Документ № 94245003

Слідчий суддя у 1-й інстанції: Михайленко В.В.Справа № 991/7905/20

Доповідач: Глотов М.С.Провадження №11-сс/991/26/21

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

14 січня 2021 рокумісто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Глотова М. С.,

суддів Павлишина О. Ф., Семенникова О. Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання Сердюк Ю. С.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Харченка І. Є.,

прокурора Кимлика Р. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 24 листопада 2020 року у кримінальному провадженні №42016161010000308, про покладення на

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця м. Одеси, громадянина України, керівника АО

«Вірченко і партнери», директора ТОВ «Авіакомпанія «Одеса»,

зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою:

АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення,

передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу

України (далі - КК), обов`язків

В С Т А Н О В И Л А:

І. Зміст оскаржуваного рішення.

1. 24.11.2020 слідча суддя Вищого антикорупційного суду постановила ухвалу за результатами розгляду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) Брояки С. В. про покладення на підозрюваного додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), (у порядку ч. 1 ст. 200 КПК).

1.1. Цією ухвалою частково задоволено клопотання детектива НАБУ, у зв`язку з чим на підозрюваного ОСОБА_1 покладено обов`язки, передбачені п. п. 1-4, ч. 5 ст. 194 КПК, а саме: (1) не відлучатися із міста Одеси без дозволу детектива, прокурора та суду; (2) прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016161010000308, прокурора, суду; (3) повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; (4) утримуватися від спілкування із будь-якою особою, яка представляє інтереси або є засновником чи співробітником підприємств: ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн», ПП «Корнегі Трейд», ПП «Торгівельні металургійні системи», ТОВ «Енерго Альтернатива», ПП «Квезаль», ТОВ «Аркадія-Сіті», ТОВ «Югтранс-Термінал», ТОВ «ІПГ «Майстер», ПП «Айтекс», а також з наступними свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , підозрюваними ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 .

1.2. Ухвала мотивована тим, що: (1) ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №42016161010000308 від 03.10.2016 належним чином повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК; (2) щодо ОСОБА_1 станом на дату розгляду клопотання детектива у цій справі діє запобіжний захід у вигляді застави без покладення на нього обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК; (3) дослівний аналіз змісту ст. 200 КПК та використання законодавцем у ній словосполучення «в тому числі» свідчить про те, що для цілей такої норми скасування, зміна або покладення додаткових обов`язків прирівнюється до «зміни запобіжних заходів», й положення вказаної норми не містять безальтернативної вимоги щодо скасування, зміни або покладення додаткових обов`язків одночасно зі зміню основного запобіжного заходу; (4) сутність обов`язків, що покладаються на підозрюваного на підставі ст. 194 КПК, полягає в їх додатковій природі по відношенню до основного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою; (5) зміст поданого клопотання свідчить про те, що в ньому ставиться питання саме про покладення на підозрюваного додаткових обов`язків у зв`язку з дією вже застосованого запобіжного заходу, у зв`язку з чим воно може розглядатися в порядку ст. 200 КПК; (6) повідомлена ОСОБА_1 підозра є обґрунтованою; (7) існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні; (8) покладення додаткових обов`язків є втручанням у права людини, яке передбачене законом, має легітимну мету (забезпечення дієвості кримінального провадження і виконання завдань кримінального провадження) та є пропорційним відповідній меті й необхідним у демократичному суспільстві; (9) на даному етапі кримінального провадження покладення таких обов`язків є об`єктивно необхідним.

ІI. Вимоги і доводи апеляційної скарги.

2. 21.12.2020 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 , а 29.12.2020 - доповнення до неї, подані на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 24.11.2020.

2.1. В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_1 висловлює прохання скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити детективу НАБУ у задоволенні клопотання про покладення на нього додаткових обов`язків.

