Пошук

Документ № 94858060

  • Дата засідання: 09/02/2021
  • Дата винесення рішення: 09/02/2021
  • Справа №: 991/10153/20
  • Провадження №: 52020000000000584
  • Інстанція: АП ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Тип рішення: Про закриття апеляційного провадження
  • Головуючий суддя (АП ВАКС) : Павлишин О.Ф.
  • Суддя (АП ВАКС) : Глотов М.С., Чорна В.В.
  • Секретар : Евфіменко К.М.
  • Захисник/адвокат : Яворської В.М.
  • Прокурор : Мирко Б.М.

Справа № 991/10153/20

Провадження № 11-сс/991/25/21

Слідчий суддя: Михайленко В.В.

Категорія: застосування заходу

забезпечення кримінального провадження Доповідач: Павлишин О.Ф.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді Павлишина О.Ф.,

суддів: Глотова М.С., Чорної В.В.,

секретар судового засідання Евфіменко К.М.,

за участю:

прокурора Мирка Б.М.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Яворської В.М.,

розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 грудня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 52020000000000584 від 14.09.2020, відносно

ОСОБА_1 , який

народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі

Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 грудня 2020 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 клопотання детектива задоволено частково. Застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 45 (сорок п`ять) днів з дня його фактичного затримання, тобто до 22 січня 2021 року включно. Визначено підозрюваному заставу - 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 735 700,00 (сімсот тридцять п`ять тисяч сімсот) грн. У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі постановлено вважати, що до підозрюваного обраний запобіжний захід у виді застави. У випадку внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із Хмельницької області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) НАБ України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора України, слідчого судді (суду); здати на зберігання до органів ДМС паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

На вказану ухвалу підозрюваний ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та, посилаючись на порушення слідчим суддею положень КПК України, перевищення слідчим суддею наданих повноважень, порушення права на захист, просить скасувати ухвалу в частині загального висновку про законність затримання та постановити нову ухвалу, якою визнати його затримання детективом НАБУ незаконним. В апеляційній скарзі стверджує про відсутність у нього статусу підозрюваного, на те, що детективом не було складено протокол затримання в місці фактичного затримання - м. Хмельницький. Також зазначає, що слідчий суддя не постановив окрему ухвалу щодо розгляду його скарги, а включив питання скарги в загальну ухвалу від 11.12.2020. Слідчий суддя за відсутності права на розширене тлумачення терміну «підозрюваний» відповідно до ст. 19 Конституції України, застосував таке право, чим перевищив надані повноваження. Слідчий свідомо вніс в офіційний документ завідомо неправдиві відомості, оскільки інкримінована йому стаття КК України передбачає вчинення не особливо тяжкого, а тяжкого кримінального правопорушення, і поняття «злочин» відсутнє в КПК України з 01.07.2020. Слідчий визнав його статус підозрюваного при тому, що статусу підозрюваного він не набув так як підозра не була вручена відповідно до ч. 1 ст. 481 КПК України. Дії працівників НАБУ та СБУ, які фактично виїхали для його затримання з м. Києва 08.12.2020 свідчать не тільки про умисел на незаконне затримання, а й на незаконне позбавлення волі та вільне пересування, оскільки виїжджаючи з м. Києва в м. Хмельницький мали заздалегідь подбати про дотримання його прав, в тому числі і права на захист. Чинним КПК України не передбачено такої підстави для затримання як затримання для вручення підозри. Враховуючи, що досудове слідство тривало три місяці, жодних перешкод для отримання ухвали слідчого судді для його затримання в органу досудового розслідування не було, як і не існувало виправданих потреб для втручання в його конституційні права і свободи.

До початку апеляційного розгляду ОСОБА_1 подав доповнення до апеляційної скарги. В доповненні до апеляційної скарги посилається на такі обставини.

