Документ № 94576190

справа № 991/10592/20

провадження №11-сс/991/90/21

слідчий суддя: Михайленко В.В.

доповідач: Чорна В.В.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

Іменем України

27 січня 2021 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Чорної В.В.,

суддів Никифорова А.С., Павлишина О.Ф.,

при секретарі судового засідання Халітовій І.В.,

за участі прокурора Симків Р.Я.,

захисників Штокалова Є.А., Білявського Я.М., Терефенко О.Р., Сухова Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Перова Андрія Вікторовича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.01.2021 р. про повернення клопотання про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, -

в с т а н о в и л а:

18 січня 2021 року на розгляд Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга, яку ухвалою від 19.01.2021 р. призначено до розгляду у судовому засіданні.

1.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та апеляційної скарги.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.01.2021 р., постановленою в межах кримінального провадження № 52020000000000362 від 03.06.2020 р. за підозрою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, клопотання старшого детектива НАБУ Пісного В.А. про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування повернуто особі, яка звернулася з клопотанням.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді, а матеріали клопотання направити до Вищого антикорупційного суду для розгляду в іншому складі суду.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначив, що слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали допущено істотне порушення норм кримінально- процесуального закону, зокрема, постановлено рішення про повернення клопотання для усунення недоліків, не передбачене КПК України, та порушено строк розгляду клопотання. Так, положення ст. 290 КПК України передбачають обов`язок слідчого судді у визначений законом п`ятиденний строк з дня надходження клопотання до суду дослідити його матеріали, встановити обсяг, складність та умови доступу сторони до матеріалів досудового розслідування, за наслідками чого прийняти рішення по суті клопотання. В даному випадку, розгляд клопотання було призначено слідчим суддею завідомо з порушенням такого строку, що, на думку прокурора, нівелює сам інститут встановлення строку на ознайомлення сторін з матеріалами досудового розслідування, а також прийнято рішення з висловленням позиції по суті клопотання, але без його розгляду та без дослідження матеріалів клопотання у судовому засіданні.

3.Узагальнений виклад позицій учасників судового провадження.

В судовому засіданні прокурор Симків Р.Я. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, викладених у скарзі. Додатково зазначив, що 01 грудня 2020 року завершено досудове розслідування у даному кримінальному провадженні та відкрито матеріали, зібрані слідством, стороні захисту. Проте, станом на 31 грудня 2020 року, тобто на момент звернення до слідчого судді із клопотанням, деякі із захисників взагалі не почали ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. Враховуючи наявність ознак зволікання з такою процесуальною дією, сторона обвинувачення звернулася до слідчого судді з відповідним клопотанням. Проте, слідчий суддя, не дотримуючись визначеного законом п`ятиденного строку розгляду, призначив розгляд клопотання на 14 січня 2021 року, та в подальшому повернув його без розгляду по суті. Фактично, тим самим стороні обвинувачення було відмовлено у задоволенні клопотання, оскільки граничний строк, який просив встановити прокурор, спливав 22 січня 2021 року. Єдина норма процесуального закону, якою регламентовано ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, до яких стороні кримінального провадження надано доступ, це стаття 290 КПК України. Однак, ні вона, ні жодна інша норма КПК України не передбачає можливості повернення клопотання про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження без розгляду. Посилаючись на викладене, просив скасувати ухвалу слідчого суду та призначити новий розгляд клопотання в суді першої інстанції в іншому складі суду.

Захисник Штокалов Є.А. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на те, що клопотання було подано детективом 31.12.2020 року, напередодні новорічних свят, що унеможливило розгляд клопотання у передбачений законом термін. Щодо процесуального рішення про повернення клопотання, прийнятого слідчим суддею, зазначив, що хоча безпосередньо у статті 290 КПК України і не вказано про можливість повернення клопотання, однак з огляду на наявність інших процесуальних норм у їх сукупності, зокрема, ст.ст. 151, 156, 172 КПК України та ін., слідчий суддя може повернути клопотання у зв`язку з порушенням його процесуальної форми. В даному випадку, таке порушення полягає у ототожненні стороною обвинувачення у поданому нею клопотанні кожного з підозрюваних та їх захисників, як одну сторону захисту. На думку захисника Штокалова Є.А., така позиція може призвести до порушення прав тих учасників, які добросовісно здійснюють ознайомлення з матеріалами.

