Документ № 94641471

Справа № 991/571/21

Провадження1-кс/991/591/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В., за участю секретаря судового засідання Черевач І.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисників Козиря С.В., Слівенка В.Р., прокурора Скибенка О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Козиря Сергія Володимировича про зміну запобіжного заходу у межах кримінального провадження № 52020000000000235 від 07.04.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 369, ч. 5 ст. 191 КК України,

установив:

28 січня 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому адвокат Козир С.В. просить запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 52020000000000235 від 07.04.2020 у вигляді застави у розмірі 6 500 000,00 грн змінити на заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 656 700,00 грн.

У клопотанні зазначено, що у провадженні Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000235 від 07.04.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 369, ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.10.2020 по справі № 991/8214/20 до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 4750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9 984 500,00 грн, з покладенням на ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Вказана ухвала змінена ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26.10.2020, якою зменшено розмір застави з 9 984 500,00 грн до 6 500 000,00 грн.

29.10.2020 заставодавцем ОСОБА_2 внесено на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду кошти у розмірі 6 500 000,00 грн як застава за ОСОБА_1 , про що повідомлено детектива, прокурора та слідчого суддю Вищого антикорупційного суду.

14.12.2020 сторона захисту зверталася до Вищого антикорупційного суду із клопотанням про зміну ОСОБА_1 запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання, у задоволенні якого ухвалою слідчого судді від 22.12.2020 відмовлено.

З 22.12.2020 по 28.01.2021 жодної слідчої та процесуальної дії за участю підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000235 від 07.04.2020 не проводилося.

14.01.2021 листом № 0413-252/923 детектив Щербань С.В. повідомив ОСОБА_3 про виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 30.12.2020 щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 366 КК України, зазначене у заяві ОСОБА_3 від 28.10.2020.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 12.01.2021 зобов`язано начальника СВ Дніпровського УП ГУНП в місті Києві виконати вимоги ст. 214 КПК України за заявою ОСОБА_1 від 20.10.2020.

Захисник звертає увагу, що з початку проведення слідчих дій детективами Національного бюро за участю ОСОБА_1 (початок червня 2020 року) і по теперішній час, ОСОБА_1 бездоганно виконує обов`язки, покладені на нього Кримінальним процесуальним кодексом України та ухвалою слідчого судді, що свідчить про належну поведінку підозрюваного та відсутність ризиків, на які вказувала сторона обвинувачення при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, а також виключного випадку, коли розмір застави перевищує максимальний розмір, визначений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Захисник вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, щодо ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні відсутні, про що також свідчить не подання детективом слідчому судді клопотання про продовження строку дії обов`язків, встановлених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.10.2020, а також повернення детективом ОСОБА_1. паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Захисник Козир С.В. у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому. Вважає, що пред`явлена ОСОБА_1 підозра, є безпідставною та не підтвердженою належними та допустимими доказами. Додатково зазначив, що на підставі ухвал слідчих суддів Солом`янського та Дніпровського районних судів міста Києва зобов`язано посадових осіб органів досудового розслідування внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявами ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про вчинення посадовими особами ТОВ «ФК «Житло-Капітал» ОСОБА_5 , ОСОБА_6 кримінальних правопорушень щодо службового підроблення документів і розкрадання коштів, тобто за ч. 2, 4 ст. 189, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Захисник Слівенко В.Р. у судовому засіданні підтримав клопотання та позицію адвоката Козиря С.В., просив за результатом розгляду клопотання застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, а у разі неможливості привести розмір застави до вимог п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України. Зазначив, що розмір застави визначався Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду виходячи із вартості трьох квартир, які інкримінуються ОСОБА_1 як неправомірна вигода. Враховуючи, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.10.2020 на вказані квартири накладено арешт, вважає, що до ОСОБА_1 двічі застосовані заходи забезпечення кримінального провадження з метою забезпечення виконання підозрюваним обов`язків та запобігання ризикам, які відсутні.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав клопотання та позиції своїх захисників, просив клопотання задовольнити. Додатково зазначив, що усі покладені на нього обов`язки виконує беззаперечно та нарікань зі сторони органу досудового розслідування немає. Просив врахувати, що по цій справі окрім нього є ще підозрювані, але такий обтяжливий запобіжний захід застосовано лише щодо нього. Також, у зв`язку із розслідуванням цього кримінального провадження та оголошення йому про підозру наприкінці вересня 2020 року його було звільнено з роботи. Внаслідок такого звільнення його матеріальний стан різко погіршується, має на утриманні сина, який є студентом, сплачує за навчання сина, тощо. Всі договори про проведення будівельних робіт були укладені за результатом проведення відкритих тендерів, які він не проводив та будь-яким чином не міг посприяти тому чи іншому учаснику. Підозра органу досудового розслідування базується на припущеннях та не відповідає фактичним обставинам. У дійсності він та члени його родини протягом 2017-2019 років придбавали квартири у ТОВ «ФК «Житло-Капітла», сплатили за них кошти, але внаслідок шахрайських дій працівників цього підприємства наразі здійснюється перевірка за їх заявами про вчинення кримінальних правопорушень.

