Документ № 94431493

Дата засідання: 21/01/2021
Дата винесення рішення: 21/01/2021
Справа №: 991/196/20
Провадження №: 52018000000000856
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС) : Крук Є.В.
Суддя (ВАКС) : Білоус І.О., Кравчук О.О.
Секретар : Демченко Л.О.
Захисник/адвокат : Терещенка Д.Р., Тхорівського М.С., Руденка С.О., Іванчика Р.Б., Маловатського І.М., Кушкової Н.М., Костинюка О.І.
Прокурор : Симків Р.Я.

Справа № 991/196/20

Провадження 1-кп/991/2/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

21 січня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання ОСОБА_4,

за участі:

прокурора ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

(у режимі відеоконференції),

захисників ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14

ОСОБА_15, ОСОБА_16,

особа відносно, якої вирішується

питання про об`єднання кримінального

провадження ОСОБА_17,

захисника особи відносно, якої

вирішується питання про об`єднання

кримінального провадження ОСОБА_18,

представника юридичних осіб,

щодо яких здійснюється провадження

ТзОВ «Енергія-Новий Розділ»,

ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» ОСОБА_19,

Представника потерпілого

ПАТ «Національна акціонерна

компанія «Нафтогаз України» ОСОБА_20,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_21 про об`єднання кримінальних проваджень в кримінальному провадженні внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_6, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України;

ОСОБА_7, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України;

ОСОБА_8, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України;

ОСОБА_9, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія провадження

09 січня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно з ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження було визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 (справа № 991/196/20)

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 10 січня 2020 року по вказаному кримінальному провадженню було призначено підготовче судове засідання.

29 січня 2020 року до Вищого антикорупційного суду з Офісу Генерального прокурора надійшов для розгляду обвинувальний акт від 27 січня 2020 року у кримінальному провадженні № 52019000000001208 від 26 грудня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_17 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КПК України.

З обвинувального акта від 27 січня 2020 року вбачається, що 22 червня 2016 року Головним слідчим управлінням Служби безпеки України внесені відомості до ЄРДР за № 22016000000000243 та розпочато досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209КК України.

06 вересня 2018 року з матеріалів досудового розслідування № 22016000000000243 виділено у окреме провадження матеріали за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України, ОСОБА_22, ОСОБА_7 та ОСОБА_23 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України якому присвоєно номер № 52018000000000856.

06 вересня 2018 року здійснення досудового розслідування у провадженні № 52018000000000856 доручено детективам Національного антикорупційного бюро України.

У межах проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 52018000000000856, 10 вересня 2018 року, ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України, ОСОБА_24 повідомлено про змінну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України, ОСОБА_9 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України, ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України, ОСОБА_17 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України.

18 грудня 2019 року підозрюваного ОСОБА_17 оголошено у розшук i міжнародний розшук та зупинено досудове розслідування на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.

26 грудня 2019 року матеріали досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_17 виділено у окреме провадження № 52019000000001208.

28 грудня 2019 року обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_25, ОСОБА_7, ОСОБА_8, та ОСОБА_9 скеровано до суду.

18 січня 2020 року досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001208 відновлено на підставі ст. 282 КПК України.

29 січня 2020 року обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_17 також передано до суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно з ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження було визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого ОСОБА_26, суддів ОСОБА_27, ОСОБА_28 (справа № 991/890/20).

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 30 січня 2020 року по вказаному кримінальному провадженню було призначено підготовче судове засідання.

17 лютого 2020 року прокурором ОСОБА_21 в кримінальному провадженні № 991/890/20, було подане клопотання про передачу для об`єднання в порядку статті 334 Кримінального процесуального кодексу України. Зокрема, прокурор просив передати матеріали провадження № 991/890/20 за обвинуваченням ОСОБА_17 колегії суддів, якою здійснюється судове провадження № 991/196/20 за обвинуваченням ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, та ОСОБА_9, з метою об`єднання.

