Документ № 94176227

Справа № 991/10145/20

Провадження №11-сс/991/27/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Боднара С.Б.

суддів Панаіда І.В., Панкулича В.І.

за участю:

секретаря судового засідання Дубини Т.Ю.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника Вольвака О.М.

прокурора Лучківа Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника Вольвака Олександра Миколайовича, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 грудня 2020 року, якою задоволено клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лучківа Юрія Васильовича про продовження строку тримання особи під домашнім арештом із забороною залишати житло у нічний час доби з 22.00 до 6.00 години на строк до 30 січня 2021 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харцизьк Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02 березня 2018 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 грудня 2020 року задоволено клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лучківа Юрія Васильовича про продовження строку тримання особи під домашнім арештом стосовно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02 березня 2018 року.

Продовжено підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , у нічний час доби з 22.00 до 06:00 години, на строк до 30 січня 2021 року.

Продовжено строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 30 січня 2021 року, а саме:

- прибувати до детектива, прокуратура, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні та наступними особами: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 стосовно обставин кримінального провадження № 52018000000000182 від 02 березня 2018 року поза межами процесуальних дій;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник Вольвак О.М. звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 грудня 2020 року та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

В поданій апеляційній скарзі захисник зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема:

1.Порушення органом досудового розслідування вимог ст. 11, 278 КПК України при врученні ОСОБА_23 повідомлення про підозру. Так, захисник вважає, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 належним чином не вручено, оскільки вказане повідомлення не містить прав підозрюваного, що порушує його право на захист, а процесуальна дія відбувалась з порушенням протиепідеміологічних вимог.

2.Необґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України. На підтвердження вказаного захисник зазначає, що у повідомленні про підозру відсутні посилання на обставини об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України; ОСОБА_1 не є суб`єктом злочину, передбаченого ст. 364 КК України, оскільки не є ані службовою особою, ані посадовою особою та на нього не покладено організаційно-розпорядчих обов`язків щодо предмету злочину - спеціального дозволу № 4830; органом досудового розслідування не встановлений матеріальний збиток нібито протиправної діяльності підозрюваних, яку організував ОСОБА_1 ; відсутність у прокурора належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, яка спростовується судовими рішеннями, ухваленими за результатом розгляду адміністративних справ щодо правомірності видачі спеціального дозволу № 4830, а також висновками, складеними за результатом аудиторських перевірок, та експертними дослідженнями. Довідка щодо фактичних робіт ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за 2016 рік у розумінні ст. 366 КК України не є офіційним документом, що свідчить про відсутність предмета злочину.

3.Недоведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

4.Відсутність у клопотанні прокурора доказів на обґрунтування неможливості запобігання ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

5.Неправомірність продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02 березня 2018 року прокурором, а не ухвалою слідчого судді.

В судове засідання з`явились підозрюваний ОСОБА_1 , захисник Вольвак О.М. та прокурор Лучків Ю.В.

Заслухавши суддю-доповідача, думки підозрюваного та захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її в повному обсязі, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника Вольвака О.М. не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02 березня 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

В межах даного кримінального провадження 31 липня 2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, тобто в організації умисного, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самого себе, інших фізичних осіб та юридичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам; організації внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, їх складання та видачі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб; внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, їх складанні та видачі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (том 1, а.с. 91-111).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 серпня 2020 року до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Строк дії запобіжного заходу та покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, визначено до 19 жовтня 2020 року (том 1, а.с. 112-129).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 жовтня 2020 року частково задоволено клопотання прокурора про продовження строку тримання особи під домашнім арештом стосовно ОСОБА_1 , продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 в період часу з 22:00 до 6:00 год та строк дії покладених на підозрюваного обов`язків за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю. Строк дії запобіжного заходу та покладених обов`язків встановлено до 15 грудня 2020 року (том 1, а.с. 130-142).

Постановою Генерального прокурора від 29 вересня 2020 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02 березня 2018 року продовжено до шести місяців, тобто до 30 січня 2021 року (том 3, а.с. 197-205).

Після чого, 10 грудня 2020 року прокурор п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лучків Ю.В. звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про продовження строку тримання особи під домашнім арештом стосовно ОСОБА_1 .

Як вбачається з клопотання прокурора, досудовим розслідуванням встановлено, що 25.03.2016 з метою отримання права користування надрами Свистунківсько-Червонолуцької площі ТОВ «Аркона Газ-Енергія» звернулось до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра) із заявою на отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовища), газу природного, конденсату Свистунківсько-Червонолуцької площі у Полтавській області.

