Документ № 94466854

Справа № 991/10098/20

Провадження1-кс/991/10352/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,

за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,

адвоката Красовської У.-І. Д., що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 (на підставі ордеру),

прокурор САП - Посвистак О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Красовської Уляни-Іванни Дмитрівни, що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про встановлення процесуальних строків у порядку статті 114 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України) у кримінальному провадженні № 42018000000001846 від 01.08.2018 року,

ВСТАНОВИЛА

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Красовської У.-І. Д. (далі - заявниця), що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , про встановлення процесуальних строків у кримінальному провадженні № 42018000000001846 від 01.08.2018 року. У цьому провадженні досудове розслідування здійснюють детективи Національного антикорупційного бюро України (Національне бюро, НАБУ), а процесуальне керівництво здійснюють прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

У кримінальному провадженні розслідуються обставини можливого заволодіння державними коштами при здійсненні закупівель СПБУ В312 та СПБУ В319 під виглядом закупівлі вишок для видобування нафти і газу на Чорноморському шельфі та інших, пов`язаних із цим, злочинів.

Заявниця вважає, що прокурори у провадженні зволікають із закінченням досудового розслідування та прийняттям одного із рішень, передбачених ст. 283 КПК України, а тому, для забезпечення дотримання розумних строків у цьому провадженні та на виконання завдання кримінального провадження, сторона захисту просить встановити прокурору процесуальний строк в один місяць для прийняття рішення, передбаченого ст. 283 КПК України.

Обґрунтування клопотання

У клопотанні заявниця зазначає, що ОСОБА_1 повідомили про підозру 30.01.2018 року, тобто, ще з цього часу розпочали процедуру притягнення його до кримінальної відповідальності. В подальшому, йому було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру 09.01.2019 року. Він підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України (з урахуванням об`єднання кримінальних проваджень № 42018000000001846 та № 42019000000000034). Вона звертає увагу на таке:

-кримінальне провадження не є складним, ОСОБА_1 є одним підозрюваним у справі, який не переховувався від слідства, не вчиняв дій, які могли би перешкоджати у здійсненні досудового розслідування;

- ОСОБА_1 не є та ніколи не був службовою, посадовою особою, чи іншим працівником НАК «Нафтогаз України» або ДАТ «Чорноморнафтогаз», та ніколи не мав повноважень, які би надавали йому доступ до державних коштів чи можливість ними розпоряджатися самостійно та/або у співучасті з іншими особами; він є єдиним підозрюваним у провадженні, хоча йому інкримінуються злочинні дії, вчинені спільно з іншими членами злочинної організації; ОСОБА_1 не є суб`єктом злочину в розумінні ст. 366 КК України;

-за майже три роки з моменту повідомлення про підозру сторона обвинувачення зібрала близько 250 томів матеріалів досудового розслідування, серед яких відсутні докази, які вказують на створення чи причетність ОСОБА_1 до злочинної організації або керування нею, відсутні докази підроблення ОСОБА_1 як службовою особою офіційних документів, які б він був уповноважений видавати.

Заявниця також надає інформацію про рух кримінального провадження та процесуальні дії, які були вчинені та які, на її думку, вказують на закінчення строків досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. Вона зазначає, що проведення досудового розслідування протягом трьох років є більш ніж достатнім строком для здобуття доказів і проведення повного та ефективного досудового розслідування. З часу надходження кримінального провадження до НАБУ, вони не проводили дій у ньому, крім направлення запитів про міжнародну правову допомогу. Вона також стверджує, що посилання прокурора Посвистака О. М. на неповноту отриманих відповідей, як підставу для повторного направлення запитів є необґрунтованим та зводиться лише до того, що такі відповіді не влаштовують сторону обвинувачення, оскільки свідчать про непричетність ОСОБА_1 до інкримінованих кримінальних правопорушень. Підтвердженням цього є те, що 26.06.2020 року прокурор без таких запитів визнав зібрані докази достатніми для завершення досудового розслідування відповідно до статті 290 КПК України. На зволікання органу досудового розслідування, зазначає заявниця, вказує також те, що за 4 місяці детективи НАБУ лише тричі та з обмеженням в часі надали стороні захисту доступ до матеріалів кримінального провадження. Оскільки тривалість кримінального переслідування ОСОБА_1 не обумовлена об`єктивними причинами, а свідчить про відтягування розгляду справи в суді, або ж закриття провадження, вона просить встановити прокурору Посвистаку Олександру Миколайовичу або іншому прокурору зі складу групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42018000000001846 від 01.08.2018 року за підозрою ОСОБА_1 , строк в 1 (один) місяць на здійснення однієї із дій, передбаченої ч. 2 ст. 283 КПК України.