Ухвалою суду від 04 серпня 2020 року клопотання було задоволено; суд ухвалив кримінальне провадження № 991/890/20 за обвинуваченням ОСОБА_17 у вчиненні злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 191, частиною третьою статті 28, частиною другою статті 366, частиною третьою статті 209Кримінального кодексу України, передати колегії суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 для вирішення питання про його об`єднання з кримінальним провадженням № 991/196/20 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 27, частиною п`ятою статті 191, частиною третьою статті 27, частиною третьою статті 28, частиною другою статті 366, частиною третьою статті 27, частиною третьою статті 209Кримінального кодексу України, ОСОБА_7 у вчинені злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 191, частиною третьою статті 28, частиною другою статті 366, частиною третьою статті 209Кримінального кодексу України, ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 191, частиною третьою статті 28, частиною другою статті 366, частиною третьою статті 209Кримінального кодексу України, ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191, частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 209Кримінального кодексу України.

Під час підготовчого судового засідання до колегії суддів Вищого антикорупційного суду у складі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 надійшла ухвала колегії суддів цього ж суду у складі суддів ОСОБА_26, ОСОБА_28, ОСОБА_27, від 04 серпня 2020 року разом з матеріалами кримінального провадження № 52019000000001208 від 26 грудня 2019 року щодо ОСОБА_17, обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч.3 ст. 209КК України, для вирішення питання про об`єднання їх в одне провадження з матеріалами кримінального провадження № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року щодо ОСОБА_6, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України; ОСОБА_7, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України; ОСОБА_8, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України; ОСОБА_9, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України.

09 листопада 2020 року під час підготовчого судового засідання колегією суддів Вищого антикорупційного суду у складі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на обговорення учасників було поставлено питання про об`єднання згідно ухвали від 04 серпня 2020 року.

2. Позиція учасників судового провадження

09 листопада 2020 року прокурор ОСОБА_21 у судовому засіданні просив заявлене клопотання задовольнити; пояснив, що у справі № 991/890/20 та у справі № 991/196/20 розглядаються обвинувачення щодо групи осіб, а саме: ОСОБА_17 в одній справі, і ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в іншій, у вчиненні у співучасті одного й того ж злочину. Це підтверджує доцільність об`єднання кримінальних проваджень для досягнення можливості забезпечення повноти й об`єктивності дослідження обставин вчинення кримінальних правопорушень, правильного визначення ролі і ступеня вини кожного з учасників кримінального правопорушення. Виділення на досудовому слідстві матеріалів провадження щодо ОСОБА_17 з матеріалів основного провадження було зумовлено об`єктивною потребою, у зв`язку з розшуком підозрюваного ОСОБА_17 та вирішенням питання про здійснення щодо нього спеціального досудового розслідування. Також прокурор посилався на значну кількість спільних свідків. При цьому, можливе об`єднання не створить загрозу реалізації прав учасників кримінального судочинства на доступ до правосуддя у розумні строки, в зв`язку з цим просив об`єднати судові справи.

Захисник ОСОБА_13 проти об`єднання вказаних кримінальних проваджень в одне заперечувала, зазначивши, що законодавець передбачив можливість (право), а не обов`язок, прийняття судом рішення про об`єднання матеріалів кількох кримінальних проваджень в одне, у разі встановлення судом такої необхідності, з урахуванням забезпечення виконання завдань кримінального провадження, визначених КПК України. Також зазначила, що об`єднання вказаних кримінальних проваджень буде порушувати права її підзахисного, а також не буде сприяти розгляду справи в розумні строки. В зв`язку з цим, просила в задоволенні клопотання прокурора про об`єднання кримінальних проваджень відмовити. 20 січня 2021 року від захисника надійшли відповідні письмові заперечення.

Захисник ОСОБА_14 проти об єднання вказанихкримінальних провадженьв однезаперечував,зазначивши,що підставидля об`єднаннякримінальних провадженьвизначені ч.2ст.334КПК України,а саме,у разі якщо на розгляд суду першої інстанції надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об`єднання. Також зазначив, що питання виділення або об`єднання матеріалів кримінального провадження після закінчення стадії досудового розслідування можливо тільки на стадії судового розгляду, яка у кримінальних проваджень № 52018000000000856 та № 52019000000001208 не розпочата. В зв`язку з цим, просив в задоволенні клопотання прокурора про об`єднання кримінальних проваджень відмовити.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію своїх захисників.