2.2. Апеляційна скарга в її остаточній редакції (з доповненнями) мотивована таким: (1) ухвалою від 24.11.2020 на ОСОБА_1 слідча суддя поклала не додаткові у розумінні ст. 200 КПК, а нові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК, можливості покладення яких КПК не передбачено, так як на момент розгляду відповідного клопотання щодо підозрюваного термін дії раніше покладених обов`язків без їх продовження закінчився 18.08.2020; (2) оскільки ст. 200 КПК чи інша норма кримінального процесуального закону не передбачає права приймати рішення про покладення на підозрюваного нових обов`язків, то оскаржувана ухвала постановлена слідчою суддею поза межами її повноважень, у зв`язку з чим вона може бути предметом перегляду в апеляційному порядку; (3) покладення на підозрюваного нових обов`язків є порушенням норм Конституції України та вимог КПК, ураховуючи, що кримінальний процесуальний закон не встановлює порядку зміни запобіжного заходу, шляхом покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, у випадку коли вони були раніше скасовані (не є чинними); (4) детективом НАБУ до клопотання не додано доказів наявності обґрунтованої підозри і кримінальна відповідальність за дії, вчинення яких інкримінується підозрюваному, відсутня; (5) сторона обвинувачення порушила процедуру повідомлення про підозру; (6) клопотання підписав незаконно призначений на посаду директором НАБУ детектив ОСОБА_29 , враховуючи незаконність призначення на посаду директора НАБУ ОСОБА_30 ; (7) не доведено існування ризиків, отже їх слідчою суддею встановлено помилково.

ІII. Позиції учасників провадження.

3. Присутні у судовому засіданні сторони кримінального провадження висловили свої позиції.

3.1. Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Харченко І. Є. підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.

3.1.1. ОСОБА_1 зауважив, що основною підставою для скасування оскаржуваного рішення є вихід слідчої судді за межі повноважень, визначених ч. 1 ст. 200 КПК, так як покладення обов`язків на підозрюваного згідно цієї норми можливе лише тоді, коли ще діє хоча б один із обов`язків, раніше визначених судовим рішенням. Оскільки, за ч. 1 ст. 201 КПК обов`язки є додатковими не до застави, а додатковими до інших обов`язків, покладених на особу рішенням слідчого судді.

3.1.2. Харченко І. Є. зазначив, що прокурор не намагався змінити підозрюваному запобіжний захід, а хотів продублювати ті ж самі обов`язки, що й діяли до 18.08.2020.

3.2. Прокурор Кимлик Р. В. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив апеляційне провадження закрити, так як вважає, що оскаржувана ухвала від 24.11.2020 щодо покладення додаткових обов`язків не підлягає оскарженню на даній стадії. Вказав, що ч. 1 ст. 200 КПК передбачає можливість звернення до суду щодо покладення додаткових обов`язків, а тому рішення слідчої судді є законним.

IV. Межі перегляду оскаржуваного судового рішення.

4. Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК «судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим».

5. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч. 5 ст. 9 КПК).

7. У п. 30 рішення від 27.09.2001 у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява №49684/99, ЄСПЛ зазначив: «незважаючи на те, що п. 1 ст. 6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент».

8. Виходячи зі змісту положень ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 22, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК колегія суддів зауважує, що здійснює перегляд оскаржуваної ухвали у межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, та наведених прокурором заперечень.

9. При цьому в ході апеляційного розгляду судом перевіряється повнота встановлення обставин (ст. 410 КПК), відповідність фактичним обставинам провадження висновків слідчої судді (ст. 411 КПК) та правильність застосуванням норм кримінального процесуального закону (ст. ст. 412, 415 КПК), з урахуванням лише тих фактів, умов та підстав, у наявності/відсутності яких слідча суддя повинна була пересвідчитися під час вирішення клопотання детектива НАБУ.

10. Ураховуючи вищенаведене, колегією суддів під час апеляційного розгляду в даному судовому провадженні спочатку перевіряється чи існують підстави для перегляду ухвали слідчої судді в апеляційному порядку. І лише за їх наявності колегією суддів перевіряється законність, обґрунтованість і вмотивованість оскаржуваного рішення.

V. Обставини, встановлені слідчою суддею та судом апеляційної інстанції.

11. Як було встановлено слідчою суддею Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 24.11.2020:

11.1. НАБУ здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016161010000308 від 03.10.2016 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК, а саме в: заволодінні чужим майном (у т. ч. отриманні 146 850 000,00 грн з бюджету м. Одеси за викуп будівель та споруд у АДРЕСА_3 , у той час як згідно з висновком експерта розмір їх викупної ціни на 31.08.2016 міг складати 16 100 000,00 грн) шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, а також проведенні фінансових операцій з коштами, які отримані внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, за попередньою змовою групою осіб та в особливо великому розмірі (у т. ч. перерахуванні отриманих від департаменту комунальної власності Одеської міської ради коштів у сумі 145 850 100 грн із банківського рахунку ТОВ «Авіакомпанія «Одеса» на банківський рахунок ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн»).

