- Головуючий суддя (ВАКС): Крикливий В.В.
- Секретар : Чумаченко А.О.
- Захисник/адвокат : Грищенка В.А.
- Прокурор : Степанян С.Л.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/593/21
Провадження № 1-кс/991/612/21
У Х В А Л А
03 лютого 2021 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Крикливий В.В., за участі секретаря судового засідання Чумаченко А.О., прокурора Степаняна С.Л., захисника Грищенка В.А., підозрюваного ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Степаняна С.Л. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , у зв`язку із застосуванням відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави, в межах кримінального провадження № 52020000000000601 від 24.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,
в с т а н о в и в :
29.01.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора про продовження строкудії обов`язків,покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , у зв`язку із застосуванням відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави, в межах кримінального провадження № 52020000000000601 від 24.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 52020000000000601 від 24.09.2020 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_1 , працюючи на посаді начальника Служби автомобільних доріг у Вінницькій області, запропонував головіВінницької обласної державної адміністрації (далі - ОДА) ОСОБА_2 надання неправомірної вигоди в сумі 4,2 млн. грн та 08.10.2020 надав її частину в сумі 200 тис. грн за прийняття рішення останнім на користь третіх осіб, а саме - за вирішення питання погашення заборгованості Комунального закладу «База спеціального медичного постачання» (далі - КЗ «БСМП»), який знаходиться у підпорядкуванні Департаменту охорони здоров`я Вінницької ОДА, перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Ілатанмед» (далі - ТОВ) у розмірі 9 394 625,31 грн, перед приватним підприємством «Донмед» (далі - ПП) у розмірі 32 047 972,47 грн, та перед невстановленим на даний час підприємством.
Так, відповідно до протоколу затримання особи від 08.10.2020, ОСОБА_1 був затриманий 08.10.2020 о 12 год. 33 хв. у ресторані «Развилка» за адресою: м. Вінниця, Гніванське шосе, буд. 3 (а.с. 57). Як вбачається із вказаного протоколу, ОСОБА_1 затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України (а.с. 61).
08.10.2020 ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України (а.с. 66).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.10.2020 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 3 933 800 грн та покладено ряд процесуальних обов`язків, визначених п. 5 ст. 194 КПК України (а.с. 185).
В результаті внесення застави, ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у вигляді застави із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження № 52020000000000601від 24.09.2020, прокурора, слідчого судді та суду за кожною вимогою;
2) не відлучатись з населеного пункту, в якому проживає підозрюваний, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000601 від 24.09.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;
5) носити електронний засіб контролю.
В подальшому ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.12.2020 покладені на підозрюваного ОСОБА_1 вищезазначені обов`язки були продовжені строком до 04.02.2021, за виключенням обов`язку носіння електронного засобу контролю (а.с. 184).
Крім цього, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.12.2020, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000601 було продовжено до п`яти місяців, тобто до 08.03.2021 (а.с. 183).
Водночас, сторона обвинувачення у своєму клопотанні вказує на те, що на даний час у кримінальному провадженні не закінчено проведення судової експертизи аудіо- відеозапису, отриманого у ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, призначеної постановою від 23.11.2020.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, а саме ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також може вплинути на свідків у кримінальному провадженні, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрюваного обов`язків до 08.03.2021.
У судовому засіданні прокурор Степанян С.Л. клопотання підтримав з підстав, викладених в його тексті, та зазначив, що до тепер продовжують існувати ризики, які були встановлені слідчим суддею при обранні підозрюваному запобіжного заходу.
В той же час, прокурор також вказав, що сторона обвинувачення не має можливості закінчити досудове розслідування, оскільки на даний час у кримінальному провадженні не завершено проведення призначеної постановою від 23.11.2020 судової експертизи аудіо - відеозапису, отриманого у ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та з об`єктивних та обґрунтованих причин не допитано ряд свідків.
