Документ № 94186227

Слідчий суддя у 1-й інстанції: Широка К.Ю.Справа № 991/10083/20

Доповідач: Глотов М.С.Провадження №11-сс/991/34/21

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

УХВАЛА

І м е н е м У к р а ї н и

15 січня 2021 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Глотова М. С.,

суддів: Калугіної І. О., Павлишина О. Ф.,

за участю:

секретаря судового засідання Міленко О. В.,

прокурора Хитя Ю. П.,

захисника та представника Сиченка В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Хитя Ю. П. на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 22 грудня 2020 року у кримінальному провадженні №52020000000000571,

В С Т А Н О В И Л А:

Від прокурора Хитя Ю. П. до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 22.12.2020.

І. Зміст оскаржуваного рішення.

1.1. 22.12.2020 слідча суддя Вищого антикорупційного суду постановила ухвалу, якою частково задовольнила клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), наклавши арешт з метою забезпечення збереження речових доказів на майно, вилучене 08.12.2020 під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчої судді за адресою: АДРЕСА_1 : (а) проект (витяг) щодо подання проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про погодження тимчасового покладення виконання обов`язків Генерального директора акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на ОСОБА_1 на 1 арк.; (б) проект (витяг) розпорядження Кабінету Міністрів України «Про погодження тимчасового покладення виконання обов`язків Генерального директора акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на ОСОБА_1 , на 1 арк.; (в) проект (витяг) Пояснювальна записка до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про погодження тимчасового покладення виконання обов`язків Генерального директора акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на ОСОБА_1 , на 2 арк.; (г) копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_1 , дата видачі 25.06.2020, орган, що видав: 4801, РНОКПП НОМЕР_2 , на 2 арк. Натомість грошові кошти - 800 купюр номіналом 500 грн (400 000 грн) та 20 купюр номіналом 100 дол. США (2000 дол. США) повернуто володільцю - ОСОБА_2 .

1.2. Свою ухвалу слідча суддя мотивувала тим, що: (1) НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000571 від 08.09.2020; (2) матеріали справи вказують на те, що ОСОБА_1 міг вчинити злочин, передбачений ч. 4 ст. 369 КК, у якому підозрюється; (3) 08.12.2020 на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук за місцем мешкання останнього, вилучено грошові кошти 800 купюр номіналом 500 грн (400000 грн), 20 купюр номіналом 100 дол. США (2000 дол. США) та ряд документів; (4) так як грошові кошти належать ОСОБА_2 і він не має процесуального статусу підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, на них не може бути накладено арешт з метою забезпечення конфіскації як виду покарання.

ІI. Вимоги і доводи апеляційної скарги.

2.1. В апеляційній скарзі прокурор просить: (1) ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 22.12.2020 про відмову в арешті грошових коштів скасувати; (2) постановити нову, якою задовольнити у повному обсязі клопотання детектива про арешт тимчасово вилученого під час обшуку 08.12.2020 майна, у тому числі грошових коштів у сумі 400 тис. грн та 2 тис. доларів США.

2.2. Свої вимоги прокурор мотивував тим, що: (1) ухвала слідчого судді не відповідає вимогам ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК); (2) тимчасово вилучені під час обшуку грошові кошти у сумі 400 тис. грн та 2 тис. доларів США підлягають арешту задля подальшої конфіскації як виду покарання; (3) у разі відмови накласти арешт на майно існує ризик його приховування, пошкодження, псування, знищення.

ІII. Позиції учасників провадження.

3.1. Прокурор Хить Ю. П. у судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу, посилаючись на доводи, наведені у ній. Зазначив, що висновок слідчої судді про не належність грошових коштів ОСОБА_1 не відповідає фактичним обставинам справи, адже під час обшуку за місцем мешкання підозрюваного його дружина - ОСОБА_3 зауважила, що вилучені кошти належать їй, а не третім особам. Указане підтверджується письмовими запереченнями, доданими до протоколу обшуку від 08.12.2020. Ці готівкові кошти не є предметом неправомірної вигоди. Підставою для арешту грошових коштів є забезпечення їх конфіскації як виду покарання у випадку ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_1