Безпідставним є висновок слідчого судді про наявність ризику незаконного впливу на свідків, оскільки такий суперечить обставинам, встановленим в ухвалі слідчого судді Мойсака С.М. від 23.12.2020 в справі № 991/10403/20, яка залишена без змін ухвалою колегії суддів Апеляційної палати ВАКС від 15.01.2021, відповідно до якої ОСОБА_1 фактично позбавлений керівництва Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 на даний час не займає посаду виконуючого обов`язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, відсутні підстави вважати, що останній може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та свідчать про його вчинення.

Слідчий суддя при обранні запобіжного заходу врахував лише ризик переховування та ризик впливу на свідків, а інші ризики не були доведені прокурором і не слугували підставою для обрання запобіжного заходу, однак ризик переховування не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого застосування покарання.

Прокурором не доведено та не зазначено обставин на обґрунтування того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним в клопотанні ризикам, і ця обставина залишилась поза увагою слідчого судді.

Прокурором не надано відомостей про порушення підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, спроби перешкоджання кримінальному провадженню чи намагання вчинити інший злочин в період дії ухвали слідчого судді від 11.12.2020.

Прокурором не надано доказів про наявність ризиків, а вказані ним ризики ґрунтуються виключно на припущеннях.

Враховуючи, що під час дії оскаржуваної ухвали ОСОБА_1 виконував покладені на нього обов`язки, останній є раніше не судимий, його вік, стан здоров`я, що він має постійне місце праці та міцні соціальні зв`язки, наявні підстави для зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання.

Просить задовольнити вимоги щодо незаконності затримання та скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу, якою змінити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на особисте зобов`язання з покладенням на нього процесуальних обов`язків.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Яворська В.М. підтримали апеляційну скаргу та надали пояснення, які аналогічні її доводам.

Прокурор Мирко Б.М. в судовому засіданні заперечив вимоги апеляційної скарги та пояснив, що доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги з доповненнями, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження в частині оскарження законності затримання слід закрити, та, що в іншій частині апеляційна скарга не є обґрунтованою.

Щодо закриття апеляційного провадження в частині оскарження законності затриманняколегія суддів враховує такі обставини і положення закону.

09 грудня 2020 року детективом НАБУ на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_1 як підозрюваного у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КПК України. (т. 1, а.с. 29-30)

09 грудня 2020 року ОСОБА_1 вручено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КПК України. (т. 1, а.с. 22, 31-35)

11.12.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 1-19)

11.12.2020 в судовому засіданні під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваним подано скаргу на затримання з вимогою про визнання незаконним затримання підозрюваного ОСОБА_1 (т. 2, а.с. 134-135)

В постанові Верховного Суду від 27 травня 2019 року у справі № 766/22242/17 викладено такі висновки.

Стаття 206 КПК України надає слідчому судді специфічні повноваження щодо перевірки наявності підстав позбавлення особи свободи (зокрема, наявності судового рішення та ін.) та звільнення такої особи, якщо за результатами такої перевірки відповідних підстав не буде встановлено, або забезпечення проведення у найкоротший строк розгляду клопотання прокурора, слідчого про застосування запобіжного заходу. Таким чином, положення ст. 206 КПК України мають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, та застосовуються саме в таких випадках. При цьому вказаний механізм не включає процедур оскарження рішень, дій чи бездіяльності працівників правоохоронних органів, пов`язаних із затриманням особи в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, post factum, оскільки відповідні заперечення особа може висловити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу та/або під час підготовчого судового засідання й судового розгляду кримінального провадження по суті.

Частиною 1 статті 309 КПК України визначено перелік ухвал слідчих суддів, які підлягають апеляційному оскарженню під час досудового розслідування. До числа цих ухвал не відносяться ухвали слідчих суддів щодо скарг, поданих у порядку ст. 206 КПК України.

А тому, оскільки апеляційну скаргу подано в судовому засіданні під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та підозрюваним ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду підтверджено подання такої з підстав, визначених ст.ст. 206, 208 КПК України, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді в частині розгляду питання законності затримання апеляційному оскарженню не підлягає.

Відповідно до ст. 422 КПК України суддя-доповідач, отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали і не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду. Така апеляційна скарга розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду.

