Документ № 94878959

Справа № 991/238/21

Провадження №11-сс/991/117/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого Михайленка Д. Г., суддів Калугіної І. О., Семенникова О. Ю.,

за участю секретаря судового засідання Онуфрієнко І. В.,

учасники судового провадження: особи, які подали апеляційну скаргу - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.01.2021 про повернення скарги на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Історія провадження

1.07.11.2020 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) заяву № 4 від 13.10.2020 про вчинення кримінального правопорушення (далі - заява № 4 від 13.10.2020).

2.18.11.2020 вони звернулись до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою № 4-наб на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ, яка полягає у невнесенні до ЄРДР (далі - ЄРДР) відомостей про кримінальне правопорушення за їхньою заявою № 4 від 13.10.2020.

3.24.11.2020 слідчий суддя повернула зазначену скаргу на підставі пункту 2 частини 2 статті 304 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з непідсудністю скарги Вищому антикорупційному суду. Зазначена ухвала слідчого судді залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.12.2020.

4.11.01.2021 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повторно на підставі частини 7 статті 304 КПК засобами поштового зв`язку подали до слідчого судді скаргу на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за їхньою заявою № 4 від 13.10.2020 (далі - скарга).

5.16.01.2021 слідчий суддя повернув зазначену скаргу.

6.25.01.2021 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви слідчого судді

7.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.01.2021 повернуто скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за їхньою заявою № 4 від 13.10.2020.

8.Ухвала мотивована тим, що фактичні дані, які наведені в заяві про вчинення кримінальних правопорушень, не віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду. Слідчий суддя зазначив, що скаржники вже звертались до слідчого судді із аналогічною скаргою на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення за їхньою заявою № 4 від 13.10.2020. Попередня скарга була повернута ухвалою слідчого судді від 24.11.2020 з підстав непідсудності скарги Вищому антикорупційному суду, оскільки наведені скаржниками фактичні дані не містили жодної з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Ця ухвала була залишена без змін ухвалою суду апеляційної інстанції від 22.12.2020. Скарга на підставі частини 7 статті 304 КПК може бути подана повторно в порядку, передбаченому КПК, лише після усунення раніше встановлених недоліків, що стали підставою для повернення попередньої скарги. Однак скаржники повторно звернулись до неналежного суду, тому на підставі пункту 2 частини 2 статті 304 КПК слідчий суддя повернув скаргу.

Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги

9.Апелянти просять скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду скарги № 4-наб від 18.11.2020 іншим слідчим суддею.

10.В обґрунтування апеляційної скарги вони посилались на те, що: (1) слідчий суддя не взяв до уваги факт подання заяви № 3 від 11.01.2021 про повторне подання скарги № 4-наб [на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР], в якій були наведені мотиви щодо відповідності фактичних даних, викладених в заяві № 4 від 13.10.2020 [про кримінальне правопорушення], вимогам статті 33-1 КПК та умовам частини 5 статті 216 КПК; (2) повторно подана скарга не містить недоліків; (3) фактично оскаржувана ухвала дублює зміст ухвали слідчого судді від 24.11.2020 [про повернення скарги] без врахування зазначених вище додаткових мотивів скарги від 11.01.2021; (4) слідчий суддя розглянув скаргу з порушенням процесуальних строків.

Позиції учасників провадження

11. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали подану ними апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

12.Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули та не надали Суду свої позиції щодо апеляційної скарги. Враховуючи, що такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, то їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).

Оцінка та мотиви Суду

13.У цьому провадженні Суд має вирішити: (1) чи дотримано апелянтами строк апеляційного оскарження? Якщо так, то (2) чи законною є ухвала слідчого судді від 16.01.2021 про повернення скарги?

14.На ці питання Суд надає ствердні відповіді.

(1) Чи дотримано апелянтами строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді від 16.01.2021 про повернення скарги?