Захисник ОСОБА_15 заперечував проти об`єднання вказаних кримінальних проваджень в одне, вказавши, що КПК України не передбачає можливості об`єднувати матеріали досудових розслідувань щодо різних осіб, підозрюваних у вчиненні кількох кримінальних правопорушень. Звернув увагу суду, що 26 грудня 2019 року начальником четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціальної антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 прийнято постанову про виділення матеріалів досудового розслідування в якій зазначено, що виділення з кримінального провадження № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року матеріалів досудового розслідування стосовно розшукуваного підозрюваного ОСОБА_17 не вплине негативно на повноту досудового розслідування та судового розгляду обох кримінальних проваджень. При цьому на момент подання прокурором клопотання про об`єднання матеріалів проваджень у порядку ст. 334 КПК України стороною обвинувачення не наведено жодного доказу, що виникли нові обставини, за яких розгляд кримінального провадження № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року без об`єднання з матеріалами кримінального провадження № 52019000000001208 від 26 грудня 2019 року може негативно вплинути на повноту судового розгляду. У зв`язку з цим, проти задоволення клопотання прокурора заперечував та просив у його задоволенні відмовити.

Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав позицію свого захисника.

Захисник ОСОБА_16 заперечував протиоб`єднання вказанихкримінальних провадженьв одне,зазначивши,що підставидля об`єднаннякримінальних провадженьвизначені ч.2ст.334КПК України,а саме,у разі якщо на розгляд суду першої інстанції надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об`єднання. В кримінальному провадженні № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року (справа № 991/196/20) ОСОБА_17 не є обвинуваченим, а отже процесуальних підстав для об`єднання кримінального провадження № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року з кримінальним провадженням № 52019000000001208 від 26 грудня 2019 року немає. Послався на постанову від 26 грудня 2019 року, винесену начальником четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціальної антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, про виділення матеріалів досудового розслідування в якій зазначено, що виділення з кримінального провадження № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року матеріалів досудового розслідування стосовно розшукуваного підозрюваного ОСОБА_17 не вплине негативно на повноту досудового розслідування та судового розгляду обох кримінальних проваджень. У зв`язку з цим, проти задоволення клопотання прокурора заперечував та просив у його задоволенні відмовити.

Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав позицію свого захисника.

Представник юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ», також послалася на згадану постанову прокурора від 26 грудня 2019 року. У зв`язку з цим, проти задоволення клопотання прокурора про об`єднання кримінальних проваджень № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року з кримінальним провадженням № 52019000000001208 від 26 грудня 2019 року заперечувала та просила в його задоволенні відмовити.

Представник потерпілого ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» клопотання прокурора підтримав, проти його задоволення не заперечував.

У судовому засіданні 20 січня 2021 року прокурор Спеціальної антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 підтримав заявлене клопотання, подане прокурором ОСОБА_21 та уточнив, що просить об`єднати саме справи, що перебувають в суді.

Захисник ОСОБА_29 заперечував проти об`єднання вказаних кримінальних проваджень в одне, зазначивши, що на даний час у кримінальному провадженні № 52018000000000856 не проведено підготовку до судового розгляду та судом не надана оцінка наявності підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, а отже питання виділення або об`єднання матеріалів кримінального провадження після закінчення стадії досудового розслідування можливо тільки на стадії судового розгляду, яка у кримінальних проваджень № 52018000000000856 та № 52019000000001208 не розпочата. У зв`язку з цим, просив у задоволенні клопотання прокурора про об`єднання кримінальних проваджень відмовити.

Захисник ОСОБА_10 заперечував проти об`єднання вказаних кримінальних проваджень в одне, зазначивши, що об`єднання кримінальних справ в одне ускладнить розгляд кримінальних проваджень № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року та № 52019000000001208 від 26 грудня 2019 року. У зв`язку з цим, просив в задоволенні клопотання прокурора про об`єднання кримінальних проваджень відмовити.

Захисник ОСОБА_11 заперечував проти об`єднання вказаних кримінальних проваджень в одне, зазначивши, що кримінальне провадження № 52019000000001208 від 26 грудня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_17 та кримінальне провадження № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 повинні розглядатись судом окремо оскільки об`єднання кримінальних проваджень в одне ускладнить судовий розгляд. У зв`язку з цим, просив у задоволенні клопотання прокурора про об`єднання кримінальних проваджень відмовити.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію своїх захисників.

