Документ № 94878941

Справа № 991/854/21

Провадження 1-кс/991/877/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., адвоката Могильницького М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката Могильницького Максима Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України Хижняка М.М. від 14.01.2021 про зупинення досудового розслідування в кримінальному провадженні №42015000000000815 від 30.04.2015,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла вищевказана скарга, у якій адвокат Могильницький М.С. просить скасувати постанову детектива Національного антикорупційного бюро України Хижняка М.М. від 14.01.2021, погоджену прокурором шостого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Подгорцем С.В., про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000815 від 30.04.2015 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Клопотання обґрунтовується тим, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015000000000815 від 30.04.2015 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, матеріали якого виділено із матеріалів кримінального провадження № 42014000000000310 від 22.04.2014.

14.01.2021 постановою детектива НАБУ Хижняка М.М.за погодженням з прокурором шостого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Подгорцем С.В., досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015000000000815 зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, у зв`язку із розшуком підозрюваних.

Захисник вважає вищевказану постанову детектива незаконною, оскільки досудове розслідування може бути зупинене відповідно до п.2 ч.1 ст. 280 КПК України лише після повідомлення особі про підозру. В той же час, як вважає захисник, досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015000000000815 від 30.04.2015 фактично здійснюється відносно ОСОБА_1 без належного повідомлення йому про підозру, так як матеріали кримінального провадження не містить належних доказів вручення останньому повідомлення про підозру у встановлений законом спосіб.

Так, 29.12.2014 було складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст. 191 КК України та 30.12.2014 направлено на ім`я ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , з правами підозрюваного, яке повернулось до Генеральної прокуратури України у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання, що є підтвердженням неотримання ОСОБА_1 письмового повідомлення про підозру.

Крім цього, з матеріалів кримінального провадження №42014000000000310 вбачається, що ОСОБА_1 у лютому 2014 року залишив територію України у пункту пропуску «Довжанський» в напрямку до Російської Федерації та до теперішнього часу не повертався, що підтверджується листом слідчого Генеральної прокуратури України та листом Державної прикордонної служби України від 18.06.2014.

Враховуючи, що стороні обвинувачення було достовірно відомо про те, що ОСОБА_1 з лютого 2014 року перебуває за межами території України, тому захисник вказує, що матеріали досудового розслідування кримінального провадження №42015000000000815 від 30.04.2015 не містять жодних доказів щодо вжиття органами досудового розслідування заходів для належного повідомлення про підозру, а саме: 1) особистого вручення; 2) в спосіб, передбачений частиною 2 статті 135 Кримінального процесуального кодексу України; 3) в спосіб, передбачений частиною 7 статті 135 Кримінального процесуального кодексу України.

Вказаний висновок, на думку захисника, підтверджується запитом про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Російської Федерації, в якому поряд з іншими процесуальними діями, ставиться питання про вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру, чим фактично сторона обвинувачення визнає факт невручення особі повідомлення про підозру.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 не повідомлено під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000000815 від 30.04.2015, матеріали якого виділені із матеріалів досудового розслідування кримінального провадження №42014000000000310 від 22.04.2014 про підозру у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України.

Адвокат до того ж вказав на відсутність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, є матеріальним та обов`язковим елементом якого є суспільно небезпечні наслідки у вигляді матеріальної шкоди. Проте на момент складання повідомлення про підозру ОСОБА_1 слідчий та прокурор не звертались до експерта для проведення судової експертизи щодо будівельних (ремонтних) робіт, які були виконані в будівлях Генеральної прокуратури України.

За таких обставин захисник вважає, що рішення про складання повідомлення про підозру ОСОБА_1 було прийнято стороною обвинувачення за відсутності достатніх доказів для підозри.

Окрім того захисник вказав на невідповідність постанови детектива вимогам ч.5 ст. 110 КПК України, оскільки відсутні мотиви її прийняття. Поряд з цим захисник звернув увагу на зазначення у постанові кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.3 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України, в той час, коли про нову підозру чи зміну повідомленої раніше підозри ОСОБА_1 повідомлено не було та заходів для такого повідомлення не вжито.

У зв`язку з наведеним захисник просить слідчого суддю скасувати постанову детектива НАБУ Хижняка М.М., погоджену прокурором шостого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Подгорцем С.В. від 14.01.2021 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000815 від 30.04.2015 на підставі п.2 ч. 1 ст. 280 КПК України, у зв`язку з розшуком підозрюваних.

В судовому засіданні адвокат Могильницький М.С. підтримав подану скаргу та просив її задовольнити з підстав, наведених в ній.

Детектив в судове засідання не з`явився, надав до суду заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні скарги адвоката Могильницького М.С. в інтересах ОСОБА_1 , при цьому розгляд скарги здійснювати без участі представників Національного бюро.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії ( ч.1 ст. 304 КПК України).