Захисник Грищенко В.А. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора та додатково пояснив, що повідомлена ОСОБА_1 підозра є необґрунтованою, оскільки надані суду матеріали не підтверджують обставин, викладених у ній. Водночас, захисник вказав і на відсутність ризиків, на які посилається прокурор, як на підставу для продовження строку дії обов`язків. Крім цього, захисник звернув увагу на те, що стороною обвинувачення не конкретизовано коло осіб, від спілкування з якими має утримуватися підозрюваний.
Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника та просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали, приєднані до клопотання, вважаю, що клопотання підлягає до задоволенню частково з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 52020000000000601 від 24.09.2020 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, за фактом пропозиції та надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення цією службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Відповідно до протоколу затримання особи, 08.10.2020 в 12 год. 33 хв. ОСОБА_1 був затриманий та цього ж дня в 20 год. 06 хв. ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України (а.с. 61-73).
На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.10.2020 стосовно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покладено на нього, визначені п. 5 ст. 194 КПК України, процесуальні обов`язки, а саме: 1) прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження № 52020000000000601 від 24.09.2020, прокурора, слідчого судді та суду за кожною вимогою; 2) не відлучатись з населеного пункту, в якому проживає підозрюваний, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування з іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000601 від 24.09.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; 5) носити електронний засіб контролю (а.с. 185).
Строк дії зазначеної ухвали в частині покладених обов`язків продовжено ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.12.2020 до 04.02.2021.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 03.12.2020 строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні продовжено до 08.03.2021 (а.с. 183).
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовуються з метою досягнення його дієвості, є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , необхідно врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
У клопотанні прокурор посилається на наявність наступних ризиків: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
При вирішенні питання про продовження строку покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, враховую вагомість наявних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а саме, - пропозиції та наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого службового становища, а також той факт, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої, та відповідно до ст. ст. 12, Примітки до ст. 45 КК України вказаний злочин віднесений до категорії тяжких корупційних злочинів.
Перевіривши матеріали клопотання, дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме:
1) протоколами допиту свідка ОСОБА_2 від 24.09.2020, 01.10.2020 та 08.10.2020 відповідно до яких ОСОБА_1 під час зустрічі зі свідком, повідомив останньому, як голові Вінницької ОДА, про наявність заборгованості у КЗ «БСМП» перед ТОВ «Ілатанмед» та ПП «Донмед» та запропонував передати йому неправомірну вигоду від посадових осіб вказаних суб`єктів господарювання у розмірі 3 млн грн за вирішення питання щодо виплати зазначеної заборгованості. При цьому, ОСОБА_1 пообіцяв найближчим часом надати 300 тис грн, щоб зацікавити ОСОБА_2 у вирішенні вказаного питання. В подальшому під час зустрічі із ОСОБА_1 08.10.2020 останній надав свідку частину обіцяної неправомірної вигоди у сумі 200 тис грн за вирішення питання щодо виплати КЗ «БСМП» заборгованості перед ТОВ «Ілатанмед», ПП «Донмед» та невстановленому на даний час органом досудового розслідування підприємству (а.с. 17, 23, 51).
2) протоколом за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії від 24.09.2020, відповідно до якого здійснена фіксація розмови ймовірно між ОСОБА_1 та головою Вінницької ОДА ОСОБА_2 щодо вирішення питання про відшкодування боргу КЗ «БСМП» у розмірі 42 млн грн перед ТОВ «Ілатанмед», ПП «Донмед» та невстановленому на даний час органом досудового розслідування підприємству (а.с. 149);
5) протоколом обшуку від 08.10.2020 у заявника ОСОБА_2 вилучено грошові кошти у сумі 200 000 грн, які, з його слів, він отримав від підозрюваного у вигляді неправомірної вигоди (а.с. 175).
В свою чергу, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
З огляду на викладене, вважаю, що обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_1 вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах провадження доказами, що є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Попередньою ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04.12.2020 була встановлена наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який на твердження прокурора до тепер продовжує існувати.
Дослідивши матеріали досудового розслідування, вважаю обґрунтованими доводи прокурора у тій частині, що на теперішній час, ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду повністю не втратив своєї актуальності та продовжує існувати.