Доводи сторін

У судовому засіданні адвокат підтримала клопотання, попросила його задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначив що відсутні підстави для задоволення.

Мотивація суду

Для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого КПК України, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого КПК України, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист. (ч. 1, 2 ст. 114 КПК України). Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України (ч. 6 ст. 28 КПК України).

ОСОБА_1 , з урахуванням глави 22 КПК України (щодо порядку повідомлення про підозру та набуття статусу підозрюваного внаслідок цього), письмового повідомлення його про підозру у кримінальному провадженні № 42018000000001846 від 01.08.2018 року, набув статусу підозрюваного. Тому, слідча суддя вважає за необхідне розглянути клопотання по суті, оскільки воно подане в його інтересах.

Слідча суддя повинна встановити, чи доведені обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України.

З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Цей строк може продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину. В цей дванадцятимісячний строк не враховується час, коли досудове розслідування не здійснюється - тобто, коли кримінальне провадження зупинене (це передбачено ч. 5 ст. 219 КПК України). Разом із тим, з урахуванням внесених до КПК України змін, які також не мають зворотної сили, строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки досудового розслідування.

У разі закінчення строків досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, кримінальне провадження закривається (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України). Закриття кримінального провадження відноситься до повноважень, зокрема, прокурора, згідно із ч. 2 ст. 283 КПК України, який зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з дій, передбачених у цій статті.

Слідча суддя, здійснюючи судовий контроль за дотриманням законності в діяльності правоохоронних органів в період проведення дізнання та досудового слідства, може встановити строки кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України. Оскільки заявниця просить встановити прокурору Посвистаку Олександру Миколайовичу або іншому прокурору зі складу групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42018000000001846 від 01.08.2018 року за підозрою ОСОБА_1 , строк в 1 (один) місяць на здійснення однієї із дій, передбаченої ч. 2 ст. 283 КПК України, вона, фактично, просить обмежити строк досудового розслідування до одного місяця з моменту прийняття судового рішення. Таким чином, слідча суддя вирішує, чи доцільно обмежити строк досудового розслідування до 13.02.2021 року.

Фактично, доводи заявниці зводяться до трьох основних категорій: ті, що стосуються встановлення обставин у кримінальному провадженні; ті, що стосуються руху кримінального провадження та можливого спливу строків у ньому; та на порушення розумних строків у цьому кримінальному провадженні, затягування та неефективність органу досудового розслідування.

Щодо першої категорії доводів, то слідча суддя зазначає, що вони стосуються конкретних обставин, що розслідуються (наприклад, як обставини вказують на можливу причетність або непричетність ОСОБА_1 до вчинення конкретних злочинів, правильність правової кваліфікації у кримінальному провадженні та, відповідно, належність ОСОБА_1 до статусу суб`єкта конкретного злочину) і, відповідно, стосуються розгляду питань по суті справи. До повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України), а не розгляд по суті. Тому, ці доводи заявниці є неналежними.

Окрім цього, слідча суддя звертає увагу на те, що слідчий має дискреційні повноваження під час проведення ним слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій. Критерії необхідності та можливості проведення таких дій у цьому випадку слід оцінювати з позиції наданих матеріалів, що не завжди може відображати повний хід досудового розслідування. При цьому, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого. (ч. 5 ст. 40 КПК України)

Слідча суддя вважає доцільним оцінити доводи заявниці щодо руху кримінального провадження та порушення розумних строків у цьому провадженні у їхній сукупності.

Кримінальне провадження № 42018000000001846 було виділено 01.08.2018 з кримінального провадження № 42018000000000582 від 14.03.2018, яке в свою чергу було виділено 14.03.2018 з кримінального провадження № 12013220540000400 від 31.01.2013. 22.03.2018 року строки досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000582 від 14.03.2018 було продовжено постановою Генерального прокурора України до 6 місяців, а саме до 29.07.2018. Крім того, 10.07.2018 постановою Генерального прокурора України строк досудового розслідування кримінального провадження № 42018000000000582 від 14.03.2018 року було продовжено до 12 місяців, тобто до 29.01.2019.

Днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали (ч. 7 ст. 217 КПК України).

09.01.2019 у кримінальному провадженні № 42018000000001846 від 01.08.2018 ОСОБА_1 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України. 10.01.2019 року сторона обвинувачення у кримінальному провадженні № 42018000000001846 від 01.08.2018 року повідомила сторону захисту про завершення досудового розслідування листом № 14/2/1-1-28107-18 від 10.01.2019 року. Зі строку досудового розслідування № 42018000000001846 від 01.08.2018 року залишилось 18 днів (з 10.01.2019 року до 29.01.2019 року). Заявниця зазначає, що сторона захисту закінчила ознайомлюватись із матеріалами кримінального провадження 18.06.2019 року (вона підтверджує це протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування вказаного кримінального провадження, підписаним захисниками Дорошенком К. К. та Пошиванюком Т. П., а також підозрюваним ОСОБА_1 ).

Втім, 05.05.2020 року досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000001846 від 01.08.2018 року було відновлене постановою прокурора Офісу Генерального прокурора Подопріхіна М. Г., а 06.05.2020 року Генеральний прокурор доручила здійснення досудового розслідування детективам Національного бюро. 19.05.2020 року постановою прокурора досудове розслідування було зупинене на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України у зв`язку з необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародного правового співробітництва, але 26.06.2020 року було відновлене, і цього ж дня прокурор прийняв рішення про завершення досудового розслідування. Далі, 08.10.2020 року прокурор САП Посвистак О. М. виніс постанову про зупинення досудового розслідування у цьому провадженні, обґрунтовуючи таке зупинення необхідністю направити запити про міжнародну правову допомогу. Станом на зараз, відповідно, таке досудове розслідування зупинене.

Фактично, заявниця стверджує, що оскільки після завершення досудового розслідування та ознайомлення строки досудового розслідування продовжували враховуватися, 06.07.2019 року строк досудового розслідування у цьому провадженні закінчився.

Слідча суддя звертає увагу на те, що досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (ст. 3 КПК України). Разом з тим, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (ч. 1 ст. 290 КПК України). Фактично, законодавець чітко розрізняє закінчення досудового розслідування та його завершення, оскільки у статті 3 КПК України не зазначено як підставу для закінчення досудового розслідування надання доступу до матеріалів досудового розслідування і навпаки - стаття 290 КПК України не вказує на те, що досудове розслідування закінчується після надання доступу до матеріалів досудового розслідування чи повідомлення про завершення досудового розслідування. При цьому, важливою ознакою досудового розслідування є проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій. З урахуванням цього, слідча суддя приходить до висновку, що нема підстав стверджувати, що після завершення 18.06.2019 року ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, строк досудового розслідування був відновлений, оскільки нема доказів, що вказують на проведення будь-яких слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій у цей період (до травня 2020 року). Разом із тим, слідча суддя критично ставиться до доводів заявниці щодо повторного завершення досудового розслідування 17.03.2020 року, оскільки у матеріалах міститься лист прокурора Офісу Генерального прокурора № 31/2/1-50407-19, у якому він не стверджує про повторне завершення досудового розслідування, а лише вказує на такий статус кримінального провадження на момент звернення із адвокатським запитом.

Більш чіткого врегулювання цього питання КПК України не надає. У таких випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 КПК України (ч. 6 ст. 9 КПК України). Так, до загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (рівність сторін), та розумність строків.

Щодо права на захист, підозрюваний має таке право, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК України. Також, варто звернутися до практики Європейського суду з прав людини та положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Елементами цього права є негайність, детальність інформування про характер і причини обвинувачення (підозри), які потрібні для підготовки належного захисту. Цієї інформації має бути достатньо, щоби зрозуміти суть обвинувачення. При цьому, особа має бути повідомлена про матеріальні факти, тобто ті, що свідчать про вчинення нею певного правопорушення, та на яких базується обвинувачення, а також про юридичні факти, тобто кваліфікацію цих фактів згідно із законодавством (серед іншого, у Рішенні Mattoccia проти Італії).

