- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Михайленко Д.Г.
- Захисник/адвокат : Козира С.В.
Справа № 991/10184/20
Провадження №11-сс/991/63/21
УХВАЛА
11 січня 2021 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Михайленко Д. Г. перевірив апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Козиря Сергія Володимировича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.12.2020 про відмову в зміні запобіжного заходу в вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання в кримінальному провадженні № 52020000000000235 від 07.04.2020.
Історія провадження
1.Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000235 від 07.04.2020 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України.
2.07.10.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 4750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9 984 500 грн, із покладенням до 28.11.2020 ряду процесуальних обов`язків.
3.26.10.2020 ухвалою апеляційної палати Вищого антикорупційного суду скасовано ухвалу слідчого судді в частині визначення розміру застави та в цій частині постановлено нову ухвалу, якою до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 6,5 млн грн; в іншій частині ухвалу слідчого судді залишено без змін.
4.29.10.2020 заставодавець ОСОБА_2 вніс за підозрюваного ОСОБА_1 заставу в розмірі 6,5 млн грн.
5.У подальшому захисник Козирь С. В. в порядку статті 201 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) звернувся до слідчого судді із клопотанням про зміну підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави та запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
6.22.12.2020 слідчий суддя відмовила в задоволені цього клопотання.
7.31.12.2020 на зазначену ухвалу слідчого судді захисник засобами поштового зв`язку подав апеляційну скаргу, яка надійшла до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 11.01.2021.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви слідчого судді
8.Ухвалою слідчого судді від 22.12.2020 відмовлено в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу.
9.Ухвала мотивована тим, що у клопотанні захисту не наводяться відомості про нові обставини, які виникли після застосування запобіжного заходу та/або внесення застави. Захисник не навів аргументів на підтвердження доводів про відсутність встановлених раніше ризиків. Застосування до підозрюваного запобіжного заходу в вигляді застави зменшує до мінімуму ризик переховування від слідства та суду, що не здатне забезпечити застосування особистого зобов`язання. Дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків та відсутність з його сторони будь-яких порушень чи створення перешкод досудовому розслідуванню не є підставою для зміни запобіжного заходу та свідчить про те, що застосований запобіжний захід в достатній мірі забезпечує належну процесуальну поведінку підозрюваного. В разі внесення застави заставодавцем, чинність застосування застави не обумовлене і не залежить від взаємовідносин між підозрюваним та заставодавцем.
Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги
10.В апеляційній скарзі захисник просить: (1) поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді; (2) скасувати оскаржувану ухвалу; (3) постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із покладенням на нього обов`язку прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою.
11.В апеляційній скарзі та в клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження захисник наводить доводи щодо: (1) можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді від 22.12.2020; (2) її незаконності; (3) поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження.
12.Зокрема, захисник зазначив, що у разі постановлення слідчим суддею ухвали, не передбаченої кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилає положення частини 3 статті 309 КПК, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи частини 4 статті 399 КПК. Право на апеляційне оскарження такого рішення підлягає забезпеченню на підставі пункту 17 частини1 статті 7 та частин 1 статті 24 КПК, а також відповідно до частини 4 статті 201 КПК.
Оцінка та мотиви судді-доповідача
13.Суддя-доповідач на етапі прийняття апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді має перевірити апеляційну скаргу на наявність чи відсутність перешкод для призначення її до розгляду, передбачених пунктами 2-4 частини 3 та частини 4 статті 399 КПК.
14.Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, зокрема, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку (частина 4 статті 399 КПК).
15.У цьому провадженні на етапі прийняття апеляційної скарги першочергово суддя-доповідач має вирішити чи може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала слідчого судді про відмову в зміні запобіжного заходу в вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
16.На це питання суддя-доповідач надає негативну відповідь з підстав наведених нижче.
17.В апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК (частина 3 статті 392 КПК). У частинах 1 та 2 статті 309 КПК наведено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування. Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді (частина 3 статті 309 КПК).
18.Відповідно до апеляційної скарги оскаржується ухвала слідчого судді про відмову в зміні запобіжного заходу за клопотанням захисника, яке подано в порядку статті 201 КПК.
19.Вказана ухвала слідчого судді не передбачена як така, що може бути оскаржена в апеляційному порядку під час досудового розслідування відповідно до статті 309 КПК.
