- Головуючий суддя (ВАКС) : Федоров О.В.
- Суддя (ВАКС) : Задорожна Л.І., Шкодін Я.В.
- Секретар : Никитюк Н.І.
Справа № 317/2973/18
Провадження 1-кп/991/128/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
08 лютого 2021 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Федорова О. В.,
суддів - Задорожної Л. І., Шкодіна Я. В.
за участю:
секретаря судового засідання - Никитюк Н. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ТОВ «ФК ПАРТНЕР» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018000000000814 від 04.04.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
05 лютого 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ПАРТНЕР» про скасування арешту майна у вказаному кримінальному провадженні.
1.Заявлені вимоги та їх обґрунтування.
У своєму клопотанні заявник просить скасувати арешт, накладений ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 18.06.2018 (справа №760/15656/18) на грошові кошти у сумі 11500 доларів США (із зазначенням номіналу і серії кожної купюри).
На обґрунтування своїх вимог заявник зазначає, що ТОВ «ФК ПАРТНЕР» набуло право власності на вказані грошові кошти 15 травня 2018 року внаслідок двох завершених валютно-обмінних операцій, у результаті яких було здійснено обмін грошових коштів у сумі 11500 доларів США на національну валюту України у сумі 299 000, 00 гривень. Однак, грошові кошти у сумі 11500 доларів США були вилучені 15 травня 2018 року під час огляду приміщення обмінного пункту №5 ТОВ «ФК ПАРТНЕР» за адресою: м. Дніпро, вул. Сергія Єфремова, 1 офіс №1 та постановою детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Ковтуцького М.М. визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 42018000000000814 від 04 квітня 2018 року.
При цьому, ТОВ «ФК ПАРТНЕР» не повідомлялось про будь-які процесуальні рішення у вказаному кримінальному провадженні і про подальшу долю належного їм майна дізнались самостійно з Єдиного реєстру судових рішень.
Заявник вважає, що арешт на вказане майно має бути скасований, оскільки він накладений необґрунтовано та за відсутності представників ТОВ «ФК ПАРТНЕР».
Так, заявник посилається на положення ч. 4 ст. 170 КПК України, які регулюють накладення арешту на майно третьої особи з метою забезпечення спеціальної конфіскації, а також на положення ст. 96-2 КК України щодо застосування спеціальної конфіскації і вказує, що у випадках, коли майно було повністю або частково перетворене в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає вже перетворене майно.
Також, заявник, посилаючись на ч. 5 ст. 170 КПК України, вважає, що оскільки ТОВ «ФК ПАРТНЕР» не є учасником вказаного провадження, то арешт належного йому майна не може бути обґрунтованим.
Крім того, вказує, що таке безпідставне накладення арешту порушує права законного власника на вільне володіння, користування та розпорядження майном і тягне за собою негативні наслідки для третьої особи, а тому такий арешт підлягає скасуванню.
Виходячи з фактичних даних та враховуючи, що арешт було накладено на майно, яке є приватною власністю ТОВ «ФК ПАРТНЕР» і не належить підозрюваному у справі, а також, що заявником надано докази перетворення 11500 доларів США в інше майно - 299 000, 00 гривень, арешт підлягає скасуванню.
2.Позиції сторін у судовому засіданні
У судове засідання, призначене на 08 лютого 2021 року, учасники не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
У своїх клопотаннях учасники просили проводити судове засідання за їх відсутності.
До початку судового засідання від прокурора та детектива надійшли письмові заперечення на подане заявником клопотання, в яких вони просили відмовити у його задоволенні, оскільки воно необґрунтоване. Зокрема, у своїх запереченнях вказують, що постановою від 16 травня 2018 року зазначені у клопотанні грошові кошти були визнані речовими доказами, і з метою їх збереження на них було накладено арешт.
Оскільки з вказаною метою арешт може бути накладений на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи, а до цього часу речові докази не досліджені судом, скасуванню накладений на них арешт не підлягає.
У зв`язку із неприбуттям в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, а також заперечення учасників, суд дійшов таких висновків.
3.Оцінка та висновки суду.
Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для скасування арешту за змістом ч. 1 ст. 174 КПК України покладається на особу, яка звернулась із відповідним клопотанням.