Щодо змагальності сторін та її рівності перед судом, слід зазначити, що принцип передбачає можливість для кожної сторони знати про та мати можливість коментувати усі докази, що були подані, з метою вплинути на рішення суду (Рішення у справі Brandstetter проти Австрії від 28 серпня 1991 року, заяви № 11170/84, № 12876/87, № 13468/87, параграф 67) Повний доступ до матеріалів справи є важливою гарантією права на справедливий суд. У цьому контексті, повага до права на захист вимагає того, що обмеження доступу до матеріалів справи обвинуваченого чи його захисника не має обмежувати розкриття доказів для обвинуваченого перед початком судового розгляду (Рішення Великої Палати у справі Ocalan проти Туреччини від 12 травня 2005 року, заява № 46221/99, параграф 140) Як загальне правило, змагальність процесу досягається тим, що у сторони обвинувачення є обов`язок розкрити стороні захисту усі матеріальні докази, що у неї є на підтвердження чи спростування обвинувачення (Рішення Великої Палати у справі Rowe та Davis проти Сполученого Королівства від 16 лютого 2000 року, заява № 28901/95, параграф 60), хоча право на доступ до доказів не є абсолютним і може обґрунтовано обмежуватись.

Необхідно зазначити, що з урахуванням наданих матеріалів, 26.06.2020 року в кримінальному провадженні № 42018000000001846 від 01.08.2018 року досудове розслідування було завершено і стороні захисту було надано доступ до матеріалів кримінального провадження. Надання такої можливості стороні захисту після відновлення кримінального провадження і проведення інших слідчих (розшукових) дій у період з 05.05.2020 року до 19.05.2020 року (моменту зупинення досудового розслідування), фактично, дозволяє стороні захисту ознайомитись з повним обсягом матеріалів кримінального провадження та не обмежує право особи на захист, оскільки підозрюваний та його захисники мають можливість ознайомитись з новими доказами, що могли бути зібрані вже після завершення ознайомлення з доказами, що були зібрані раніше (яке підозрюваний і захисники завершили 18.06.2019 року).

Щодо подальших дій прокурор із зупинення досудового розслідування 08.10.2020, слідча суддя бере до уваги вказану прокурором необхідність проведення слідчих (розшукових) дій шляхом направлення запитів про міжнародну правову допомогу, якою обґрунтовується постанова про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000001846. Так, зокрема, прокурор зазначає, що були надіслані запити про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, а також Шотландії, щодо надання документів про фінансову-господарську діяльність певних компаній та здійснення ними операцій із компаніями «RIGAS KUGU BUVETAVA» та «HIGHWAY INVESTMENT PROCESSING LLP». Також, були надіслані запити 19.05.2020 року про міжнародну правову допомогу, щодо надання відомостей та документів, якими підтверджується здійснення фінансово-господарської діяльності компаній «ENMAR SHIPPING GROUP SA», «ARAS», «KEPPELCORPORATION», які стосуються обставин транспортування самопідіймальних плавучих бурових установок B312 та B319 до порту Гіресун (Турецька Республіка), їх повторного монтажу, обладнання, випробування та проведення пусконалагоджувальних та інших робіт зусиллями вказаних компаній та іншого. Інформація, що запитується, на думку прокурора, допоможе встановити обставини, що розслідуються. При цьому, дотепер, інформація на виконання зазначеного запиту про міжнародну правову допомогу не надійшла від компетентних органів Турецької Республіки до органу досудового розслідування. З урахуванням цих обставин, строк досудового розслідування, що залишився (досудове розслідування здійснювалося у 2020 році з 05.05.2020 року по 19.05.2020 року, а також 26.06.2020 року прокурор Посвистак О. М. повідомив про завершення досудового розслідування), складає 3 дні, якщо у день завершення досудового розслідування, прокурор відновив досудове розслідування та повідомив про завершення досудового розслідування. Отже, формальні строки досудового розслідування, передбачені КПК України, було дотримано.

Слідча суддя звертає увагу на те, що, фактично, такі процесуальні дії не можна визнати затягуванням зі сторони органу досудового розслідування чи прокурора, оскільки такий порядок здійснення досудового розслідування узгоджується із нормами КПК України щодо можливості надсилання запитів про міжнародну правову допомогу до інших країн, а також відповідного зупинення досудового розслідування. Досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва (п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України). Разом із тим, слідча суддя зауважує, що такі процесуальні дії, з високим рівнем ймовірності, стануть інструментом здобуття нових доказів у кримінальному провадженні, що, з урахуванням попередніх тверджень про неухильне дотримання принципів кримінального провадження, вимагає від прокурора надати такі докази для ознайомлення у порядку ст. 290 КПК України.

