Документ № 94546879

Справа № 991/361/21

Провадження 1-кс/991/372/21

УХВАЛА

Іменем України

27 січня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, осіб, що звернулися до суду ОСОБА_4, ОСОБА_5, детектива ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу суду в м.Києві клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42018000000000528 від 07.03.2018,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3, що діє в інтересах ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в якому адвокат прохає скасувати арешт майна, а саме: грошових коштів у сумі 124000 доларів США, вилучених 26.07.2016 під час проведення обшуку квартири за місцем мешкання ОСОБА_8 та накладених ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.01.2019 у справі № 757/1961/19-к.

В обґрунтування необхідності скасування арешту адвокатом зазначається, що при постановленні відповідного судового рішення слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва та колегією суддів Київського апеляційного суду, при перегляді відповідної ухвали, не в повному обсязі досліджені обставини справи, що стало підставою необґрунтованого застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме: 1) в ухвалі невірно вказано дату проведеного обшуку; 2) не вірно зазначено особу, яка надала ключ від сейфу, в якому і були виявлені грошові кошти; 3) не правильно вказано про те, що ніхто із присутніх під час проведення обшуку не заявив про право власності на виявлені грошові кошти, адже ОСОБА_8 після відкриття сейфу зазначила, що у ньому знаходиться близько 120000 доларів США; 4) відомості щодо мешкання за вказаною адресою батьків ОСОБА_9 не відповідають дійсності, оскільки відповідно до паспорту ОСОБА_8, остання зареєстрована у вищезазначеній квартирі та мешкала у ній спільно зі своєю родиною; 5) судами попередніх інстанцій не вірно зроблено висновок про наявність у вилучених грошових коштах ознак речового доказу; 6) вилучені кошти є власністю ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що підтверджується сукупними відомостями останніх про отримання доходу за 2008-2016 роки; 7) на час проведення обшуку та вилучення грошових котів ОСОБА_9 не мав статусу підозрюваного; 8) обшук проведено неуповноваженою на те особою. У сукупності викладеного заявник стверджує, що арешт накладено необґрунтовано, а отже він підлягає скасуванню.

Адвокат ОСОБА_3 та особи, в інтересах яких подано клопотання, у судовому засіданні клопотання підтримали, пояснення надали аналогічні тексту клопотання та просили задовольнити з наведених у ньому підстав.

Представник Національного антикорупційного бюро України детектив ОСОБА_6, у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та зазначив, що як слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва при постановленні судового рішення щодо накладення арешту, так і колегією суддів Київського апеляційного суду та в подальшому і слідчим суддею Вищого антикорупційного суду при його перегляді, вірно надано оцінку вилученим грошовим коштам у сумі 124000 доларів США. Відповідні грошові кошти, з яких адвокат прохає скасувати арешт, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні оскільки вони набуті ОСОБА_9 кримінально протиправним шляхом, а отже можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Твердження заявників про те, що вилучені грошові кошти належать сім`ї ОСОБА_10 не відповідає встановленим обставинам справи, адже вказані гроші зберігалися у зачиненому сейфі, розміщеному у квартирі, власником якої є саме ОСОБА_9 . Ключів від сейфу, зареєстрована у квартирі ОСОБА_8 не мала, а просила доньку привезти відповідні ключі. Крім того, у ході обшуку було встановлено, що у сейфі також зберігалася і зброя, власником якої є ОСОБА_9, що підтверджує і право власності на кошти в іноземній валюті. Належність даних грошових коштів ОСОБА_9 неодноразово встановлювалася попередніми ухвалами судів, втім заявниками постійно вчиняються спроби щодо скасування накладеного арешту. На підтвердження зазначених пояснень, детектив надав копії матеріалів кримінального провадження та просив відмовити у задоволення клопотання.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України під час розгляду клопотання слідчим суддею здійснюється фіксація за допомогою технічних засобів.

Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків

Як встановлено у судовому засіданні, Генеральною прокуратурою України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000000915. Під час досудового розслідування вказаного провадження, 26.07.2016 слідчим Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України проведено обшук за місцем реєстрації ОСОБА_9, а саме: у квартирі АДРЕСА_1, за результатами якого вилучено грошові кошти в іноземній валюті в загальній сумі 124000 доларів США.

В подальшому з матеріалів досудового розслідування за № 42015000000000915 виділено матеріали за фактом проведеного обшуку, які приєднані до матеріалів досудового розслідування за № 42016000000003033 та згодом, кримінальне провадження № 42016000000003033 об`єднано з кримінальним провадженням № 12013220540000400.

22.02.2018 в ході досудового розслідування зазначеного провадження, ОСОБА_9 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209КК України.

07.03.2018 із матеріалів досудового розслідування за № 12013220540000400, виділено в окреме провадження матеріали за підозрою ОСОБА_9, в тому числі і матеріали стосовно проведеного 26.07.2016 обшуку за місцем його реєстрації. Виділеним матеріалам присвоєно окремий номер досудового розслідування № 42018000000000528 та під час проведення досудового розслідування по вказаному провадженню, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.01.2019, задоволено клопотання начальника відділу пріоритетних доручень управління особливо важливих справ департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України та накладено арешт, окрім іншого, на грошові кошти в іноземній валюті у сумі 124000 доларів США, вилучені під час проведення вищезазначеного обшуку.

Скасування вказаного рішення слідчого судді Печерського районного суду м. Києва і є предметом розгляду поданого клопотання про скасування арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

В силу вимог ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Як зазначено у ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, правовою підставою для накладення арешту на вищезазначені грошові кошти було забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні № 42018000000000528 від 07.03.2018.

Потреби досудового розслідування виправдовують арешт майна, як втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні із пояснень учасників, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000528 від 07.03.2018, здійснюється за фактом участі ОСОБА_9 в період часу з 2011 по 2018 роки у злочинній організації, створеній колишнім президентом України ОСОБА_11 з метою вчинення такою злочинною організацією тяжких та особливо тяжких злочинів, та вчиненні у її складі дій, спрямованих на приховування чи маскування незаконного походження коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечних протиправних діянь, що передували легалізації (відмиванню) доходів.

Так, за версією органу досудового розслідування, колишнім Президентом України ОСОБА_11, було організовано та очолено злочинну організацію з метою отримання незаконного доходу внаслідок вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері економіки, у тому числі проти власності. Учасники цієї злочинної організації в період з 2010 по 2014 роки створили та придбали понад 400 підприємств, як резидентів, так і нерезидентів України, для здійснення фіктивного підприємництва. Всього злочинна організація незаконно заволоділа чужим майном на загальну суму 104 198 183 639, 02 гривні. В подальшому, для приховання і маскування незаконного походження коштів, учасники злочинної організації вирішили оформити право власності на облігації внутрішньої державної позики України на підконтрольних їм осіб, зокрема, ОСОБА_9 уповноваженого представника компанії-нерезидента «BALEINGATE FINANCE LIMITED» (Кіпр, реєстраційний номер НЕ 285076), дата реєстрації 12.04.2011).

22.02.2018 прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209КК України, яке через не встановлення місцезнаходження останнього, направлено засобами поштового зв`язку у спосіб, передбачений ст. 135 КПК України. 26.02.2018 ОСОБА_9 оголошено у розшук.

Враховуючи той факт, що грошові кошти в іноземній валюті у сумі 124000 доларів США, виявленні під час проведеного 26.07.2016 обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_12, могли бути здобутті останнім злочинним шляхом та матимуть значення для подальшого досудового розслідування, постановою прокурора Генеральної прокуратури України від 27.06.2016 їх визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, що взято до уваги слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва при постановленні 21.01.2019 ухвали про накладення арешту, в тому числі і на зазначені грошові кошти.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт на вилучені грошові кошти накладено обґрунтовано та дотепер підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження продовжують існувати, про що свідчить продовження перебування підозрюваного ОСОБА_9 у розшуку. Накладений арешт забезпечує досягнення мети і завдань кримінального провадження і на даному етапі досудового розслідування відповідає «справедливому балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав власника майна, а його скасування може призвести до втрати речового доказу, що у свою чергу завдасть шкоди подальшому проведенню повного та неупередженого досудового розслідування та судовому розгляду справи по суті.