11.2. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК, санкції яких відносять інкриміновані злочини до особливо тяжких і передбачають покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років та від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

11.3. Ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 17.06.2020 (справа №991/4814/20) застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави - 2900 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 6 095 800 грн. Одночасно на підозрюваного до 17.08.2020 було покладено обов`язки: (а) не відлучатися з м. Одеси без дозволу детектива, прокурора та суду; (б) прибувати на першу вимогу до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016161010000308, прокурора, суду; (в) повідомляти детективів НАБУ, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; (г) утримуватися від спілкування із будь-якою особою, яка представляє інтереси або є засновником чи співробітником підприємств: ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн», ПП «Корнегі Трейд», ПП «Торгівельні металургійні системи», ТОВ «Енерго Альтернатива», ПП «Квезаль», ТОВ «Логістік Сервіс-Груп», ТОВ «Протрейдерс», ТОВ «Аркадія-Сіті», ТОВ «Югтранс-Термінал», ТОВ «ІПГ «Майстер», ПП «Айтекс», а також з наступними свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , підозрюваними ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 ; (ґ) здати на зберігання детективам НАБУ свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну; (д) носити електронний засіб контролю.

11.4. 19.06.2020 ОСОБА_32 сплатила 6 095 800,00 грн застави за ОСОБА_1 .

11.5. 22.06.2020 захисник Харченко І. Є. подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу на ухвалу слідчої судді від 17.06.2020, яку ухвалою від 22.06.2020 йому повернуто без розгляду. 26.06.2020 підозрюваний ОСОБА_1 надіслав поштою апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.07.2020 зазначене клопотання було задоволено, поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження вказаної ухвали. У той же день була розглянута апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 17.06.2020 про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави. За результатами розгляду апеляційна скарга залишена без задоволення, а ухвала від 17.06.2020 - без змін. Отже, ухвала слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 17.06.2020 про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу набрала законної сили. Цим спростовується посилання ОСОБА_1 та його захисника на скасування Касаційним кримінальним судом ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, так як з матеріалів клопотання вбачається, що оскаржена до касаційної інстанції була ухвала від 22.06.2020 про повернення апеляційної скарги, однак апеляційною інстанцією справа переглянута по суті 03.11.2020 і ухвала про обрання запобіжного заходу залишена без змін (ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03.11.2020 у справі №991/4814/20).

11.6. Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016161010000308 продовжено до 14.10.2020.

11.7. 12.08.2020, до закінчення строку дії покладених ухвалою від 17.06.2020 на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії таких обов`язків, але ухвалою від 04.09.2020 (справа №991/6765/20, провадження №1-кс/991/6954/20) у задоволенні цього клопотання було відмовлено.

11.8. На час розгляду клопотання детектива НАБУ у цій справі щодо підозрюваного ОСОБА_1 діє запобіжний захід у вигляді застави, але без покладення на нього обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК, які діяли до 17.08.2020.

11.9. 23.09.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива НАБУ, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, подане у порядку ч. 1 ст. 200 КПК, про покладення на ОСОБА_1 додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.

11.10. 24.11.2020 слідча суддя Вищого антикорупційного суду постановила ухвалу, якою частково задовольнила клопотання детектива та поклала на підозрюваного обов`язки, визначені ч. 5. ст. 194 КПК. У даній ухвалі слідчою суддею встановлено обґрунтованість підозри вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК, наявність ризиків переховування від органу досудового розслідування чи суду та незаконного впливу на свідків.

12. Заслухавши суддю-доповідача, підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Харченка І. Є., прокурора Кимлика Р. В., вивчивши матеріали провадження та перевіривши наведені доводи, колегія суддів вважає, що слідчою суддею в повній мірі та правильно встановлені обставини, зазначені у п. 11 цієї ухвали, виходячи зі змісту наявних у матеріалах провадження у справі №991/7905/20 доказів, їх копій та інших документів, а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №42016161010000308 від 03.10.2016 (т. 1 а. с. 13-15); повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 10.06.2020 (т. 1 а. с. 16-31); витягу із висновку експерта від 08.11.2017 №18280/16-42/21083?21110/17-42 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи (т. 1 а. с. 59-62); витягу із висновку експерта від 19.04.2019 №19/13-3/175-13-2/104-СЕ/18 (т. 1 а. с. 63-65); витягу із висновку аналітичного дослідження ГУ ДПС в Одеській області від 18.03.2020 №9/15-32-16-02-20/13896819 (т. 1 а. с. 66-68); ухвали слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 17.06.2020 (т. 1 а. с. 32-40); копій листа та квитанції від 19.06.2020 (т. 1 а. с. 74-75); ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.07.2020 (т. 1 а. с. 89); ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.07.2020 (т. 1 а. с. 82-88); ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.09.2020 (т. 1 а. с. 100, 238-241); постанови Генерального прокурора від 13.07.2020 (т. 1 а. с. 60-73); клопотання детектива від 10.09.2020 (т. 1 а. с. 1-12); доручення прокурора у порядку ст. 290 КПК про повідомлення підозрюваного та його захисників про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження №42016161010000308 (т. 2 а. с. 50-51).

