Документ № 94623093

Справа № 991/191/21

Провадження1-кс/991/194/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. за участю

секретаря судового засідання Будкової В.О.,

захисників адвокатів Сухова Ю.М., Стороженка Д.О., Ганзюка О.В.,

детектива Пісного В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Ганзюка Олега Віталійовича про призначення повторної судово-технічної експертизи документів у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020,

ВСТАНОВИЛА:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Ганзюка О.В., подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , про призначення у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 повторної судово-технічної експертизи документів.

1.1.В обґрунтування клопотання захисник зазначає, що у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369, ст. 368-5 КК України. 01.12.2020 стороні захисту був наданий доступ до матеріалів досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні відповідно до вимог ст. 290 КПК України, і сторона захисту ознайомилася із висновком судово-технічної експертизи документів № СЕ-19-20/18946-ТД від 25.08.2020, яка проведена на підставі постанови детектива від 23.06.2020.

1.2.Захисник вважає, що зазначене експертне дослідження проведено неповно і необ`єктивно. Так, у другому питанні невірно вказана дата вилучення грошових купюр у вступній частині висновку не описані грошові банкноти та обставини справи; кількість банкнот по номіналу не вказана; не описані знаки глибокого друку (будова штрихів, розподілення фарби у штрихах, товщина шару фарби, характер будови країв, тощо); не описані ознаки високого друку (наявність яскравого бортика по краях штрихів, деформація паперу в місці розташування відбитка, тощо); не виявлені та не описані ознаки магнітного захисту, що застосовуються при виготовленні банкнот США; у висновку не пояснено ознаки, які явно відрізняються від ознак справжніх банкнот; не описані ознаки спеціальних елементів захисту.

1.3.Також захисник стверджує про порушення методики дослідження документів, забезпечених елементами захисту, а саме у дослідницькій частині висновку відсутні відомості про технічні характеристики відеоспектрального компаратору та відсутні дані, використані для порівняння зображення банкнот з літературних та інших джерел, які використовувалися для порівняння.

1.4.Захисник стверджує, що зазначене дає підстави стверджувати про наявність сумнівів у правильності та достовірності висновку № СЕ-19-20/18946-ТД від 25.08.2020, а також допустимості його як доказу.

1.5.Посилаючись на положення п. 1 ч. 1 ст. 244 КПК України захисник зазначає, що підставою для його звернення до слідчого судді з цим клопотанням є існування достатніх підстав вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надав неповний чи неправильний висновок.

1.6.У зв`язку з цим захисник О.В. Ганзюк просить призначити у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 повторну судово-технічну експертизу документів, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експерта просить поставити такі питання:

-Чи відповідають надані на дослідження банкноти, з наступними серійними номерами зазначеними в переліку, загальна сума яких становить 1 (один) млн доларів США, аналогічним грошовим знакам, що знаходяться в офіційному обігу на території країни виробника, які вилучені 12.06.2020 детективами Національного бюро під час обшуку службового автомобіля ГУ ДПС у м. Києві «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився на території підземного паркінгу за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19?

-Чи відповідають надані на дослідження банкноти з наступними серійними номерами зазначеними в переліку, загальна сума яких становить 5 (п`ять) млн доларів США, аналогічним грошовим знакам, що знаходяться в офіційному обігу на території країни виробника, які вилучені 12.06.2020 детективами Національного бюро під час огляду автомобіля Mercedes-Benz, марки CL500, номер шасі НОМЕР_2 , який знаходився на території підземного паркінгу за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19?

2.В судовому засіданні захисники підтримали заявлене клопотання. Додатково зазначили, що в цьому кримінальному провадженні сторона обвинувачення має довести фактичне існування і справжність грошових коштів; дослідження потрапило до недостатньо кваліфікованого експерта, у зв`язку з чим питання про справжність цих грошових коштів не вирішене. Висновок експерта не є належним чином обґрунтованим та не відповідає рекомендованим методикам і нормативним актам, що регламентують проведення експертизи.

Детектив проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що експертиза проведена двома фахівцями, які мають стаж роботи не менше 10-ти років, застосовані методики є зареєстрованими і можуть використовуватися при проведенні експертиз такого виду. Формальні недоліки та помилки, допущені у висновку, не є підставою для призначення повторної експертизи. Просив відмовити у задоволенні клопотання захисту.

3.Заслухавши захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла такого висновку.

3.1.Главою 20 КПК України проведення експертизи та залучення експерта віднесено до слідчих (розшукових) дій. Відповідно до частини другої ст. 223 КПК України підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети. Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

3.2.Частиною 1 статті 244 КПК України передбачено, що сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо:

1)для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте

-сторона обвинувачення не залучила його або

-для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з`ясування яких необхідне проведення експертизи, або

-існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок;

2)сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об`єктивних причин.

Отже експертиза за клопотанням захисту може призначатися слідчим суддею не в будь-якому випадку, якщо сторона захисту буде вважати її необхідною, а лише за наявності передбачених законом умов, із яких формується предмет дослідження слідчим суддею при розгляді клопотання про призначення експертизи.

