.2020, залишеною без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.06.2020, щодо ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з дня її фактичного затримання, тобто до 10.08.2020 включно, з правом внесення застави у розмірі 57 100 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, що становить 120 024 200,00 грн. В разі внесення застави на підозрювану ОСОБА_1 покладені передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки:

-прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

-не відлучатись із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;

-носити електронний засіб контролю.

3.3. ОСОБА_2 25.06.2020 внесена застава за підозрювану ОСОБА_1 у розмірі 20 000 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 25.06.2020 та відповідною довідкою. ТОВ «ГАУР ПЛЮС» 26.06.2020 внесена застава у розмірі 30 000 000,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням №182 від 26.06.2020 та довідкою від 13.07.2020. ТОВ «АВАЛОН СИСТЕМ» 14.07.2020 було внесено заставу у розмірі 16 700 00,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 226 від 14.07.2020 та довідкою. ТОВ «ДАМПЕР» було внесено заставу за підозрювану ОСОБА_1 у розмірі 53 524 200,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 259 від 30.06.2020 на суму 19 000 000,00 грн та № 271 від 15.07.2020 на суму 34 524 200,00 грн, а також довідкою.

3.4.Строк дії покладених обов`язків в цьому кримінальному провадженні неодноразово продовжувався. Так, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.08.2020 продовжено ОСОБА_1 строк дії покладених на неї обов`язків строком до 11.10.2020 включно, за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю. Згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.10.2020 продовжено строк дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків до 12.11.2020 включно. Надалі ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.11.2020 продовжено строк дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків до 10.01.2021 включно. Вказаною ухвалою на підозрювану покладені такі обов`язки:

-прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

-не відлучатись з міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду.

3.5.В цьому провадженні неодноразово розглядалося питання про зміну застосовного щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу. Ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.08.2020 (справа № 991/6787/20, провадження № 1-кс/991/6976/20) та від 12.11.2020 (справа № 991/9224/20, провадження № 1-кс/991/9453/20) було відмовлено у задоволенні клопотань захисника Титаренка С. М. про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 .

3.6.У відповідності до ст. 201 КПК України підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Згідно із ч. 4 цієї статті таке клопотання розглядається слідчим суддею згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

3.7.У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

3.8.Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

3.9.Як свідчать матеріали клопотання, досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020 здійснюється, в тому числі, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, а саме наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення нею в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб. В ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.06.2020, якою застосований запобіжний захід щодо ОСОБА_1 , встановлена обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, та ризики кримінального провадження, які є підставою для тримання підозрюваної під вартою. Ця ухвала залишена без змін Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду від 22.06.2020 та набрала законної сили. Отже, наявність обґрунтованої підозри та ризиків кримінального провадження перевірялися під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 , апеляційною інстанцією та кожного разу при продовженні дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків (ухвали від 11.08.2020, 07.10.2020, 10.11.2020). Разом з тим, «обґрунтованість підозри» - поняття, яке не є незмінним протягом всього досудового розслідування. Зі сплином строку досудового розслідування відомості, на яких ґрунтується підозра, мають стати більш спроможними на користь причетності особи до вчинення кримінального правопорушення. Це логічно, адже протягом проведення слідчих (розшукових) дій орган досудового розслідування отримує нові докази. Однак, в цьому випадку захист не порушує перед слідчим суддею питання зміни запобіжного заходу з огляду на зміну обставин, що зумовили визнання підозри ОСОБА_1 обґрунтованою на більш ранніх етапах досудового розслідування.

3.10.Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Адже одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто «остаточності» рішення суду у відповідних правовідносинах. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо можуть вплинути на висновок про наявність обґрунтованої підозри або свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, що виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування і можуть вплинути на застосований до підозрюваної відповідний захід або спосіб його виконання. Такий висновок опосередковано ґрунтується і на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.

3.11.У зв`язку з цим реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим запобіжним заходом. Інститут зміни запобіжного заходу пов`язаний з виникненням нових обставин, які впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим ризикам кримінального провадження. При чому одні й ті ж саме обставини не можуть бути предметом неодноразового розгляду різними судами (слідчими суддями) поданих з системною періодичністю ідентичних клопотань.

3.12.В цьому судовому засіданні на обґрунтування зміни запобіжного заходу захист посилається на такі обставини: ОСОБА_1 надійшли вимоги від її кредиторів, про повернення коштів, внесених в якості застави; припинення існування ризиків кримінального провадження, оскільки ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки та обов`язки з утримання хворих чоловіка, матір і малолітньої дитини, що на переконання захисника нівелює ризик переховування, а ризик знищення, приховування чи спотворення доказів у і кримінальному провадженні, на думку сторони захисту, припинив існувати, оскільки органом досудового розслідування за цей період часу проведено усі необхідні слідчі дії; непомірний розмір визначеної судом застави для ОСОБА_1 , оскільки таких доходів ні вона ні члени сім`ї не мають.