13. Також колегією суддів апеляційного суду, оцінюючи доводи сторони захисту, яка звернулася з апеляційною скаргою, було встановлено нижченаведене.

13.1. Ухвалою слідчої судді від 24.11.2020 частково задоволено клопотання детектива та покладено на ОСОБА_1 обов`язки (т. 2 а. с. 60, 63-67).

13.2. 17.12.2020 ОСОБА_1 поштовим відправленням надіслав на адресу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу на ухвалу слідчої судді від 24.11.2020 разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, які отримані судом 21.12.2020 (т. 2 а. с. 74-79, 80-81, 91-93).

13.3. Слідчою суддею в резолютивній частині оскаржуваної ухвали було зазначено, що вона «оскарженню не підлягає» (т. 2 а. с. 60, 63-67).

13.4. 29.12.2020 ОСОБА_1 подав доповнення до своєї апеляційної скарги (т. 2 а. 136-156).

14. 29.12.2020 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду постановила ухвалу, якою задовольнила клопотання ОСОБА_1 та поновила йому строк на апеляційне оскарження ухвали слідчої судді від 24.11.2020 (т. 2 а. с. 135).

VI. Мотиви і висновки апеляційного суду.

У ході надання оцінки обставинам, встановленим під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів виходь із такого.

(§1) Щодо підстав для перегляду оскаржуваної ухвали в апеляційному порядку.

15. Оцінивши доводи ОСОБА_1 щодо можливості та заперечення прокурора Кимлика Р. В. щодо неможливості оскарження ухвали слідчої судді від 24.11.2020 в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла таких висновків.

15.1. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК (ч. 3 ст. 392 КПК).

15.2. Так, на стадії досудового розслідування в апеляційному порядку можуть бути оскаржені: (1) ухвали слідчого судді, передбачені КПК, вичерпний перелік яких наведений у ч. 1 і ч. 2 ст. 309 КПК; (2) ухвали слідчого судді, які не містяться у вищезазначену переліку, але постановлені поза межами повноважень слідчого судді, передбачених КПК (постанова Верховного Суду України від 12.10.2017 у справі №5-142кс(15)17, постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №237/1459/17 та №243/6674/17-к); (3) ухвали слідчого судді про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні (ч. 4 ст. 380 КПК, постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №367/3068/17); (4) ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність щодо невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (рішення Конституційного Суду України №4-р(II)/2020 від 17.06.2020); (5) ухвали про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень (п. 17 ч. 1 ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24, ч. 3 ст. 379 КПК) тощо.

15.3. Отже, в апеляційному порядку під час досудового розслідування можуть бути оскаржені не лише рішення слідчого судді, можливість оскарження яких передбачають та/або прямо не забороняють норми кримінального процесуального закону, але й такі їх рішення, постановлення яких КПК не передбачено, тобто за відсутності дозволу та/або заборони щодо їх апеляційного оскарження.

15.4. Діючий КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, передбачає можливість покладення на підозрюваного рішенням слідчого судді одного чи кількох обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним законом (ч. 5 ст. 194 КПК).

15.5. І, залежно від того, яка сторона кримінального провадження ініціює питання зміни запобіжного заходу, у КПК містяться норми, котрі за своїм змістом закріплюють право слідчого судді скасувати, змінити або покласти додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК, чи змінити спосіб їх виконання (ч. 1 ст. 200 і ч. 1 ст. 201 КПК).