ОСОБА_18 захисник, особи відносно, якої вирішується питання про об`єднання кримінального провадження, проти задоволення клопотання прокурора про об`єднання кримінальних проваджень № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року з кримінальним провадженням № 52019000000001208 від 26 грудня 2019 року заперечував, зазначивши, що у ч.3 ст. 314 КПК України міститься вичерпний перелік рішень, які суд має право прийняти у підготовчому судовому засіданні. Можливість прийняття рішення про об`єднання і виділення кримінальних проваджень на зазначеній стадії не передбачено. Також зазначив, що питання об`єднання матеріалів кримінального провадження № 52019000000001208 від 26 грудня 2019 року з матеріалами кримінального провадження № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року виходить за межі поданого прокурором клопотання від 11 лютого 2020 року № 16/1/4-18243-17 та не відповідає резолютивній частині ухвали колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 04 серпня 2020 року у кримінальній справі № 991/890/20. У зв`язку з цим, просив у задоволенні клопотання прокурора про об`єднання кримінальних проваджень відмовити.

ОСОБА_17, особа відносно, якої вирішується питання про об`єднання кримінального провадження, підтримав позицію свого захисника.

3. Оцінка та мотиви суду

Заслухавши думку учасників в підготовчому судовому засіданні, дослідивши зміст клопотання прокурора, суд приходить до висновку про його обґрунтованість і наявність підстав для задоволення, виходячи з наступного.

Згідно обвинувального акта, у кримінальному провадженні № 52019000000001208 від 26 грудня 2019 року ОСОБА_17 обвинувачується у тому, що, діючи у складі організованої та керованої ОСОБА_6 та невстановленими слідством особами групи (досудове розслідування розпочато у кримінальному провадженні № 22016000000000243), заволодів на користь ТОВ «Енергія-Новий Розділ» протягом 2013-2015 років природним газом НАК «Нафтогаз України» в особливо великих розмірах у обсязі 128 728,41 тисяч метрів кубічних під прикриттям ліцензованої господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії ТОВ «Енергія-Новий Розділ» населенню міста Новий Розділ Львівської області, що завдало матеріальної шкоди державі в особі НАК «Нафтогаз України» у сумі 804 892 343, 78 гривень.

Крім того, ОСОБА_17 обвинувачується у тому, що разом з ОСОБА_8 склав та видав заявки щодо виділення лімітів та акти приймання-передачі природного газу із внесенням до них завідомо неправдивих відомостей під контролем та за вказівками ОСОБА_6, що призвело до заволодіння майном в особливо великих розмірах на користь ТОВ «Енергія-Новий Розділ», що належить державі в особі НАК «Нафтогаз України», та завдання збитків на суму 804 892 343,78 гривень, що є тяжкими наслідками.

Також, ОСОБА_17 обвинувачується у тому, що за участі ОСОБА_8 протягом 2013-2015 років легалізував протиправно обернені на користь ТОВ «Енергія-Новий Розділ» 128 728,41 тисяч кубічних метрів природного газу на суму 804 892 343,78 гривень (як різниця між фактично сплаченими коштами та сумою, яку необхідно було сплатити НАК «Нафтогаз України»), шляхом приховування його незаконного походження, та використавши його на виробництво електричної енергії. Вказану електроенергію, за версією обвинувачення, ОСОБА_17 та ОСОБА_8 реалізували впродовж 2013-2015 років ДП «Енергоринок», забезпечивши отримання ТОВ «Енергія-Новий Розділ» незаконного доходу у загальному обсязі 1 667 019 911,90 гривень, частина якого за активної участі тих же учасників організованої групи та за пособництва ОСОБА_9 і невстановленої слідством особи у розмірі 232 288 807,07 гривень, що є особливо великим розміром, була легалізована (відмита) шляхом здійснення правочинів та фінансових операцій з ТОВ «Корпорація КРТ», замаскованих під «придбання» мазуту та послуг з технічного обслуговування ГТУ, заміни КВОУ на ГТУ та реконструкції ГТУ.

З вищевикладеного вбачається, що ОСОБА_17 (виділене кримінальне провадження № 52019000000001208), ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (кримінальне провадження № 52018000000000856) обвинувачуються у вчиненні організованою групою одних і тих самих кримінальних правопорушень. Виділення матеріалів провадження відносно ОСОБА_17 з матеріалів основного провадження № 52018000000000856, було мотивовано тим, що ОСОБА_17, переховувався від органів досудового розслідування та був оголошений у розшук.

