Документ № 94347341

Справа № 991/9483/20

Провадження1-кс/991/10650/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,

скаржника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесені відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

В С Т А Н О В И Л А:

1. До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 набездіяльність заступникаГенерального прокурора керівника САП чиіншої повноважноїособи САПяка полягаєу невнесенівідомостей до Єдиного реєструдосудових розслідувань після отримання його заяви про вчинення кримінального правопорушення № VYH-20201116-01-01 від 16.11.2020.

1.1.Скарга обґрунтовується тим, що 16.11.2020 скаржник звернувся на електронну адресу САП ОГП із заявою, яка була отримана 16.11.2020 о 13-43 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364, 364-1, 365-2 КК України, стосовно коштів ПАТ «Міський комерційний банк» із використанням кореспондентських рахунків, відкритих в «Meinl Bank Aktiengeselschaft», Головою Національного банку України ОСОБА_4, заступником Голови Національного банку України ОСОБА_5, директорами-розпорядниками ФГВФО, міністром внутрішніх справ України ОСОБА_6, начальниками ГСУ МВСУ та ГСУ НПУ, головою Державної служби фінансового моніторингу України та підпорядкованими їм особами. ОСОБА_3 зазначає, що в порушення вимог ч. 1 ст. 214 КПК України уповноважені особи САП на день звернення до суду не надали йому витяг з ЄРДР та пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого.

1.2.У скарзі ОСОБА_3 просить зобов`язати повноважену особу САП внести до ЄРДР відомості з його заяви № VYH-20201116-01-01 від 16.11.2020.

2.В судовому засіданні скаржник вимоги скарги підтримав, просив її задовольнити. Додатково зазначив, що вбачає бездіяльність уповноваженої особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації про кримінальні правопорушення у точній відповідності до його заяви та по всім зазначеним скаржником статтям. Крім того, зауважив, що в порушення вимог ст. 214 КПК України йому не надано витяг з ЄРДР.

Особа, бездіяльність якої оскаржується, в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином. Представник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури подав заперечення, в яких повідомив, що на виконання ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 21.12.2020 та 24.11.2020 за заявою ОСОБА_3 № VYH-20201116-01-01 від 16.11.2020 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420200000000002416 за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 365-2 КК України. Розгляд скарги просив проводити за відсутності прокурора.

3.Заслухавши скаржника, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.1.У відповідності до положень ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітцістатті 45Кримінального кодексу України,статтями 206-2,209,211,366-1Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбаченихпунктами 1-3частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. В свою чергу, примітка до ст. 45 КК України відносить до корупційнихзлочинів кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями210,354,364, 364-1, 365-2, 366-1, 368-369-2 цього Кодексу.

Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК України, і не мають повноважень здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не віднесені до його підсудності.

За таких умов слідчим суддею Вищого антикорупційного суду розглядаються скарги в порядку статі 303 КПК України, зокрема, на бездіяльність слідчого, прокурора в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду (частина 1 статті 306 КПК України).

3.2.Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначений главою 26 КПК України. Так, ч.1 ст.303 КПК України закріплений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена така бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

3.3.Системний аналіз положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.

3.4.Так, у відповідності до ч. 1 ст.214КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення … зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Разом з тим, на підставі ст. 25 КПК України проголошено засаду публічності. Прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. З вказаною нормою кореспондується вимога п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, у відповідності до якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань вноситься, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. З цими вимогами узгоджуються приписи Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139), з огляду на які до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником, чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

3.5.Таким чином, бездіяльність щодо внесення відомостей до ЄРДР в сенсі Кримінального процесуального кодексу України може мати місце лише у разі:

-надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення до суб`єкта, який наділений відповідними повноваженнями вносити дані до ЄРДР;

-наявність в заяві інформації, яка свідчить про ознаки кримінального правопорушення;

-невнесення відомостей за заявою, яка надійшла уповноваженому суб`єкту і містить ознаки кримінального правопорушення, протягом 24 годин.

3.6.Як вбачається із поданої скарги, 16.11.2020 скаржник надіслав на електронну скриньку Офісу Генерального прокурора заяву про вчинення кримінального правопорушення № VYH-20201116-01-01 від 16.11.2020. В заяві зазначено про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364, 364-1, 365-2 КК України, стосовно коштів ПАТ «Міський комерційний банк» із використанням кореспондентських рахунків, відкритих в «Meinl Bank Aktiengeselschaft», Головою Національного банку України ОСОБА_4, заступником Голови Національного банку України ОСОБА_5, директорами-розпорядниками ФГВФО, міністром внутрішніх справ України ОСОБА_6, начальниками ГСУ МВСУ та ГСУ НПУ, головою Державної служби фінансового моніторингу України та підпорядкованими їм особами, якими внаслідок зловживання владою або службовим становищем завдано істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб вкладників та кредиторів банку.