15.6. Тому, на думку колегії суддів, до повноважень слідчої судді КПК відносить вирішення питання про покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, їх скасування, зміни або покладення додаткових обов`язків, а також зміни способу їх виконання. Й рішення за результатами розгляду таких питань приймається у формі ухвали (ч. 2 ст. 369 КПК), у зв`язку з чим апеляційний суд відхиляє доводи ОСОБА_1 про постановлення 24.11.2020 оскаржуваної ухвали слідчою суддею Вищого антикорупційного суду поза межами своїх повноважень. Оскільки в цілому прийняття слідчою суддею такого рішення кримінальним процесуальним законом передбачено.

15.7. Проте, за обставин даного судового провадження висновки, зазначені у підп. 15.6. п. 15 цієї ухвали, не доводять і не спростовують правильність застосування слідчою суддею ч. 1 ст. 200 КПК, що оскаржується ОСОБА_1

15.8. Поруч із вищенаведеним, беручи до уваги обставини, зазначені в підп. 15.1.-15.6. п. 15 цієї ухвали, апеляційним судом перевіряється чи належить ухвала слідчої судді, яку оскаржує ОСОБА_1 , до рішень щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження чи відмови в їх застосуванні, законність, обгрунтованість та вмотивованість яких згідно з п. п. 2, 4 5-1 ч. 1 ст. 309 КПК може бути предметом перевірки судом апеляційної інстанції. Зокрема, зважаючи на обставини, передбачені підп. 11.3. п. 11. цієї ухвали (факт застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави), колегією суддів надається оцінка тому чи ухвала слідчої судді від 24.11.2020 є тим рішенням, яким підозрюваному змінено запобіжний захід у вигляді застави в частині або повністю.

15.8.1. Адже, у відповідності до п. 5-1 ч. 1 ст. 309 КПК «під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу».

15.8.2. Водночас, у постановах від 18.12.2018 по провадженню №51-9513км18 (справа №628/969/18, у якій заставу змінено на тримання під вартою) та від 28.03.2019 по провадженню №51-7345км18 (справа №286/1695/18, у якій особисте зобов`язання змінено на домашній арешт), аналізуючи положення ст. 309 КПК щодо можливості апеляційного оскарження ухвал слідчого судді щодо зміни запобіжного заходу Касаційний кримінальний суд Верховного Суду дійшов висновку, що «термін «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й зміну на інший запобіжний захід».

15.8.3. Тобто, за змістом п. 5-1 ч. 1 ст. 309 КПК на стадії досудового розслідування в апеляційному порядку може бути оскаржено не лише рішення слідчого судді, яким до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави, чи відмовлено у його застосуванні, але й рішення, яким один запобіжний захід, застосований до підозрюваного, змінено на інший або відмовлено у його зміні.

15.9. Так, з`ясовуючи належність/неналежність ухвали слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 24.11.2020 до числа тих рішень, якими змінюється запобіжний захід, апеляційним судом ураховуються: (1) існування вичерпного переліку видів запобіжних заходів, які можуть бути застосовані на території України (ч. 1 ст. 176 КПК), до числа яких належать: особисте зобов`язання (ст. 179 КПК), особиста порука (ст. 180 КПК), застава (ст. 182 КПК), домашній арешт (ст. 181 КПК), тримання під вартою (ст. 183 КПК); (2) можливість зміни/заміни одного запобіжного заходу на інший у межах одного виду запобіжного заходу (збільшення розміру застави) (ч. 10 ст. 182 КПК) чи у межах різних видів (застосування тримання під вартою замість застави) (ч. 4 ст. 180, ч. 10 ст. 182, ч. 5 ст. 202 КПК); (3) загальне місце розміщення переліку обов`язків, які можуть бути покладені на підозрюваного, у випадку застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у структурі кримінального процесуального закону, виходячи із якого ч. 5 ст. 194 КПК (Застосування запобіжного заходу) розміщена в §1 «Запобіжні заходи, затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду» глави 18 «Запобіжні заходи, затримання особи»; (4) місце та роль обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, у структурі такого запобіжного заходу як «застава» (ч. ч. 1, 3 ст. 182, п. 7 ч. 1 ст. 184, ч. ч. 5, 7 ст. 194, ч. 2 ст. 196, ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 201 КПК), які полягають в тому, що, за умови їх покладення на особу, вони є складовою відповідного запобіжного заходу, за відсутності застосування якого їх покладення є неможливим (ч. 5 ст. 194 КПК); (5) лексичне значення поєднання слів «в тому числі про», використане в ч. 1 ст. 200 КПК у контексті наступного словосполучення: «із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу», яке свідчить про підкреслення, виділення чого-небудь з-поміж однотипного на загальнішому тлі (виділення питання «покладення обов`язків» із загального питання застосування чи зміни «запобіжного заходу»); (6) закріплення права ініціювати скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, чи зміни способу їх виконання у ст. 200 КПК (Клопотання слідчого, прокурора про зміну запобіжного заходу) та ст. 201 КПК (Клопотання підозрюваного, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу).