Захисник Терефенко О.Р. підтримала позицію захисника Штокалова Є.А.

Захисник Білявський Я.М. підтримав позицію захисника Штокалова Є.А. Додатково зазначив, що за наявності декількох учасників умови ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не можуть бути однаковими для всіх учасників. Слідчий суддя, отримавши клопотання про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження для всіх захисників без виключення, після ознайомлення з його прохальною частиною могла з`ясувати, чи підлягає розгляду питання, порушене у такій формі. Керуючись принципом змагальності, отримавши клопотання сторони захисту про повернення клопотання, в якому вказувалося на порушення, допущені стороною обвинувачення, слідчий суддя цілком обґрунтовано та з додержанням вимог закону повернув його детективу без дослідження матеріалів клопотання.

Захисник Сухов Ю.М. заперечив проти задоволення апеляційної скарги прокурора, посилаючись на те, що слідчий суддя, керуючись принципом змагальності, не досліджуючи матеріали клопотання, прийняв рішення виходячи зі змісту клопотання детектива та клопотання сторони захисту. Клопотання, подане стороною обвинувачення, вважає зловживанням правом, яке спрямовано на обмеження права сторони захисту щодо строків ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. Вказав, що у зв`язку з хворобою, дізнався про відкриття матеріалів стороні захисту лише 17.01.2021 року, а отже, про зволікання мова не йде. Крім того, вважає, що клопотання про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування підписано та подано неповноважною особою - детективом НАБУ, а не прокурором.

Адвокатом Титаренко С.М. в інтересах підозрюваної ОСОБА_3 подано клопотання від 27.01.2021 р. про розгляд апеляційної скарги прокурора без участі сторони захисту ОСОБА_3 . Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка ОСОБА_3 та її захисника у даному випадку не перешкоджає апеляційному розгляду.

4.Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.

4.1 Короткий зміст та мотиви клопотання про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 р. за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК, ст. 368-5 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

01.12.2020 року старшим детективом НАБУ Пісним В.І. відповідно до вимог ст.ст. 283, 290 КПК України повідомлено підозрюваним та їх захисникам, що зібрані під час проведення досудового розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акту, та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.

Посилаючись на те, що свідоме зволікання з боку підозрюваної ОСОБА_3 та її захисників Бончевої О.В., Титаренка С.М., Машики В.П., Остроушко Є.В., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисників Сухова Ю.М., Стороженка Д.О., Ганзюка О.В., підозрюваного ОСОБА_2 та його захисників Штокалова Є.А., Терефенко О.Р., Білявського Я.М. при ознайомленні з матеріалами досудового розслідування перешкоджає реаліації принципу розумності строків у кримінальному провадженні, старший детектив НАБУ Пісний В.І. за погодженням з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Перовим А.В. звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 22 січня 2021 року.

Зазначене клопотання надійшло до слідчого судді 31 грудня 2020 року.

4.2 Мотиви слідчого судді.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя погодився з доводами клопотання захисника Штокалова Є.А., заявленого до початку розгляду по суті, про повернення клопотання детективу у зв`язку з порушенням процесуальної форми, передбаченої чинним законодавством, з посиланням на те, що кожний підозрюваний зі своїми захисниками має розглядатися як окрема сторона захисту, а спільний їх розгляд є неможливим.

Правовою підставою для повернення клопотання детективу для усунення допущених недоліків слідчий суддя послався на ст.ст. 3, 9 28, 42, 45, 46, 290 КПК України.