Зазначений порядок дій та обмежені строки щодо розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді не передбачають прийняття окремого рішення щодо відкриття апеляційного провадження, однак призначення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги формально вказує на початок апеляційного розгляду.

Водночас це не виключає можливості застосування положень ч. 4 ст. 399 КПК України на стадії вирішення питання про призначення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги.

З наведеного слідує, що якщо у випадку оскарження ухвали слідчого судді - після призначення судового засідання буде встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження.

А тому, колегія суддів вважає, що в зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана на рішенняслідчого судді, яке не підлягає оскарженню, апеляційне провадження в цій частині підлягає закриттю.

Також слідчим суддею встановлено такі обставини.

В обґрунтування клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Горбенко Л.А., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Мирком Б.М., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , останнім зазначено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000584 від 14.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

За твердженням детектива, в ході досудового розслідування встановлено, що всередині червня 2020 року ОСОБА_2 , маючи на меті війти у довіру призначеного на посаду Голови Держгеокадастру ОСОБА_3 , зателефонував йому та запропонував зустрітись. Під час цієї зустрічі у червні 2020 року ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_3 про те, що раніше мав знайомства з керівництвом Держгеокадастру, окремими із працівників правоохоронних органів, які, у разі необхідності, сприятимуть ОСОБА_3 реалізовувати повноваження Голови Держгеокадастру, у тому числі й з кадрових питань. У ході наступної зустрічі, яка відбулася через декілька днів в один із днів червня 2020 року, ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_3 призначити на посаду керівника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як раніше знайому ОСОБА_4 особу. Наказом Голови Держгеокадастру ОСОБА_3 від 08.07.2020 № 149-то ОСОБА_1 призначено на посаду виконуючого обов`язки начальника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області. Впродовж липня-вересня 2020 року ОСОБА_4 неодноразово зустрічався з ОСОБА_3 у робочому кабінеті останнього за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, 3, де рекомендував призначити на окремі з посад в центральному апараті Держгеокадастру і його територіальних управліннях раніше знайомих ОСОБА_4 осіб. Зокрема, 06.09.2020 під час чергової зустрічі ОСОБА_3 із ОСОБА_4 , останній повідомив ОСОБА_3 про те, що у Хмельницькій області є значна кількість фермерів, які виявляють бажання отримати через підставних осіб у власність чи користування вже орендовані ними земельні ділянки, для чого в ОСОБА_4 є розроблений механізм оформлення цих земельних ділянок у власність таких громадян з метою їх подальшого переоформлення. Надалі, 17.09.2020 близько 22 год. 30 хв. у ході зустрічі ОСОБА_3 з ОСОБА_4 у місті Києві в автомобілі Porshe Cayenne, яким користується ОСОБА_4 , останній повідомив ОСОБА_3 про те, що фермери, які здійснюють свою діяльність на території Хмельницької області, пропонують надати неправомірну вигоду в розмірі від 400 до 800 доларів США за забезпечення прийняття рішення про виділення 1 га землі на підставних осіб. Для цього, як запевнив ОСОБА_3 ОСОБА_4 , останній забезпечуватиме надання неправомірної вигоди ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 , як в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, - прийняття наказів в межах повноважень про надання дозволів на розробку проектів землеустрою, їх затвердження і передання земельних ділянок у власність громадян. Близько 20 год. 30 хв. 12.10.2020 у ході зустрічі ОСОБА_3 з ОСОБА_4 у місті Києві, останній повідомив Голові Держгеокадастру про те, що для фермерів, які до нього звертаються, необхідно виділяти на громадян по 2 га з тих земельних ділянок, в яких вони зацікавлені, а раз на два тижні він особисто зустрічається з ОСОБА_1 , який надає йому інформацію у вигляді звітів щодо сум отриманих від фермерів грошових коштів як неправомірної вигоди внаслідок реалізації протиправної схеми. Близько 16 год. 00 хв 16.10.2020 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та заступник Голови Хмельницької