3.3.Із клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 є підозрюваним у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020. Відповідно до ст. 45 КПК України у кримінальному провадженні захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного. Отже, здійснюючи захист підозрюваного ОСОБА_1 , адвокат Ганзюк О.В. є суб`єктом, який має право подавати клопотання про проведення експертизи у встановленому КПК України порядку.

3.4.Забезпечуючи підозрюваному право на захист (ст. 20 КПК України) та з огляду на принцип змагальності (ст. 22 КПК України), сторона захисту має рівні зі стороною обвинувачення права в питанні збирання доказів, подання клопотань, а також в реалізації процесуальних прав, передбачених КПК України. Слідчий суддя, в свою чергу, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

3.5.У відповідності до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Відповідно до статті 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

3.6.Отже, вирішуючи питання про призначення експертизи, слідчий суддя, в першу чергу, має встановити, чи наявні встановлені ст. 244 КПК України підстави призначення такої експертизи слідчим суддею.

3.7.Експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи (п. 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5). Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

3.8.В матеріалах клопотання міститься Висновок експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України № СЕ-19-20/18946-ТД від 25.08.2020, здійснений на виконання постанови детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Ланового В.В. від 23.06.2020 про призначення судової технічної експертизи документів, у кримінальному провадженні № 52020000000000362. Зазначене експертне дослідження проведене головним судовим експертом сектору технічних досліджень документів відділу почеркознавчих досліджень, технічного дослідження документів та обліку лабораторії криміналістичних видів досліджень та обліку ДНДЕКЦ МВС Гречанюк Т. С., яка має вищу юридичну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення технічної експертизи документів за експертними спеціальностями 2.1 «Дослідження реквізитів документів», 2.3 «Дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів» (свідоцтво № 10618, видане ЕКК МВС Україна 13.05.2011, свідоцтво про підтвердження кваліфікації № 757 видане ЕКК МВС України 21.10.2016), стаж експертної роботи з 2011 року, та головним судовим експертом сектору обліку підроблених документів цього ж відділу ОСОБА_2 , яка має вишу юридичну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення технічної експертизи документів за експертними спеціальностями 2.1 «Дослідження реквізитів документів», 2.3 «Дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів» (свідоцтво № 8135, видане ЕКК МВС 14.05.2007, свідоцтво про підтвердження кваліфікації судового експерта № 1749, видане ЕКК МВС 07.12.2017), стаж експертної роботи - з 2007 року. На вирішення експертів органом досудового розслідування були поставлені ті ж питання, про які зазначає захисник в заявленому клопотанні.

3.9.Захист просить призначити повторну експертизу з огляду на існування достатніх підстав вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надав неповний чи неправильний висновок. Як вбачається із клопотання та висловленої в судовому засіданні позиції, аргументами на користь такого висновку є неповнота експертного дослідження та наявність у висновку помилок і неузгодженостей. Однак захист не надає підтвердження визначеної п. 1 ч. 1 ст. 244 КПК України умови для призначення експертизи, а саме те, що залучений стороною обвинувачення експерт допустився такої неповноти дослідження (про яку зазначає сторона захисту) внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин.

3.10.Слідчий суддя не може прийняти такий аргумент захисту. Адже з наданого і дослідженого в судовому засіданні висновку слідує, що експертне дослідження проведене фахівцями, які мають кваліфікацію судового експерта з правом проведення технічної експертизи документів, що підтверджується відповідними свідоцтвами, отже, мають відповідний рівень спеціальних знань та, як вбачається із вступної частини, досить тривалий стаж роботи за спеціальністю. Із висновку вбачається обізнаність експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта. В матеріалах клопотання відсутні відомості, які б викликали сумніви в наявності у експертів Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_3 і ОСОБА_2 необхідних знань, їх упередженості чи інших причин, які б могли призвести до надання ними неповного чи неправильного висновку. Отже, в судовому засіданні встановлено відсутність визначеної п. 1 ч. 1 ст. 244 КПК України підстави для призначення слідчим суддею експертизи, про яке заявляв захисник.

3.11.З приводу посилання захисників на неповноту експертного дослідження слідчий суддя зазначає таке. Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 30.05.1997 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. Отже, проведення повторної експертизи можливе у випадку, коли: 1) висновок експерта недостатньо обґрунтований; 2) висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи; 3) наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

3.12.Дослідивши в судовому засіданні Висновок експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України № СЕ-19-20/18946-ТД від 25.08.2020 за наслідками проведення судової технічної експертизи документів, у кримінальному провадженні № 52020000000000362, слідчий суддя не встановила ознак недостатньої його обґрунтованості чи суперечності його висновків іншим матеріалам кримінального провадження. У цьому висновку експерти надали відповіді на всі поставлені детективом питання з посиланням на застосовані методи дослідження, а також використані методики і матеріали. Ті недоліки, на які посилався захист, слідчий суддя розцінює як граматичні помилки, які не можуть впливати на змістовну частину висновку і, тим більше, не свідчить про його неповноту або концептуальну неправильність. Стороною захисту не надано слідчому судді достатніх відомостей, які б могли викликати сумнів у повноті чи правильності зробленого експертами висновку, а також про наявні в ньому суперечності матеріалам кримінального провадження. Зазначені захистом зауваження щодо вказівки у висновку на дату вилучення грошових коштів - 12.06.2020, в той час як грошові кошти були вилучені 13.06.2020, про відсутність у вступній частині зазначення обставин справи, а також у дослідницькій частині - обов`язкових технічних характеристик дослідження банкнот, не формує у слідчого судді переконання про неповноту або необ`єктивність висновку. Так, дата 12.06.2020 була зазначена в постанові детектива, який призначав експертизу, а зазначення чи незазначення обставин справи у вступній частині не пов`язано з тим видом експертизи, який проводився.