3.2. Сиченко В. М. , діючи як захисник ОСОБА_1 та представник ОСОБА_2 , у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційних вимог прокурора, вважаючи оскаржувану ухвалу законною. Повідомив, що клопотання детектива про арешт майна не містило відомостей про власника вилучених готівкових коштів. Указані гроші належать третій особі - ОСОБА_2 , а не підозрюваному ОСОБА_1 . За таких умов, накласти арешт на це майно неможливо. ОСОБА_2 не проживає у одному будинку з підозрюваним, а вилучені кошти є частиною з отриманих ним від продажу квартири. Із метою збереження він передав їх своїй доньці - ОСОБА_3 . Вказівка останньої у запереченнях до протоколу щодо належності майна саме їй свідчить про те, що вона не зорієнтувалась під час обшуку. ОСОБА_2 має відразу два місця проживання, за одним з яких у нього раніше було викрадено майно, що й зумовило необхідність передачі коштів на зберігання дочці із зятем.

3.2. Інші учасники кримінального провадження у судове засідання не прибули, про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги чи про особисту участь у судовому засіданні від жодного з учасників до апеляційного суду не надійшло.

IV. Обставини, встановлені слідчою суддею та судом апеляційної інстанції.

4.1. Як було встановлено слідчою суддею Вищого антикорупційного суду в оскаржуваній ухвалі від 22.12.2020:

4.1.1. Досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000571 від 08.09.2020 здійснюється за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК), щодо обставин можливої пропозиції надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище - Голові Фонду державного майна України ОСОБА_5 .

4.1.2. Матеріали клопотання свідчать про можливу причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, що розслідується в зазначеному кримінальному провадженні. Наявні факти та інформація вказують на те, що ОСОБА_1 міг вчинити злочин, у якому підозрюється.

4.1.3. Санкцією ч. 4 ст. 369 КК передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

4.1.4. У вказаному кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_1 , під час якого серед іншого вилучено грошові кошти: 800 купюр номіналом 500 грн (400000 грн), 20 купюр номіналом 100 дол. США (2000 дол. США).

4.1.5. Слідчій судді адвокат надав докази на підтвердження володіння цими коштами тестем ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (договір купівлі-продажу від 19.05.2015 щодо продажу чотирьохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яка на праві власності належала ОСОБА_2 ; сума, отримана від продажу квартири склала 4067063,00 грн).

4.1.6. Допитана слідчою суддею ОСОБА_3 підтвердила належність коштів ОСОБА_2 та зазначила, що грошові кошти зберігалися у них з ОСОБА_1 у житлі, оскільки вони мають сейф. Пояснення надав також ОСОБА_2 .

4.1.7. Докази того, що грошові кошти: 800 купюр номіналом 500 грн (400 000 грн) та 20 купюр номіналом 100 дол. США (2000 дол. США) належать іншому володільцю, тобто ОСОБА_2 є достатніми.

4.1.8. Грошові кошти, вилучені під час обшуку, при можливому призначенні покарання у вигляді конфіскації майна, можуть бути конфісковані і такий арешт майна у цьому випадку забезпечить ефективність кримінального провадження. Проте, у цьому випадку відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

4.1.9. У кримінальному провадженні №52020000000000571 ОСОБА_2 не має процесуального статусу підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи щодо якої здійснюється провадження. Оскільки грошові кошти не належать особі, на майно якої можна накласти арешт із метою забезпечення конфіскації як виду покарання, їх необхідно повернути ОСОБА_2 .

4.2. Заслухавши суддю-доповідача, позиції учасників, вивчивши матеріали провадження та перевіривши наведені доводи, колегія суддів приходить до переконання про помилковість встановлених слідчою суддею обставин, зазначених у підп. 4.1.7. п. 4.1. цієї ухвали, виходячи із наявних у матеріалах провадження №1-кс/991/10337/20 у справі №991/10083/20 доказів: ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.12.2020 (а. с. 9), протоколу обшуку від 08.12.2020 (а. с. 10-17), протоколу затримання від 08.12.2020 (а. с. 19-23).

