Документ № 94176212

Справа № 991/10522/20

Провадження 1-кс/991/10792/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2, особи, яка подала скаргу, - ОСОБА_3, представника осіб, які подали скаргу, адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань скарги ОСОБА_3 та голови Громадської організації «Всеукраїнське ветеранське об`єднання «Київська Русь» ОСОБА_5, які об`єднані в одне провадження, на рішення старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 від 17 грудня 2020 року про закриття кримінального провадження № 52019000000000307 від 11.04.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 210, ч. 1 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 на рішення старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 від 17 грудня 2020 року про закриття кримінального провадження № 52019000000000307 від 11.04.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 210, ч. 1 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 28.12.2020 скарга визначена на розгляд слідчій судді ОСОБА_1 .

Ухвалою від 29.12.2020 відкрито провадження за скаргою та призначено судове засідання.

Також 28.12.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга голови Громадської організації «Всеукраїнське ветеранське об`єднання «Київська Русь» ОСОБА_5 на рішення старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 від 17 грудня 2020 року про закриття кримінального провадження № 52019000000000307 від 11.04.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 210, ч. 1 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.12.2020 скарга визначена на розгляд слідчій судді ОСОБА_1 .

Ухвалою від 29.12.2020 відкрито провадження за скаргою та призначено судове засідання, обидві скарги об`єднано в одне провадження.

Особи, які подали скарги, у об`єднаних скаргах просять визнати дії та бездіяльність старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, які полягають у прийнятті ним незаконної постанови від 17.12.2020 про закриття кримінального провадження № 52019000000000307 від 11.04.2019 протиправними та вказану постанову скасувати як незаконну.

Обставини, на які посилаються особи, які подали зазначені скарги.

У провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України на досудовому розслідуванні перебувало кримінальне провадження № 52019000000000307 від 11.04.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 210, ч. 1 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України.

Постановою старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 (далі детектива ОСОБА_6 ) від 17.12.2020 кримінальне провадження №52019000000000307 від 11.04.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 210, ч. 1 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України, закрито у зв`язку з встановленням відсутності події кримінальних правопорушень.

Ознайомившись зі змістом оскаржуваної постанови особи, які подали скарги, вважають, що вказана постанова є передчасною, протизаконною та невмотивованою, а тому вона підлягає скасуванню в повному обсязі, оскільки вона не містить обґрунтованих мотивів щодо прийняття детективом рішення про закриття кримінального провадження з точки зору достатності та взаємозв`язку викладених ним у змісті постанови доказів.

Особи,які подалискарги,вказують,що зізмісту постановипро закриттякримінального провадженнявбачаються лишедві правовіпідстави длязакриття кримінальногопровадження,а саме:не встановлення детективом ОСОБА_6 фактів та ознак нецільового використання бюджетних коштів, привласнення, розтрати чи заволодіння Головою Верховної Ради України та керівником Апарату Верховної Ради України шляхом зловживання ними своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, а також зловживання ними владою або службовим становищем, що заподіяло істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та державним інтересам, а також детективом ОСОБА_6 не встановлено жодних даних, які б вказували на наявність подій кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 210, ч. 1 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України, на які посилаються у своїх заявах заявники.

У заяві ОСОБА_3 від 22.02.2019 та заяві голови Громадськоїорганізації «Всеукраїнськеветеранське об`єднання«Київська Русь» ОСОБА_5 від 20.04.2019про кримінальне правопорушення зазначено, що Апарат Верховної Ради України, не може окремо мати статусу самостійного органу державної влади, так як він, Конституцією України визначений, може бути лише необхідною допоміжною структурою Верховної Ради України для забезпечення її функціонування, як єдиного органу законодавчої влади України парламенту. Саме таке призначення парламентського апарату закріплено і Регламентом Верховної Ради України. Допоміжна роль апарату Верховної Ради України, при відсутності у нього статусу саме остійного державного органу означає, що він не може функціонувати відокремлено від Верховної Ради України, тобто діяти в автоматичному режимі, а лише утворює разом з Верховною Радою України специфічну цілісність, а саме парламент, як державну установу. Правова основа утворення апарату Верховної Ради України встановлена Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України, а її діяльність повинна складатися із нормативно правових актів, прийнятих парламентом, Головою Верховної Ради України, а також керівником апарату, де переважна більшість із яких є підзаконними актами. Згідно з п.35 ч. 1 ст. 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить: призначення на посаду та звільнення з посади керівника апарату Верховної Ради України; затвердження кошторису Верховної Ради України та структури її апарату. Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить, зокрема, прийняття Регламенту Верховної Ради України. Частиною 1 статті 7 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» визначено, що організаційне, правове, наукове, документальне, інформаційне, експертно-аналітичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності Верховної Ради, її органів, народних депутатів, депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді здійснює Апарат Верховної Ради. Відповідно до частини 3 статті 7 вказаного закону Апарат Верховної Ради України діє на основі Положення про Апарат Верховної Ради України, яке затверджується постановою Верховної Ради України. Згідно з п. 3 Постанови Верховної Ради України № 1678-ІІІ від 20.04.2000 «Про структуру апарату Верховної Ради України Апарат Верховної Ради України має статус юридичної особи.

Вищенаведені та загальновідомі факти не заперечує і сам детектив, який у своїй постанові від 17.12.2020 про закриття кримінального провадження про це зазначає.

Так, у постанові від 17.12.2020 про закриття кримінального провадження, в порушення вимог кримінального процесуального законодавства України, детектив ОСОБА_6, цитуючи імперативні вимоги Конституції України, законів України та Постанов Верховної Ради України, одночасно в обґрунтування, на його думку, підстав для закриття кримінального провадження, зазначає протилежні факти, а саме, що у період з 31.05.2000 по 25.08.2011 діяло Положення про Апарат Верховної Ради України, затверджене розпорядженням Голови Верховної Ради України від 31.05.2000 № 459 та про те, що з 25.08.2011 по даний час діє Положення про Апарат Верховної Ради України, затверджене розпорядженням Голови Верховної Ради України від 25.08.2011 № 769.

Тобто, виходячи із змісту постанови від 17.12.2020 про закриття кримінального провадження № 52019000000000307 від 11.04.2019 вбачається, що детектив ОСОБА_6 фактично підтверджує встановлені ним під час досудового розслідування документально доведені факти того, що з грубим порушенням вимог п. 35 ч. 1 ст. 85 Конституції України, ч.ч. 1, 3 ст. 7 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», п. 3 Постанови Верховної Ради України № 1678-ІІІ від 20.04.2000 «Про структуру апарату Верховної Ради України», Положення про неіснуючу в природі юридичну особу з найменуванням «Апарат Верховної Ради України», затвердженого у незаконний спосіб, а саме, не постановою Верховної Ради, як того вимагає ч. 3 ст. 7 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», а лише розпорядженням Голови Верховної Ради України, повноваження якого, тобто Голови Верховної Ради України, на затвердження ним Положення про Апарат Верховної Ради України, не передбачені ні чинним законодавством України, ні навіть жодним нормативно-правовим підзаконним актом України.