Отримавши від Міністерства екології та природних ресурсів України погодження надання надр у користування (наказ від 13.04.2016 № 158), Держгеонадра 23.05.2016 відмовили ТОВ «Аркона Газ-Енергія» у наданні вказаного спеціального дозволу у зв`язку з прийняттям Полтавською обласною радою рішення від 19.04.2016 № 74, яким Держгеонадрам відмовлено у погодженні видачі зазначеного спеціального дозволу.

З метою здійснення за власні кошти геологічного вивчення ділянки надр і підрахунку запасів корисних копалин та подальшого затвердження підрахунку запасів корисних копалин у Державній комісії України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ України) й уникнення таким чином проведення аукціону з продажу спеціального дозволу 04.07.2016 директором ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_1 з ДП «Укрнаукагеоцентр» укладено договір № 1260-ПР/16/1 на проведення геолого-економічної оцінки запасів Червонолуцько-Свистунківського газоконденсатного родовища станом на 01.01.2016, на підставі якого виконано попередню геолого-економічну оцінку та за її результатами створено геолого-тематичну продукцію на тему: «Геолого-економічна оцінка Червонолуцько-Свистунківського газоконденсатного родовища Полтавської області України». До Книги 2 «Геолого-економічної оцінки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області станом на 01.01.2016» включено розділ «Техніко-економічне обґрунтування освоєння запасів та ресурсів Свистунківсько-Червонолуцького родовища».

Після завершення зазначених робіт матеріали геолого-економічної оцінки запасів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області подані для розгляду та проходження державної експертизи в ДКЗ України.

05.09.2016 директором ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_1 з ДКЗ України укладено договір № 140 на проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

28.09.2016 колегія ДКЗ України на виконання вказаного договору розглянула матеріали геолого-економічної оцінки (ГЕО) запасів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища і державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин цього родовища, та прийняла рішення визнати Свистунківсько-Червонолуцьке газоконденсатне родовище підготовленим до геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки з продовженням видобування вуглеводнів (промислова розробка) на умовах геологічного ризику користувача надр, відкоригувати основні техніко-економічні показники розробки родовища станом на 01.01.2016 згідно з експертними висновками ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , апробувати запаси газу і конденсату, тощо. Результати розгляду затверджено протоколом ДКЗ України від 28.09.2016 № 3659.

18.10.2016 з метою отримання права користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького родовища ТОВ «Аркона Газ-Енергія» звернулось до Держгеонадр із заявою та доданими до неї документами щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовища), вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища у Полтавській області відповідно до п.п. 1, п. 8 Порядку.

За результатами розгляду 16.02.2017 Держгеонадра відмовили ТОВ «Аркона Газ-Енергія» у наданні вказаного спеціального дозволу у зв`язку з прийняттям Полтавською обласною радою рішення від 31.01.2017 № 344, яким Держгеонадрам відмовлено в погодженні надання без проведення аукціону зазначеного спеціального дозволу. З таких же причин 28.03.2017 Держгеонадра за результатами розгляду документів, які надійшли 02.02.2017, черговий раз відмовили ТОВ «Аркона Газ-Енергія» в наданні без проведення аукціону цього спеціального дозволу.

13.03.2017 директор ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_1 звернувся до Держгеонадр з черговою заявою на отримання спеціального дозволу на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області.

Не пізніше грудня 2016 року, більш точний час слідством не встановлено, одному із народних депутатів України 8-го скликання, в силу наявного статусу представника влади, наданих йому повноважень та пов`язаних із цим можливостей, стало відомо про намагання ТОВ «Аркона Газ-Енергія» отримати спеціальний дозвіл на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області.

В зазначений період часу у не встановленому досудовим розслідуванням місці з метою участі в діяльності ТОВ «Аркона Газ-Енергія» згаданий народний депутат України під час зустрічі із ОСОБА_1 домовились про передачу частини корпоративних прав Товариства на користь підконтрольних цьому депутату осіб взамін на його сприяння в отриманні зазначеного спеціального дозволу та в подальшій діяльності Товариства. Усі наступні дії, пов`язані з отриманням ТОВ «Аркона Газ-Енергія» цього спеціального дозволу, мали погоджуватись ОСОБА_1 із вказаним народним депутатом.

З метою передачі частини корпоративних прав ТОВ «Аркона Газ-Енергія» на користь підконтрольних зазначеному народному депутату осіб 24.04.2017 ОСОБА_1 , маючи частку у розмірі 50% статутного капіталу ТОВ «Аркона Газ-Енергія», написав заяви про відступлення частин належної йому частки в розмірі 24,75 % на користь компанії «Ешбері Юніверсал ЛТД» та 2,5 % на користь ОСОБА_26 . В той же день заяви аналогічного змісту написані іншим засновником (учасником) ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_27

26.04.2017 Полтавською обласною радою прийнято рішення № 431, згідно з яким погоджено Держгеонадрам надання без проведення аукціону ТОВ «Аркона Газ-Енергія» спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) газу природного, конденсату Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища на території Гадяцького та Лохвицького районів Полтавської області.