обласної державної адміністрації (далі - Хмельницької ОДА) ОСОБА_5 зустрілися в ресторані « Тандир » за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Київська, буд. 11д, де ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_3 про те, що протягом його перебування на посаді в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області ним видано ряд наказів, за які ним з ОСОБА_4 вже отримано неправомірну вигоду в розмірі 71 000, 00 доларів США, частина якої, з урахуванням понесених супутніх витрат, передбачена і для ОСОБА_3 . Близько 18 год. 00 хв. 06.11.2020 ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_3 у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , передав ОСОБА_3 неправомірну вигоду у розмірі 26 900, 00 доларів США (станом на 06.11.2020 згідно офіційного курсу НБУ складає 762 884 гривень), за видачу ОСОБА_1 наказів про надання дозволів на розробку проектів землеустрою, їх затвердження і передання земельних ділянок у власність громадян після призначення останнього на посаду, тобто з 08.07.2020. ОСОБА_4 11.11.2020 о 20 год. 24 хв. із застосуванням месенджера «Signal» з власного мобільного телефонного номера відправив ОСОБА_3 повідомлення із вкладенням зображення сумки з грошовими коштами в доларах США, де зазначив про те, що друга частина неправомірної вигоди вже знаходиться в нього, тобто в ОСОБА_4 , і він готовий передати її ОСОБА_3 . ОСОБА_3 12.11.2020, перебуваючи у м. Хмельницькому, зустрівся із заступником Голови Хмельницької ОДА ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , де отримав інформацію про те, що ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 вже отримали від зацікавлених у виділенні земельних ділянок осіб 164 500,00 доларів США за період його перебування на посаді в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, тобто з 08.07.2020, за видачу наказів про надання дозволів на розробку проектів землеустрою, а також про те, що грошові кошти в розмірі 75 000, 00 доларів США, які вони мають передати ОСОБА_3 за те, що останній фактично призначив ОСОБА_1 на зазначену посаду та не вчиняє жодних дій у межах наданих йому повноважень щодо скасування таких наказів ОСОБА_1 . Під час цієї зустрічі ОСОБА_1 пред`явив ОСОБА_3 аркуші паперу з реквізитами 536 наказів про надання дозволів на розробку проектів землеустрою із зазначеними іменами, прізвищами, по батькові осіб, кадастровими номерами та площами земельних ділянок, серед яких містилося 342 накази про надання дозволів на розробку проектів землеустрою, за які ОСОБА_4 разом із ОСОБА_1 вже одержали 164 500, 00 доларів США та з яких передали 06.11.2020 ОСОБА_3 першу частину неправомірної вигоди у розмірі 26 900, 00 доларів США. Під час зустрічі у ресторані «Прага» за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 1, яка відбулася 17.11.2020 о 20 год. 17 хв. за участі ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ОСОБА_4 та ОСОБА_1 детально розповіли ОСОБА_3 про те, що за видані накази про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ними отримано від зацікавлених осіб по 500 доларів США, за винятком 65 наказів, за які вони отримали по 400 доларів США. Під час цієї ж зустрічі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 повідомили ОСОБА_3 про те, що вони готові передати другу частину неправомірної вигоди, яку отримали від зацікавлених осіб за видані накази про надання дозволів на розробку проектів землеустрою, їх затвердження і передання земельних ділянок у власність громадян. Близько 08 год. 15 хв. 09.12.2020 ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_3 у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , передав останньому неправомірну вигоду у розмірі 25 000, 00 доларів США (станом на 09.12.2020 згідно з офіційним курсом НБУ складає 702 070 гривень).

Згідно з викладеними обставинами ОСОБА_1 підозрюється у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 369 КК України, а саме наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає, а також в інтересах третіх осіб, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, за попередньою змовою групою осіб.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя виходив з того, що підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, що наявні ризики переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, що наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, а також врахував індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.

