- Головуючий суддя (ВАКС) : Галабала М.В.
Справа № 991/998/21
Провадження 1-кс/991/1025/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
12 лютого 2021 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Галабала М.В. дослідив скаргу ОСОБА_1 , на бездіяльність уповноваженої особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора та
ВСТАНОВИВ:
1.11 лютого 2021 року на адресу Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 , на бездіяльність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.
2.Скарга обґрунтована тим, що 27 січня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направила на адресу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора заяву, у якій просила: невідкладно скасувати протиправну постанову від 09 жовтня 2020 року, невідкладно відізвати кримінальне провадження з Вишгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції України у Київській області та вчинити інші дії. Просить слідчого суддю Вищого антикорупційного суду зобов`язати уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора виконати всі вимоги вищезгаданої заяви.
3.Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 11 лютого 2021 року справа передана на розгляд слідчому судді Галабалі М.В.
4.Судовому розгляду вказаної скарги передує процесуальна діяльність слідчого судді, метою якої є належна організація та ефективне проведення її розгляду. Слідчий суддя, дослідивши одержані матеріали щодо наявності підстав для повернення скарги чи відмови у відкритті провадження за скаргою встановив, що скарга не підлягає розгляду в Вищому антикорупційному суді, а відтак підлягає поверненню виходячи з таких мотивів.
4.1.Зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів встановлено, що здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000000100 від 15 січня 2021 року (далі - Кримінальне провадження) постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури було доручене Вишгородському відділу поліції Головного управління Національної поліції України у Київській області.
4.2.Слідчий суддя констатує порушення правил підсудності при поданні вищезазначеної скарги - сукупності специфічних характеристик кримінального провадження, яка визначає певний судовий орган, на який покладається обов`язок розгляду даного провадження. Правила визначення предметної підсудності Вищого антикорупційного суду містяться у статті 33-1 КПК України. У частині 2 цієї статті вказано, що слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини першої цієї статті.
4.3.За частиною першою статті 33-1 КПК України до підсудності Вищого антикорупційного суду віднесені кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України. Крім цього, норми щодо предметної підсудності містяться у пункті 20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК України, зміни до якого були внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» від 18 вересня 2019 року № 100-IX, який набрав чинності 22 вересня 2019 року.
4.4.Так, відповідно до п. 20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК України визначено, що підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань: 1) з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду»; 2) до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
4.5.Аналіз наведених положень дозволяє зробити висновок, що слідчий суддя Вищого антикорупційного суду здійснює повноваження з судового контролю у тих кримінальних провадженнях, досудове розслідування у яких здійснюється Національним антикорупційним бюро України. В той же час, досудове розслідування у Кримінальному провадженні здійснюється слідчими Вишгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції України у Київській області.
4.6.Додатково слідчий суддя звертає увагу на те, що у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 223-558/0/4-13 від 05 квітня 2013 року вказано: «Беручи до уваги, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244, ч. 10 ст. 290 КПК), з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (наприклад, ч. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 234 КПК тощо).» Отже, заявник повинен обрати належний орган судового контролю за досудовим розслідуванням виходячи із територіального розташування органу досудового розслідування.
4.7.Такий висновок узгоджується із правовою позицією, що сформульована в постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 487/7605/19: «… територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.».
4.8.Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді. Належним процесуальним реагуванням на вищезагадані порушення буде повернення скарги. Слідчий суддя не вдається до аналізу підстав для відмови у відкритті провадження у справі, адже непідсудність справи Вищому антикорупційному суду виключає можливість будь-якої подальшої процесуальної діяльності щодо її розгляду.
4.9.Таким чином, зі змісту скарги ОСОБА_1 та доданих до неї матеріалів вбачається, що її було подано до Вищого антикорупційного суду з порушенням правил предметної підсудності, що визначені у ст. 33-1 КПК України. Такі порушення вимог кримінального процесуального закону мають наслідком повернення скарги.
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 33-1, 304 КПК України слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
1. Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - повернути.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
3. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
4. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п`яти днів з дня отримання її копії.
5. Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Слідчий суддя М.В. Галабала