За версією органу досудового розслідування після прийняття 26.04.2017 Полтавською обласною радою рішення № 431, ОСОБА_1 , розуміючи, що розмір збору за надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону складатиме значну суму грошових коштів, вирішив вжити заходів на зменшення розміру цього збору. Така ініціатива ОСОБА_1 була підтримана одним із народних депутатів України 8-го скликання, яким в подальшому координувались дії учасників злочину.

Для реалізації цього задуму ОСОБА_1 залучив заступника директора з виробництва, економіки та загальних питань Українського державного геологорозвідувального інституту (далі - УкрДГРІ) ОСОБА_28 , завідувача сектору геолого-економічної оцінки ресурсної бази нафти і газу відділу геолого-економічної оцінки УкрДГРІ ОСОБА_29 , експерта ДКЗ України та директора ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» ОСОБА_24 , експерта ДКЗ України та провідного інженера ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» ОСОБА_25 , головного інженера ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» ОСОБА_30 ..

З метою реалізації вказаного спільного злочинного умислу 11.05.2017 ОСОБА_1 як директор ТОВ «Аркона Газ-Енергія» (Замовник) уклав з УкрДГРІ) (Виконавець) в особі ОСОБА_28 договір № КД0589-481, відповідно до умов якого УкрДГРІ мав надати послуги з визначення вартості запасів нафти, газу (промислова розробка родовищ), газу природного, конденсату Свистунківсько-Червонолуцького родовища. Проведення розрахунку початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами доручено ОСОБА_29 та її підлеглим - старшому науковому співробітнику ОСОБА_21 та інженеру-математику 2 категорії ОСОБА_22 ..

Під час цього розрахунку, з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на зменшення початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами, ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_30 підготовлено неіснуючі показники проектних видобутків газу і конденсату, капітальних вкладень та експлуатаційних витрат, у тому числі амортизаційні відрахування, Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, які ними були передані ОСОБА_31 для проведення розрахунку.

ОСОБА_29 , в порушення п. 5 Методики, будучи обізнаною з матеріалами геолого-економічної оцінки запасів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, зокрема з показниками розділу «Техніко-економічне обґрунтування освоєння запасів та ресурсів Свистунківсько-Червонолуцького родовища», в тому числі й відомостями про проектні видобутки газу і конденсату, капітальні вкладення та експлуатаційні витрати, у тому числі амортизаційні відрахування, Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, перебуваючи на робочому місці за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 8, в першій половині травня 2017 року під час визначення розміру збору за надання спеціального дозволу на користування надрами використала не існуючі показники проектних видобутків газу і конденсату, капітальних вкладень та експлуатаційних витрат, у тому числі амортизаційні відрахування, Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища.

В результаті проведеного таким чином розрахунку початкова ціна продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища склала 3 868 300 грн., що відображено в таблиці 8 «Розрахунок вартості спеціального дозволу на геологічне вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища» Обґрунтування початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища, підписаною ОСОБА_29 , ОСОБА_21 і ОСОБА_22 .

Для прикриття злочинної діяльності зазначеної групи осіб ОСОБА_25 та ОСОБА_24 підготували довідку від імені ТОВ «Аркона Газ-Енергія», в якій зазначили неправдиві відомості щодо фактичних даних робіт ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за 2016 рік. Вказану довідку 15.05.2017 підписано ОСОБА_1 та в подальшому передано ОСОБА_29 .

Крім того, з цією ж метою 15.05.2017 між ОСОБА_1 як директором ТОВ «Аркона Газ-Енергія» та ОСОБА_24 як директором ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» укладено договір № 190-17, відповідно до умов якого ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» зобов`язувалось виконати роботу по створенню науково-технічної продукції - «Проект дослідно-промислової розробки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища». Датою укладення цього договору зазначено 28.04.2017. Вказаний Проект виконано, в тому числі, ОСОБА_24 , ОСОБА_30 (відповідальний виконавець), ОСОБА_25 та 18.05.2017 передано ОСОБА_29 .

За результатами засідання Комісії з питань надрокористування Держгеонадр 13.05.2017 ухвалено рішення рекомендувати Держгеонадрам врахувати пропозиції Комісії щодо надання спеціальних дозволів на користування надрами згідно з п.п. 1, п. 8 Порядку суб`єктам господарювання, в тому числі ТОВ «Аркона Газ-Енергія».