Оскільки заявник у своєму клопотанні, як на підставу скасування арешту, посилається лише на його необґрунтованість, то з огляду на принцип диспозитивності, суд має встановити наявність або відсутність лише тієї підстави для скасування арешту, про яку зазначає заявник.
Тож, для вирішення питання про скасування арешту, суду на даному етапі належить встановити, чи було доведено заявником, що арешт на майно було накладено необґрунтовано.
Так, заявник у своєму клопотанні як на підставу для визнання накладеного арешту необґрунтованим посилається на те, що грошові кошти вказані у клопотанні не є власністю обвинуваченого і що до них не може бути застосована ані конфіскація, ані спеціальна конфіскація.
Водночас, судом встановлено, що відповідно до змісту ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 18 червня 2018 року по справі №760/15656/18, арешт на грошові кошти у сумі 11500 доларів США було накладено з метою збереження їх в якості речових доказів, а не з метою забезпечення конфіскації чи спеціальної конфіскації.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, коли метою арешту є забезпечення збереження речових доказів, такий арешт може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Тож, нерелевантними є доводи заявника про те, що грошові кошти є власністю третьої особи, яка не є учасником кримінального провадження і не належать обвинуваченому, оскільки з вказаною метою арешт може бути накладено на майно будь-якої особи.
Доводи про те, що арештоване майно не підлягає спеціальній конфіскації, оскільки воно було перетворене в інше, також не впливають на обґрунтованість арешту, адже метою його накладення було не забезпечення подальшої спеціальної конфіскації, а його збереження в якості речових доказів.
Таким чином, на переконання колегії суддів, заявником у своєму клопотанні не доведено, що арешт було накладено необґрунтовано.
У той же час судом встановлено, що постановляючи ухвалу від 18.06.2018 та накладаючи арешт на грошові кошти з метою збереження їх в якості речових доказів, слідчий суддя керувався вимогами статей 170-173 КПК України та дійшов обґрунтованого висновку про наявність достатніх підстав для задоволення відповідного клопотання, оскільки арештоване майно має значення для встановлення істини у кримінальному провадженні та вирішення завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а також відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України.
Як встановлено з матеріалів кримінального провадження, вказані грошові кошти були вилучені у ході досудового розслідування кримінального провадження №42018000000000814 від 04.04.2018 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
У вказаному кримінальному провадженні досліджуються, зокрема, обставини можливого отримання обвинуваченим ОСОБА_1 неправомірної вигоди за прийняття ним судових рішень в інтересах ФГ «Дар».
Як стверджує сторона обвинувачення, з метою уникнення кримінальної відповідальності та приховування слідів кримінального правопорушення, представник ФГ «Дар» та обвинувачений обміняли частину грошових коштів, що передавались в якості неправомірної вигоди останньому, а саме - 11500 доларів США, на грошові кошти у національній валюті - 299 000 гривень. Вказаний обмін був здійснений у приміщенні пункту обміну валют № 5 ТОВ «ФК Партнер», у зв`язку із чим у ньому було проведено огляд, в результаті якого виявлено та вилучено частину грошових коштів, що були попередньо оглянуті, ідентифіковані та вручені представнику ФГ «Дар» для передачі обвинуваченому в якості неправомірної вигоди, а саме - 11500 доларів США.
В подальшому вказані грошові кошти постановою від 16 травня 2018 року були визнані речовими доказами і з метою їх збереження 18 травня 2018 року на них було накладено арешт.
Зважаючи на обставини, які стали підставою для арешту вищевказаних грошових коштів та враховуючи наявність підстав вважати, що на них міститься інформація, яка сприятиме встановленню обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні та осіб, причетність яких перевіряється у ньому, колегія суддів вважає, що арешт накладений обґрунтовано, а його скасування може призвести до знищення важливих речових доказів, які ще не досліджувались судом, що в свою чергу зашкодить повному та всебічному судовому розгляду.
З огляду на викладене, клопотання заявника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 7, 22, 170-174, 372, 376 КПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання ТОВ «ФК ПАРТНЕР» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 18.06.2018 (справа №760/15656/18) в межах кримінального провадження №42018000000000814 від 04.04.2018 - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Головуючий: Федоров О. В.
Судді: Задорожна Л. І.
Шкодін Я.В.