Адвокат зазначив, що копію оскаржуваної постанови від 14.01.2021 він отримав 29.01.2021 та відповідно зі скаргою до суду звернувся 04.02.2021, у зв`язку з чим строк, встановлений ч.1 ст. 304 КПК України, не порушений.

Заслухавши заявника, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 Кримінального процесуального кодексу України - параграф 1, статті 303-308.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначений ст. 306 КПК України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, з урахуванням відповідних положень глави 26 цього Кодексу. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч.2 ст. 307 КПК України.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Зупинення досудового розслідування регулюється Главою 23 КПК України.

Вичерпний перелік підстав та порядок зупинення досудового розслідування встановлений ст.280 КПК України.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 280 КПК України встановлено, що досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру, зокрема у разі якщо оголошено в розшук підозрюваного.

Крім того, до зупинення досудового розслідування слідчий зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з обставинами, передбаченими п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.

Досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Копія постанови надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які мають право її оскаржити слідчому судді (ч. 4 ст. 280 КПК України)

Встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000815 від 30.04.2015 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, яке виділено з матеріалів кримінального провадження № 42014000000000310 від 22.04.2014.

З матеріалів скарги вбачається, що 29.12.2014 було складено письмове повідомлення про підозру стосовно ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме в пособництві в заволодінні бюджетними коштами, призначеними для поточного ремонту будівель Генеральної прокуратури України, в особливо великому розмірі шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб.

15.01.2015 згідно постанови начальника другого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Слободяника І.П., внаслідок невстановлення місцезнаходження підозрюваного, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 оголошено в розшук, про що внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Здійснення розшуку підозрюваного доручено Службі безпеки України.

14.01.2021 постановою детектива Національного антикорупційного бюро України Хижняка М.М., за погодженням з прокурором шостого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Подгорцем С.В., досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні зупинено.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що для зупинення досудового розслідування зазначено підставу, передбачену п. 2 ч.1 ст. 280 КПК України, тобто у зв`язку із розшуком підозрюваних.

В своїй скарзі адвокат посилається на те, що відсутні підстави для зупинення досудового розслідування, оскільки ОСОБА_1 не набув статусу підозрюваного, що є обов`язковою умовою, у відповідності до положень ч. 1 ст. 280 КПК України.

Зупинення досудового розслідування у зв`язку з розшуком підозрюваного, провадиться за таких процесуальних умов: 1) у провадженні зібрано достатні та неспростовні докази, які вказують на те, що кримінальне правопорушення вчинено певною особою; 2) особа набула статусу підозрюваного, їй повідомлено про підозру; 3) виконано всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе до зупинення кримінального провадження; 4) особу оголошено в розшук.

З матеріалів скарги вбачається, що стосовно ОСОБА_1 складено повідомлення про підозру від 29.12.2014.

30.12.2014 вказане повідомлення про підозру Генеральною прокуратурою України направлено на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яке повернулось до Генеральної прокуратури України, у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання.

Крім цього, з матеріалів кримінального провадження №42014000000000310 вбачається, що ОСОБА_1 у лютому 2014 року залишив територію України у пункті пропуску «Довжанський» в напрямку Російської Федерації та до теперішнього часу до України не повертався.

На думку захисника повідомлення про підозру не було вручене, оскільки за місцем проживання ОСОБА_1 його ніхто не отримав, а оскільки у органу досудового розслідування є інформація про те, що ОСОБА_1 у лютому 2014 поїхав з України до Російської Федерації, тому необхідно було забезпечити порядок вручення повідомлення про підозру через механізм міжнародної правової допомоги, чого не було зроблено.

Поряд з цим варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Особа набуває статусу підозрюваного у випадку 1) повідомлення їй про підозру або 2) якщо особа була затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або 3) якщо щодо неї складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (ч.1 ст.42 КПК України).

Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК України, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених КПК України запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

З матеріалів скарги вбачається, що підставою для повідомлення про підозру у цьому випадку був пункт 3 частини 1 статті 276 КПК України (це підтверджується текстом повідомлення про підозру, копію якого надає скаржник). Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (ч.1 ст. 278 КПК України).

Норми КПК України вказують на те, що особу 1) мають повідомити про підозру (і, якщо вона проживає за кордоном, повідомлення має бути вручене згідно з міжнародним договором про правову допомогу), або 2) мають бути вжиті заходи для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (це можливо якщо повідомлення про підозру не вручено особі внаслідок невстановлення місцезнаходження особи). В свою чергу, повістка про виклик особи (повідомлення), яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва (ч. 7 ст. 135 КПК України).

Встановлено, що орган досудового розслідування надіслав на адресу останнього відомого місця проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) повідомлення про підозру.