20.Відповідно до висновку Верховного Суду України, який викладений в постанові від 12.10.2017 по справі № 5-142кс(15)17, у разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення частини 3 статті 309 КПК, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи частини 4 статті 399 КПК. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі пункту 17 частини 1 статті 7 та частини 1 статті 24 КПК, які його гарантують, з огляду на положення частини 6 статті 9 КПК, яка встановлює, що у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 КПК. З наведеним висновком Верховного Суду України погодилася Велика Палата Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 по справі № 237/1459/17).
21.Беручи до уваги наведене, суддя-доповідач із урахуванням доводів захисника, викладених у його апеляційній скарзі має встановити чи передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення частини 3 статті 309 КПК, оскаржувана ухвала слідчого судді.
22.Оскаржувана ухвала постановлена слідчим суддею на підставі та в межах повноважень, передбачених статтею 201 КПК.
23.Отже, ухвала про відмову в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу в порядку статті 201 КПК є такою, що передбачена КПК, та вона не належить до вичерпного переліку ухвал, які можуть бути оскарженні в апеляційному порядку.
24.Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в судових рішеннях від 30.01.2020 у справі № 4910/1/19-к та від 08.11.2018 у справі № 642/4744/18.
25.Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК). Так, в ухвалі ЄСПЛ щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі Скорик проти України зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
26.Безумовно, право доступу до судів не є абсолютним, але може бути обмежене; це дозволено в тому розумінні, що право доступу «за своєю суттю вимагає регулювання державою, регулювання якої може змінюватися за часом та місцем відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих людей». Тим не менш, застосовані обмеження не повинні обмежувати чи зменшувати доступ до особи таким чином або настільки, що порушується сама суть права (рішення у справі Ashingdane v. the United Kingdom від 28.05.1985, заява № 8225/78, § 57).
27.Наведені висновки ЄСПЛ хоча і сформульовані щодо випадків, які відмінні від оскарження судового рішення про відмову у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу, проте встановлюють деякі загальні вимоги щодо прийнятності апеляційних скарг і у кримінальному провадженні, зокрема, на етапі досудового розслідування. Так, законодавець у КПК, як це було мотивовано вище, чітко висловився щодо неможливості оскарження ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання захисту про зміну запобіжного заходу. При цьому це обмеження не може вважатися таким, що порушує саму суть права на судове оскарження, гарантоване статтею 55 Конституції України, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі хоча і не можуть бути розглянуті в апеляційному порядку по суті, проте це компенсується наявністю права подати заперечення проти цієї ухвали слідчого судді під час підготовчого провадження в суді (частина 3 статті 309 КПК).
28.Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суддя-доповідач зазначає наступне.
29.У КПК не встановлено черговості дій з перевірки відсутності перешкод для призначення апеляційної скарги до розгляду, передбачених статтею 399 КПК: першочергового встановлення підстав для повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження. Вирішення питання щодо поновлення строку апеляційного оскарження належить до повноважень колегії суддів (пункт 4 частини 3 статті 399 КПК). Проте результати вирішення судом по суті цього питання (поновлення чи відмова в поновленні процесуального строку) чи залишення його без вирішення (у зв`язку з непропущенням процесуального строку) не вплине на подальшу можливість апеляційного перегляду ухвали слідчого судді від 22.12.2020, оскільки така ухвала згідно КПК оскарженню не підлягає. Тому у цьому випадку з метою процесуальної економії за умови наявності безумовної перешкоди для апеляційного провадження суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника на ухвалу слідчого судді від 22.12.2019, не призначаючи до розгляду судом клопотання про поновлення строку на її апеляційне оскарження.
Висновок судді-доповідача щодо прийнятності апеляційної скарги
30.Ухвала про відмову в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу в порядку статті 201 КПК не підлягає апеляційному оскарженню та це не є обмеженням доступу до суду.
31.У зв`язку із цим слід відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника Козиря С. В.
32.Керуючись частиною 4 статті 399 КПК, суддя-доповідач постановив:
ПОСТАНОВИВ:
1.Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Козиря Сергія Володимировича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.12.2020 про відмову в зміні запобіжного заходу в вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання в кримінальному провадженні № 52020000000000235 від 07.04.2020
2.Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.
Суддя Д. Г. Михайленко