Беззаперечним додатковим доказом в підтвердження вищенаведеного, слугує Рішення Рахункової палати № 20-1 від 04.08.2020 року, на яке у своїй постанові від 17.12.2020 посилається і детектив ОСОБА_6, у якому вказано, що Апарат здійснював у 2013-2019 роках діяльність на підставі Положення про Апарат Верховної Ради України, затвердженого розпорядженням Голови Верховної Ради України від 25.08.2011 № 769 (із змінами і доповненнями від 20.11.2014 № 734) (далі - Положення № 769), а не постановою Верховної Ради України, як це передбачено частиною третьою статті 7 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10.02.2010 № 1861-VI (далі - Регламент)».

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» керівник Апарату Верховної Ради України призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою. Але, як вбачається із офіційного сайту Верховної Ради України, та всупереч вимогам п.35 ч. 1 ст. 85 Конституції України та ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», виконуючим обов`язки керівника Апарату Верховної Ради України з 20 липня 2016 року призначено Першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради України керуючого справами ОСОБА_7 не Постановою Верховної Ради України, а Розпорядженням Голови Верховної Ради України № 460-к від 19.07.2016, повноваження якого, тобто Голови Верховної Ради України, на призначення виконуючого обов`язків Керівника Апарату Верховної Ради України, не передбачено ні Конституцією України, ні жодним чинним законом України, у розумінні регулювання даних правовідносин.

Постановою Верховної Ради України № 1545-ХІІ від 12.09.1991 «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України».

Детектив ОСОБА_6 в постанові про закриття кримінального провадження від 17.12.2020 без підтвердження документальних доказів зазначає, що Апарат є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

У заявах ОСОБА_3 від 22.02.2019 та голови Громадської організації «Всеукраїнське ветеранське об`єднання «Київська Русь» ОСОБА_5 від 20.04.2019 про кримінальнеправопорушення зазначено,що впорушення вимогКонституції України,Закону України«Про РегламентВерховної РадиУкраїни»,п.3Постанови ВерховноїРади України№ 1678-111від 20.04.2000та іншихна тойчас діючихнормативно-правовихдокументів,в періодз 28червня 1996року,з дняприйняття КонституціїУкраїни іпо теперішнійчас АпаратВерховної РадиУкраїни уЄдиному державномуреєстрі юридичнихосіб,як юридичнаособа доцих піртак іне зареєстрований,а відповідновін де-юрене існуєв природі.Вищенаведене підтверджуєтьсяі самимтвердженням детектива,викладеним воскаржуваній постановівід 17.12.2020,в якійзазначено,що АпаратВерховної РадиУкраїни доцього часутак іне зареєстрованийв Єдиномудержавному реєстріюридичних осіб,фізичних осіб-підприємців тагромадських формувань,реєстрація вякому відповіднодо п.1ч.1cт.4Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-ГУ є обов`язковою для всіх юридичних осіб».

Окрім цього, у заяві ОСОБА_3 від 22.02.2019 про кримінальне правопорушення було зазначено, що починаючи з 1997 року із Державного бюджету України кожного року виділяються грошові кошти на непередбачену Конституцією України, а й відповідно що незаконно існуючу, до 14.08.2019 р. юридичну особу з найменуванням «Управління справами Верховної Ради України», код ЄДРПОУ 20064120 та з 14.08.2019 продовжують виділятися кошти на незаконно існуючу юридичну особу, але уже з найменуванням «Управління справами Апарату Верховної Ради України», з тим же кодом ЄДРПОУ 20064120, що беззаперечно свідчить про те, що дії Голови Верховної Ради України, функції якого у різні часи виконувалися різними посадовими особами, безумовно підпадають під кримінальну відповідальність, встановлену ст. 210 КК України щодо нецільового використання службовою особою бюджетних коштів. ОСОБА_3 стверджує, що саме 14.08.2019 р. під час допиту його в якості свідка в кримінальному провадженні № 52019000000000308 від 11.04.2019 р. йому стало відомо, що після прийняття Конституції України незаконно діюча юридична особа з найменуванням «Управління справами Верховної Ради України» код ЄДРПОУ 20064120, яка є засновником юридичної особи з найменуванням «Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України», ідентифікаційний код 26252302, з невідомих причин, без проведення державної реєстрації змін, приблизно з кінця липня місяця і до 14 серпня 2019 року, не санкціоновано змінила свою назву на «Управління справами Апарату Верховної Ради України» з тим же кодом ЄДРПОУ 20064120. Даний факт підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію юридичної особи, ще із найменуванням «Управління справами Верховної Ради України».

Заявники у скарзі зазначають про те, що з аналізу постанови від 17.12.2020 про закриття кримінального провадження № 52019000000000307 від 11.04.2019 вбачається, що детективом ОСОБА_6 не проведено жодних слідчих дій щодо витребування з відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та/або Управління (центр) надання адміністративних послуг Печерської районної в місті Києві державної адміністрації копій реєстраційної справи юридичної особи з найменуванням, як «Управління справами Верховної Ради України», ідентифікаційний код 20064120 так і юридичної особи з найменуванням «Управління справами Апарату Верховної Ради України», ідентифікаційний код 20064120, що свідчить про неповноту та однобічність досудового розслідування.

Також стверджують, що викладене детективом ОСОБА_6 у своїй постанові від 17.12.2020 твердження щодо відсутності фактів та ознак нецільового використання бюджетних коштів, привласнення, розтрати чи заволодіння Головою Верховної Ради України та керівником Апарату Верховної Ради України шляхом зловживання ними своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, а також зловживання ними владою або службовим становищем, що заподіяло істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та державним інтересам, є непідтвердженим, як документальними доказами, так і фактичними обставинами справи, а отже є неправдивим, необґрунтованим, упередженим та безпідставним.

В підтвердження вищенаведеного, додатковим доказом є Рішення Рахункової палати №20-1 від 04.08.2020 року, на яке детектив посилається у оскаржуваній постанові від 17.12.2020 та вказує, що незважаючи на те, то пунктом 3 Постанови Верховної Ради України від 20.04.2000 № 1678-111 «Про структуру апарату Верховної Ради України», а також пунктом 5 Положення № 769 визначено, що Апарат є юридичною особою, на момент здійснення аудиту його так і не зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, реєстрація в якому відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачена для всіх юридичних осіб.

Також в постанові зазначено, що згідно з пунктами 10,12 Положення про Апарат Верховної Ради України, затвердженого розпорядженням Голови Верховної Ради України від 25.08.2011 № 769, фінансове та матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України здійснюється Апаратом Верховної Ради України через Управління справами, що є структурним підрозділом Апарату Верховної Ради України.