15.Незважаючи на призначення апеляційної скарги до розгляду, вказане питання має бути вирішено Судом, оскільки на етапі перевірки прийнятності апеляційної скарги суддя-доповідач не мав можливості перевірити додержання апелянтами строку апеляційного оскарження у зв`язку з відсутністю матеріалів провадження та ненаданням апелянтами доказів отримання копії оскаржуваної ухвали саме 19.01.2021, як про це ними було зазначено в апеляційній скарзі.

16.Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення (пункт 3 частини 2 статті 395 КПК). Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абзац 2 частини 3 статті 395 КПК).

17.Якщо закінчення строку, який обчислюється днями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день (частина 7 статті 115 КПК). Загальним вихідним днем є неділя (частина 2 статті 67 Кодексу законів про працю).

18.З матеріалів провадження вбачається, що: (1) 16.01.2021 слідчий суддя постановив оскаржувану ухвалу за відсутності та без повідомлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; (2) вони отримали копію ухвали 19.01.2021 (а. с. 52-53), тому останнім днем строку її оскарження було 25.01.2021 (24.01.2021 - неділя); (3) 25.01.2021 вони подали апеляційну скаргу.

19.Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу у встановлений КПК строк.

(2) Чи законною є ухвала слідчого судді від 16.01.2021 про повернення скарги?

20.На досудовому провадженні заявником може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення (пункт 1 частини 1 статті 303 КПК).

21.На етапі прийняття скарги, яка подана на підставі частини 1 статті 303 КПК, слідчий суддя перевіряє таку скаргу на предмет прийнятності та відсутності перешкод призначення її до розгляду, що передбачені пунктами 1-3 частини 2 та частиною 4 статті 304 КПК. Зокрема, скарга повертається, якщо не підлягає розгляду в цьому суді (пункт 2 частини 2 статі 304 КПК).

22.Слідчі судді Вищого антикорупційного суду розглядають скарги на бездіяльність слідчого в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду (частина 1 статті 306, частина 2 статті 33-1 КПК).

23.Отже, для того, щоб вирішити питання щодо законності оскаржуваної ухвали про повернення скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, викладених в їх заяві, Суд має надати відповідь чи містить ця заява відомості про кримінальне правопорушення, які віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.

24.Так, скаржники подали до НАБУ заяву № 4 від 13.10.2020 про ознаки кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 383, частинами 1-3 статті 209, частинами 1-3 статті 368, частинами 1-4 статті 368-4, частиною 1 статті 368-5, частинами 1-4 статті 369, частинами 1-3 статті 269-2 КК, за сукупністю із частиною 1 статті 396 КК (частинами 1-3 статті 161, частинами 1-2 статті 162, частинами 1-4 статті 189, частинами 1-4 статті 190, частинами 1-2 статті 192, статтею 198, частинами 1-3 статті 206, частиною 2 статті 255, частиною 1 статті 256, частиною 1-3 статті 355, статтею 356, частинами 1 та 4 статті 358, частинами 1-2 статті 364, частинами 1-3 статті 365, частинами 1-3 статті 365-2, частинами 1-2 статті 366, частинами 1-3 статті 373, частиною 1 статті 376, частинами 1 та 4 статті 382, частинами 1-2 статті 384, частинами 1-2 статті 397 КК) (а. с. 5-11).

25.У заяві скаржники виклали такі відомості: (1) 11.12.2019 ОСОБА_3 завідомо неправдиво повідомила про начебто вчинення стосовно неї ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 129, частиною 2 статті 162, статтею 356 КК; (2) зазначену заяву 12.12.2019 зареєстрували у ЄРДР за № 12019030010004735 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (начальник слідчого відділу Луцького ВП ГУНП у Волинській області, слідчий та прокурор відповідно) та ОСОБА_3 визнана потерпілою від нібито самоправства зі сторони ОСОБА_1 ; (3) поліція кваліфікує як самоправство наявність одночасно двох різних правовстановлюючих документів 2005 року та 2009 року на один і той самий об`єкт нерухомості (тонко-каркасну споруду по АДРЕСА_1 ) - при цьому у подружжя ОСОБА_7 наявний нотаріально-посвідчений договір купівлі-продажу від 21.09.2015, а у ОСОБА_3 незаконне свідоцтво від 02.09.2019, видане приватним нотаріусом на підставі протоколів проведення електронних торгів в рамках виконавчого провадження; (4) ОСОБА_3 є менеджером приватного малого підприємства «Ійя», тому на думку заявників вона не може мати власних легальних коштів в розмірі 705 134 грн, сплачених нею за споруду; (5) при цьому проведення електронних торгів стало можливим внаслідок прийняття наказу Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016; (6) на думку скаржників має місце шахрайство організованого угруповання державних виконавців, ДП «Сетам», нотаріусів з метою легалізації доходів (майна), одержаних злочинним шляхом.