3.7.Не оцінюючи обґрунтованість заяви ОСОБА_3, з якою він звернувся до ОГП, на предмет наявності ознак складу злочину, слідчий суддя встановила, що слідчими суддями Вищого антикорупційного суду вже неодноразово розглядалися справи за скаргами ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ та САП, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання його заяви № VYH-20201116-01-01 від 16.11.2020.

3.7.1.Так, в провадженні Вищого антикорупційного суду перебувала скарга ОСОБА_3 (справа № 991/9521/20, провадження № 1-кс/991/9756/20) на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, яка полягала у невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, відповідальність за які передбачена ст. 364, ст. 364-1, ст. 365-2 КК України відповідно до заяви № VYH-20201116-01-01 від 16.11.2020, а саме щодо можливого вчинення Головою Національного банку України, заступником Голови Національного банку України, міністром внутрішніх справ України, головою Державної служби фінансового моніторингу, службовими особами Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, ст. 364-1, ст. 365-2 КК України. За результатами розгляду скарги ОСОБА_3 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу від 24.11.2020 у справі № 991/9521/20, якою зобов`язано уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_3 № VYH-20201116-01-02 від 16.11.2020.

3.7.2.Крім того, слідчим суддею Вищого антикорупційного суду розглядалась скарга (справа № 991/9622/20, провадження № 1-кс/991/9860/20) на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою № VYH-20201116-01-02 від 16.11.2020. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.11.2020 у справі № 991/9622/20 зобов`язано уповноважену службову особу Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_3 № VYH-20201116-01-02 від 16.11.2020. Зі змісту ухвали вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до НАБУ із заявою від 16.11.2020, в якій виклав обставини щодо можливого вчинення кримінальних правопорушень стосовно заволодіння коштами ПАТ «Міський комерційний банк» із використанням кореспондентських рахунків, відкритих в «Meinl Bank Aktiengeselschaft», Головою Національного банку України ОСОБА_4, заступником Голови Національного банку України ОСОБА_5, директорами-розпорядниками ФГВФО, Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_6, начальниками ГСУ МВСУ та ГСУ НПУ, Головою Державної служби фінансового моніторингу України та підпорядкованими їм особами. Заявник вказує, що зазначені посадові, службові особи внаслідок зловживання владою або службовим становищем, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб - вкладників та кредиторів банку в сумі 62 247 536,94 євро., сприяли легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Вказані дії заявник кваліфікує за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, 364-1, 365-2 КК України.

3.7.3.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.11.2020 у справі № 991/9656/20 (провадження № 1-кс/991/9896/20) також зобов`язано уповноважену службову особу Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_3 № VYH-20201116-01-02 від 16.11.2020. Предметом розгляду також була заява № VYN-20201116-01-02 від 16.11.2020 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статями 364, 364-1, 365-2 КК України, стосовно коштів ПАТ «Міський комерційний банк» із використанням кореспондентських рахунків, відкритих в «Meinl Bank Aktiengeselschaft», Головою Національного банку України ОСОБА_4, заступником Голови Національного банку України ОСОБА_5, директорами-розпорядниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, міністром внутрішніх справ України ОСОБА_6, начальником ГСУ МВС України та ГСУ НПУ, головою Державної служби фінансового моніторингу України та підпорядкованими їм особами, якими, внаслідок зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, чим завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб - вкладників та кредиторів банку, сприяли легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

3.8.Крім того, 04.01.2021 від прокурора САП ОСОБА_7 надійшли пояснення, що на виконання ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 21.12.2020 та 24.11.2020 за заявою ОСОБА_3 № VYH-20201116-01-01 від 16.11.2020 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000002416. Відповідно до наданого прокурором витягу з ЄРДР досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000002416 від 11.12.2020 здійснюється за фактом виведення з ПАТ «Конверсбанк» (в подальшому ПАТ «Міський комерційний банк») через Meinl Bank Aktiengeselschaft 62 млн євро головою НБУ ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, директорами-розпорядниками ФГВФО, головою Державної служби фінансового моніторингу України та підпорядкованими їм особами при здійсненні своїх повноважень. Правова кваліфікація ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1 КК України.