15.05.2017 Держгеонадрами видано наказ № 217 про надання суб`єктам господарювання, в тому числі, ТОВ «Аркона Газ-Енергія» спеціального дозволу на користування надрами.

16.05.2017 ОСОБА_1 та ОСОБА_28 за результатами наданих послуг підписано Акт № 1 здавання-приймання наданих послуг за договором від 11.05.2017 № КД0589-481.

У цей же день УкрДГРІ на адресу Держгеонадр надіслано лист щодо визначення рекомендованої початкової вартості спеціальних дозволів на користування надрами, до якого додано згадані Таблицю 8 «Розрахунок вартості спеціального дозволу на геологічне вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища» та Таблицю результату розрахунку рекомендованої початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами.

17.05.2017 ТОВ «Аркона Газ-Енергія» сплатило за надання спеціального дозволу на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького родовища Полтавської області 3 863 300 грн.

18.05.2017 начальником Управління надрокористування та міжнародного співробітництва Держгеонадр ОСОБА_32 на підставі наказу від 15.05.2017 № 217 підписано та видано спеціальний дозвіл на користування надрами № 4830. Крім цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_32 в цей же день підписано Угоду про умови користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), яка є додатком до спеціального дозволу, а також програму робіт з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, яка є додатком до Угоди про умови користування надрами.

01.06.2017, на виконання раніше досягнутих домовленостей між одним із народних депутатів України 8-го скликання та ОСОБА_1 , рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Аркона Газ-Енергія» погоджено відступлення (продаж) ОСОБА_1 та ОСОБА_27 на користь компанії «Ешбері Юніверсал ЛТД» і ОСОБА_26 належних їм частин часток в статутному капіталі Товариства, затверджено новий склад учасників Товариства та внесено відповідні зміни до його статуту. В цей же день проведено державну реєстрацію вказаних змін.

На підставі викладеного прокурор зазначає, що при використанні фахівцями УкрДГРІ у розрахунках даних з «Геолого-економічної оцінки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області станом на 01.01.2016» початкова вартість продажу спецдозволу за ринковою вартістю мала становити 39 019 970 грн., за 2 відсотками від сумарного чистого прибутку за весь період розробки родовища - 200 673 830 грн.

Отже, внаслідок протиправних дій зазначених осіб, у тому числі ОСОБА_1 , Державним бюджетом України недоотримано коштів у сумі 196 810 530 грн, що більш ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто є тяжким наслідком.

Підставою для звернення до суду з зазначеним клопотанням стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, існування встановлених слідчим суддею Вищого антикорупційного суду під час застосування запобіжного заходу ризиків, які на теперішній час не зменшилися і продовжують існувати, та наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.

Прокурор стверджує, що наявні достатні підстави вважати, що у разі не продовження строку тримання ОСОБА_1 під домашнім арештом та строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних та експертів у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обґрунтовуючи неможливість закінчити досудове розслідування до закінчення строку дії ухвали про застосування стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу прокурор посилається на те, що на теперішній час у кримінальному провадженні не завершені необхідні процесуальні дії, зокрема необхідно: допитати як свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_33 , ОСОБА_9 , ОСОБА_34 , ОСОБА_12 , ОСОБА_35 ,, ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та інших; отримати відповіді на запити про міжнародну правову допомогу, надіслані на адресу компетентних органів Белізу та Республіки Панама; направити запит про міжнародну правову допомогу до Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії з метою встановлення обставин купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ «Аркона Газ-Енергія» та подальшого руху коштів, отриманих від їх продажу; отримати висновок комп`ютерно-технічної експертизи; провести огляд техніки, вилученої під час проведення обшуків; вирішити питання про необхідність проведення додаткової комплексної судово-економічної експертизи; за результатом здобутих доказів вирішити питання про достатність таких доказів для підозри інших осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення; здійснити інші слідчі та процесуальні дії, направлені на завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Прокурор зазначає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому необхідним є продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_1 .

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 грудня 2020 року зазначене клопотання прокурора було задоволено. Згідно ухвали суду, слідчий суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, за викладених у клопотанні обставин та ризиків передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися та продовжують існувати. Так, наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження, які продовжують існувати, стали підставою для продовження підозрюваному ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу та покладених на нього обов`язків.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Домашній арешт є одним із запобіжних заходів, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби (п. 4 ч. 1 ст. 176 , ч. 1 ст. 181 КПК України).