Відповідно до ч. 1 ст.334КПК України матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватись в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

Виходячи із змісту ч. 1 ст.217КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань у тому числі, щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Положеннями норми ст. 21 КПК України передбачено право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

За змістом норм ч. 1, 5 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані чи прийняті в розумні строки. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк, стало предметом судового розгляду, щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Таким чином, оскільки об`єднання матеріалів кримінального провадження є правом, а не обов`язком суду, то вирішуючи відповідне питання суд (1) має виходити з наявності визначених для цього підстав, (2) керуватися загальними принципами КПК України, та Конвенції, (3) надати оцінку можливого негативного впливу об`єднання матеріалів кримінального провадження, з урахуванням обставин конкретного провадження / проваджень.

Відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються (див. рішення «Руїз Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 р., заява № 18390/91).

3.1. Наявність підстав для розгляду клопотання про об`єднання

Надані стороною обвинувачення до матеріалів провадження докази підтверджують наявність у цьому випадку обставин, визначених ч. 1 ст. 217, ч. 2 ст. 334 КПК України, тобто клопотання прокурора має бути належним чином розглянуте судом. Матеріали провадження не містять доказів про наявність обставин, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 217 КПК України виключають можливість об`єднання кримінальних проваджень.

Розгляд клопотання на цій стадії у повній мірі відповідає положенням ст. 315 КПК України та узгоджується з принципом розумності строків судового розгляду та принципом «процесуальної економії».

3.2. Дотримання загальних принципів КПК України та Конвенції та доцільність об`єднання проваджень

Відповідно до загальноприйнятого підходу, в тому числі з урахуванням принципу «процесуальної економії» суд уважає, що розслідування та судовий розгляд справи, за якою проходять не всі обвинувачені співучасники, є скоріше вимушеним заходом та має застосовуватися як виняток. Окремий судовий розгляд проваджень щодо злочину, учиненого у співучасті, створює ризик неповноти розслідування та судового розгляду і може призвести до порушення принципу об`єктивності та всебічності розгляду справи судом.

Виділення справи щодо ОСОБА_17 у окреме провадження було обумовлене тим, що ОСОБА_17, переховувався від органів досудового розслідування та був оголошений у розшук. Тобто, на той час існувала належна підстава для проведення відповідного окремого досудового розслідування щодо ОСОБА_17 . У той же час, оскільки на момент підготовчого судового засідання наведена підстава більше не існує, доречним є вирішення судом питання про об`єднання кримінальних проваджень на цій стадії.

При цьому суд має ураховувати, що відповідно до практики ЄСПЛ (див. п.п. 104, 105 рішення «Навальний і Офіцеров проти Росії» від 23 лютого 2016 року) окремий розгляд справ покладає на суд необхідність дотримання певних вимог під час розгляду відповідних справ, що, у свою чергу, створює додаткові ризики для охоронюваних законом прав обвинувачених.

Перша вимога - обов`язок суду утримуватися від буд-яких висновків або тверджень, що можуть стосуватися судового розгляду за іншим пов`язаним кримінальним провадженням, у тому числі відносно того, що інші можливі співучасники були причетні до цього злочину, і що це були саме вони особисто.

Друга вимога - це обов`язок суду утримуватися від прийняття фактичних обставин, викладених в іншій справі, як встановлених res judicata, тобто без додаткової перевірки, якщо обвинувачений не брав участі в попередньому процесі.

Чинне законодавство не містить прямих вказівок на необхідність дотримання судами двох вищезазначених вимог ЄСПЛ, оскільки основоположним є принцип прийняття кожним судом рішення виключно на свій розсуд, без можливості урахування обставин іншого пов`язаного провадження.

Певна можливість урахування обставин іншого провадження допускається виключно у випадках, передбачених ст. 90 КПК України, у якій зазначається, що судове рішення, яке має преюдиційне значення, не є доказом, а може бути використано лише при вирішенні питання допустимості доказів. Таке рішення має набути законної сили та встановлювати порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами.