15.10. Із наведеного (див. підп. 15.9. п. 15 цієї ухвали), на думку колегії суддів, вбачається, що рішення про покладення на особу, до якої застосовано запобіжний захід, який не пов`язаний із триманням під вартою, обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, їх зміну, скасування чи покладення додаткових обов`язків або зміну способу їх виконання є складовими елементами відповідного запобіжного заходу. Зокрема, у ситуації з підозрюваним ОСОБА_1 , такі рішення можуть бути складовими, хоч і не обов`язковими, частинами запобіжного заходу у виді застави. Підтверджує це і зміст ч. 1 ст. 200 КПК, у відповідності до якої «прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання».

15.11. Тож, скасування, зміна або покладення додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, у контексті ст. 200 КПК розуміється як зміна запобіжного заходу.

15.12. Таким чином, наслідком постановлення слідчою суддею ухвали про покладення на підозрюваного, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, визначених ч. 5 ст. 194 КПК обов`язків, таким рішенням підозрюваному фактично змінюється запобіжний захід в межах одного виду запобіжного заходу (в частині обов`язків). А тому, така ухвала від 24.11.2020 може бути предметом перегляду в апеляційному порядку на підставі п. 5-1 ч. 1 ст. 309 КПК, у зв`язку з чим апеляційний суд відхиляє доводи прокурора Кимлика Р. В. щодо необхідності закриття апеляційного провадження.

(§2) Щодо законності, обґрунтованості і вмотивованості оскаржуваного рішення.

16. Оцінивши доводи ОСОБА_1 щодо неправильності застосування слідчою суддею ст. 200 КПК та заперечення прокурора Кимлика Р. В. з приводу цього, колегія суддів дійшла наступних висновків.

16.1. У діючому КПК містяться норми, зі змісту яких вбачається, що обов`язки, необхідність виконання яких покладається на підозрюваного, умовно можна розділити на ті, необхідність виконання яких передбачена: (1) законом (п. п. 1, 3 ч. 7 ст. 42 КПК); (2) рішенням про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою (ч. 5 ст. 194 КПК).

16.2. І справді, як правильно зазначила слідча суддя в ухвалі від 24.11.2020, сутність обов`язків, що покладаються на підозрюваного на підставі ч. 5 ст. 194 КПК, полягає в їх додатковій природі по відношенню до основного запобіжного заходу. Адже, їх покладення на особу можливе лише у разі, коли до неї застосовано запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

16.3. Натомість, сутність обов`язків, що покладаються на особу на підставі самого факту набуття нею статусу підозрюваного (п. п. 1, 3 ч. 7 ст. 42 КПК) у випадках, визначених ч. 1 ст. 42 КПК, свідчить про те, що вони не є додатковими по відношенню до основного запобіжного заходу. Оскільки такі обов`язки виникають в особи не залежно від застосування/незастосування відносно неї запобіжного заходу.

16.4. При цьому ні в ч. 7 ст. 42 КПК, ні в ч. 5 ст. 194 КПК, у незалежності від їх правової природи, «обов`язки» не називаються «додатковими».

16.5. Водночас, у ст. 200 та ст. 201 КПК у контексті «обов`язків», передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, використовуються формулювання «зміну», «скасування», «покладення додаткових».

16.6. Оцінюючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалою від 24.11.2020 на ОСОБА_1 слідча суддя поклала не додаткові у розумінні ст. 200 КПК, а нові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК. Тому, на думку апеляційного суду, відсутність у ч. 7 ст. 42 і ч. 5 ст. 194 КПК словосполучення «додаткові обов`язки» з одночасною наявністю його у ст. 200 та ст. 201 КПК свідчить, що покладення на підозрюваного додаткових обов`язків згідно з ч. 1 ст. 200 і ч. 1 ст. 201 КПК можливе лише у разі, якщо на момент звернення сторони обвинувачення до слідчого судді чи суду із відповідним клопотанням щодо їх покладення відносно такої особи залишається діючим хоча б один із обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, покладений на підозрюваного судовим рішенням. Й у такому випадку обов`язки, щодо необхідності покладення яких зазначається у клопотанні, поданому на підставі ч. 1 ст. 200 КПК, вважаються додатковими до одного обов`язку чи декількох обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді раніше. Але вказане аж ніяк не спростовує висновку, зазначеного у підп. 16.2. п. 16 цієї ухвали.