В підпункті 1 пункту 10 Положення про неіснуючий в природі Апарат Верховної Ради України зазначено, що у сфері фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності Верховної Ради України Апарат (через Управління справами) забезпечує фінансування діяльності Верховної Ради України та її Апарату відповідно до видатків, передбачених кошторисом витрат на реалізацію повноважень Верховної Ради України».

Проте, детектив в своїй постанові від 17.12.2020 зазначає зовсім протилежне, вказує, що поряд з цим, Апарат Верховної Ради України до цього часу так і не зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, реєстрація в якому відповідно до п. 1 ч. 1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-1V є обов`язковою для всіх юридичних осіб», що свідчить про відсутність у детектива ОСОБА_6 реальної можливості усвідомити взагалі юридично значимий будь-який зміст, щодо пізнання правових норм істини.

Виходячи із вищенаведених протилежно полюсних тверджень, щодо обґрунтування постанови детектива ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження, вбачається, що вони є неоднозначними, так як з одного боку детектив правдиво стверджує про факт відсутності у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб Конституційно визначеної юридичної особи з найменуванням «Апарат Верховної Ради України», а з іншого боку детектив ОСОБА_6 безпідставно та необґрунтовано намагається легалізувати неіснуючу в природі юридичну особу з найменуванням «Апарат Верховної Ради України», але уже чомусь через її, також незаконно існуючий структурний підрозділ «Управління справами».

А тому, заявники вважають, що в постанові від 17.12.2020 відсутні жодні правові обґрунтування детектива ОСОБА_6 щодо його бачення можливості взагалі існування незареєстрованої у законний спосіб юридичної особи, а тим більше відсутні правові обґрунтування щодо можливості існування та законної діяльності будь-якого структурного підрозділу, тим більше у складі неіснуючої в природі юридичної особи.

Заявники, посилаючись на норми цивільного кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб-підприємців та громадських формувань», вказують, що юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи, і найменування юридичної особи не може бути тотожним найменуванню іншої юридичної особи.

Із витягу з Єдиного державного реєстру, вбачається що в розділі «Перелік засновників (учасників) юридичної особи» зазначено, що засновником незаконно існуючої юридичної особи з найменування «Управління справами Апарату Верховної Ради України», код ЄДРПОУ 20064120 є «Верховна Рада України», яка, по-перше: ніколи не створювала юридичну особу з таким найменуванням, що підтверджується відсутністю відповідної постанови Верховної Ради України, а по-друге: Верховна Рада України у відповідності до вимог ст. 85 Конституції України, таким правом не уповноважена, і не може й в апріорі бути уповноваженою, хоча би з огляду на те, що юридична особа з найменуванням «Апарат Верховної Ради України» уже визначена п. 35 ч. 1 ст.85 Конституції України, але до цього часу так і не зареєстровано.

Твердження детектива ОСОБА_6 в постанові від 17.12.2020 про те, що згідно з пунктами 10, 12 Положення про Апарат Верховної Ради України, затвердженого розпорядженням Голови Верховної Ради України від 25.08.2011 № 769, фінансове та матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України здійснюється Апаратом Верховної Ради України через Управління справами, що є структурним підрозділом Апарату Верховної Ради України, полягає ще й в тому, що в пункті 1 Постанови КМУ № 179 від 12.03.2005 «Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій» зазначено, що - «управління», це «(самостійний відділ) структурний підрозділ» у складі органів державної влади «одногалузевого або одно функціонального спрямування», а не окрема юридична особа, а тим більше органу державної влади, а тому - «Управління може бути самостійним або входити» тільки - «до складу департаменту», але ніяким чином, незаконно існуюче «Управління справами Апарату Верховної Ради України» не може бути окремою юридичною особою, а тим більше, як в даному випадку, коли юридичну особу з найменуванням просто «Апарат Верховної Ради України» уже визначено п. 35 ч. 1 ст. 85 Конституції України, ч.ч. 1, 3 ст. 7 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та п. 3 Постанови Верховної Ради України № 1678-ІІІ від 20.04.2000 «Про структуру апарату Верховної Ради України».

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення.

Заявники зазначають, що в оскаржуваній постанові від 17.12.2020 насамперед наявні не підстави, встановлені п. 1 ч. 1 ст.284 КПК України для закриття кримінального провадження № 52019000000000307 від 11.04.2019, а факти умисного та упередженого невиконання детективом ОСОБА_6 як посадовою особою органу досудового розслідування, вимог Конституції України та кримінального процесуального законодавства України при здійсненні ним у кримінальному провадженні № 52019000000000307 від 11.04.2019 функцій слідчого (детектива).

Особи, які подали скаргу, у своїх скаргах також посилаються на підпункт а) пункту 1 частини 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до якого Голова Верховної Ради України є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону. У витязі з Єдиного державного реєстру «Управління справами Апарату Верховної Ради України», в розділі «Відомості про органи управління юридичної особи» зазначено, що органом управління юридичної особи «Управління справами Верховної Ради України» є Голова Верховної Ради України, повноваження якого після прийняття 28 червня 1996 року Конституції України на управління незаконно існуючої юридичної особи «Управління справами Апарату Верховної Ради України» не визначено жодним нормативно-правовим документом. У зв`язку з бездіяльністю в період часу з 28 червня 1996 року і по теперішній час відповідних у різний період часу посадових осіб Верховної Ради України, які виконували обов`язки Голови Верховної Ради України, фактично цими ж посадовими особами створено документально засвідчений юридичний факт ознак корупції, який вчиняється особою, при умові виконанні нею обов`язків Голови Верховної Ради України та реальний конфлікт інтересів, на вчинення чи невчинення нею дій, під час виконання зазначених повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою, у тому числі використання будь-якого державного чи комунального майна або коштів в приватних інтересах. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 вказаного Закону, особам, зазначеним у пункті 1 частини 1 статті 3 цього Закону забороняється входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Частиною 1 статті 36 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані протягом 30 днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом.

З огляду на викладені норми, заявники вважають, що невиконання з 28 червня 1996 року і по теперішній час, відповідними, в різний період часу особами, які виконували повноваження Голови Верховної Ради України, вимог Конституції України, щодо приведення у відповідність правових підстав діяльності Верховної Ради України, призвело до того, що будь-яка особа, яка призначається зараз, і в майбутньому буде призначена на найвищу державну посаду законодавчої влади України, у відповідності до вимог Закону України «Про запобігання корупції» автоматично підпадає під ознаки корупції та конфлікту інтересів.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 4 вищезазначеного Закону, Національне агентство у межах, визначених цим та іншими законами, є відповідальним перед Верховною Радою України і підконтрольним їй та підзвітний Кабінету Міністрів України».

Тобто, у даному випадку знівельовані усі гарантії незалежності Національного агентства, визначені ст. 9 Закону України «Про запобігання корупції», так як Національне агентство з питань запобігання корупції, як орган, який повинен здійснити перевірку на ознаки корупції Голови Верховної Ради України, безпосередньо підконтрольний даній посадовій особі.