У той же час, вищенаведене жодним чином не виключає, що на думку стороннього спостерігача може убачатися певна схильність судів діяти узгоджено у подібних ситуаціях, особливо коли обидва провадження мають одночасно розглядатися тим самим судом. У п. 108 рішення ЄСПЛ «Навальний і Офіцеров проти Росії» від 23 лютого 2016 року наголошується, що «… Суд уважає, що за даних обставин суди, які розглядали пов`язані між собою справи в рамках окремого провадження, були явно схильні до того, щоб діяти узгоджено, тому що будь-які висновки, що не узгоджуються між собою, у таких справах могли поставити під сумнів юридичну чинність двох вироків, винесених тим самим судом. Суд уважає, що в цьому випадку ризик винесення вироків, що суперечать один одному, знижував мотивацію суддів до встановлення істини в справі та обмежував їхню здатність до відправлення правосуддя, що завдало непоправної шкоди незалежності та неупередженості суду, а також, у більш широкому сенсі, його здатності забезпечити справедливий судовий розгляд…»

Тобто, об єднання проваджень у цьому випадку забезпечує дотримання загального принципу презумпції невинуватості особи, закріпленого у ст. 17 КПК України, і одночасно дозволяє у майбутньому уникнути будь-яких сумнів у неупередженості складу суду під час вирішення справи.

Також суд уважає, що об`єднання проваджень у цьому випадку є належним захистом свободи обвинувачених від самовикриття, закріпленого ст. 18 КПК України, оскільки за наявності двох проваджень в одній справі особа буде знаходитися у процесуальному статусі обвинуваченого, а у іншій може виступати як свідок. Водночас у цьому конкретному випадку відсутні додаткові процесуальні гарантії, які певним чином захищали би права обвинувачених, зокрема у жодному з проваджень не порушено питання про укладення угоди з будь-яким із обвинувачених (що могло би вплинути на подальшу оцінку судом показань відповідних осіб).

ЄСПЛ приділяє особливу увагу подібним ситуаціям, наприклад, у п. 109 рішення ЄСПЛ «Навальний і Офіцеров проти Росії» від 23 лютого 2016 року з цього приводу зазначається, що «…Суд уважає, що виділення справи Х в окреме провадження, зокрема, його засудження на підставі досудової угоди про співпрацю в межах спрощеної процедури судового провадження, скомпрометувало Х як свідка у справі заявників. Як зазначалося вище, засудження Х ґрунтувалося на версії подій, що була сформульована стороною обвинувачення та самим обвинуваченим у результаті укладення угоди про співпрацю, за відсутності необхідності перевірити таку версію або підкріпити її додатковими показаннями. Згодом, виступаючи як свідок, Х був змушений повторити покази, надані ним як обвинуваченим на підставі угоди про співпрацю. Дійсно, якби в ході судового розгляду в справі заявників було доведено, що покази Х є неправдивими, вирок, винесений на підставі досудової угоди про співпрацю, могло би бути скасовано, а призначене покарання посилено. Більше того, коли б суд прийняв рішення про оголошення попередніх показів Х у ході судового розгляду, перш ніж захист мав можливість допитати його як свідка, у будь-якого незалежного спостерігача могло б скластися враження, що тим самим суд закликав свідка дотримуватися конкретної версії подій...».

Роздільний судовий розгляд проваджень щодо злочину, учиненого у співучасті, може призвести до відсутності у повній мірі розуміння обвинуваченим меж висунутого обвинувачення у кожному окремому провадженні. За правилами ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту. У той же час, паралельний розгляд у суді різних проваджень щодо окремих співучасників, вочевидь, ускладнює усвідомлення обвинуваченими меж висунутого обвинувачення, з огляду на наявність одних і тих самих обставин вчинення злочину у різних провадженнях.

При цьому ЄСПЛ констатує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення ЄСПЛ від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» п. 52).

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що в тексті підпункту «а» пункту 3 статті 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення ЄСПЛ від 19 грудня 1989 року в справі «Камасінскі проти Австрії»).

З огляду на таке, колегія суддів погоджується з твердженням прокурора про те, що розгляд вищевказаних кримінальних проваджень різними складами суду вимагатиме подвійного дослідження одних і тих же доказів, виклику та допиту одних і тих же свідків (експертів), призначення (за потреби) одних і тих же судових експертиз, заслуховування пояснень учасників із одних і тих самих питань у двох різних судових провадженнях, що не сприятиме дотриманню прав учасників кримінальних проваджень на доступ до правосуддя у розумні строки.