3.9.Отже відповідні відомості за заявою ОСОБА_3 були внесені уповноваженою особою САП до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

3.10.Як встановлено в судовому засіданні, скаржник не задоволений внесенням відомостей щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, в зазначеній прокурором редакції та невнесенням в ЄРДР відомостей щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365-2 КК України. У зв`язку з цим вважає відповідний обов`язок щодо внесення відомостей до ЄРДР невиконаним. Слідчий суддя не може погодитися з такою позицією.

3.11.Порядок внесення відомостей до ЄРДР регламентований ст. 214 КПК України та Положенням про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298). Відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, а також попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність З цими вимогами узгоджуються приписи Положення про ЄРДР, з огляду на які до реєстру вносяться відомості про короткийвиклад обставин,що можутьсвідчити провчинення кримінальногоправопорушення,… попереднюправову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

3.12.Обставинами, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, є ознаки кримінального правопорушення та ознаки складу такого правопорушення. Для початку досудового розслідування достатньою є мінімально необхідна кількість таких ознак: суспільна небезпечність і протиправність (ознаки правопорушення) та об`єкт і об`єктивна сторона (ознаки складу правопорушення). Водночас, відомостями прокримінальне правопорушення можна вважати інформацію про подію, яка може бути предметом кримінально-правової оцінки, або про діяння, яке виглядає як суспільно-небезпечне і протиправне.

3.13.Разом з тим, кримінально-правовакваліфікація є визначальним питанням здійснення кримінального провадження, одним з основних етапів (стадій) застосування кримінально-правової норми, саме тому кваліфікація є базовим поняттям на всіх етапах кримінального провадження. Правова кваліфікація це правова оцінка, визначення якості та характеристика певного юридичного факту (події, випадку, поведінки), пошук, вибір і застосування до нього відповідної правової норми певної галузі права (законодавства). Слід зазначити, що п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України містить поняття «попередня правова кваліфікація». Це свідчить про те, що кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, який на різних етапах кримінального провадження має певні особливості та специфіку, при цьому суб`єкти кваліфікації йдуть від «незнання до повного знання». Правова кваліфікація кримінального правопорушення може змінюватися під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження. Так, при відкритті кримінального провадження доволі наявний лише мінімальний обсяг відомостей про вчинене діяння. У ході досудового розслідування кількість та обсяг (якість) фактів збільшуються, і на момент завершення розслідування справи відповідний суб`єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння (поведінку).

3.14.Особа, що вчинила кримінальне правопорушення, встановлюється після внесення відомостей до ЄРДР під час досудового розслідування. Так, відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Згідно з п.2 ч. 1 ст. 91 КПК України винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення є обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Тому незазначення на початку досудового розслідуванні конкретних прізвищ осіб, щодо яких стверджує заявник, є абсолютно логічним і законодавчо обґрунтованим.

3.15.Одночасно ч. 2 ст. 36 КПК України встановлює, що починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених КПК України, уповноважений прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

3.16.Отже, системний аналіз норм вказує на відсутність у слідчого, прокурора обов`язку вносити до ЄРДР відомості у точній відповідності до заяви про кримінальне правопорушення, а також зазначати визначену заявником кваліфікацію.

3.17.Разом з тим, заявник, який є потерпілим, може впливати на визначення кримінально-правової кваліфікації і встановлення осіб, що вчинили кримінальне правопорушення, та інших обставин шляхом звернення з клопотанням про проведення слідчих (розшукових) дій і негласних (слідчих) розшукових дій, інших процесуальних дій; наданням відомої йому інформації під час допиту тощо. Однак все це має відбуватися після внесення відомостей до ЄРДР під час досудового розслідування.

3.18.У зв`язку з цим слідчий суддя наголошує, що незгода з редакцією, зареєстрованою уповноваженою особою до ЄРДР на підставі судового рішення, яке постановлене за результатами оскарження бездіяльності щодо внесення відомостей за заявою про вчинення кримінального правопорушення, не може вважатися бездіяльністю в розумінні п.1.ч.1 ст. 303 КПК України. Адже бездіяльність це пасивна форма поведінки уповноваженого суб`єкта, яка полягає в утриманні від вчинення обов`язкової процесуальної дії чи постановлення обов`язкового процесуального рішення; тобто, невиконання обов`язку, покладеного КПК України.