Заявники вказують, що у постанові від 17.12.2020 про закриття кримінального провадження № 52019000000000307 від 11.04.2019 дані факти детективом ОСОБА_6 були навмисно та упереджено проігноровані, до уваги не взяті, належної правової оцінки детективом не надано та в процесуальному рішенні не відображені.

Окрім цього, заявники у своїх скаргах наводять обставини щодо надуманого детективом ОСОБА_6 твердження про відсутність жодних даних, які б вказували на наявність подій кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 210, ч. 1 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України, на які посилаються у своїх заявах від 22.02.2019 ОСОБА_3 і від 20.04.2019 ОСОБА_5, а також негативних наслідків, які могли би бути у випадку вчинення зазначених правопорушень.

Так, згідно із записом в трудовій книжці серія НОМЕР_1 за номером 4, ОСОБА_3, 07 лютого 2007 року був прийнятий на посаду «завідувача сектору зеленого господарства». Під час розгляду справ в Окружному адміністративному суді м. Києва було встановлено, що до незаконно існуючої державної установи «Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України», яка, як фактично, так і юридично не має права на існування з 28 червня 1996 року, 24.07.2002 незаконно існуюче Управління справами хоч Верховної Ради України, хоч Апарату Верховної Ради України, незаконно заснувало «Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України», код ЄДРПОУ 26252302, якого, згідно Постанови Верховної Рада України № 1678-ІІІ від 20.04.2000, не передбачено в структурі апарату Верховної Ради України.

У зв`язку з такими незаконними діями та бездіяльністю посадових осіб Верховної Ради України, які навмисно та упереджено створили умови згідно яких у незаконно діючих посадових осіб неіснуючого Апарату Верховної Ради України, фактично відсутні будь-які законні повноваження на прийняття ними будь-яких рішень, в тому числі і щодо прийняття ними розпоряджень та наказів, які стосуються особового складу, щодо призначення, переміщення, звільнення працівників, відрядження, відпустки, різні заохочення, нагороди, стягнення та таке інше; а також, як стосуються питань основної діяльності неіснуючої юридичної особи з найменуванням «Апарат Верховної Ради України», а це накази та розпорядження, які видаються при створенні або ліквідації структурних підрозділів, при підсумуванні діяльності установ, при затвердженні перспективних, річних та інших планів, тощо.

Згідно з ч. 2 ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, а частиною 6 цієї ж статі Конституції України передбачено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Особи, які подали скаргу, у своїх скаргах вказують, що факт відсутності Конституційно визначеної юридичної особи з найменуванням «Апарат Верховної Ради України», де працював ОСОБА_3 до 31 жовтня 2018 року, якої де-юре не існує в природі, суттєво вплинув на його конституційне право на працю та право на отримання ним соціальних виплат та допомоги, що в подальшому суттєво вплине на його конституційне право на пенсію, як основне джерело існування, визначене ч. 3 ст. 46 Конституції України, після досягнення пенсійного віку.

ОСОБА_3 стверджує, що даним злочином йому завдано майнової та моральної шкоди, оскільки і Головою Верховної ради України, і іншими посадовими особами неіснуючої юридичної особи «Апарат Верховної Ради України» відкрито проігноровано та не виконано вимоги Конституції і законів України, в тому числі і щодо незаконного позбавлення його статусу «державного службовця», незаконного оголошення йому трьох доган та незаконного звільнення з посади «завідувача сектору зеленого господарства».

У зв`язку з цим 17.04.2019 детективу ОСОБА_6 було подано заяви про залучення ОСОБА_3 до кримінального провадження №52019000000000307 від 11.04.2019 та до кримінального провадження № 52019000000000308 від 11.04.2019, як потерпілого. Проте, детектив ОСОБА_6 своєю постановою від 18.04.2019 відмовив у визнанні ОСОБА_3 потерпілим, цинічно ігноруючи обґрунтування викладені ним в заві від 17.04.2019. При тому, безпідставно зазначив, що у постанові не вказано - в чому саме полягають, заподіяні моральна та матеріальна шкоди, який їх розмір та яким чином його встановлено, внаслідок яких саме діянь (дій чи бездіяльності) Голови Верховної Ради України було заподіяно цю шкоду і який причинно-наслідковий зв`язок між ними.

Щодо причинно-наслідкового зв`язку між незаконними діями та бездіяльністю Голови Верховної Ради України і неуповноваженими посадовими особами неіснуючої юридичної особи «Апарат Верховної Ради України» та заподіяною ними ОСОБА_3 шкоди, особи, які подали скаргу, зазначають таке.

Причинно-наслідковий зв`язок між незаконними діяннями і бездіяльністю Голови Верховної Ради України та заподіянням ОСОБА_3 шкоди полягає в тому, що завдана Головою Верховної Ради України шкода є наслідком саме його незаконних дій та бездіяльності, а не якихось інших обставин, а тому об`єктивний причинний зв`язок, як умова відповідальності, полягає саме у невиконанні Головою Верховної Ради України обов`язкових вимог Конституції України та Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», що призвело до об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки факту відсутності у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, Конституційно визначеної юридичної особи з найменуванням «Апарат Верховної Ради України», в якій ОСОБА_3 пропрацював більше 11 років. Проте, у зв`язку з її відсутністю, усі ці відпрацьовані ним в неіснуючій юридичній особі роки, можуть бути щонайменше неврахованими до загального трудового стажу, і даний факт стосується, як особисто ОСОБА_3, так і усіх інших працівників неіснуючої юридичної особи з найменуванням «Апарат Верховної Ради України».

Тобто, у даному випадку заподіювач шкоди - Голова Верховної Ради України несе відповідальність за шкоду, яка заподіяна безпосередньо і тільки ним, а не будь-якими іншими обставинами. Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 88 Конституції України та п. 20 ч. 1 ст. 78 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», саме і тільки Голова Верховної Ради України на виконання повноважень, визначених Конституцією України, організовує роботу Апарату Верховної Ради та здійснює контроль за його діяльністю.

З оглядуна викладене,особи,які подалискарги,вважають постановудетектива ОСОБА_6 передчасною танезаконною,а томупросять скасувати постанову від 17.12.2020 про закриття кримінального провадження № 52019000000000307 від 11.04.2019.

В судовому засіданні представник осіб, які подали скаргу, - ОСОБА_3 та голови Громадської організації «Всеукраїнське ветеранське об`єднання «Київська Русь» ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 підтримав вимоги скарг та просив про їх задоволення з підстав, викладених у них. На запитання слідчої судді пояснив, що витребувані копії реєстраційної справи з відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та/або Управління (центр) надання адміністративних послуг Печерської районної в місті Києві державної адміністрації підтвердять факт зміни реєстрації юридичної особи з найменуванням як «Управління справами Верховної Ради України», ідентифікаційний код 20064120 на юридичну особу з найменуванням «Управління справами Апарату Верховної Ради України», ідентифікаційний код 20064120. Впевнений, що в матеріалах кримінального провадження відсутня постанова Верховної Ради України на підставі якої відбулися зміни юридичної особи.