Прокурор Скибенко О.І. у судовому засіданні просив відмовити у задоволені клопотання, посилаючись на те, що подане стороною захисту клопотання не відповідає нормам КПК України, оскільки, зменшення суми застави за своєю суттю не є зміною запобіжного заходу. Зміст клопотання не містить обґрунтувань наявності підстав для зміни запобіжного заходу, а надані у судовому засіданні пояснення є необґрунтованим та фактично зводяться до незгоди сторони захисту та ОСОБА_1 з повідомленою йому підозрою. При цьому, підозра, є обґрунтованою та підтвердженою відповідними матеріалами кримінального провадження, та її обґрунтованість перевірялася слідчим суддею та колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду при розгляді питання про застосування запобіжного заходу. Доказів, які б підтверджували наявність нових обставин, які не розглядалися слідчими суддями, стороною захисту не надано. Суть підозри полягає у тому, що ОСОБА_1 будучи керівником проекту з будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива організував підготовку тендерної документації з будівництва вказаного проекту таким чином, щоб перемогти у ньому мав змогу лише один учасник, зокрема умова досвіду будівництва у зоні відчуження ЧАЕС, який наявний лише у ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», яке перебувало у власності дружини ОСОБА_7 (колишнього народного депутата). За версією органу досудового розслідування ОСОБА_1 отримав неправомірну вигоду за таке формування тендерної документації від ОСОБА_7 у вигляді безоплатної передачі майнових прав на квартири у новобудові, забудовником яких було ТОВ «Укрбуд Девелопмент», власником якого є ОСОБА_7 . Зазначене підтверджується, у тому числі, наявною у мобільному телефоні ОСОБА_7 перепискою з ОСОБА_1 та керівником відділу продаж ТОВ «ФК «Житло-Капітал» , у яких ОСОБА_7 дає вказівку щодо безоплатного оформлення майнових прав на ОСОБА_1 та членів його родини; показами директора ТОВ «ФК «Житло-Капітал», відомостями банківської установи щодо не надходження коштів за квартири від підозрюваного та членів його родини, тощо. Вважає, що оскільки на підставі укладених договорів на будівництво вказаного проекту державною установою було перераховано понад 1 млрд. грн., застава у розмірі 6,5 млн. грн. відповідає тій сумі, яка може забезпечити виконання ОСОБА_1 обов`язків, покладених на нього ст. 42 КПК України. Прокурор переконаний, що сумлінне виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків зумовлено саме застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді застави у такому розмірі, а тому прокуратурою не ініціювалося питання щодо продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Вважає, що погіршення матеріального стану підозрюваного не може впливати на розмір визначеної йому застави, оскільки застава внесена іншою особою.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво, у кримінальному провадженні № 52020000000000235 від 07.04.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 369, ч. 5 ст. 191 КК України.

28.09.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.10.2020 у справі № 991/8214/20 (провадження № 1-кс/991/8435/20) до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави - 4750 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9 984 500,00 грн. та покладено на підозрюваного обв`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26.10.2020 апеляційна скарга захисника Козира С.В. задоволена, ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.10.2020 скасована в частині встановлення підозрюваному ОСОБА_1 застави у розмірі 4750 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9 984 500,00 грн., та в цйі частині постановлена нова ухвала про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 6 500 000,00 грн.

На виконання ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26.10.2020 за ОСОБА_1 заставодавцем ОСОБА_2 29.10.2020 внесена застава у повному розмірі 6 500 000 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 201 КПК України передбачено право підозрюваного, до якого застосовано запобіжний захід, або його захисника звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя має перевірити доводи щодо відсутності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, керуючись при цьому загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

За змістом клопотання та зазначеним під час судового засідання обставинами підставою для зміни запобіжного заходу, зокрема розміру застави з 6 500 000,00 грн. на 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, є відсутність обґрунтованої підозри у ОСОБА_1 та відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

На доведення позиції щодо необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_1 підозри, сторона захисту обмежилась лише поясненнями, які зводяться до оцінки доказів, що стали підставою для оголошення підозри ОСОБА_1 , зокрема щодо їх належності та достатності.