Однак як підтверджується ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 18.08.2020 (справа № 991/6787/20, провадження № 1-кс/991/6976/20) та від 12.11.2020 (справа № 991/9224/20, провадження № 1-кс/991/9453/20) за наслідками розгляду клопотань захисника Титаренка С. М. про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 , в обґрунтування раніше поданих клопотань захистом зазначалися ті самі обставини, що і в цій справі. Правова оцінка цим обставинам вже неодноразово надавалася слідчими суддями при розгляду аналогічних клопотань. Так, зокрема, в обох попередніх клопотаннях захисник посилався на обставини отримання ОСОБА_1 вимог від заставодавців: ТОВ «ДАМПЕР» від 07.08.2020 за № 067-К про повернення 53 524 200,00 грн, ТОВ «ГАУР ПЛЮС» від 10.08.2020 № 370/06 щодо повернення 30 000 000,00 грн та ТОВ «АВАЛОН СИСТЕМ» від 11.08.2020 №1 -11/08 про повернення 16 700 000,00 грн. При цьому в поданому клопотанні про зміну запобіжного заходу в цій справі захисник також посилається на отримання ОСОБА_1 від заставодавців тих самих вимог - № 067-К від 07.08.2020, № 370/06 від 10.08.2020 та №1-11/08 від 11.08.2020.

В обґрунтування відсутності ризиків через стан здоров`я ОСОБА_1 та необхідність утримання чоловіка, сина та матері, захисник посилається на документи 2018 - до липня 2020 року, на які захист посилався в раніше поданих аналогічних клопотаннях. Крім того, захисник втретє посилається на непомірний розмір застави - обставину яка вже двічі була предметом дослідження слідчих суддів в якості підстави для зміни запобіжного заходу. За таких обставин слідчий суддя доходить висновку, що подання клопотання про зміну запобіжного заходу з тих самих підстав у цій справі обумовлене тим, що ОСОБА_1 не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження (запобіжним заходом), що є несумісним із підставами для зміни запобіжного заходу.

3.13.Слідчий суддя, оцінюючи аргументи сторони захисту вкотре наголошує на тому, що в матеріалах клопотання відсутні будь-які договори цивільно-правового характеру, укладені між ОСОБА_1 і ТОВ «ДАМПЕР», ТОВ «ГАУР ПЛЮС» та ТОВ «АВАЛОН СИСТЕМ», які б свідчили про її особисті фінансові зобов`язання з цими юридичними особами. Водночас, навіть якщо такі цивільно-правові відносини існують, вони не мають взаємного зв`язку з кримінально-процесуальними відносинами, які виникли щодо застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу. Адже внесення заставодавцями грошових коштів в якості застави за підозрювану є актом добровільної волі таких осіб і ці кошти вносяться до зміни або скасування запобіжного заходу. Вимоги заставодавців до підозрюваної щодо повернення з будь-яких причин сплачених в якості застави за неї коштів не є обставиною, що може стати підставою для зміни запобіжного заходу та зменшення розміру застави. Загалом специфіка застави як запобіжного заходу не обумовлює зміну її розміру з огляду на наявність у застоводавця заборгованості за його фінансовими зобов`язаннями чи заборгованістю перед третіми особами, необхідністю сплати податків і зборів тощо; закон не пов`язує наявність застави або її розмір з фінансовим становищем особи, яка виступає заставодавцем.

Відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави заставодавцю роз`яснюється, у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Водночас підприємництвом є самостійна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Отже, господарська діяльність здійснюється ТОВ «ДАМПЕР», ТОВ «ГАУР ПЛЮС» та ТОВ «АВАЛОН СИСТЕМ» самостійно, як і прийняття ними господарських рішень про залучення грошових коштів, розрахунок власних податкових зобов`язань внаслідок здійснення будь-яких грошових операцій, та рішень щодо сплати суми застави за ОСОБА_1 . А тому вірогідність повернення сплаченої суми застави охоплюється ризиками підприємництва.

Отже, ОСОБА_1 не несе жодних негативних цивільно-правових наслідків у зв`язку з тим, що сплачені в якості застави кошти не повертаються, адже ці кошти внесені заставодавцями самостійно, добровільно та свідомо. Слідчий суддя погоджується, що після внесення застави можуть виникнути певні нові непередбачувані обставини, які суттєво впливають на майновий стан особи. Однак такі обставини мають бути такими, що перебувають у взаємному зв`язку із застосованим запобіжним заходом, чого в даному випадку немає. У клопотанні не йде мова про жодні нові обставини, які не були відомі сторонам при застосуванні запобіжного заходу, а заставодавцям - при внесенні застави, а грошові кошти, щодо повернення яких клопоче захист не є власністю підозрюваної.