3.19.До цього слід додати, що одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто остаточності рішення суду у спірних правовідносинах. В даному випадку, як встановлено у п. 3.7.1-3.7.3 цієї ухвали скаржник звертається до слідчого судді за вирішенням спірного питання щодо бездіяльності уповноважених осіб НАБУ та САП із внесення відомостей за тією самою заявою, з приводу якої вже неодноразово постановлені відповідні рішення. Слідчий суддя зауважує, що одна й та саме бездіяльність, по якій вже постановлене відповідне рішення, не може бути предметом неодноразового перегляду. Інститут судового контролю за дотриманням прав і інтересів осіб при внесені відомостей до ЄРДР покликаний забезпечити початок досудового розслідування в тих випадках, коли наявні ознаки кримінального правопорушення, що мають стати предметом перевірки в кримінально-процесуальному порядку, а уповноважена особа ухиляється від вчинення необхідних дій. Такий судовий контроль не має ставати інструментом для систематичного і необґрунтованого нав`язування органу досудового розслідування своєї версії подій та визначеної правової кваліфікації в момент внесення відомостей до ЄРДР. Адже на цьому етапі суб`єктом визначення ознак кримінального правопорушення є безпосередньо слідчий та/або прокурор, які володіють для цього необхідними знаннями і наділені законодавчими повноваженнями, або слідчий суддя, якщо відповідна бездіяльність стає предметом судового контролю. Кваліфікацію здійснюють відповідні суб`єкти представники органів державної влади, до повноважень яких належать досудове розслідування та судовий розгляд відповідного кримінального провадження (справи). Адже правильна юридична оцінка вчиненого особою діяння є необхідною умовою досягнення законності при відправленні правосуддя у зв`язку з проведенням кримінального провадження. Помилка у кваліфікації може потягти за собою необґрунтоване засудження особи або необґрунтоване її виправдання, або застосування до винного норми КК, яка не містить усіх кримінально-правових ознак вчиненого діяння. В даному випадку матеріалами скарги підтверджується виконання прокурором вимог ст. 214 КПК України, хоча і не у встановлений триденний строк.

3.20.Факт ненадання прокурором витягу з ЄРДР про який заявляє скаржник також не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні. Оскільки відповідно до листа прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 від 29.12.2020 № 16/1/6-26393-20 ОСОБА_3 було повідомлено про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000002416 за його заявою № VYH-20201116-01-01 від 16.11.2020 та надіслано витяг з ЄРДР на 2 аркушах. Інший витяг (із відомостями, зазначеними в точній відповідності до заяви скаржника) об`єктивно не може бути направлений, оскільки він відображає саме ті відомості, що внесені до ЄРДР. Так, згідно з Положеннями про ЄРДР, витяг з Реєстру - згенерований програмними засобами ведення Реєстру документ, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за визначеними у пункті 3 цієї глави параметрами, які є актуальними на момент його формування. До витягу з Реєстру включається інформація про номер та дату реєстрації кримінального провадження (виділення матеріалів досудового розслідування); дату надходження заяви, повідомлення та дату і час внесення відомостей про заяву, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Реєстру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, наслідок розслідування кримінального правопорушення; ПІБ потерпілого, заявника (найменування юридичної особи та ідентифікаційний код ЄДР; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові та дату народження особи, якій повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї; найменування, код ЄДР, юридичну адресу, розрахунковий рахунок, місце та дату державної реєстрації юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, а також анкетні дані її представника; орган досудового розслідування; прізвище, ім`я, по батькові слідчого (слідчих) органів досудового розслідування, дізнавача (дізнавачів) органів дізнання, уповноваженої особи (осіб) іншого підрозділу, працівника (працівників) підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування, та прокурора (прокурорів), який (які) здійснює(ють) процесуальне керівництво. Реєстратори самостійно формують (отримують) витяг з Реєстру в межах унесеної інформації та посвідчують його своїм підписом.

4.Відповідно дост.307КПК Україниухвала слідчогосудді зарезультатами розглядускарги нарішення,дії чибездіяльність підчас досудовогорозслідування можебути про: скасуваннярішення слідчогочи прокурора; скасування повідомлення про підозру;зобов`язання припинитидію; зобов`язаннявчинити певнудію; відмову у задоволенні скарги.

Досліджені під час судового засідання обставини свідчать про відсутність бездіяльності уповноваженої особи САП, отже в задоволенні скарги слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2, 26, 214, 303-304, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

1.У задоволені скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури відмовити.

2.Положення частини третьої статті 307 щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду№ 4-р(II)/2020 від 17.06.2020.

3.Повний текст ухвали оголошений 21 січня 2021.

Слідчий суддя ОСОБА_1