26.Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК).

27.Така інформація необхідна для (1) визначення того, що ставиться питання про вчинення саме кримінального правопорушення, та для (2) можливості спрямувати орган досудового розслідування на його розкриття, зібрання відповідних доказів.

28.Закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення на основі наведених вище критеріїв. Вказані ж відомості використовуються (1) слідчим, прокурором для первинного визначення підслідності кримінального провадження, а (2) слідчим суддею для визначення компетентного суду, уповноваженого розглядати, у тому числі скарги на бездіяльність відповідних службових осіб щодо невнесення відомостей заяви до ЄРДР.

29.Предметна підсудність Вищого антикорупційного суду визначається статтею 33-1 КПК, а з 22.09.2019 - статтею 33-1 КПК з урахуванням положень пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК у редакції Закону України № 100-IX від 18.09.2019.

30.Вищому антикорупційному суду підсудні серед іншого кримінальні провадження стосовно злочинів, передбачених статтями 209, 364, 365-2, 368, 368-4, 368-5, 369, 369-2 КК (перелік яких скаржники навели у заяві № 4 від 13.10.2020), якщо наявна хоча б одна з умов, передбачена пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК (частина 1 статті 33-1 КПК, примітка статті 45 КК).

31.Виходячи зі змісту та структури норм, що містяться в пунктах 1-3 частини 5 статті 216 КПК, законодавцем встановлено обов`язкові альтернативні умови належності кримінального провадження до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, які можна узагальнити за такими критеріями: (1) спеціальний правовий статус суб`єкта кримінального правопорушення (пункт 1); (2) розмір шкоди або предмету злочину у поєднані із спеціальним правовим статусом суб`єкта кримінального правопорушення (пункт 2); (3) спеціальний правовий статус особи, стосовно якої вчинено кримінальне правопорушення, передбачене статті 369 та частиною 1 статті 369-2 КК (абзац 1 пункту 3); (4) кваліфікація діяння у поєднанні із тяжкими наслідками, які було заподіяно чи могло бути заподіяно, визначеним кримінальним правопорушенням (абзац 2 пункту 3).

32.Отже, до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду не належать кримінальні правопорушення, передбачені статтями 161, 162, 189, 190, 192, 198, 206, 255, 256, 355, 356, 365, 358, 366, 373, 374, 382, 383, 384, 396, 397 КК, на які посилаються скаржники у заяві № 4 від 13.10.2020.

33.Наведений у заяві № 4 від 13.10.2020 перелік злочинів, передбачених статтями 209, 364, 365-2, 368, 368-4, 368-5, 369, 369-2 КК, не містить жодної з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК, що підтверджується наступним.

34.Так, в заяві не наведено відомостей, що ОСОБА_3 , яка є менеджером приватного підприємства, належить до суб`єктів, наведених у пункті 1 частини 5 статті 216 КПК. У заяві не міститься будь-яких фактичних даних про ймовірне вчинення згаданих злочинів членами Кабінету Міністрів України, а саме Міністром юстиції України, заступником міністра юстиції, як про це зазначено апелянтами в скарзі від 11.01.2021.

