- Головуючий суддя (ВАКС) : Галабала М.В.
Справа № 991/781/21
Провадження 1-кс/991/802/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
05 лютого 2021 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Галабала М.В., дослідивши скаргу ОСОБА_1 , на бездіяльність Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ВСТАНОВИВ:
1.04 лютого 2021 року на адресу Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 , на бездіяльність Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
2.Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 04 лютого 2021 року справа передана на розгляд слідчому судді Галабалі М.В.
3.Судовому розгляду вказаної скарги передує процесуальна діяльність слідчого судді, метою якої є належна організація та ефективне проведення її розгляду. В ході підготовчої діяльності слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення скарги із доданими матеріалами ОСОБА_1 з огляду на таке.
3.1.Зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів встановлено, що заявниця звернулася до Національного антикорупційного бюро України 05 серпня 2020 року із заявою про те, що в діях членів Кабінету Міністрів України та посадових осіб Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, які полягали у розробці та прийнятті Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» № 409 від 06 серпня 2014 року вбачаються ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 211 КК України.
3.2.Детективами НАБ України на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Мойсака С.М. від 21 серпня 2020 року та звернення ОСОБА_1 № М-12454 від 05 серпня 2020 року відповідні відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000565 03 вересня 2020 року. Прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора визначено підслідність у кримінальному провадженні № 52020000000000565 за Центральним апаратом Державного бюро розслідувань.
3.3.Заявниця вказує, що детективами НАБ України було внесено відомості до ЄРДР не за ст. 211 КК України, а за ст. 367 КК України. Фактично, скаргою, що надійшла до Вищого антикорупційного суду 04 лютого 2021 року, заявниця висловлює незгоду із кримінально-правовою кваліфікацією, що надана детективами НАБ України. Вона полягає у визначенні статей Загальної та Особливої частин КК України, які передбачають вчинене діяння. На етапі початку досудового розслідування її здійснення є виключною прерогативою органу досудового розслідування, оскільки здійснення судового контролю за правильністю кримінально-правової кваліфікації, яка зазначена у витягу з ЄРДР, не передбачено положеннями КПК України.
3.4.Крім цього, слідчий суддя констатує порушення правил підсудності - сукупності специфічних характеристик кримінального провадження, яка визначає певний судовий орган, на який покладається обов`язок розгляду даного провадження. Правила визначення предметної підсудності Вищого антикорупційного суду містяться у статті 33-1 КПК України. У частині 2 цієї статті вказано, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
3.5.За частиною першою статті 33-1 КПК України до підсудності Вищого антикорупційного суду віднесені кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України. Крім цього, норми щодо предметної підсудності містяться у пункті 20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК України, зміни до якого були внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» від 18 вересня 2019 року № 100-IX, який набрав чинності 22 вересня 2019 року.
3.6.Так, відповідно до п. 20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК України визначено, що підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань: 1) з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду»; 2) до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
3.7.Аналіз наведених положень дозволяє зробити висновок, що слідчий суддя Вищого антикорупційного суду здійснює повноваження з судового контролю у тих кримінальних провадженнях, досудове розслідування у яких здійснюється Національним антикорупційним бюро України. В той же час, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000565 здійснюється Центральним апаратом Державного бюро розслідувань.
3.8.Додатково слідчий суддя звертає увагу на те, що у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 223-558/0/4-13 від 05 квітня 2013 року вказано: «Беручи до уваги, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244, ч. 10 ст. 290 КПК), з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (наприклад, ч. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 234 КПК тощо).» Отже, заявник повинен обрати належний орган судового контролю за досудовим розслідуванням виходячи із територіального розташування органу досудового розслідування.
4.Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді. Належним процесуальним реагуванням на вищезагадані порушення буде повернення скарги. Слідчий суддя не вдається до аналізу підстав для відмови у відкритті провадження у справі, адже непідсудність справи Вищому антикорупційному суду виключає можливість будь-якої подальшої процесуальної діяльності щодо її розгляду.
5.Таким чином, зі змісту скарги ОСОБА_1 та доданих до неї матеріалів вбачається, що її було подано до Вищого антикорупційного суду з порушенням правил предметної підсудності, що визначені у ст. 33-1 КПК України. Такі порушення вимог кримінального процесуального закону мають наслідком повернення скарги.
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 33-1, 304 КПК України слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
1. Скаргу ОСОБА_1 , на бездіяльність Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - повернути.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
3. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
4. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п`яти днів з дня отримання її копії.
5. Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Слідчий суддя М.В. Галабала