Що стосується посилання заявника на відсутність у ОСОБА_9 статусу підозрюваного на момент вилучення грошових коштів вважаю за необхідне зазначити, що як було попередньо встановлено, арешт у даному випадку накладено з метою забезпечення збереження речових доказів, що відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України надає можливість застосовувати захід забезпечення кримінального провадження та наклади арешт на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Також, спростовуючи аргументи представника заявника щодо належності вилучених коштів померлій ОСОБА_8, її чоловіку ОСОБА_7, їх доньці ОСОБА_4 та зятю ОСОБА_5, слідчий суддя зазначає наступне

Відповідно до обставин справи, підозрюваний ОСОБА_9 одноособово володіє квартирою АДРЕСА_1 . У квартирі на час вищеописаний подій, на твердження заявника, проживали ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Втім під час проведення обшуку 26.07.2016, зазначені особи не спромоглися відразу надати доступ до сейфу, що був розташований у приміщенні даної квартири у квартирі ключ від сейфу був відсутній. Крім того, у судовому засіданні ОСОБА_4 та ОСОБА_13 повідомили, що у зазначеній квартирі вони особисто не проживали. Слідчий суддя звертає увагу, що крім грошових коштів, в сейфі зберігались предмети схожі на гладкоствольну рушницю, два пістолети та автомат, а відповідно до наданих детективом відомостей саме підозрюваний ОСОБА_9 є власником гладкоствольної рушниці та спеціального пристрою для відстрілу гумових куль «Форт 12РМ». Іншого майно у сейфі віднайдено не було. А тому, враховуючи обмеженість доступу до сейфу, факт виявлення зброї, яка належить ОСОБА_9, слідчий суддя приходить до висновку, що і грошові кошти, що зберігались у сейфі є власністю підозрюваного. Інші докази, які б дозволили встановити протилежне, щодо зберігання коштів у квартирі ОСОБА_9 та їх належність ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у судовому засіданні досліджено не було. Про існування подібних доказів заявники не посилалися.

Щодо аргументів адвоката про об`єктивну можливість заявників заощадити грошові кошти у сукупності в 124 000 доларів США, враховуючи їх доходи за період 2008-2016 роки, слідчий суддя зазначає наступне.

Надані відомості про суми виплачених доходів та податків дійсно підтверджують факт отримання прибутку заявниками. Втім, надані документи хоч і вказують на можливість мати ці кошти, однак слідчий суддя зазначає, що це є сукупним доходом заявників протягом тривалого строку. А тому, зважуючи на необхідність придбання харчів, одягу, оплату комунальних послуг та інших загальних витрат на забезпечення життєдіяльності, належність вилучених грошових коштів у сумі 124 000 доларів США сприймаються критично і не приймаються до уваги.

Інші доводи заявника були ретельно дослідженні слідчим суддею, втім не беруться до уваги, як такі, що дають можливість скасувати арешт майна, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України, слідчий суддя при розгляді відповідного клопотання має встановити лише те, що у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Визнання ж порушення норм кримінального процесуального законодавства під час проведення обшуку або інших підстав для визнання доказів незаконними на цій стадії кримінального провадження неможливе, але може бути предметом судового розгляду на підготовчому судовому засіданні та при розгляді справи по суті. За наведених обставин доводи адвоката у цій частині слідчим суддею також відхиляються.

З огляду на викладене, приходжу до висновку, про відсутність правових підстав для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, що є підставою для відмови у задоволенні зазначеного клопотання.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 174, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.01.2019 у справі № 757/1961/19-к, по кримінальному провадженню № 42018000000000528 від 07.03.2018 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає

Слідчий суддя ОСОБА_1