Особа, яка подала скаргу, ОСОБА_3 підтримав позицію свого представника та вимоги скарг в повному обсязі і просив про їх задоволення.

Голова Громадської організації «Всеукраїнське ветеранське об`єднання «Київська Русь» ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином. Слідча суддя вважає за можливе розглядати скаргу у його відсутність за наявності його представника.

Детектив ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином.

Заслухавши особу, яка подала скаргу, ОСОБА_3, представника осіб, які подали скаргу, адвоката ОСОБА_4, дослідивши матеріали скарг, які об`єднані в одне провадження, та матеріали кримінального провадження № 52019000000000307 від 11.04.2019, слідча суддя дійшла такого висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення.

Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після проведення всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.

Так, з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з`ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.

Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об`єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Основним засобом збирання доказів, а отже - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 223 КПК України слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Доказуванню у кримінальному провадженні згідно із ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Отже, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливо лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.

В судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000307 від 11.04.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 210, ч. 1 ст. 364, ч. 5 ст.191 КК України.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні було розпочато на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 02.04.2019 у справі №760/7799/19, якою зобов`язано службових осіб Національного бюро внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальні правопорушення, викладені у заяві ОСОБА_3 від 22.02.2019.

Згідно з даною заявою, 24.07.2002 службові особи Управління справами Верховної Ради України всупереч Конституції України, Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та постанові Верховної Ради України №1678-ІІІ від 20.04.2000, без згоди Верховної Ради України заснували юридичну особу Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України, код ЄДРПОУ 26252302, що вказує на наявність в діях Голови Верховної Ради України ознак зловживання владою або службовим становищем. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 364 КК України.

11.04.2019 детективами Національного антикорупційного бюро України розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000308, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань у зв`язку надходженням ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 02.04.2019 у справі №760/7799/19, якою зобов`язано службових осіб Національного бюро внести відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві ОСОБА_3 від 22.02.2019.

У вказаній заяві викладені обставини з приводу того, що з 1997 року по 22.02.2019 з Державного бюджету України щорічно виділяються грошові кошти юридичній особі Управління справами Апарату Верховної Ради України, код ЄДРПОУ 20064120, діяльність якої не передбачена Конституцією України та Законом України «Про Регламент Верховної Ради України», що свідчить про наявність у діях осіб, які у вказаний період займали посаду Голови Верховної Ради України, ознак нецільового використання бюджетних коштів службовими особами. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 210 КК України.

Постановою начальника управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури ОСОБА_8 від 08.05.2019 кримінальні провадження №52019000000000307 і №52019000000000308 об`єднано в одне провадження за №52019000000000307.

23.07.2019 детективами Національного антикорупційного бюро України розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000642, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань у зв`язку надходженням ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 17.07.2019 у справі №760/19279/19 (провадження №1-кс/760/8111/19), якою зобов`язано службових осіб Національного бюро внести відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві голови Громадської організації «Всеукраїнське ветеранське об`єднання «Київська Русь», код ЄДРПОУ 40163639, ОСОБА_5 від 20.04.2019.

Згідно з даною заявою, оскільки Апарат Верховної Ради України в порушення вимог Конституції України, Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та постанови Верховної Ради України №1678-ІІІ від 20.04.2000 з 28.06.1996 по 20.04.2019 не зареєстрований як юридична особа, тому Голова Верховної Рад України та тимчасово виконуючий обов`язки керівника Апарату Верховної Ради України ОСОБА_9 не мали правових підстав на розпорядження майном та коштами Апарату Верховної Ради України, що свідчить про привласнення, розтрату або заволодіння ними державним майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою осіб. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 5 ст. 191 КК України.

29.10.2019 заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 винесено постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань кримінальних проваджень №52019000000000307 за ч. 1 ст.364, ч. 1 ст. 210 КК України і №52019000000000642 за ч. 5 ст. 191 КК України в одне провадження за №52019000000000307.

Детективом ОСОБА_6 в ході досудового розслідування проведено ряд слідчих (розшукових) дій, зібрано матеріали кримінального провадження, проведено їх аналіз, в тому числі отримано інформацію від Державної аудиторської служби України, відділу внутрішнього аудиту Управління справами Апарату Верховної Ради України та відповіді з Рахункової палати.

За результатами аналізу отриманої інформації від Державної аудиторської служби України та відділу внутрішнього аудиту Управління справами Апарату Верховної Ради України детективом не встановлено ознак кримінальних правопорушень, вказаних у заявах ОСОБА_3 від 22.02.2019 і ОСОБА_5 від 20.04.2019.

У зв`язку з цим, детективом зроблено висновок про те, що в ході досудового розслідування не встановлено жодних даних, які б вказували на наявність подій кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 210, ч. 1 ст. 364, ч. 5 ст.191 КК України, на які посилаються у своїх заявах від 22.02.2019 ОСОБА_3 і від 20.04.2019 ОСОБА_5, а також негативних наслідків, які могли би бути у випадку вчинення зазначених правопорушень та винесено постанову про закриття кримінального провадження №52019000000000307 від 11.04.2019 у зв`язку з встановленням відсутності подій кримінальних правопорушень (п. 1 ч.1 ст. 284 КПК України).

Зі змісту оскаржуваної постанови (а.с. 63-67) вбачається, що детектив приймаючи рішення про закриття кримінального провадження посилався на рішення Рахункової палати від 04.08.2020 № 20-1. Відповідно до даного рішення детективом встановлено, що в ході проведення аудиту головним розпорядником бюджетних коштів за бюджетними програмами, які були предметом аудиту, законами України про Державний бюджет України на 2013 2019 роки визначено Апарат Верховної Ради України, який вказано головним розпорядником бюджетних коштів і у бюджетних запитах, паспортах бюджетних програм та звітах про їх виконання за 2013 2019 роки.

Водночас згідно з пунктами 10, 12 Положення про Апарат Верховної Ради України, затвердженого розпорядженням Голови Верховної Ради України від 25.08.2011 №769, фінансове та матеріально технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України здійснюється Апаратом Верховної Ради України через Управління справами, що є структурним підрозділом Апарату Верховної Ради України і керівництво яким здійснює Перший заступник Керівника Апарату керуючий справами.

Зважаючи на вказане, рахунковою палатою встановлено деякі порушення бюджетного законодавства, зокрема, в частині виконання Управлінням справами Апарату Верховної Ради України, а не самим Апаратом, функцій головного розпорядника бюджетних, виділених на фінансове та матеріально технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України.