4.3. У ході апеляційного перегляду колегією суддів було встановлено, що дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та присутній під час обшуку адвокат склали та підписали письмові зауваження до протоколу обшуку від 08.12.2020 (а. с. 10-17), у п. 6 яких зазначили дослівно таке: «кошти, які були вилучені, не мають ніяких ознак злочину і належать ОСОБА_3 , про що вони зазначили. Але слідчі (детективи) всупереч тому вилучили вищевказані кошти».

V. Мотиви і висновки колегії суддів.

Надаючи оцінку обставинам, встановленим під час розгляду апеляційної скарги, колегія суддів виходь із такого.

(§1) Межі перегляду оскаржуваної ухвали

5.1. Вирішуючи на які саме аргументи, зазначені в апеляційній скарзі, надавати відповіді в ухвалі за результатами її розгляду, зважаючи на положення ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 22, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404, ст. ст. 409, 410, 411, 412 КПК, колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваної ухвали у межах доводів, викладених в апеляційній скарзі.

5.2. У відповідності до ч. 1 ст. 370 КПК «судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим».

5.3. Із урахуванням вищенаведеного та доводів, вказаних в апеляційній скарзі прокурора, колегією суддів під час апеляційного розгляду перевіряється правильність висновку слідчої судді щодо відсутності підстав для накладення арешту на вилучені під час обшуку готівкові кошти у сумі 400 тис. грн та 2 тис. доларів США у зв`язку з їх належністю третій особі - ОСОБА_2 .

5.4. В Україні застосування арешту майна в межах кримінального провадження регулюється ст. ст. 132, 170-173 КПК. При цьому, випадки, коли може бути накладено арешт на майно з метою забезпечення його конфіскації як виду покарання, а також перелік учасників кримінального провадження, на майно яких може бути накладено арешт з відповідною метою, визначені ч. 5 ст. 170 КПК.

5.4.1. Так, відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК «у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна».

5.4.2. Отже, при вирішенні питання «чи слідча суддя зробила правильний висновок щодо відсутності підстав для накладення арешту на вилучені під час обшуку готівкові кошти» колегії суддів належить з`ясувати чи: (1) може бути за умови доведеності вини призначено ОСОБА_1 покарання у виді конфіскації майна за злочин, вчинення якого інкримінується у рамках кримінального провадження №52020000000000571; (2) до майна ОСОБА_1 може бути застосовано конфіскацію як вид покарання; (3) належать ОСОБА_1 800 купюр номіналом 500 грн (чотириста тисяч грн) та 20 купюр номіналом 100 дол. США (дві тисячі дол. США), вилучені під час обшуку за місцем його мешкання.

(§2) Щодо наявності/відсутності підстав для арешту майна

5.5. Надаючи відповіді на перші два питання, зазначені в підп. 5.4.2. п. 5.4. цієї ухвали, колегія суддів виходить з такого.

5.5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 59 КК «покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються». У відповідності до ч. 2 ст. 52 КК «конфіскація майна є додатковим видом покарання».

5.5.2. Згідно з ч. 2 ст. 59 КК «конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу».

5.5.3. Як передбачає ч. 5 ст. 12 КК «тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років».

5.5.4. Як правильно було встановлено слідчою суддею (див. підп. підп. 4.1.1. і 4.1.3. п. 4.1. цієї ухвали) санкція ч. 4 ст. 369 КК, за якою у вчиненні злочину підозрюється ОСОБА_1 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. Ураховуючи це, колегія суддів вважає, що у випадку доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину йому може бути призначено покарання у виді конфіскації майна. Оскільки злочин, у вчиненні якого він підозрюється, є тяжким і можливість застосування за його вчинення додаткового покарання у виді конфіскації майна спеціально передбачена в ч. 4 ст. 369 Особливої частини КК.

5.5.5. Крім того, як вбачається з досліджених матеріалів, ОСОБА_1 за своїм процесуальним статусом як учасник кримінального провадження є підозрюваним.

5.5.6. Оскільки у ч. 5 ст. 170 КПК серед осіб, на майно яких може бути накладено арешт з метою забезпечення його конфіскації як виду покарання, зазначається такий учасник кримінального провадження як «підозрюваний», яким у кримінальному провадженні №52020000000000571 фактично є ОСОБА_1 , колегія суддів вважає, що до його майна у цьому кримінальному провадженні може бути застосовано конфіскацію як вид покарання.