Згідно ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

У відповідності до змісту ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту повинно бути розглянуте згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Водночас, доводи зазначені адвокатом Вольваком О.М. у поданій апеляційній скарзі є аналогічними доводам, викладеним захисником у поданому до суду першої інстанції запереченні на клопотання прокурора від 14 грудня 2020 року (том 3, а.с. 206-219), які були належним чином перевірені слідчим суддею та визнані безпідставними, з чим погоджується і колегія суддів. Стороною захисту у поданій апеляційні скарзі не зазначено будь-яких доводів на спростування висновків слідчого судді зазначених в оскаржуваній ухвалі, більше того, захисником також не вказано підстав, визначених кримінальним процесуальним законом, з яких вказане рішення суду підлягає скасуванню.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду, слідчий суддя за результатом розгляду клопотання прокурора, дослідивши матеріали провадження, дійшла мотивованого висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, не вирішуючи при цьому питання про доведеність вини та остаточність кваліфікації його дій.

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду погоджується з таким висновком слідчого судді та вважає достатніми докази можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення зазначених кримінальних правопорушень з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення ЄСПЛ «Фокс, Кембел і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

В розумінні ст. 177 КПК України, «обґрунтована підозра» включає в себе наявність процесуального документу - повідомлення про підозру та наявність достатніх доказів для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру підлягає обов`язковому здійсненню, зокрема у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

31 липня 2020 року в межах кримінального провадження № 52018000000000182 від 02 березня 2018 року ОСОБА_1 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

На переконання колегії суддів слідчий суддя дійшла правильного висновку щодо відсутності порушення органом досудового розслідування вимог ст. ст. 11, 278 КПК України при врученні ОСОБА_23 повідомлення про підозру, а тому суд погоджується, що ОСОБА_1 набув статус підозрюваного у даному кримінальному провадженні. Так, на спростування доводів захисника слід зазначити, що наявна у матеріалах провадження копія врученого ОСОБА_1 повідомлення про підозру від 31 липня 2020 року містить пам`ятку про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, передбачені ст. 42 КПК України, а вручення вказаного повідомлення про підозру саме 31 липня 2020 року не може вважатися порушенням вимог ст. 11 КПК України.

Водночас, як вірно встановлено слідчим суддею, матеріали, додані до клопотання про продовження строку тримання особи під домашнім арештом, свідчать про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 зазначених кримінальних правопорушень.

Так, висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України слідчий суддя дійшла на підставі досліджених у судовому засіданні документах, зокрема:

- висновку експертів за результатами проведення комплексної судової економічної експертизи № 23451 від 10.01.2020. Відповідно до цього висновку надані ТОВ «Аркона Газ-Енергія» вихідні дані, особливо в частині нормативів експлуатаційних витрат, не підтверджені фактичними даними діяльності ТОВ «Аркона Газ-Енергія» і призвели до заниження вартості спеціального дозволу. При використанні фахівцями УкрДГРІ у розрахунках даних з «Геолого-економічної оцінки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області станом на 01.01.2016» початкова вартість продажу спецдозволу за ринковою вартістю мала становити 39 019 970 грн, за 2 відсотками від сумарного чистого прибутку за весь період розробки родовища - 200 673 830 грн;

- протоколу огляду документів від 15.07.2019, які містять інформацію про фактичні дані роботи ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за 2015-2016 роки, що визначають структуру собівартості видобутку газу та конденсату і покладені в основу обґрунтування нормативів експлуатаційних витрат за статтями: матеріальні витрати на видобуток газу та конденсату, витрати на підготовку та транспортування газу та конденсату, витрати на оплату праці, витрати на щорічне утримання та експлуатацію виробничого обладнання, загальновиробничі витрати, адміністративні витрати від 15.07.2019, з яких вбачається, що згідно з показниками фінансової звітності, поданої товариством до підрозділу ДФС, матеріальні витрати на видобуток газу та конденсату, витрати на підготовку та транспортування газу та конденсату, прямі витрати на оплату праці, витрати на щорічне утримання та експлуатацію виробничого обладнання, загальновиробничі витрати на підприємстві відсутні;

- листа Держгеонадра № 10494/10-20 від 13.07.2020 у якому зазначено, що «Проект дослідно-промислової розробки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища», виконаний ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» на замовлення ТОВ «Аркона Газ-Енергія» відповідно до договору № 190-17 від 28.04.2017 до Держгеонадр не надходив та не погоджувався;

- листа Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 8/3-16/590-20 від 14.07.2020, у якому зазначено, що подання проектів дослідно-промислової розробки родовищ не входить до переліку документів, що подаються разом із заяво про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону;