Також вказано на недолік управлінської діяльності щодо відсутності реєстрації Апарату Верховної Ради України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Однак, у звіті Рахункової палати, затвердженому рішенням від 04.08.2020 №20-1, відзначено, що вказані порушення не вплинули негативно на цільове використання бюджетних коштів та не спричинили собою негативних матеріальних наслідків для Державного бюджету України.

Зокрема, у рішенні Рахункової палати від 04.08.2020 №20-1 вказано, що протягом 2013 2019 років головним розпорядником бюджетних коштів за рахунок коштів бюджетної програми за КПКВК 0111010 за КЕКВ 2630 «Поточні трансферти урядам іноземних держав та міжнародним організаціям» здійснювалася сплата членських внесків до міжнародних парламентських організацій, в яких набуто членство Верховною Радою України, що дало змогу повною мірою та своєчасно виконати міжнародні зобов`язання.

Використання за бюджетною програмою за КПКВК 0111010 бюджетних коштів за КЕКВ 2700 дало змогу забезпечити соціальні гарантії народним депутатам України: відшкодувати витрати, пов`язані з виконанням депутатських повноважень; виплатити кошти на оренду житла та винам готельного номера; кошти для компенсації вартості проїзду територією України та забезпечити безоплатний проїзд.

Крім того, здійсненні виплати премії та стипендії Верховної Ради України та інші виплати соціального характеру.

У зв`язку з викладеним, детектив прийшов до висновку, що у рішенні Рахункової палати України не встановлено фактів та ознак нецільового використання бюджетних коштів, привласнення, розтрати чи заволодіння Головою Верховної Ради України та керівником Апарату Верховної Ради України шляхом зловживання ними своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, а також зловживання ними владою або службовим становищем, що заподіяло істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та державним інтересам, не встановлено.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Враховуючи те, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, а підстави закриття кримінального провадження (реабілітуючі або нереабілітуючі) мають різні правові наслідки, слідча суддя при розгляді скарги на відповідні постанови, з`ясовує питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.

Оглянувши та дослідивши матеріали кримінального провадження №52019000000000307 від 11.04.2019, слідча суддя дійшла висновку, що вказана постанова детектива від 17.12.2020 не мотивована належним чином і винесена без належного дотримання вимог Кримінального процесуального законодавства.

Так,з наявнихматеріалів кримінальногопровадження вбачається,що вході досудового розслідування кримінального провадження детективами НАБУ було проведено ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій. У першому томі матеріалів кримінального провадження №52019000000000307 зібрані документи, на підставі яких внесені відомості до ЄРДР про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 210, ч.1 ст. 364 та ч. 5 ст. 191 КК України, міститься переписка між заявниками та детективом НАБУ, а також наявні процесуальні рішення.

З наявних матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 не набув статусу потерпілого, при тому використавши своє право на відповідне оскарження процесуальних рішень детектива. Зважаючи на те, що твердження заявників, які викладені у скаргах з даного приводу не є предметом судового розгляду, то вони слідчою суддею не беруться до уваги.

Також допитанов якостісвідка ГоловуВерховної РадиУкраїни VIIIскликання ОСОБА_11,який заперечивфакти вчиненнякримінальних правопорушень,які нібитомали місцена думкузаявника ОСОБА_3 (т.2а.с.1-7матеріалів к.п.),допитано яксвідка ОСОБА_3,з приводу викладених ним тверджень у його заяві (т. 2 а.с. 17-25 матеріалів к.п.), проаналізовано обставини, викладені у заявах ОСОБА_3 від 22.02.2019 та голови Громадської організації «Всеукраїнське ветеранське об`єднання «Київська Русь» ОСОБА_5 від 20.04.2019 про кримінальне правопорушення. В порядку ст. 93 КПК України направлено запит до Державної аудиторської служби України (т. 2 а.с. 227-228 матеріалів к.п.) щодо витребування копій матеріалів за результатами перевірок фінансово-господарської діяльності Управління справами Апарату Верховної Ради України, код ЄДРПОУ 20064120, та Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України, код ЄДРПОУ 26252302, за період з 1997 року по 2019 роки та отримано відповідь (т. 2 а.с. 229 матеріалів к.п.). Також, направлено запит до Апарату Верховної Ради України (т. 2 а.с. 26-27 матеріалів к.п.) та отримано копії матеріалів, за результатами проведення відділом внутрішнього аудиту Управління справами Апарату Верховної Ради України перевірок фінансово-господарської діяльності даного Управління та Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України, код ЄДРПОУ 26252302, за період з 1997 року по 2019 рік (т. 2 а.с. 28-226 матеріалів к.п.).

Окрім цього, в порядку ст. 93 КПК України детективом направлено ряд запитів до Рахункової палати України. Зокрема, 10.07.2019 направлено запит до Рахункової палати України (т. 2 а.с. 230-231 матеріалів к.п.) щодо витребування копій матеріалів, за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності даного Управління справами Верховної Ради України, код ЄДРПОУ 20064120 та Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України, код ЄДРПОУ 26252302 за період з 1997 року по даний час, на що 19.07.2019 отримано відповідь (т. 2 а.с. 232 матеріалів к.п.) про те, що з 1997 року і до цього часу заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) в Управлінні справами Верховної Ради України та Управлінні адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України Рахункова палата не здійснювала.

28.08.2019 детективом НАБУ направлено знову запит до Рахункової палати України (т.2 а.с. 233-234), у якому детектив, посилаючись на те, що під час досудового розслідування перевіряються факти вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 210, ч. 1 ст. 364 КК України, відомості про які внесено до ЄРДР на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22.02.2019 у справі № 760/7799/19 за заявою ОСОБА_3 та відповідь Рахункової палати України від 19.07.2019, у органа досудового розслідування виник сумнів щодо можливого безконтрольного використання значних сум бюджетних коштів, виділених на фінансування діяльності Верховної Ради України протягом більш ніж 20 років. У зв`язку з чим, просив включити у перелік планових заходів на 2019-2020 роки проведення державного зовнішнього фінансового контролю: фінансового аудиту та аудиту ефективності щодо використання бюджетних коштів на забезпечення діяльності Верховної Ради України.

На вказаний запит, 17.09.2019 Рахунковою палатою направлено відповідь (т. 2 а.с. 236 матеріалів к.п.) згідно з якою, Рахункова палата повідомила про те, що відповідно до ст. 27 Закону України «Про рахункову палату» здійснює свою діяльність згідно з планами роботи, які затверджуються на засіданні Рахункової палати. У Плані роботи Рахункової палати на 2019 рік (рішення Рахункової палати від 29.11.2018 № 30-8) проведення контрольного заходу щодо використання бюджетних коштів на забезпечення діяльності Верховної Ради України не передбачено. У разі включення зазначеного контрольного заходу по Плану роботи Рахункової палати на 2020 рік, буде додатково проінформовано.