Колегія суддів зазначає, що у формулюванні обвинувачення обох обвинувальних актів вживаються такі фрази як «за участі», «разом», «у складі організованої та керованої групи», поряд із цим кваліфікуючою ознакою складів злочинів, у вчиненні яких, кожен окремо, обвинувачуються ОСОБА_17, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, є посилання на наявність організованої групи, а тому, на думку колегії суддів, у цьому випадку об`єднання матеріалів кримінальних проваджень є доцільним, оскільки таким об`єднанням досягається можливість забезпечення повноти й об`єктивності дослідження обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються останні, правильного визначення ролі і ступеня вини кожного з учасників кримінального правопорушення.

Суд приймає до уваги те, що вказані особи обвинувачуються у вчиненні одних і тих самих кримінальних правопорушень, а також, із метою забезпечення повного та ефективного судового розгляду та процесуальної економії часу, суд вважає клопотання прокурора про об`єднання кримінальних проваджень № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року з кримінальним провадженням № 52019000000001208 від 26 грудня 2019 року обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Таким чином задоволення клопотання прокурора відповідає загальним принципам КПК України та Конвенції.

3.3. Оцінка доводів сторони захисту та можливого негативного впливу об`єднання матеріалів кримінальних проваджень

Заперечуючи проти задоволення поданого прокурором клопотання, обвинувачені та їх захисники посилалися на відсутність процесуальних підстав для об`єднання кримінальних проваджень та на те, що стороною обвинувачення не наведено жодного доказу, що виникли нові обставини, за яких розгляд окремих кримінальних проваджень без їх об`єднання може негативно вплинути на повноту судового розгляду.

Щодо твердження сторони захисту про те, що стороною обвинувачення не наведено нових обставин, за яких розгляд окремих кримінальних проваджень без їх об`єднання може негативно вплинути на повноту судового розгляду, то по-перше, процесуальне законодавство містить відповідні вимоги щодо вирішення питання про виділення (ч. 4 ст. 217 КПК України), і не містить відповідних вимог щодо вирішення питання про об`єднання проваджень. По-друге, заявляючи клопотання, прокурор зазначає що відпала підстава для виділення досудового розслідування щодо ОСОБА_17 у окреме провадження, що, на думку суду, саме по собі є належною підставою для розгляду питання про об`єднання.

Суд уважає, що заявлене прокурором клопотання є обґрунтованим, і таким, що у повній мірі відповідає вимогам ч. 1 ст. 217 КПК України. З огляду на це, твердження сторони захисту на відсутність належних процесуальних підстав для його задоволення не можуть бути прийняті до уваги.

У свою чергу сторона захисту не наводить належних доказів, що могли б свідчити про те, що за даних обставин об`єднання матеріалів у одне кримінальне провадження будь-яким чином може вплинути на повноту судового розгляду або завдає шкоди охоронюваним законом правам та інтересам обвинувачених.

Фактично єдине твердження сторони захисту, яке підлягає оцінці як таке, що може безпосередньо впливати на права обвинувачених у цьому кримінальному провадженні є заява про те, що об`єднання проваджень призведе до продовження загальних строків розгляду справи судом. Цим, на думку сторони захисту, порушується принцип розумності строків, установлений положеннями п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України.

Суд не може погодитися з наведеним твердженням сторони захисту, з огляду на те, що провадження, щодо яких заявлене клопотання прокурора про об`єднання, перебувають на стадії підготовчого провадження. Таким чином, прийняття рішення про об`єднання не може суттєво вплинути на загальний термін розгляду справи. З огляду на те, що на стадії досудового розслідування відповідні провадження розслідувалися в межах одного кримінального провадження, заявлена у клопотанні позиція прокурора заслуговує на увагу.

З доданого до обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_17 реєстру убачається, що лише протягом одного місяця після виділення проводилися процесуальні дії у виділеному провадженні № 52019000000001208.

3.4. Щодо заперечень сторони захисту стосовно процесуальної неможливості розгляду питання про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень

Суд зазначає, що процедура розгляду питання про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень на стадії підготовчого судового провадження КПК України детально не врегульована. Заборони розглядати такого роду питання на стадії підготовчого судового засідання КПК України не містить.

Водночас згідноз ч.2ст.334КПК Україниу разі якщо на розгляд суду першої інстанції надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об`єднання.