Слідчий суддя також зауважує, що застава є запобіжним заходом, тобто процесуального примусу щодо забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків. Зменшення розміру застави чи її скасування не можуть бути обумовлені наявністю у підозрюваної фінансових зобов`язань, оскільки між фінансовими зобов`язаннями фізичної особи та застосованим до неї запобіжним заходом відсутній жодний причинно-наслідковий зв`язок.

3.14.Необхідність піклування за членами сім`ї також відхиляється слідчим суддею, оскільки ці обставини не є такими, що виникли після застосування запобіжного заходу. Ця обставина неодноразово досліджувалася та була врахована слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу 15.06.2020, апеляційного перегляду ухвали слідчого судді (ухвала Апеляційної палати ВАКС від 22.06.2020), під час неодноразового розгляду аналогічних клопотань захисника про зміну запобіжного заходу (ухвали від 18.08.2020, 12.11.2020). Станом на сьогоднішній день вони не свідчать про зникнення ризику втечі або переховування підозрюваної. До цього слід додати, що застава за підозрювану внесена третіми особами, і за наявності підстав для зменшення її розміру має бути повернута саме цим суб`єктам. В таких умовах слідчий суддя не вбачає логічного зв`язку між обставинами, що характеризують стан здоров`я членів сім`ї та близьких родичів підозрюваної, та тими підставами, які захист покладає в основу зміни запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави.

3.15.Щодо заявленої захистом непомірності розміру застави слідчий суддя вкотре наголошує, що він визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.06.20 під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_1 був визначений альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 57100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 120 024 200 грн. Вказана ухвала оскаржувалася стороною захисту та за результатами апеляційного перегляду залишена без змін Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду (ухвала від 22.06.2020). На непомірність розміру застави захисник посилався двічі у попередніх клопотаннях про зміну запобіжного заходу, за наслідками розгляду яких слідчими суддями встановлена неспроможність цього аргументу. Отже релевантність визначеного розміру застави обставинам цієї справи неодноразово була предметом дослідження слідчих суддів. Жодних обставин, які б свідчили про непомірність розміру застави в момент її визначення та після того, на даний час не виникло. Слідчий суддя окремо наголошує, що застава внесена третіми особами, а сам факт її внесення позбавляє підозрювану можливості через 6 місяців стверджувати про непомірність такої застави саме для неї.

3.16.Разом з цим, в судовому засіданні клопотання, що розглядається, доповнено новими обставинами, які, на думку сторони захисту, можуть зумовити зміну запобіжного заходу. Так захисник в судовому засіданні надав листи ТОВ «Дампер» № 24/12 від 24.12.2020 із додатком - «податковою консультацією» ТОВ «Український аудит плюс» від 23.12.2020, та лист ТОВ «Гаур плюс», в яких ці товариства повідомляють, що у зв`язку зі сплатою за ОСОБА_1 застави їм необхідно включити в оподаткування дохід фізичної особи та сплатити до бюджету податок з доходів фізичних осіб та військовий збір; за наведеними у листах розрахунками загальна сума таких податків для ТОВ «Гаур плюс» має складати 7065300,00 грн та для ТОВ «Дампер» - 10 437 219 грн. У зв`язку з цим вказані товариства просять терміново перерахувати грошові кошти для сплати податків до бюджету або вирішити питання про повернення заставодавцям сплаченої застави. В обґрунтування висновку про необхідність нарахування та сплати вказаних податків ТОВ «Дампер» в листі від 24.12.2020 зазначає, що ним була отримана податкова консультація, згідно з якою визначено, що так як сума застави не повернута, товариство повинно включити в оподатковуваний дохід фізичної особи ( ОСОБА_1 ) та сплатити до бюджету податок з доходів фізичних осіб та військовий збір. Однак слідчий суддя відхиляє такий аргумент, оскільки наданий в підтвердження такого висновку документ з назвою «Податкова консультація» не відповідає встановленим законодавством ознакам податкової консультації, що могла б мати відповідні наслідки для платника податків. Так, надання податкових консультацій передбачено Податковим кодексом України, відповідно до п. 14.1.171 - 14.1 173 якого податкова консультація може бути індивідуальна або узагальнююча, однак в будь-якому разі вона надається контролюючим (податковим) органом з питань використання окремих норм податкового та іншого законодавства. Наданий лист № 02ПК/12/20 від 23.12.2020 виданий ТОВ «Український аудит плюс», який не уповноважений надавати податкові консультації, а його висновки не є обов`язковими до виконання ТОВ «Дампер» чи інших заставодавців.