25.03.2020 з урахуванням попередніх відповідей та проміжку часу детективом НАБУ направлено запит до Рахункової палати України (т.2 а.с. 237 матеріалів к.п.) у якому детектив, посилаючись на встановлені в ході досудового розслідування факти можливого безконтрольного використання значних сум бюджетних коштів, виділених на фінансування діяльності Верховної Ради України протягом більш ніж 20 років, просив повідомити, які контрольні заходи відносно використання бюджетних коштів на забезпечення діяльності Верховної Ради України вжито чи планується здійснити Рахунковою палатою у 2020 році, а також надати матеріали за результатами проведення такого фінансового контролю.

29.04.2020 Рахункова палата надала відповідь (т. 2 а.с. 238 матеріалів к.п.), відповідно до якої проінформувала, що Планом роботи Рахункової палати на 2020 рік, затвердженим рішенням Рахункової палати від 29.11.2019 №34-1 (із змінами), передбачено здійснення Рахунковою палатою аудиту ефективності використання коштів державного бюджету та управління державним майном Апаратом Верховної Ради України, що мають фінансові наслідки для державного бюджету. На даний час аудит не завершено. Контрольними групами Рахункової палати продовжується його здійснення як безпосередньо в Апараті Верховної Ради України, так і державних установах, підприємствах та організаціях, що належать до сфери управління Апарату Верховної Ради України та Управління справами Апарату Верховної Ради України. З матеріалами зазначеного аудиту можна буде ознайомитися після розгляду звіту, складеного за результатами здійснення аудиту ефективності використання коштів державного бюджету та управління державним майном Апаратом Верховної Ради України, що мають фінансові наслідки для державного бюджету, на засіданні Рахункової палати та прийняття рішення про його затвердження.

08.09.2020 детективом НАБУ направлено запит до Рахункової палати України (т.2 а.с. 239 матеріалів к.п.) у якому детектив зазначив, що зважаючи на встановлені в ході досудового розслідування факти можливого безконтрольного використання значних сум бюджетних коштів, виділених на фінансування діяльності Верховної Ради України протягом більш ніж 20 років, просив повідомити, які контрольні заходи відносно використання бюджетних коштів на забезпечення діяльності Верховної Ради України вжито чи планується здійснити Рахунковою палатою у 2020 році, а також надати матеріали за результатами проведення такого фінансового контролю.

На виконання вказаного запиту, Рахункова палата своїм листом від 19.10.2020 (29.10.2020) (т. 2 а.с. 240 матеріалів к.п.) повідомила, що на засіданні Рахункової палати 04.08.2020 розглянуто та затверджено Звіт про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету та управління державним майном Апаратом Верховної Ради України, що мають фінансові наслідки для державного бюджету, і за підсумками обговорення прийнято рішення Рахункової палати. Матеріали аудиту у разі потреби будуть надані на офіційний запит НАБУ, оформлений відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про національне антикорупційне бюро України», або за умови надання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей та документів.

03.11.2020 детективом НАБУ надіслано до Рахункової палати України запит щодо отримання Звіту про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету та управління державним майном Апаратом Верховної Ради України, що мають фінансові наслідки для державного бюджету, а також рішення Рахункової палати (т. 3 а.с. 1 матеріалів к.п.), за результатами розгляду вказаного запиту, детективом отримано вказаний Звіт та рішення Рахункової палати (т. 3 а.с. 2-60, 61-221 матеріалів к.п.).

Відповідно до наявної інформації у рішенні Рахункової палати України від 04.08.2020 №20-1 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету та управління державним майном Апаратом Верховної Ради України, що мають фінансові наслідки для державного бюджету», яке міститься у відкритому доступі на офіційному вебсайті Рахункової палати, встановлено ряд порушень, частина з яких не стосується обставин, що є предметом досудового розслідування. Зокрема зазначено, що за бюджетними програмами, які були предметом аудиту, законами України про Державний бюджет України на 2013 2019 роки визначено Апарат Верховної Ради України, який вказано головним розпорядником бюджетних коштів і у бюджетних запитах, паспортах бюджетних програм та звітах про їх виконання за 2013 2019 роки.

Апарат здійснював у 2013-2019 роках діяльність на підставі Положення про Апарат Верховної Ради України, затвердженого розпорядженням Голови Верховної Ради України від 25.08.2011 №769 (зі змінами та доповненнями від 20.11.2014 №734), а не постановою Верховної Ради України, як це передбачено ч. 3 ст. 7 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого законом від 10.02.2010 №1861-VI.

Також зазначено, Апарат є юридичною особою, на момент здійснення аудиту його так і не зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Згідно з пунктами 10, 12 Положення про Апарат Верховної Ради України, затвердженого розпорядженням Голови Верховної Ради України від 25.08.2011 №769, фінансове та матеріально технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України здійснюється Апаратом Верховної Ради України через Управління справами, що є структурним підрозділом Апарату Верховної Ради України і керівництво яким здійснює Перший заступник Керівника Апарату керуючий справами.

У 2014-2017 роках кошториси Верховної Ради України не затверджувалися, а на 2013 і 2019 роки були затверджені не у законодавчо визначений термін, що не відповідало вимогам ч. 4 ст. 7 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого законом від 10.02.2010 №1861-VI Бюджетні кошти щороку використовувались головним розпорядником безпосередньо в межах бюджетних призначень, визначених законами про державний бюджет на відповідні роки.

Із використаних у 2013-2019 роках 3998,6 млн грн бюджетних коштів, що були предметом аудиту за завданням №1, у встановлених випадках не забезпечено законного їх використання, а також прийняття ефективних та своєчасних управлінських рішень під час управління бюджетними коштами, зокрема, не дотримано вимог законодавства при управлінні бюджетними коштами на загальну суму 293,9 млн грн.

Головним розпорядником бюджетних коштів допускалися недоліки у плануванні видатків, яке в окремих випадках не відповідало Порядку складання, розгляду, затвердження та основним вимогам до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228. Загалом у 2013-2019 роках за КПКВК 0111010 не використано 413,3 млн грн, які, зокрема, передбачалися на оплату праці з нарахуваннями; соціальне забезпечення; капітальні видатки; відрядження; оплату послуг (крім комунальних) тощо. При цьому головний розпорядник не забезпечив своєчасного аналізу причин невикористання бюджетних асигнувань та не ухвалив ефективних управлінських рішень про ініціювання перед Міністерством фінансів України їх перерозподілу на забезпечення інших потреб.

Також аудитом встановлено недотримання вимог законодавчих актів і відсутність достатніх обґрунтувань через правову невизначеність положень нормативно-правових актів, зокрема, при затвердженні структури Апарату; затверджені штатних розписів Апарату та внесенні змін до них.

Рахунковою палатою встановлено деякі порушення бюджетного законодавства, зокрема, в частині виконання Управлінням справами Апарату Верховної Ради України, а не самим Апаратом, функцій головного розпорядника бюджетних, виділених на фінансове та матеріально технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України.

