Документ № 94206597

Справа № 991/6646/20

Провадження 1-кп/991/62/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 січня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Кравчука О.О.,

суддів: Крука Є.В., Білоус І.О.

секретар судового засідання Мітніцька О.В.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Пономаренка В.П.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

його захисника Марфіна В.В.,

обвинуваченої ОСОБА_2 ,

її захисника Малюка О.О.

представника потерпілого Сидоренко Д.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Марфіна В.В., про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 лютого 2019 року за № 52019000000000120, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Мозир Гомельської області Республіка Білорусь, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України;

ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Павлоград, Дніпропетровської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія провадження

06 серпня 2020 року до Вищого антикорупційного суду від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України надійшов обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні.

06 серпня 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно з ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду зазначеного кримінального провадження було визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді Кравчука О.О., суддів Крука Є.В., Білоус І.О.

10 серпня 2020 року ухвалою Вищого антикорупційного суду призначено підготовче судове засідання.

21 грудня 2020 року ухвалами суду було відмовлено у задоволенні клопотання захисника Марфіна В.В. про закриття кримінального провадження та задоволенні клопотання захисника Сидорук Ю.М. про повернення обвинувального акта прокурору.

2. Зміст клопотання та позиції учасників.

У клопотанні про повернення обвинувального акта захисник обвинуваченого ОСОБА_1 , адвокат Марфін В.В. просить обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 лютого 2019 року за № 52019000000000120, за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України повернути прокурору.

Своє клопотання захисник мотивує такими доводами:

За твердженнями захисника Марфіна В.В. в обвинувальному акті зазначено, що розмір шкоди, завданої Бердянській філії ДП «Адміністрація морських портів» кримінальним правопорушенням, складає 2 490 000,00 грн. (ст. 40 акта).

При цьому, відповідно до інформації Бердянської філії ДП «Адміністрації морських портів» отриманої на адвокатський запит, ТОВ «Торговий дім «Тайгер Стіл» на виконання договору переведення боргу погашено заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківське Монтажно-Виробниче Підприємство «Електропівденмонтаж» по договору №48-В-БЕФ-18 від 26.06.20108 та здійснено наступні перерахування: 07.04.2020 р. - 400 000,00 грн, 01.09.2020 р. - 750 000,00 грн., 13.01.2021 р. - 1 340 000,00 грн.

Ураховуючи перерахування від ТОВ «Харківського Монтажно-Виробничого Підприємства «Електропівденмонтаж» на користь Бердянської філії ДП «Адміністрація морських портів», захисник вважає, що розмір шкоди у сумі 2 490 000,00 грн., зазначений прокурором в обвинувальному акті, не відповідає дійсності і є помилковим, а отже, обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК України і як наслідок, має бути повернутий прокурору адже сьогодні збитків немає, а перерахування сум не обвинуваченим, а стороною господарського спору, відповідає суті відносин, що склалися, вважав, що йде мова про криміналізацію господарського спору.

Обвинувачений ОСОБА_1 заявлене клопотання підтримав та просив задовольнити.

Захисник Малюк О.О. та обвинувачена ОСОБА_2 клопотання підтримали та просили задовольнити.

Прокурор Пономаренко В.П. проти заявленого клопотання заперечував, зазначивши, що стаття 291 КПК України вимагає вказання у змісті обвинувального акта розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, такий розмір у обвинувальному акті в цьому кримінальному порушенні вказано. Дійсні розміри шкоди, спричинені злочином, можливо встановити лише дослідивши докази, що суд позбавлений можливості зробити на даній стадії судового процесу. В той же час, зазначення у обвинувальному акті сум, сплачених на відшкодування збитків, на думку прокурора, законом не передбачено.

3. Оцінка та мотиви суду

Дослідивши подане клопотання та додані до нього документи, заслухавши думки учасників кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.

Відповідно ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Суд підкреслює, що в п.3 ч.3 ст.314 КПК України мова йде про право суду повернути обвинувальний акт, якщо буде встановлено, що він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України. При цьому, на думку суду, оскільки таке повернення є правом, а не обов`язком суду, з урахуванням функціонального аналізу положень ст. 291, 314 КПК, для повернення обвинувального акта підставою не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність обвинувального акта вимогам КПК.

Фактично доводи захисту зводяться до незгоди з розміром збитків, які визначені прокурором в обвинувальному акті, що не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору, оскільки судом у підготовчому судовому засіданні не надається оцінка обставинам, зазначеним в обвинувальному акті, а вирішується питання щодо можливості призначення судового розгляду на підставі наданого обвинувального акта. Оцінка таким обставинам надається за результатами судового розгляду, у разі його призначення.

Суд ураховує, що зміст клопотання, що розглядалось по суті відповідає змісту клопотання про повернення обвинувального акта, у задоволенні якого було відмовлено ухвалою від 21.12.2020 р., що в питанні повернення обвинувального акта становить res judicata в межах підготовчого судового засідання.

Також суд ураховує, що за змістом п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК України визначення розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, що викладається в обвинувальному акті, належить до дискреційних повноважень прокурора.

Суд погоджується із прокурором у тому, що КПК не передбачає зазначення в обвинувальному акті обставин відшкодування шкоди, спричиненої злочином, та розміру такого відшкодування, здійсненого як до направлення обвинувального акта до суду, так і після його направлення. Щодо позиції захисника про відсутність на сьогодні таких збитків, суд відзначає, що питання наявності збитків входить до обставин, що підлягають доказування під час судового розгляду, в разі його призначення.

З огляду на перелік обов`язкових відомостей, які повинен містити обвинувальний акт відповідно до ст. 291 КПК України, та підстав для повернення обвинувального акта прокурору, які зазначені в п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд приходить до висновку про те, що вказані стороною захисту в її клопотанні обставини та доводи не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта, а тому в задоволенні клопотання про повернення обвинувального акта прокурору слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 27, 291, 314, КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника Марфіна В.В. про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 лютого 2019 року за № 52019000000000120, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя Кравчук О.О.

Судді: Крук Є.В.

Білоус І.О.