Також, хоча доцільність здійснення процесуальних дій не досліджується в межах розгляду цього клопотання, слідча суддя зазначає, що факт завершення досудового розслідування з подальшим здійсненням процесуальних дій у ньому, не може бути належним аргументом щодо того, що такі процесуальні дії не є необхідними та свідчать про затягування (нібито тому, що прокурор вже вважав наявні докази достатніми для звернення із матеріалами до суду), оскільки після завершення досудового розслідування відбулося також об`єднання кримінального провадження № 42018000000001846 та № 42019000000000034. Таким чином, необхідно перевірити виключно підстави, що стосуються розумності строків у цьому провадженні.

Щодо розумності строків, слідча суддя знову звертає увагу на те, що зараз формальні строки (які чітко передбачені КПК України) досудового розслідування дотримані. Разом з тим, строк досудового розслідування, як і будь-який строк у кримінальному процесі, має відповідати вимогам щодо розумності строку. Розумний строк визначається відповідно до обставин справи, що вимагає оцінки в цілому. Хоча окремі стадії провадження можуть провадитись з прийнятною тривалістю, загальна тривалість процесу може, однак, перевищити «розумний строк». Критеріями оцінки розумності строку можуть бути, зокрема, складність справи, поведінка учасників кримінального провадження (в тому числі, сторони захисту), а також відповідних органів. На це також звертає увагу заявниця, стверджуючи, що сторона обвинувачення затягує досудове розслідування. Слідча суддя критично ставиться до доводів заявниці щодо того, що кримінальне провадження не є складним, оскільки вважає, що справи, що стосуються вчинення корупційних злочинів, самі по собі є складними, що може бути пов`язано з перешкоджанням здійсненню розслідування (переховуванням осіб), вчиненням прихованих дій, спрямованих на досягнення злочинного умислу (часто із залученням значної кількості осіб, залучених до провадження), наявністю складних економічних транзакцій, а також корупційною складовою, яка часто передбачає значну кількість організаційних заходів, пов`язаних з передачею неправомірної вигоди чи незаконним заволодінням чужим майном. Необхідно врахувати той факт, що провадження, у якому проводиться досудове розслідування, стосується можливого вчинення корупційного злочину із заволодінням чужим майном на суму понад 2 мільярди гривень, із значною кількістю залучених осіб, які можуть не перебувати в Україні, а також стосується великого обсягу економічних операцій. Також, з урахуванням того, що у справі розслідується кілька епізодів вчинення можливих корупційних злочинів, а справа надійшла до іншого органу досудового розслідування для здійснення розслідування лише у 2020 році, слідча суддя не бачить підстав вважати, що станом на зараз є затягування строків досудового розслідування. В подальшому таке питання може бути повторно переглянуте з урахуванням нових обставин. Питання складності кримінального провадження далі не оцінюється, оскільки його доцільно розглядати лише в аспекті можливого затягування стороною обвинувачення у кримінальному провадженні.

Беручи до уваги твердження заявниці у прохальній частині клопотання, необхідно також врахувати, що встановлення більш короткого строку досудового розслідування (про що, фактично, просить заявниця), не входить до повноважень слідчого судді, передбачених КПК України. Аналогічна позиція міститься в рішенні Касаційного кримінального суду від 16.05.2019 року (справа № 761/20985/18), де зазначено, що жодною з норм кримінального процесуального закону, в тому числі і наведених слідчим суддею в ухвалі, не передбачене його повноваження про встановлення слідчому процесуального строку для закінчення досудового розслідування; беззаперечно, ухваливши вказане рішення, слідчий суддя вийшов за межі КПК, адже таке рішення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

У цьому провадженні слідча суддя приходить до таких ж висновків.

З урахуванням викладеного, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Красовської Уляни-Іванни Дмитрівни, що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про встановлення процесуальних строків у порядку статті 114 Кримінального процесуального кодексу України у кримінальному провадженні № 42018000000001846 від 01.08.2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя Широка К. Ю.