Із системного та функціонального аналізу цієї норми суд робить висновок, що розгляд питання про об`єднання кримінальних проваджень згідно з КПК України допускається на будь-якій стадії судового провадження, в тому числі і в підготовчому судовому засіданні.

3.5. Щодо відсутності повноважень суду прийняти рішення про об`єднання кримінальних проваджень на стадії підготовчого судового засідання

Суд зазначає, що відповідне повноваження суду визначено в ст. 334 КПК України, яка є спеціальною нормою по відношенню до інших норм Кодексу.

3.6. Щодо відсутності за версією сторони захисту клопотання прокурора про об`єднання кримінальних проваджень

Суд зазначає,що вклопотанні прооб`єднання кримінальнихпроваджень впорядку ст.334КПК Українивід 11 лютого 2020 року поданому в кримінальній справі № 991/890/20 та заявленому в судовому засіданні 09 листопада 2020 року в кримінальній справі № 991/196/20 прокурор ОСОБА_21 просив передати матеріали провадження № 991/890/20 за обвинуваченням ОСОБА_17 колегії суддів, якою здійснюється судове провадження № 991/196/20 за обвинуваченням ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, та ОСОБА_9, з метою об`єднання.

В судовому засіданні 20 січня 2021 року прокурор ОСОБА_5 ще раз додатково наголосив, що мова у клопотанні йде саме про об`єднання кримінальних проваджень, які знаходяться в суді.

Отже, клопотання про об`єднання кримінальних проваджень заявлялося даній колегії суддів ( ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 ).

3.7. Щодо можливості подальшого розгляду судом питання про повернення обвинувального акта, закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України, у разі їх об`єднання

Суд зазначає, що жодна норма КПК України не створює заборон для суду щодо прийняття рішення про повернення обвинувального акта або закриття провадження в об`єднаному кримінальному провадженні. Суд вважає, що питання наявності або відсутності підстав для повернення обвинувального акта після об`єднання кримінальних проваджень в одне підлягають вирішенню в підготовчому судовому засіданні в загальному порядку.

4. Висновки

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з твердженням прокурора про те, що розгляд вищевказаних кримінальних проваджень різними складами суду вимагатиме подвійного дослідження одних і тих же доказів, виклику та допиту одних і тих же свідків (експертів), призначення (за потреби) одних і тих же судових експертиз, заслуховування пояснень учасників з одних і тих самих питань в двох різних судових провадженнях, що не сприятиме дотриманню прав учасників кримінальних проваджень на доступ до правосуддя у розумні строки.

Колегія суддів зазначає, що у формулюванні обвинувачення обох обвинувальних актів уживаються такі фрази як «за участі», «разом», «у складі організованої та керованої групи», поряд з цим кваліфікуючою ознакою складів злочинів, у вчиненні яких, кожен окремо, обвинувачуються ОСОБА_17, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, є вчинення злочину організованою групою, а тому, на думку колегії суддів, в цьому випадку об`єднання матеріалів кримінальних проваджень є доцільним, оскільки таким об`єднанням досягається можливість забезпечення повноти й об`єктивності дослідження обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються останні, правильного визначення ролі і ступеня вини кожного з учасників кримінального правопорушення.

Згідно з п. 6 Розділу ІІІ Інструкції з діловодства у місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814, у разі об`єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою. Таким чином, об`єднаному судовому провадженню повинен бути присвоєний номер № 991/196/20, провадження № 1-кп/991/2/20.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 217, 314-316, ч.2 ст. 334, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора ОСОБА_21 про об`єднання матеріалів проваджень в порядку ст. 334 КПК України задовольнити.

Матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000001208 від 26 грудня 2019 року щодо ОСОБА_17, обвинуваченого за ч. 5 ст. 191,ч.3ст.28,ч.2ст.366,ч.3ст.209КК України (кримінальна справа № 991/890/20, провадження № 1-кп/991/17/20) об`єднати в одне провадження з матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року щодо ОСОБА_6 обвинуваченого за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України, ОСОБА_7, обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України, ОСОБА_8 обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України, ОСОБА_9 обвинуваченого за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України (кримінальна справа № 991/196/20, провадження № 1-кп/991/2/20).

Об`єднаному кримінальному провадженню присвоїти єдиний унікальний номер № 991/196/20, провадження № 1-кп/991/2/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_2