В обґрунтування такого рішення у оскаржуваній ухвалі зазначено, що відповідно до вимог ч. 10 ст. 290 КПК України, встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування може мати місце виключно у випадку зволікання, допущеного учасником кримінального провадження при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження, тобто сторона обвинувачення має обґрунтувати, що той чи інший учасник зволікає при ознайомленні. За таких обставин, стверджувати про зволікання всіма захисниками і підозрюваними, уособлюючи їх в єдиній стороні захисту, а також просити встановити єдиний строк, після спливу якого всі представники сторони захисту будуть вважатися такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів, невірно. Зазначене може спричинити невиправдане обмеження прав представників сторони захисту, які спрямовують свої процесуальні права на реалізацію функції захисту, а не на шкоду кримінальному провадженню. Отже, питання встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування має розглядатися окремо для сторони захисту кожного підозрюваного, а спільний їх розгляд в одному клопотанні неможливий.

5. Мотиви суду апеляційної інстанції.

Враховуючи, що слідчим суддею постановлено ухвалу про повернення клопотання, тобто рішення, яке не передбачено кримінальним процесуальним законом, колегія суддів керується приписами ч. 6 ст. 9 КПК України щодо застосування загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 КПК України, зокрема, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (п. 17 ч. 1 ст.7 КПК України).

Зміст цієї засади розкрито у ч. 1 ст. 24 КПК України, згідно з якою, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Тобто, у разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності.

Відповідний висновок викладено у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 757/49263/15-к від 12.10.2017 р., та в подальшому підтримано постановою Великої палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі № 243/6674/17.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали слідчого судді в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Єдиною нормою, що регламентує питання відкриття матеріалів провадження іншій стороні, та надання часу на ознайомлення з відкритими матеріалами, є стаття 290 КПК України.

Відповідно до положень ч.ч. 1-4 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити, зокрема, підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання. Надання доступу до матеріалів включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів.

Виходячи зі змісту зазначених норм Кримінального процесуального кодексу України, після завершення досудового розслідування підозрюваному та його захиснику надається можливість ознайомитися з усіма матеріалами досудового розслідування, які є в розпорядженні прокурора, детектива, що включає в себе можливість робити копії або відображати матеріали іншим чином.

Згідно з ч. 10 ст. 290 КПК України, сторонам кримінального провадження надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов`язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження вважається такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів. Клопотання про встановлення строку для ознайомлення розглядається слідчим суддею не пізніше п`яти днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження.

Таким чином, зі змісту ч. 10 ст. 290 КПК України вбачається, що встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування може мати місце виключно за результатами судового розгляду, у випадку встановлення слідчим суддею факту зволікання, допущеного стороною кримінального провадження при ознайомленні з відкритими матеріалами.

При цьому, такий судовий розгляд має відбутися не пізніше п`яти днів з дня надходження клопотання до слідчого судді.

Отже, слідчий суддя має розглянути клопотання по суті, та під час судового засідання, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, встановити наявність або відсутність обставин, які свідчать про зволікання.

В даному випадку, не досліджуючи матеріали клопотання та не встановлюючи наявності або відсутності ознак зволікання, слідчим суддею зроблено висновок про те, що питання встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування має розглядатися окремо для сторони захисту кожного підозрюваного, а спільний їх розгляд в одному клопотанні неможливий. З цієї тези зроблено висновок про недодержання стороною обвинувачення процесуальної форми клопотання та повернення його детективу для усунення допущених недоліків.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України не встановлено жодної вимоги до процесуальної форми клопотання про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

Відповідно, зазначене не може бути підставою для повернення клопотання у зв`язку з недотриманням його процесуальної форми.