- документів, отриманих у результаті тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні ДП «Укрнаукагеоцентр» ПАТ НАК «Надра України», а саме книги 2 ГЕО-2016 «Геолого-економічна оцінка Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області, якою обґрунтовано моделі геологічної будови покладів, підраховано початкові та поточні запаси вуглеводних покладів, обґрунтовано вихідні дані для технологічних розрахунків, виконано техніко-економічні та техніко-технологічні розрахунки розробки, підготовлено дані для економічних розрахунків, проведено економічні розрахунки варіантів розробки покладів та їх оптимізацію. Книга № 2 Оцінки містить розділ «Техніко-економічне обґрунтування освоєння запасів та ресурсів Свистунківсько-Червонолуцького родовища» в якому містяться відомості про проектні видобутки газу і конденсату, капітальні вкладення та експлуатаційні витрати, амортизаційні відрахування. Зазначений розділ додано після висловлення експертами ДКЗ України ОСОБА_25 та ОСОБА_24 зауважень щодо матеріалів Геолого-економічної оцінки запасів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища під час проведення ДКЗ України державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин родовища (договір № 140 від 05.09.2016, укладений між директором ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_1 та ДКЗ України). Зокрема, висловлено зауваження щодо необхідності окремо викласти техніко-економічні розрахунки деяких категорій покладів у вигляді техніко-економічної доповіді, що свідчить про обізнаність останніх з показниками, вказаними у цьому розділі, в тому числі відомостями про проектні видобутки газу і конденсату, капітальні вкладення та експлуатаційні витрати, у тому числі амортизаційні відрахування, Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, що в майбутньому мали стати основою для обрахунку початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами вказаного родовища;

- листа УкрДГРІ № 687 від 16.05.2017, в якому міститься результат розрахунку рекомендованої початкової вартості спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі ДПР з подальшим видобуванням найти, газу (промислова розробка родовищ) ТОВ «Аркона Газ-Енергія» - рекомендована початкова вартість спецдозволу у сумі 3 868 300,00 грн;

- Обґрунтування початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища, яке виготовлене УкрДГРІ та направлене 16.05.2017 року за № 687 в Державну службу геології та надр України на лист від 15.05.2017, яке містить посилання на «Проект дослідно-промислової розробки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища», виконаного ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» згідно договору № 190-17 від 28.04.2017 в частині уточнення станом на травень 2017 року системи розробки та рекомендований ДКЗ України варіант освоєння ресурсів і запасів родовища та зазначено, що експлуатаційні витрати розраховані, виходячи з фактичних даних роботи ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за 2015-2016 роки;

- платіжного доручення № 15 від 17.05.2017 щодо сплати ТОВ «Аркона Газ-Енергія» збору в сумі 3 863 300,00 грн за надання спеціального дозволу на користування надрами;

- довідки від 03.05.2017 щодо фактичних даних робіт ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за 2016 рік, підписаної директором ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_1 ;

- протоколу огляду речей, вилучених за результатами проведення 13.06.2019 обшуку автомобіля Ауді Q7 (державний номерний знак НОМЕР_1 ) від 25.11.2019, а саме документів (договорів, листів), що стосуються розробки Проекта дослідно-промислової розробки «Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища»;

- протоколу огляду інформації, яка перебуває у володінні ТОВ «Укрнет» від 17.02.2020 з відповідними додатками, які містять листування між особами, щодо яких здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні та стосуються обставин кримінального провадження;

- протоколу огляду від 27.07.2020 матеріалів геолого-економічної оцінки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області;

- протоколу огляду від 30.03.2020, складеного за результатами огляду відомостей, отриманих а порядку тимчасового доступу від ТОВ "УКРНЕТ" щодо листування ОСОБА_36 , ОСОБА_37 та

ОСОБА_38 тому, доводи захисника про відсутність у матеріалах провадження доказів причетності ОСОБА_1 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень є безпідставними та спростовуються вищезазначеними документами.

Разом з тим, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 не є суб`єктом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, оскільки він не є службовою чи посадовою особою в розумінні КК України. Відповідно до примітки до ст. 45 КК України, корупційним кримінальним правопорушенням відповідно до КК України вважається, серед інших, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 364 КК України. Співучасниками корупційного злочину є організатор, підбурювач та пособник, ознаки яких закріплені в статті 27 КК України. Ними може бути будь-яка особа, яка відповідає вимогам, визначеним у розділі IV Загальної частини КК України, а виконавцем - лише особа, яка відповідає всім вимогам до суб`єкта злочину, які висуваються як Загальною, так і Особливою частинами КК України. Тобто, вимоги до спеціального суб`єкта корупційних злочинів поширюються лише на виконавця. Отже, виконавцями злочину, передбаченого ст. 364 КК України, можуть бути лише службові особи, перелік яких чітко визначений частинами 1 і 2 примітки до цієї статті, а організаторами, підбурювачами та пособниками - будь-які фізичні осудні особи, які досягли 16-річного віку. З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що у разі вчинення злочину у співучасті вимоги до спеціального суб`єкта корупційних злочинів поширюються лише на виконавця, а інші співучасники злочину (організатор, пособник і т.д) мають відповідати загальним вимогам до суб`єкта злочину, визначених у ст. 18 КК України. А тому, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані органом досудового розслідування як організатора - за ч. 3 ст. 27 і за тією статтею «Особливої частини» КК України, яка передбачає злочин, вчинений виконавцем, тобто ч. 2 ст. 364 України.