Висновки слідчого судді достатньо мотивовані та відповідають встановленим обставинам, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Так, відповідно до обставин, які встановлено та викладено в ухвалі слідчого судді Мойсака С.М. від 23.12.2020 року в справі № 991/10403/20, яка залишена без змін ухвалою колегії суддів Апеляційної палати ВАКС від 15.01.2021, ОСОБА_1 знято від виконання обов`язків начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області наказом від 15.12.2020 № 345-то.

Тобто, на час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та постановлення оскаржуваної ухвали - 11.12.2020 ОСОБА_1 виконував обов`язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, що правильно враховано слідчим суддею, а тому помилковим є твердження в апеляційній скарзі про те, що висновок слідчого судді про наявність ризику незаконного впливу на свідків суперечить обставинам, встановленим в ухвалі слідчого судді Мойсака С.М. від 23.12.2020 в справі № 991/10403/20, яка залишена без змін ухвалою колегії суддів Апеляційної палати ВАКС від 15.01.2021, відповідно до якої ОСОБА_1 фактично позбавлений керівництва Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Також посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 на даний час не займає посаду виконуючого обов`язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, відсутні підстави вважати, що останній може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та свідчать про його вчинення не спростовує висновку слідчого судді про те, що посада виконуючого обов`язки начальника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області наділяє підозрюваного організаційно-розпорядчими і адміністративними функціями, в тому числі по відношенню до інших працівників управління, а відтак ризик знищення документів обумовлюється також можливим авторитетом підозрюваного до інших осіб та субординацією, якої мають дотримуватися підлеглі при виконанні наказів і вказівок свого керівника у випадку, якщо він стане надавати відповідні накази або вказівки, оскільки слідчий суддя враховував наявні обставини і не мав підстав брати до уваги можливість в майбутньому позбавлення підозрюваного керівництва Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Твердження в апеляційній скарзі, що слідчий суддя при обранні запобіжного заходу врахував лише ризик переховування та ризик впливу на свідків, а інші ризики не були доведені прокурором і не слугували підставою для обрання запобіжного заходу, однак ризик переховування не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого застосування покарання, а прокурором не надано доказів про наявність ризиків, а вказані ним ризики ґрунтуються виключно на припущеннях, визнається колегією суддів неспроможним.

Так, з оскаржуваної ухвали вбачається, що слідчим суддею враховувались не тільки ризики переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а й ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (т. 2 а.с. 150), і, що ризик переховування зумовлений не тільки суворістю можливого покарання, а й наявністю у підозрюваного документів для виїзду за кордон, зв`язками підозрюваного з депутатами, бізнесменами та представниками правоохоронних органів.

Крім того, враховуючи те, що ризик це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України, і слідчим суддею на підтвердження наявності встановлених ризиків наведено докази, слід визнати, що слідчим суддею враховано не лише ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій.

Твердження в апеляційній скарзі, що прокурором не доведено та не зазначено обставин на обґрунтування того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним в клопотанні ризикам, і ця обставина залишилась поза увагою слідчого судді, спростовується даними оскаржуваної ухвали, відповідно до яких слідчим суддею враховано, що в силу наявних ризиків домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів та інших осіб, чи особисте зобов`язання може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі, а тому менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження. (т. 2 а.с. 151)

Посилання в апеляційній скарзі, що прокурором не надано відомостей про порушення підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, спроби перешкоджання кримінальному провадженню чи намагання вчинити інший злочин в період дії ухвали слідчого судді від 11.12.2020, і, що під час дії оскаржуваної ухвали ОСОБА_1 виконував покладені на нього обов`язки не можуть прийматись до уваги, оскільки такі не були предметом розгляду клопотання слідчим суддею, та зазначені обставини стосуються поведінки підозрюваного після постановлення оскаржуваної ухвали.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді у вказаній частині постановлена відповідно до вимог кримінального процесуального закону, що доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують, в зв`язку з чим відсутні підстави для її скасування і задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 309, 376, 392, 404, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Вищого антикорупційного суду по справі № 991/10153/20 від 11 грудня 2020 року щодо законності затримання ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 в іншій частині залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 грудня 2020 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.Ф. Павлишин

Судді: М.С. Глотов

В.В. Чорна