При цьому, посилання захисника Штокалова Є.А. на те, що хоча у статті 290 КПК України прямо і не зазначається про можливість повернення слідчим суддею клопотання про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, однак з огляду на наявність інших процесуальних норм у їх сукупності, зокрема, ст.ст. 151, 156, 172 КПК України та ін., слідчий суддя може повернути таке клопотання у зв`язку з порушенням його процесуальної форми, є безпідставними та не приймаються колегією суддів, оскільки Кримінальний процесуальний кодекс України чітко визначає вимоги до клопотань, розгляд яких регламентовано наведеними захисником нормами (зокрема, такі вимоги передбачені ч. 2 ст. 150, ч. 2 ст. 155, ч. 2 ст. 171 КПК України, тощо), недотримання яких має наслідком повернення відповідного клопотання.

У даному випадку, за відсутності вимог до процесуальної форми клопотання про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, та всупереч визначеному ч. 10 ст. 290 КПК України обов`язку розглянути таке клопотання по суті, слідчим суддею без заслуховування позиції учасників, без дослідження матеріалів клопотання та встановлення обставин, які б свідчили про наявність або відсутність ознак зволікання з боку сторони захисту при ознайомленні з матеріалами даного кримінального провадження, допущено істотні порушення кримінального процесуального закону.

Також, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про те, що слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали не дотримано вимог ч. 10 ст. 290 КПК України щодо розгляду клопотання у п`ятиденний строк з моменту його надходження до суду. Матеріалами провадження підтверджено, що клопотання про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування надійшло до Вищого антикорупційного суду 31 грудня 2020 року, та у п`ятиденний строк, визначений законом, розглянуто не було. Натомість, ухвалою від 14.01.2021 р. зазначене клопотання безпідставно повернуто детективу з підстав, не передбачених процесуальним законом. Враховуючи, що кінцевий строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування було визначено у клопотанні датою 22.02.2021 року, порушення слідчим суддею строку розгляду клопотання фактично знівелювало можливість сторони обвинувачення використати своє процесуальне право на ініціювання питання щодо застосування інституту встановлення строку на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

Отже, апеляційна скарга прокурора в цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При цьому, колегія суддів не вдається до оцінки висновків оскаржуваної ухвали щодо співставлення визначень, наведених у ст. 3 КПК України, із положеннями ст. 290 КПК України, та лексичного значення словосполучення «сторона захисту» з використанням цього терміну у однині чи множині, оскільки ці аргументи можуть мати значення лише при розгляді клопотання по суті.

В частині вимог апеляційної скарги щодо визначення іншого складу суду у разі скасування оскаржуваної ухвали та направлення клопотання до Вищого антикорупційного суду для нового розгляду, колегія суддів зазначає, що діючий КПК України не наділяє суд апеляційної інстанції компетенцією визначати склад суду при призначенні нового розгляду після скасування рішення слідчого судді. Натомість, особливості нового розгляду визначені ст. 416 КПК України і стосуються безпосередньо суду першої інстанції.

Виходячи з наведеного, апеляційна скарга в цій частині задоволенню не підлягає.

6. Висновки суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

За результатами апеляційного розгляду колегією суддів встановлено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що має наслідком скасування судового рішення. Однак, враховуючи, що слідчим суддею клопотання по суті не розглянуто, оцінка матеріалам, наданим на його обґрунтування, не надана, обставини, які б свідчили про наявність або відсутність ознак зволікання з боку сторони захисту при ознайомленні з матеріалами досудового розслідування не встановлені, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості постановити нову ухвалу по суті клопотання детектива. За викладених обставин, призначення нового розгляду клопотання детектива про встановлення стороні захисту строку на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у Вищому антикорупційному суді не суперечить принципу законності та загальним засадам кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 369-372, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Перова Андрія Вікторовича - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.01.2021 р. - скасувати.

Призначити новий розгляд клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Пісного В.І. про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 р. слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

У задоволенні решти вимог апеляційної скарги - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя В.В. Чорна

судді А.С. Никифоров

О.Ф. Павлишин