В результаті проведеного аудиту Рахункова палата України вирішила вжити заходів щодо усунення встановлених недоліків і порушень, поінформувати Верховну Раду України про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету та управління державним майном Апаратом Верховної Ради України, що мають фінансові наслідки для державного бюджету і рекомендувати, зокрема, Управлінню адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України вжити заходів щодо забезпечення ефективного використання бюджетних коштів за КПКВК 0111010 «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України», а також, зокрема, поінформувати Офіс Генерального прокурора щодо виявлених ознак кримінального правопорушення для відповідного реагування.

Зі змісту постанови детектива ОСОБА_6 від 17.12.2020 вбачається, що детективом на підставі отриманих матеріалів кримінального провадження прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку з встановленням відсутності подій кримінальних правопорушень, оскільки під час досудового розслідування не встановлено жодних даних, які б вказували на наявність подій кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 210, ч. 1 ст. 364, ч. 5 ст.191 КК України, на які посилаються у своїх заявах від 22.02.2019 ОСОБА_3 і від 20.04.2019 ОСОБА_5, а також негативних наслідків, які могли би бути у випадку вчинення зазначених правопорушень.

З такимвисновком детектива, слідча суддя не погоджується з огляду на таке.

Статтею 25 КПК Українипроголошена засада публічності у кримінальному провадженні. Згідно з нею прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення,а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Разом з тим згідно з ч. 4ст. 38 КПК Україниорган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Відповідно до чинного кримінального процесуального кодексу України підстава для закриття кримінального провадження - встановлення відсутності події кримінального правопорушення повинна застосовуватися у випадках, якщо: а) встановлено, що не було самого факту, для розслідування якого почате провадження; б) встановлено, що сама подія мала місце, однак її не можна визнати кримінальним правопорушенням, бо вона була результатом дії стихійного лиха, фізіологічних процесів тощо; в) встановлено, що подія мала місце, проте не була кримінальним правопорушенням, оскільки пов`язана з діями потерпілого, а не сторонніх осіб (самогубство, нещасні випадки на підприємствах).

Зі змісту оскаржуваної постанови не можливо встановити, з яких мотивів та міркувань детектив, який фактично ініціював проведення Рахунковою палатою перевірки обставин, що викладені у заявах ОСОБА_3 та ОСОБА_5, дійшов висновку про встановлення відсутності подій кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 210, ч. 1 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України.

Водночас, обставини, викладені у постанові детектива ОСОБА_6 від 17.12.2020 мають суперечливий зміст, оскільки детектив, посилаючись на рішення Рахункової палати від 04.08.2020 №20-1 та звіт Рахункової палати стверджує, що вказані порушення не вплинули негативно на цільове використання бюджетних коштів та не спричинили собою негативних матеріальних наслідків для Державного бюджету України, що свідчить, що сама подія кримінального правопорушення (діяння, яке зазначене заявниками) могла відбутися, однак в результаті робить загальний висновок про встановлення відсутності подій кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 210, ч. 1 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України.

Диспозицією ч. 1 ст. 210 КК України передбачена кримінальна відповідальність за нецільове використання бюджетних коштів службовою особою, а так само здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч Бюджетному кодексу України чи закону про Державний бюджет України на відповідний рік, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах.

Диспозицією ч. 1 ст. 364 КК України передбачена кримінальна відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Диспозицією ч. 5 ст. 191 КК України передбачена кримінальна відповідальність за привласнення чи розтрату чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в тому числі вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою.

В той же час вимоги до змісту постанови детектива як процесуального рішення визначені у ч. 5ст.110 КПК України. Постанова має складатися з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цьогоКодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Оцінивши текст та зміст постанови детектива від 17.12.2020 про закриття кримінального провадження, слідча суддя вважає, що ця постанова формально містить усі відомості (елементи), передбачені для такого процесуального рішення. Однак, прийняте детективом рішення щодо підстави закриття кримінального провадження не відповідає встановленим в оскаржуваній постанові обставинам наявності відповідного діяння про яке повідомили заявники, а мотиви і обґрунтування прийнятого рішення не зрозумілі та вцілому суперечать висновкам, що вказані у рішенні та звіті Рахункової палати України, щодо подій та ознак кримінальних правопорушень, які є предметом досудового розслідування, чи наявності/відсутності інших кримінальних правопорушень, особливо за умови рекомендацій, що наведені у рішенні Рахункової палати України.

За таких обставин прийняте старшим детективом НАБУ ОСОБА_6 рішення про закриття кримінального провадження від 17.12.2020 на підставі п. 1 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку з встановленням відсутності подій кримінальних правопорушень, є передчасним, прийнятим без додержання вимог кримінального процесуального закону та без належного дослідження та оцінки рішення і звіту Рахункової палати України, а тому підлягає скасуванню.

Доводи заявників з приводу того, що детективом не проведено жодних слідчих дій щодо витребування з відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та/або Управління (центр) надання адміністративних послуг Печерської районної в місті Києві державної адміністрації копій реєстраційної справи юридичної особи з найменуванням, як «Управління справами Верховної Ради України», та юридичної особи з найменуванням «Управління справами Апарату Верховної Ради України», для підтвердження факту зміни реєстрації юридичної особи з однієї на іншу, слідча суддя вважає необґрунтованими, оскільки у матеріалах кримінального провадження наявні такі відомості у відповідних витягах з реєстрів (т. 1 а.с. 17-20, 23-24 матеріалів к.п.)

Разом зтим,не підлягаютьзадоволенню вимогискарг ОСОБА_3 та головиГромадської організації«Всеукраїнське ветеранськеоб`єднання «КиївськаРусь» ОСОБА_5,в частинівизнання протиправнимидій та бездіяльності старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, які полягають у прийнятті ним незаконної постанови від 17.12.2020 про закриття кримінального провадження № 52019000000000307 від 11.04.2019, оскільки прийняття такого рішення, за результатами розгляду слідчою суддею скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, відповідно до вимог ст.307КПК України не передбачено.

За таких обставин, скарги ОСОБА_3 та голови Громадської організації «Всеукраїнське ветеранське об`єднання «Київська Русь» ОСОБА_5, які об`єднані в одне провадження, підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 110, 284, 303, 305, 306, 307, 309, 372 КПК України, слідча суддя,

П О С Т А Н О В И ЛА :

Скарги ОСОБА_3 та голови Громадської організації «Всеукраїнське ветеранське об`єднання «Київська Русь» ОСОБА_5, які об`єднані в одне провадження, на рішення старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 від 17 грудня 2020 року про закриття кримінального провадження №52019000000000307 від 11.04.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 210, ч. 1 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України, задовольнити частково.

Постанову старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 від 17 грудня 2020 року про закриття кримінального провадження № 52019000000000307 від 11.04.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 210, ч. 1 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України, скасувати.

В іншій частині вимог скарг відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя ОСОБА_1