5.5.7. Тобто, враховуючи вищевказане, у випадку встановлення факту належності вилучених коштів ОСОБА_1 до такого майна може бути застосований арешт з відповідною метою.

5.6. Оцінюючи ж висновок слідчої судді щодо належності вилучених під час обшуку коштів ОСОБА_2 , арешт на які просить накласти прокурор, колегія суддів вважає його таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.

5.6.1. Адже, колегією суддів встановлено, що 08.12.2020 у ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , було знайдено та вилучено грошові кошти: 800 купюр номіналом 500 грн (400 000 грн) та 20 купюр номіналом 100 дол. США (2000 дол. США). Під час проведення вказаної слідчої дії дружина підозрюваного - ОСОБА_3 зазначила, що гроші є її власністю. При цьому про належність вказаного майна третім особам, зокрема ОСОБА_2 , остання органу досудового розслідування не повідомляла. Вказані доводи підтверджуються письмовими запереченнями до протоколу обшуку від 08.12.2020.

5.6.2. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що висновок слідчої судді про те, що вказані кошти отримані ОСОБА_2 від продажу квартири у 2015 році, виглядає непереконливим, так як від моменту вчинення зазначеного правочину минуло близько 5 років. І в матеріалах провадження не міститься жодних доказів на підтвердження факту передачі грошей ОСОБА_2 дружині підозрюваного - ОСОБА_3 на зберігання у сейфі. Не надано доказів і того, що мав місце факт крадіжки у житлі ОСОБА_2 , про яку, як підставу для передачі грошей на зберігання зятю із дочкою, зазначив у судовому засіданні апеляційного суду адвокат Сиченко В. М.

5.6.3. У зв`язку із наведеним, апеляційний суд вважає доведеною належність вилучених під час обшуку 08.12.2020 за місцем мешкання ОСОБА_1 грошових коштів останньому.

5.7. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що слідча суддя повинна була накласти арешт на вилучені під час обшуку грошові кошти.

5.8. Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 є підозрюваним у кримінальному провадженні №52020000000000571 за ч. 4 ст. 369 КК та до його майна, у випадку визнання винуватим, може бути застосовано конфіскацію, на вилучені грошові кошти слід накласти арешт, адже ненакладення такого арешту може призвести до його приховування чи відчуження і, як наслідок, неможливості конфіскації.

5.9. Із огляду на наведене, потреби досудового розслідування, як вважає колегія суддів, виправдовують накладення арешту на вказане майно ОСОБА_1

(§3) Висновок

5.10. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.

5.10.1. Так, відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК «за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу».

5.10.2. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК «підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження». У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 411 КПК «судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду».

5.10.3. Враховуючи те, що висновок слідчої судді про належність грошових коштів ОСОБА_2 є таким, що не відповідає фактичним обставинам провадження, колегія суддів вважає, що вона помилково відмовила у накладенні арешту на такі кошти, належні ОСОБА_1 .

5.11. За наведених обставин, доводи апеляційної скарги прокурора є обґрунтованими, а відтак апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити, ухвалу слідчої судді скасувати у частині повернення грошових коштів ОСОБА_2 та постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива задовольнити у частині накладення арешту на грошові кошти - 800 купюр номіналом 500 гривень (чотириста тисяч гривень) та 20 купюр номіналом 100 доларів США (дві тисячі доларів США).

Керуючись ст. ст. 7, 22, 26, 131, 132, 170-173, 370, 376, 395, 404, 405, 407, 409, 411, 418, 422, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Хитя Ю. П. задовольнити.

Ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 22 грудня 2020 року скасувати у частині повернення грошових коштів - 800 купюр номіналом 500 гривень (400 000 гривень) та 20 купюр номіналом 100 доларів США (2000 доларів США) володільцю ОСОБА_2 .

Постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива в частині накладення арешту на грошові кошти - 800 купюр номіналом 500 гривень (чотириста тисяч гривень) та 20 купюр номіналом 100 доларів США (дві тисячі доларів США) задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти - 800 купюр номіналом 500 гривень (чотириста тисяч гривень) та 20 купюр номіналом 100 доларів США (дві тисячі доларів США).

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:М.С. Глотов

Судді:І. О. Калугіна

О. Ф. Павлишин