Посилання захисника в підтвердження зазначених висновків про необхідність сплати податків на Акт перевірки ТОВ «Гаур плюс» від 11.12.2020 також відхиляється слідчим суддею з огляду на те, що в цьому акті не міститься висновку про те, що зазначене товариство зобов`язане нарахувати податкові зобов`язання, що виникли внаслідок сплати застави за ОСОБА_1 . Навпаки, в акті на сторінках 10-11 податковий орган проаналізував норми чинного законодавства з цього питання та дійшов висновку, що сума коштів у розмірі несплаченої фізичною особою застави включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором тільки у разі, якщо фізичною особою (підозрюваним) порушуються покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки і внаслідок цього застава, яка сплачена юридичною особою (заставодавцем), звертається у дохід держави. В цій справі сплачена застава в дохід держави не зверталася, і таке звернення безпосередньо залежить від виконання підозрюваною її процесуальних обов`язків. Отже висновки вказаного Акту перевірки спростовують зазначені ТОВ «Гаур плюс» та ТОВ «Дампер» у листах від 24.12.2020 та 31.12.2020 твердження.

3.17.Посилання захисника на добросовісне виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків в якості підстави для зміни запобіжного заходу є безпідставним, оскільки саме по собі таке виконання не спростовує і не нівелює ризики кримінального провадження, хоча і зменшує їх актуалізацію. Виконання покладених обов`язків є обов`язковим для особи, щодо якої вони застосовані, їх виконання не можна представляти як таке, що залежить від волі підозрюваної і, тим більше, обумовлює зміну запобіжного заходу. Водночас відсутність встановлених раніше ризиків кримінального провадження не аргументовано і не підтверджено захистом в тій мірі, щоб цього було достатньо для відповідного висновку про необхідність зміни запобіжного заходу.

3.18.Поступове зменшення обсягу процесуальних обов`язків підозрюваної не може бути підставою для зміни запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави, оскільки на сьогоднішній день додаткові обов`язки на ОСОБА_1 є покладеними. Приписи ч. 5 ст. 194 КПК України обумовлюють покладення обов`язків із застосуванням запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Отже, покладення обов`язків є наслідком застосування запобіжного заходу, вони мають похідний характер і залежать від застосованого запобіжного заходу (його суворості), а не навпаки. Тому зменшення переліку чи обсягу обов`язків не може впливати на застосований запобіжний захід і не є підставою для його зміни. Разом з тим, зменшення кількості і змісту покладених на підозрювану додаткових обов`язків ілюструє, що застосований на початку притягнення її до кримінальної відповідальності процесуальний примус поступово ослаблюється. Це, в свою чергу, свідчить про врахування спливу досудового розслідування та індивідуальних обставин підозрюваної протягом тривалості кримінального провадження.

3.19.Єдиною новою обставиною, яка безпосередньо впливає на інтенсивність ризиків кримінального провадження і може бути підставою для зміни запобіжного заходу в контексті його послаблення, в світлі озвучених захистом аргументів, є завершення досудового розслідування і відкриття його матеріалів в порядку ст. 290 КПК України. Разом з тим, відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом. В змагальному типі кримінального процесу, який задекларований в актуальних умовах правового регулювання, однією із засад є змагальність сторін (за виключенням доведення винуватості особи у вчиненні злочину). Змагальність передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. На підставі ч. 6 ст. 22 КПК України слідчим суддею було забезпечено стороні захисту необхідні умови для реалізації відповідних процесуальних прав, в тому числі щодо доведення факту відкриття матеріалів кримінального провадження. Однак захист, зазначивши про завершення досудового розслідування, не надав слідчому судді належного підтвердження такої зміни стадії кримінального провадження. Стороною захисту не надане відповідне повідомлення про завершення досудового розслідування чи будь-які інші відомості на підтвердження відкриття матеріалів кримінального провадження чи ознайомлення з ними сторони захисту. За таких умов слідчий суддя не має підстав для врахування цієї обставини через те, що вона не підтверджена належним чином. При чому можлива обізнаність слідчого судді про завершення досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні з огляду на розгляд в ньому інших клопотань, скарг, заяв, не звільняє сторону захисту від необхідності підкріплювати свої доводи відповідним підтвердженням в кожному випадку звернення до слідчого судді з відповідним процесуальним питанням.

4.За таких обставин клопотання про зміну запобіжного заходу не є обґрунтованим, тому в його задоволенні слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 176-178, 182, 193, 194, 196, 201, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

1.У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Титаренка С.М. про зміну запобіжного заходу відмовити.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

3.Повний текст ухвали оголошений 06.01.2021.

Слідчий суддя В.В. Михайленко