Разом з цим, сторона захисту не скористалася правом, визначеним ст. 22 КПК України, та не надала жодних доказів на підтвердження своєї правової позиції, що позбавляє слідчого суддю перевірити доводи сторони захисту та надати їм відповідну оцінку.

Слідчий суддя не бере до уваги надані стороною захисту копії заяв ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 про вчинення посадовими особами ТОВ «ФК «Житло-Капітал» кримінальних правопорушень та копії судових рішень Солом`янського та Дніпровського районних суддів міста Києва, постановлених за результатом розгляду скарг на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вказаними заявами, оскільки ці матеріали підтверджують лише внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та не містять відомостей, які можуть підтверджувати існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, у межах якого повідомлено про підозру ОСОБА_1 .

При цьому, слідчий суддя враховує, що обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри, у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, перевірялася слідчим суддею Вищого антикорупційного суду під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду під час розгляду апеляційної скарги захисника на ухвалу слідчого судді.

Таким чином, доведених підстав для висновку про наявність необґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення у судовому засіданні не встановлено.

Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

У клопотанні захисник Козир С.В. посилається на те, що по закінченню строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.10.2020, прокурором не порушувалося перед слідчим суддею питання їх продовження та у органу досудового розслідування відсутні будь-які підтвердження щодо порушення ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, що, на його думку, є підтвердженням відсутості будь-яких ризиків та підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді застави із завищеним розміром.

Як встановлено з ухвал слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.10.2020 та ухвали колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26.10.2020 застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, обумовлене доведеним існуванням ризиків передбачених частиною 1 статті 177 КПК, зокрема того, що ОСОБА_1 може: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженню.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Припинення строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не є підставою для припинення застави та не свідчить про припинення існування ризиків. Застава забезпечує виконання підозрюваним не лише покладених судом обов`язків, що передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а й обов`язків, покладених на підозрюваного процесуальним законом. Обов`язки підозрюваного визначені в ч. 7 ст. 42 КПК України, зокрема, це прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду. Ці обов`язки покладаються на підозрюваного, виходячи з його процесуального статусу та строк дії цих обов`язків співпадає з часом перебування особи у статусі підозрюваного і їх виконання не залежить від застосування до підозрюваного запобіжного заходу, окрім обов`язку, передбаченого п. 2 ч. 7 ст. 42 КПК України.

Посилання сторони захисту на належне виконання ОСОБА_1 покладених обов`язків та обов`язків, передбачених ст. 42 КПК України, підтверджує, що саме застосований до нього запобіжний захід у виді застави у чинному розмірі забезпечує таку поведінку підозрюваного.

Слідчий суддя не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 на погіршення матеріального стану внаслідок його звільнення з посади першого заступника генерального директора - директора з нових ядерних установок ВП «Атомпроектінжирінг» ДП НАЕК «Енергоатом», що підтверджується копією наказу № 1062-к від 29.09.2020, оскільки ця обставина врахована колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду при зменшенні розміру застави, що підтверджується копією ухвали від 26.10.2020 п. 92.

Разом з цим, як встановено вище, застава за ОСОБА_1 сплачена заставодавцем, тому застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави не вплинуло на його майновий стан.

Жодних інших доказів, на обгрунтування того, що на день розгляду цього клопотання ризики, наявність яких встановлена під час застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, втратили свою актуальність стороною захисту не надано.

Отже, стороною захисту не доведена відсутність ризиків, які дають слідчому судді підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженню.

Щодо недостатності застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам.

Згідно із ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Враховуючи, що до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави, то більш м`якими запобіжними заходами у даному випадку є «особиста порука» та «особисте зобов`язання».

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Слідчий суддя звертає увагу, що у клопотанні захисник Козир С.В. не ставить питання про зміну застосованого запобіжного заходу на більш м`який, а лише порушує питання про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення суми застави, тому , враховуючи вимоги ст. 26 КПК України, та встановлені у судовому засіданні обставини, це питання слідчим суддею не досліджується.

З огляду на викладене, слідчий суддя, дійшов висновку, що клопотання про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 2, 7, 42, 177, 178, 182, 193, 194, 201, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Козиря Сергія Володимировича про зміну запобіжного заходу залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Н.В. Мовчан