Вказане стверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

Поряд з цим з матеріалів провадження вбачається та захисником не оскаржується те, що ОСОБА_1 виїхав у напрямку Російської Федерації 24.02.2014 року через пункт пропуску «Должанський» («Довжанський») та на даний час не знаходиться на контрольованій Україною території.

Однак виїзд ОСОБА_1 у напрямку Російської Федерації не означає встановлення факту перебування ОСОБА_1 у Російській Федерації, особливо з урахуванням того, що пункт пропуску «Довжанський» з серпня 2014 року не контролюється законною українською владою та знаходиться в межах незаконного формування «ЛНР».

Також, ні в матеріалах кримінального провадження, ні в доводах скаржника немає доказів, які дозволяють достовірно встановити місцезнаходження ОСОБА_1 , тому факт перебування ОСОБА_1 у Російській Федерації не доведено.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що органу досудового розслідування, станом на момент складення повідомлення про підозру ОСОБА_1 , не було відомо про його місцезнаходження за кордоном, а тому єдиним способом для повідомлення про підозру є спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

У Главі 11 КПК України визначено порядок вручення повідомлень. Зокрема, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою; у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 1, 2 ст. 135 КПК України).

Аналіз положень законодавства не дає підстав вважати, що орган досудового розслідування не повідомив про підозру ОСОБА_1 у порядку, передбаченому КПК України, так як формулювання закону передбачає лише вжиття заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Під час судового розгляду було встановлено, що орган досудового розслідування надіслав на адресу останнього відомого місця проживання ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ) повідомлення про підозру.

Інших доказів, які б дозволяли достовірно встановити місцезнаходження ОСОБА_1 , під час судового розгляду не надано.

Враховуючи те, що місце перебування ОСОБА_1 не встановлено, у зв`язку з активним переховуванням останнього від слідства, що позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру в день його складання 29.12.2014, таке повідомлення відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, 111, 135 КПК України направлено ОСОБА_1 у спосіб, передбачений Кодексом для вручення повідомлень.

Окрім того на момент розгляду скарги не було встановлено достовірність перебування ОСОБА_1 на території Російської Федерації, що є лише ймовірним та стало підставою для надіслання запитів про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Російської Федерації, де серед іншого ставилось питання про встановлення місця проживання ОСОБА_1 .

Однак компетентними органами Російської Федерації відмовлено у виконанні процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва по кримінальному провадженню № 42015000000000815.

Згідно інформації ДПС України, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на територію України не повертались.

15.01.2015 постановою начальника другого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 внаслідок невстановлення місцезнаходження підозрюваного, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 оголошено в розшук.

Тобто розшук підозрюваного триває, його місцезнаходження на даний час не встановлено.

Вказане свідчить про дотримання вимог, передбачених ст. 280 КПК України та у детектива були обґрунтовані підстави зупинити досудове розслідування.

Твердження захисника про невжиття органом досудового розслідування заходів для вручення нової підозри ОСОБА_1 чи зміни раніше повідомленої підозри, з посиланням на те, що в оскаржуваній постанові детектива від 14.01.2021 дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, в той час коли повідомлення про підозру від 29.12.2014 містить кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч.5 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України - не беруться до уваги слідчим суддею, оскільки правильність кваліфікації дій підозрюваного не є предметом розгляду в рамках оскарження постанови про зупинення досудового розслідування за п.2 ч.1 ст. 303 КПК України, під час якого перевіряється виключно обґрунтованість підстав для зупинення досудового розслідування.

Окрім того як зазначено детективом в письмових запереченнях захисником було оскаржено до слідчого судді повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 29.12.2014.

Поряд з цим слідчий суддя звертає увагу на те, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, а тому доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості підозри, у зв`язку з відсутністю на момент складання повідомлення про підозру висновку судової експертизи щодо будівельних (ремонтних) робіт, які були виконані в будівлях Генеральної прокуратури України є безпідставними.

Посилання захисника на те, що детективом в порушення вимог ч. 2 ст. 280 КПК України не виконано всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе до зупинення кримінального провадження, зокрема не забезпечено проведення комплексної будівельно - економічно-товарознавчої судової експертизи, не заслуговують на увагу, оскільки слідчий здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, уповноважений самостійно приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених КПК України та поряд з цим він несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.

Одночасно слід врахувати, що порядок залучення експерта встановлений ст. 243 КПК України, згідно якого сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов`язкової.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що детективом при винесені постанови про зупинення досудового розслідування від 14.01.2021 дотримано вимог ст. 280 КПК України, як наслідок підстави для скасування вказаної постанови та задоволення скарги адвоката відсутні.

Керуючись статтями 7, 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги адвоката Могильницького Максима Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Хижняка М.М. від 14.01.2021 про зупинення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42015000000000815 від 30.04.2015 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.Д. Воронько