Безпідставними на думку суду є й доводи захисника про те, що довідка про фактичні витрати ТОВ «Аркона Газ-Енергія», яка підписана ОСОБА_1 , не є офіційним документом у розумінні ст. 366 КК України. Так, як вірно встановлено слідчим суддею, враховуючи поняття «офіційного документу» викладене у примітці до ст. 358 КК України, довідка щодо фактичних витрат ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за 2016 рік, відповідає формальним ознакам поняття офіційного документа як предмета злочину, передбаченого ст. 366 КК України, тобто, має необхідні реквізити, окрім того, вона містить факти, які спричинили наслідки правового характеру у вигляді виникнення прав. Інформація, яка міститься у довідці використана під час визначення розміру збору за надання ТОВ «Аркона Газ-Енергія» спеціального дозволу на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища УкрДГРІ.

Посилання захисника Вольвака А.М. на невідповідність висновку експертів за результатами проведення комплексної судової економічної експертизи № 23451 від 10.01.2020 правовим висновкам встановленим у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 826/7627/18 від 15.10.2019 та правовому висновку Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/14653/17 від 29.09.2020 колегія суддів відхиляє, оскільки такі висновки не мають преюдиціального значення і не є обов`язковими при прийнятті рішення слідчим суддею.

Разом з тим, колегія суддів враховує надані в суді першої інстанції стороною захисту на спростування обґрунтованості підозри документи, а саме: висновки Центру судової експертизи та експертних досліджень Державної судової адміністрації України № 019-АНО/20 від 15.09.2020 за результатами проведення судової експертизи менеджменту та № 001-КММ/20 від 08.12.2020 за результатами проведення судової геологічної експертизи; витяг з протоколу №1 від 04.09.2020 засідання Методичної ради ГО «ВГО «Союзу експертів України» щодо роз`яснення про відповідність вимогам чинного законодавства та процедури складання висновку експерта під час проведення експертиз з різних видів судових експертиз та їх оформлення за процесуальними ознаками у кримінальному провадженні; Науково-технічну експертизу Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу від 27.05.2019 вартості спеціального дозволу на коригування надрами з метою геологічного вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунівсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища станом на травень 2017 року; висновок науково-технічної експертизи Полтавського національного технічного університету від 31.05.2019 про геолого-економічну оцінку родовищ вуглеводнів Свистунівсько-Червонолуцької площі; висновок Національної академії правових наук України від 11.02.2020 щодо доктринального тлумачення та застосування приписів законодавства України; висновок експерта №133/20 від 14.08.2020 за результатами проведення судово-економічної експертизи по кримінальному провадженню № 5218000000000182. Однак, як вірно зазначено слідчим суддею, на даній стадії вона не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі дійшла правильного висновку про наявність обґрунтованої підозри, так як наявні у матеріалах провадження докази формують внутрішнє переконання причетності ОСОБА_1 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, з чим повністю погоджується і колегія суддів.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, дійшла обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились та продовжують існувати.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя встановила, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, характер та ступінь суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , конкретні обставини провадження та дані про особу підозрюваного, в тому числі про його сімейний, майновий стан та стан здоров`я, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Обґрунтовуючи клопотання прокурор послався на наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 - організація умисного, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самого себе, інших фізичних осіб та юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 - організація внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, їх складанні та видачі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України - внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, їх складанні та видачі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ст. 12 КК України та примітки ст. 45 КК України, злочин, передбачений ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України є тяжким корупційним правопорушенням, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Розмір шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_1 , визначена органом досудового розслідування в сумі 196 810 530 грн., що є тяжким наслідком.

Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Колегія суддів погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Колегія суддів погоджується з слідчим суддею, що доводи сторони захисту про наявність у ОСОБА_1 постійного місця проживання та роботи, а також його особиста згода з`являтись на вимогу органу досудового розслідування чи суду та здати на зберігання закордонний паспорт є недостатніми для того, щоб переконати суд про відсутність ризику переховування. При цьому колегія суддів вважає, що належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_1 , на яку посилається сторона захисту, не свідчить про те, що в умовах можливого притягнення до кримінальної відповідальності він у майбутньому не зможе вжити заходів, направлених на переховування від органів досудового розслідування та суду.

