Документ № 94892466

Справа № 991/887/21

Провадження1-кс/991/911/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. за участю секретаря судового засідання Будкової В.О., представників ТОВ «Дампер» адвокатів Машики В.П., Кардашевської Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дампер» про повернення застави у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020,

В С Т А Н О В И Л А:

До Вищого антикорупційного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Дампер» з заявою про повернення застави.

Заява обґрунтована тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.06.2020 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 120 024 200,00 грн. На виконання зазначеної ухвали ТОВ «Авалон Систем» 14.07.2020 було частково внесено заставу у сумі 16 700 000,00 грн. 02.02.2021 між ТОВ «Авалон систем» та ТОВ «Дампер» укладено договір про відступлення прави вимоги. Відповідно до п. 1.1 вказаного договору ТОВ «Авалон систем» передає, а ТОВ «Дампер» приймає право вимоги до Вищого антикорупційного суду щодо повернення внесеної застави за ОСОБА_1 .

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.01.2020 підозрюваній ОСОБА_1 змінено запобіжний захід, застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 49 790 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 113 023 300,00 грн.

Враховуючи вищевказане, представник ТОВ «Дампер» вважає, що внесена застава припинила свою дію і підлягає частковому поверненню. Тому він просить повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Дампер» частину застави у розмірі 7 000 900 (сім мільйонів дев`ятсот) гривень.

У судовому засіданні представники ТОВ «Дампер» подану заяву підтримали та просили її задовольнити. Прокурор в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд заяви без його участі.

Заслухавши представників, дослідивши матеріали заяви, слідчий суддя дійшла таких висновків.

Нормативні приписи щодо повернення застави

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є, серед іншого, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також те, щоб до кожного учасника була застосована належна правова процедура.

Відповідно до п. 25 ст. 3 КПК України заставодавець відноситься до учасників кримінального провадження.

Згідно зі ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Згідно з п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу» від 11.01.2012 № 15 застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до територіального управління ДСА або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу, такі документи:

- заява особи чи заставодавця, в якій обов`язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв`язку;

- засвідчена судом копія ухвали слідчого судді, суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави;

- копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави.

Відповідні положення засвідчують, що повернення застави здійснюється на підставі судового рішення, винесеного з огляду на закріплені в КПК України правила підсудності.

Щодо конкретних обставин даної справи

Як вбачається із матеріалів заяви, 15.06.2020 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду у справі №991/4803/20 було застосовано щодо підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 120 024 200,00 грн.

Згідно з платіжним дорученням № 226 від 14.07.2020 на виконання зазначеної ухвали Товариство з обмеженою відповідальністю «Авалон Систем» внесло заставу у розмірі 16 700 000,00 грн.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.01.2021 підозрюваній ОСОБА_1 змінено запобіжний захід, застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 49 790 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 113 023 300,00 грн.

Отже, з набранням законної сили ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.01.2021 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 120 024 000 грн., який був визначений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.06.2020 (справа № 991/4803/20, провадження № 1-кс/991/4955/20) припинив свою дію в сумі 7 000 900,00 грн.

З огляду на приписи ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, яка була внесена відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.06.2020, має бути повернена заставодавцям частково у розмірі 7 000 900,00 грн.

В даному випадку з клопотанням звернувся суб`єкт господарювання, який просить повернути йому заставу, сплачену іншим суб`єктом, посилаючись на відступлення прави вимоги застави. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Слідчий суддя не вбачає можливим застосування положень цивільного законодавства в питанні застави як заходу кримінального провадження. Адже КПК України чітко встановлює коло учасників кримінального провадження, їх права та обов`язки, і не передбачає можливості передачі своїх прав та/або обов`язків іншим особам. Заставодавець відповідно до п. 25 ст. 3 КПК України є учасником кримінального провадження. На підставі ч. 2 ст. 182 КПК України застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності. При чому при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави саме заставодавцю роз`яснюється у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний і заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Частина 8 ст. 182 КПК України регламентує негативні наслідки невиконання обов`язків підозрюваного чи заставодавця. Так, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Отже, до застави у кримінальному провадженні не можна ставитися виключно як до правочину або цивільно-правового зобов`язання, оскільки її правова природа є комплексною. У випадку застосування застави як основного запобіжного заходу її внесення є обов`язком підозрюваного або правом інших осіб; у разі застосування застави в якості альтернативного запобіжного заходу - правом підозрюваного чи інших осіб. Внесення заставодавцем грошових коштів в якості застави за підозрюваного є актом добровільної волі такої особи. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню та волі, тобто вона висловлює своє добровільне волевиявлення на внесення застави. Однак відповідний статус заставодавця не вичерпується самими лише внесенням визначеної грошової суми, оскільки погоджуючись внести заставу, особа автоматично погоджується мати відповідні обов`язки як заставодавця, а також несе ризик втрати цих коштів у випадку невиконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

Таким чином, застава у кримінальному провадженні має виключно кримінально-процесуальну природу - реалізація права внести заставу за підозрюваного автоматично покладає на заставодавця обов`язки опосередковано забезпечувати дієвість кримінального провадження в частині виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та тягар відповідальності у виді стягнення внесеної грошової суми.

За таких умов очікування заставодавцем можливого повернення йому застави жодним чином не може бути визнано відповідним зобов`язанням, право вимоги за яким можна передати іншій особі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 2, 3, 16, 177, 182, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

1.У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дампер» про повернення застави відмовити.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

3.Повний текст ухвали оголошений 16.02.2020.

Слідчий суддя В.В. Михайленко