Так, злочин передбачений ч. 3 ст. 369 КК України є тяжким кримінальним корупційним правопорушенням, відповідальність за який передбачена виключно у виді реального позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої, що позбавляє суд можливості звільнення винної особи від кримінальної відповідальності чи звільнення її від відбування покарання з випробуванням. За таких обставин, у разі визнання ОСОБА_1 винним в інкримінованому йому злочині, останній повинен буде понести виключно реальне покарання у виді позбавлення волі. Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання слідчого судді, сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Вказане твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» (№ 33977/96 від 25.07.2001), в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Також при оцінці даного ризику береться до уваги майновий стан сім`ї підозрюваного, що підтверджується поданою декларацією ОСОБА_1 , як особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, відповідно до якої у власності дружини ОСОБА_1 - ОСОБА_3 наявне майно та значні грошові активи, які він може використати для переховування від органу досудового розслідування чи суду (а.с. 156 - 173).
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, виходячи з принципу безпосередності дослідження доказів під час судового розгляду.
З огляду на викладене, вважаю, що ризик впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні продовжує існувати. Крім того, у своєму клопотанні прокурор вказує на те, що орган досудового розслідування має намір допитати ще двох свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 8).
З огляду на викладене, вважаю, що на даний час існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може вплинути на свідків, з метою схилити їх не давати правдиві показання в ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінально-правових наслідків притягнення до кримінальної відповідальності, а також враховуючи наявність значних грошових активів у підозрюваного та його близьких родичів (дружини), беручи до уваги займану ОСОБА_1 посаду начальника Служби автомобільних доріг у Вінницькій області та значне коло знайомств останнього, у тому числі і серед високопосадовців, які він може використати для протиправного впливу на свідків.
Отже, вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, вважаю, що на даний момент такі ризики як переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, хоча і є невеликими з урахуванням внесеної застави, однак такі ризики продовжують існувати, а тому саме такі мінімальні обов`язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, які на нього покладені, можуть запобігти цим ризикам.
В той же час, звертаю увагу на те, що в своєму клопотанні прокурор просить покласти на ОСОБА_1 такий процесуальний обов`язок як утримання від спілкування з іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000601 від 24.09.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду (а.с. 10). Тобто прокурор прохає заборонити підозрюваному спілкуватися з приводу обставин кримінального правопорушення з невизначеним колом осіб.
Оскільки слідчий суддя погодився з прокурором про те, що ризик впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні продовжує існувати, то в такому випадку, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно визначити осіб, від спілкування з якими ОСОБА_1 повинен утриматись.
Як вбачається з клопотання прокурора та матеріалів кримінального провадження сторона обвинувачення має намір допитати в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з якими, за твердженням прокурора, ОСОБА_1 спілкувався у месенджері з приводу зустрічей з ОСОБА_2 , та вже допитала самого ОСОБА_2 . Відомостей про інших свідків матеріали справи не містять, не вказував на них і прокурор під час судового засідання.
З урахуванням зазначеного, вважаю, що в цій частині вимоги прокурора підлягають до задоволення частково, а саме щодо спілкування підозрюваного із зазначеними вище свідками.
Враховуючи ту обставину, що ухвалою строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до 08.03.2021, вважаю, що вимога прокурора про визначення строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків до зазначеної дати є обґрунтованою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 194 КПК України,
п о с т а н о в и в :
Клопотання прокурора - задовольнити частково.
Продовжити на строк дії обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.12.2020 на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із застосуванням відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:
1) прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження № 52020000000000601 від 24.09.2020, прокурора та суду за кожною вимогою;
2) не відлучатись з населеного пункту, в якому проживає підозрюваний, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування із свідками у цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Попередити підозрюваного ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурорів, які здійснюють повноваження в кримінальному провадженні № 52020000000000601 від 24.09.2020.
Строк дії ухвали - до 08.03.2021 року включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.В. Крикливий