35.У заяві фігурує лише одна сума в розмірі 705 134 грн, яку зі слів скаржників сплатила ОСОБА_3 у серпні 2019 року на електронних торгах за споруду по АДРЕСА_1 . Заявники вважають, що вказані гроші не можуть бути легальними доходами, у зв`язку з чим на електронних торгах ймовірно було легалізовано доходи, здобуті злочинним шляхом. Проте, по-перше, ОСОБА_3 не є спеціальним суб`єктом [за умовами пункту 2 частини 5 статті 216 КПК]. По-друге, станом на серпень 2019 року злочин за кількісним критерієм [розміру спричиненої шкоди або предмету злочину] відповідав умовам пункту 2 частини 5 статті 216 КПК, лише якщо цей показник в 500 і більше разів перевищував прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленої на час вчинення кримінального правопорушення, тобто становив як мінімум 1 003 500 грн (500 х 2007 грн) (абзац 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», пункт 2 частини 5 статті 216 КПК). Отже, викладені скаржниками фактичні дані щодо ймовірного вчинення злочину не відповідають умовам, передбаченим пунктом 2 частини 5 статті 216 КПК.

36.Будь-яких інших відомостей про розмір предмету злочину чи спричиненої злочином шкоди за статтями 209, 364, 365-2, 368, 368-4, 368-5, 369, 369-2 КК, інших фактичних даних з ймовірного вчинення цих злочинів в заяві № 4 від 13.10.2020 не було наведено. З цих підстав Суд відхиляє доводи апелянтів про те, що в скарзі від 11.01.2021 вони зазначили, що злочином спричинено шкоду (майнову і моральну) в розмірі 2 820 536 грн, з яких: 705 134 грн - ціна споруди, 705 134 грн - ціна земельної ділянки, 1 410 268 грн - мінімальна моральна шкода. Також Суд звертає увагу, що в заяві № 4 від 13.10.2021 скаржники зазначали про те, що земельна ділянка, на якій розташована споруда, не була предметом електронних торгів (абзац 10 сторінка 10 цієї заяви) (а. с. 10). Тобто скаржники фактично намагаються змінити зміст заяви № 4 від 13.10.2020 шляхом викладу її в новій редакції у повторній скарзі від 11.01.2021 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей за цією заявою до ЄРДР без попереднього звернення з новою заявою про злочин до органу досудового розслідування. При цьому предметом оскарження у цьому провадженні є бездіяльності слідчого [щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР] після отримання заяви № 4 від 13.10.2020 в межах змісту цієї заяви, а не виходячи зі змісту повторної скарги.

37.Заява № 4 від 13.10.2020 не стосується вчинення злочину, передбаченого статтею 369-2 КК, щодо службових осіб, визначених у частині 4 статті 18 КК та у пункту 1 частини 5 статті 216 КПК.

38.У ній також не наводяться дані щодо заподіяння чи загрози заподіяння кримінальним правопорушенням тяжких наслідків охоронюваним свободам та інтересам фізичної або юридичної особи, а також державним чи суспільним інтересам, які б відповідали умовам абзацу 2 пункту 3 частини 5 статті 216 КПК.

39.Відсутність зазначених відомостей у заяві про кримінальне правопорушення, як вірно встановив слідчий суддя, свідчить про невідповідність її вимогам кримінального процесуального закону, які визначають підсудність Вищого антикорупційного суду.

40.Таким чином, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підлягає розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, вони повторно звернулись до неналежного суду та з цієї підстави повернув її скаржникам.

Щодо інших доводів апелянтів

41.В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи, які не потребують детального аналізу Суду та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні. При цьому Суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09.12.1994, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58). У цьому провадженні Суд надав відповіді на всі вагомі аргументи апелянтів.

Висновок Суду за результатами розгляду апеляційної скарги

42.Ухвали слідчого судді про повернення скарги на рішення, дії та бездіяльність слідчого можуть бути оскаржені в апеляційному порядку (частина 2 статті 309 КПК).

43.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (пункт 1 частини 3 статті 407 КПК).

44.З наведених вище мотивів апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.

45.Зазначене не позбавляє скаржників права звернутись із скаргою до належного суду (слідчого судді) або повторно звернутись із заявою про кримінальне правопорушення з урахуванням мотивів цієї ухвали.

46.Керуючись статтями 304, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1.Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.01.2021 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Г. Михайленко

Судді І. О. Калугіна

О. Ю. Семенников