3.13.У відповідності до п. 1.4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо. Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта. За таких умов посилання захисника на порушення методики дослідження документів є безпідставним, оскільки визначення методів і методик експертного дослідження здійснюється експертом самостійно, і він попереджається про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку. Застосовані в даному випадку методики є прийнятними для проведення таких експертних досліджень в актуальних умовах правового регулювання. При чому експерт самостійно проводить дослідження, керуючись відповідною методикою. Разом з тим, у Висновку експерта зазначений перелік всіх джерел, які використовували експерти під час експертизи, який міститься на сторінці 706 висновку.

3.14.Як свідчить зміст Висновку експерта, предметом експертного дослідження було встановлення факту відповідності наданих коштів тим, які перебувають в офіційному обігу, на вирішення експерта не ставилися питання про спосіб виготовлення і нанесення захисту на вказані детективом банкноти, наявності в них відповідних реквізитів чи спосіб виконання їх друку. Тому посилання захисника на відсутність у Висновку експерта ознак глибокого друку, високого друку, ознак магнітного захисту чи спеціальних елементів захисту в обґрунтування неповноти такого висновку, є безпідставними. Разом з цим захисник не обґрунтовує, яке доказове значення має зазначена ним технічна інформація та не вказує, для встановлення яких важливих обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, така інформація є необхідною.

3.15.Посилання на відсутність опису досліджуваних купюр спростовується матеріалами клопотання. Зокрема, у Висновку експерта містяться посилання на таблицю ілюстрацій всіх купюр, що додається до висновку, а також зміст написів, що на них нанесені.

3.16.Слід також зауважити, що захист не зазначає чим саме вказані недоліки Висновку експерта обмежують права підозрюваного ОСОБА_1 , а слідчим суддею не встановлено ознак істотного порушення процесуальних норм під час проведення такої експертизи.

3.17.За таких умов слідчий суддя не вбачає ознак неповноти чи неправильності Висновку експерта, що могло б слугувати підставою для призначення повторної експертизи. Технічні ж помилки і описки, допущені експертом під час виготовлення висновку, не є суттєвими для переконання про неправильність такого висновку, його неповноту чи необ`єктивність. Такі недоліки не створюють передумов для призначення повторної експертизи, хоча і можуть бути предметом змагання сторін щодо належності, допустимості і достовірності цього висновку як процесуального джерела доказів, на яке сторони посилаються на підтвердження або спростування сформованої версії обвинувачення.

3.18.Як свідчить зміст пред`явленої ОСОБА_1 підозри у цьому кримінальному провадженні, орган досудового розслідування інкримінує йому вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, а саме пособництва у наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди, а також кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, а саме набутті особою, уповноваженою на виконання функцій держави, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи. В примітці до ст. 364-1 КК України вказано, що у статті 369 цього кодексу під неправомірною вигодою розуміють, в тому числі, грошові кошти, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав. А згідно з п. 3 примітки 368-5 КК України під активами слід розуміти грошові кошти (у тому числі готівкові кошти). Згідно описаних в повідомлення про підозру ОСОБА_1 обставин, йому інкримінується пособництво в наданні неправомірної вигоди - коштів у сумі 5 млн. доларів США та незаконне збагачення - набуття у власність грошових коштів у сумі 1 млн. доларів США. Отже, за версією органу досудового розслідування, зазначені грошові кошти є предметом вказаних кримінальних правопорушень.

3.19.У відповідності до ст. 91 КПК України подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, в тому числі його предмет) є обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Згідно зі ст. 92 КПК України обов`язок доказування вказаних обставин покладається на слідчого, прокурора. Отже, доказування обставин вчинення кримінального правопорушення, в тому числі відповідності ймовірного предмета кримінального правопорушення визначеним кримінальним законом ознакам, покладається саме на сторону обвинувачення. Неналежне ж доведення стороною обвинувачення цієї обставини може призвести в подальшому під час судового провадження, зокрема, до визнання судом такої обставини недоведеною.

4.Враховуючи викладене, слідчий суддя доходить висновку, що на даному етапі досудового розслідування відсутні встановлені ст. 244 КПК України підстави для призначення слідчим суддею експертизи, про яку заявляє захисник Ганзюк О.В., отже в задоволенні клопотання слід відмовити.

З огляду на вище викладене, керуючись ст. 2 ,7, 223, 242-244 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

1.В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Ганзюка Олега Віталійовича про призначення повторної судово-технічної експертизи документів у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 відмовити.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.В. Михайленко