16.7. Отже, доводи ОСОБА_1 щодо неправильності застосування слідчою суддею 24.11.2020 ст. 200 КПК при вирішенні клопотання детектива НАБУ знайшли своє підтвердження. І, на думку колегії суддів, неправильне розуміння слідчою суддею змісту ч. 1 ст. 200 КПК призвело до прийняття нею помилкового рішення про часткове задоволення клопотання.

17. Разом із тим, не знайшли свого підтвердження такі доводи апеляційної скарги.

17.1. Зокрема, посилання особи, яка подала апеляційну скаргу, на те, що стороною обвинувачення було порушено процедуру повідомлення ОСОБА_1 про підозру, спростовуються тим, що жодною нормою кримінального процесуального закону не передбачено, що згідно з ч. 2 ст. 481 КПК надання доручення іншому прокурору замість Генерального прокурора чи його заступника - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснити письмове повідомлення про підозру особі, зазначеній у п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК, має бути обов`язково оформлене у вигляді окремої мотивованої постанови.

17.1.1. Адже, із системного аналізу ч. 3 ст. 39, ч. 4 ст. 40, ч. 3 ст. 40-1, ч. 1 ст. 41 КПК вбачається, що доручення, які надаються прокурором у кримінальному провадженні, мають юридичне значення, у випадку їх викладення (надання) у письмовій формі.

17.1.2. Проте, лише деякі норми КПК передбачають ті випадки, коли доручення прокурора у кримінальному провадженні має бути обов`язково викладене у формі мотивованої постанови. Зокрема, зазначені випадки передбачають ч. 5 ст. 36, ч. 6 ст. 218, та ч. 6 ст. 232 КПК. Водночас, в інших випадках не вимагається, щоб надання доручення оформлялося прокурором у формі мотивованої постанови.

17.1.3. Отже, обов`язковою умовою до надання у порядку ч. 2 ст. 481 КПК доручення прокурору Генеральним прокурором чи його заступником - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури є оформлення такого доручення у письмовій формі. При цьому його викладення у вигляді окремого документа з назвою «доручення» чи у формі «постанови» КПК не вимагається.

17.1.4. Тому, враховуючи факт окремого підписання заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, викладеного в тексті письмового повідомлення про підозру доручення, можливість надання якого передбачає ч. 2 ст. 481 КПК, а також вручення на його виконання письмового повідомлення про підозру ОСОБА_1 прокурором Мусіякою В. В., у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що процедуру повідомлення про підозру було порушено.

17.2. Не знайшли свого підтвердження й доводи сторони захисту про підписання клопотання щодо застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу детективом, незаконно призначеним на посаду директором НАБУ.

17.2.1. Оскільки, хоча рішенням Конституційного Суду України від 16.09.2020 й було визнано неконституційною ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» від 14.10.2014 №1698-VII (щодо надання Президенту України повноважень призначати на посаду та звільняти з посади Директора НАБУ), яка на момент розгляду справи ще не втратила чинності, але таке рішення саме по собі не свідчить про незаконність призначення директора НАБУ, а також не є доказом незаконності призначення осіб на посади детективів НАБУ.

17.2.2. Більше того, клопотання було підписано Броякою С. В. , а не ОСОБА_29 , на якого у доповненнях до апеляційної скарги вказував підозрюваний, і доказів, що станом на момент його підписання відповідна особа не займала посади детектива НАБУ, а отже не мала права підписувати таке клопотання, стороною захисту надано не було.

17.3. Також в ході апеляційного розгляду не знайшли свого підтвердження й усі інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , у т. ч. щодо відсутності обґрунтованої підозри та доведеності існування встановлених ризиків.

(§3) Висновки.

18. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.

18.1. Так, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК «за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін».

18.2. Із урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали слідчої судді та постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання детектива.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 22, 26, 33-1, 132, 176-178, 182, 184, 193, 194, 196, 200, 216, 309, 370, 376, 393, 395, 404, 405, 407, 409, 412, 418, 419, 422, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 листопада 2020 року скасувати.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:М.С. Глотов

Судді:О. Ф. Павлишин

О. Ю. Семенников