На думку суду, реальна можливість вільної зміни ОСОБА_1 свого місця перебування підвищує ймовірність його переховування від органів досудового розслідування та суду, а у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження підтверджує наявність ризику переховування від органів досудового розслідування, який на момент розгляду слідчим суддею клопотання прокурора не зменшився.

Наведені вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_1 .

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Сторона обвинувачення у поданому до суду першої інстанції клопотанні посилалась на необхідність проведення допитів значної кількості свідків, в тому числі співробітників ДП «Укрнаукагеоцентр», Державної комісії України по запасах корисних копалин та Українського державного геолого-розвідувального інституту. Вказують, що ОСОБА_1 використовуючи своє знайомство із цими співробітниками може впливати на них з метою схиляння до дачі показів виправдувального характеру. Крім того, орган досудового розслідування посилається на встановлення фактів участі ОСОБА_1 у спробах неправомірного впливу на експертів, залучених до проведення судових експертиз. Прокурор вказує, що зважаючи на тісну співпрацю ОСОБА_1 з ОСОБА_24 є достатні підстави вважати що ОСОБА_1 може впливати як на нього, так і на його підлеглих ОСОБА_25 та ОСОБА_30 з метою схиляння до дачі показів виправдувального характеру.

Колегія суддів погоджується, що ОСОБА_1 , користуючись своїми зв`язками, може вживати активних дій, спрямованих на особистий чи опосередкований вплив на свідків у кримінальному провадженні, в тому числі які не допитані, осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень, однак не ідентифікованих органом досудового розслідування, з метою спотворення даних, які можуть свідчити про причетність підозрюваного або інших осіб до вчинення корупційних злочинів.

Таким чином, на підставі наведених обставин слідчий суддя дійшла правильного висновку про існування ризику впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні, який на момент розгляду слідчим суддею клопотання прокурора не зменшився.

Разом з тим, слідчий суддя дійшла висновку, що прокурором не доведено існування ризиків того, що ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також що він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Однак, вказані обставини колегією суддів не перевіряються, так як вони ніким не оспорюються, а відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції лише в межах апеляційної скарги.

Вищенаведені ризики, які не зменшились і продовжують існувати та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вказаних кримінальних правопорушень виключають об`єктивну можливість застосування до підозрюваної іншого більш м`якого запобіжного заходу.

Таким чином слідчий суддя дійшла вірного висновку про відсутність нових обставин та доказів, які б переконували у можливості застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу.

При цьому суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Колегія суддів відхиляє доводи захисника викладені у поданій апеляційній скарзі стосовно того, що запобіжний захід застосовано поза межами строку досудового розслідування, який не було продовжено у законному порядку з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів провадження, постановою Генерального прокурора від 29 вересня 2020 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000182 продовжено до шести місяців, тобто до 30 січня 2021 року.

Разом з тим, стаття 294 КПК України із змінами, внесеними згідно із Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року передбачає, що строк досудового розслідування може бути продовжений до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; до дванадцяти місяців - слідчим суддею, за клопотанням слідчого, погодженим з Генеральним прокурором чи його заступниками (підпункт 20 пункту 7 параграфу 1 розділу 4).

Водночас, відповідно до пункту 4 параграфу 2 розділу 4 вказаного Закону, підпункт 20 пункту 7 параграфу 1 розділу 4 вводиться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, тобто 16 березня 2018 року, не має зворотньої дії в часі та застосовується до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

Таким чином, оскільки відомості про вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 52018000000000182, в межах якого ОСОБА_1 повідомлено про підозру, були внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 02 березня 2018 року, тобто до введення в дію змін передбачених підпунктом 20 пункту 7 параграфу 1 розділу 4 вказаного Закону, то при продовженні строку досудового розслідування належить застосовувати положення КПК України, які діяли до набрання чинності вищевказаним Законом.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 294 КПК України (в редакції, яка діяла до 16 березня 2018 року), строк досудового розслідування може бути продовжений до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури; до шести місяців - керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником; до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступниками.

А тому, продовження строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні саме прокурором відповідає вимогам закону, а доводи захисника стосовно того, що запобіжний захід застосовано поза межами строку досудового розслідування є необґрунтованими.

При судовому розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під домашнім арештом, суд врахував вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Суд враховує той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Надані із клопотанням прокурора матеріали доводять наявність правових підстав для продовження ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.

Істотних порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене ним рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 199, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 грудня 2020 року, якою задоволено клопотання прокурора Лучківа Ю.В. про продовження строку тримання особи під домашнім арештом стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02 березня 2018 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Вольвака Олександра Миколайовича - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: С.Б. Боднар

Судді: І.В. Панаід

В.І. Панкулич