- Головуючий суддя (ВАКС) : Мойсак С.М.
- Секретар : Заплатинської К.В.
- Захисник/адвокат : Підлісного О.В., Яворської В.М.
- Прокурор : Мирко Б.М.
Справа № 991/836/21
Провадження 1-кс/991/859/21
УХВАЛА
Іменем України
11 лютого 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.
за участю:
секретаря судового засідання Заплатинської К.В.,
прокурора Мирка Б.М.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
захисників Підлісного О.В., Яворської В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду
клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Мирка Б.М. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у кримінальному провадженні № 52020000000000584 від 14.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 52020000000000584 від 14.09.2020.
Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52020000000000584 від 14.09.2020, за підозрою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_2 на протязі червня-вересня 2020 року, діючи у змові з в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області ОСОБА_1 , вчинював дії направлені на встановлення товариських та довірливих відносин з Головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру - ОСОБА_3 , який відповідно до займаної ним посади є особою, яка займає особливо відповідальне становище, з метою подальшої можливості надання останньому неправомірної вигоди за невчинення ним дій в інтересах того, хто надає таку неправомірну вигоду та в інтересах третіх осіб.
Після чого, 06.11.2020 перебуваючи за місцем мешкання ОСОБА_3 - у квартирі АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_1 , передав ОСОБА_3 неправомірну вигоду у сумі 26 900 доларів США, та 09.12.2020 - неправомірну вигоду у сумі 25 000 доларів США, за невчинення останнім в інтересах тих, хто надає таку неправомірну вигоду та в інтересах третіх осіб, дій з використанням наданої йому влади, а саме: за не скасування ОСОБА_3 , як Головою Держгеокадастру, рішень щодо передачі земельних ділянок у власність громадянам на території Хмельницької області, виданих ОСОБА_1 .
Таким чином, загальна сума наданої ОСОБА_3 неправомірної вигоди, відповідно до офіційного курсу долара США на день надання такої неправомірної вигоди у гривневому еквіваленті становить 1 464 954 гривні.
09.12.2020 ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.12.2020, ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В результаті внесення застави, 14.12.2020 ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
2) не відлучатися із Хмельницької області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) НАБ України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора України, слідчого судді (суду);
5) здати на зберігання до органів ДМС паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
В подальшому, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.02.2021 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000584, продовжено до шести місяців, тобто до 09.06.2020.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрюваного обов`язків на два місяці.
Прокурор Мирко Б.М. у судовому засіданні подане клопотання підтримав та надав пояснення з приводу того, що з огляду на дату внесення застави за підозрюваного ОСОБА_1 , строк дії процесуальних обов`язків покладених на нього закінчується 14 лютого 2021 року, втім до даного часу сторона обвинувачення не має можливості закінчити досудове розслідування, оскільки в експертних установах на виконанні залишається ряд судових експертиз. Крім того, після отримання висновків вже призначених експертиз, планується призначення та проведення додаткових судових експертиз, в яких об`єктами дослідження будуть виступати ті ж матеріали, які перебувають на дослідженні на теперішній час. Разом з цим прокурор зазначив, що ризики, які були встановленні слідчим суддею при обранні до ОСОБА_1 запобіжного заходу, дотепер не зменшилися та продовжують існувати. Такими ризика є: можливість здійснювати дії щодо впливу на свідків у кримінальному провадженні, можливість знищення, приховування або спотворення речей та документів, що мають значення для досудового розслідування та можливість переховування від органів досудового розслідування та суду. Аргументацію зазначеним ризикам надав аналогічну тексту поданого клопотання та додатково повідомив, що органом досудового розслідування продовжують проводитися слідчі (розшукові) дії, направлення на збір доказів скоєного кримінального правопорушення та встановлення інших осіб, що були обізнані або були причетні до його вчинення. З огляду на неможливість закінчити досудове розслідування, наявність обґрунтованої підозри та продовження існування ризиків, прокурор просив клопотання задовольнити у повному обсязі та продовжити строк дії процесуальних обов`язків на два місяці.
Захисники Яворська В.М. та Підлісний О.В. у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання та зазначили, що досудове розслідування триває третій місяць і з часу покладання на ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, ним не вчинено жодних дій, які б сторона обвинувачення могла розцінювати, як реальність існування будь-якого з ризиків. ОСОБА_1 справно виконуються усі покладені на нього обов`язки. З приводу ризику переховування надали пояснення, в яких зазначили, що підозрюваний має сталі зв`язки та родину на території Україні, з іншими держава його нічого не пов`язує, а тому посилання не ризик переховування є безпідставним. Крім того, ОСОБА_1 не має і матеріальної можливості щодо існування в умовах розшуку, що підтверджується наявними у нього статками. Нерухоме майно, у вигляді земельної ділянки, арештовано на підставі ухвали слідчого судді, як і рухоме майно - автомобіль «ВАЗ 2107», який, по-перше, не можна віднести до дорогих транспортних засобів, а по-друге, даний автомобіль був ОСОБА_1 проданий до моменту накладення на нього арешту шляхом оформлення генеральної довіреності. Наявність же інших ризиків була спростована ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 15.01.2021 у справі № 991/10403/20. Також захист надав копію зазначеної ухвали. З огляду на викладене просили відмовити у продовженні строку дії обов`язків.
Підозрюваний ОСОБА_1 до початку судового засідання через канцелярію суду подав письмові заперечення, відповідно до яких стороною обвинувачення, у поданому клопотанні, не доведено існування будь-якого з зазначених ризиків. Його сумлінна поведінка та відсутність протилежних доказів з боку сторони обвинувачення, доводять відсутність ризику переховування. З приводу відсутності ризику впливу на свідків та знищення будь-яких речей та документів, також послався на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позицію захисників та просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52020000000000584 від 14.09.2020, в якому 09.12.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.12.2020, ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В результаті внесення застави, 14.12.2020 ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
2) не відлучатися із Хмельницької області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) НАБ України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора України, слідчого судді (суду);
5) здати на зберігання до органів ДМС паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Строк дії вищезазначених обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , закінчується 14.02.2021.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.02.2021 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000584, продовжено до шести місяців, тобто до 09.06.2020.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовуються з метою досягнення його дієвості, є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) розпорядженням Кабінету Міністрів України № 643-р від 10.06.2020 про призначення ОСОБА_3 . Головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру; (2) розподілом обов`язків між Головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, його першим заступником та заступниками, затвердженого наказом Держгеокадастру № 405 від 25.09.2020, відповідно до якого Голова Держгеокадастру призначає на посади та звільняє з посад начальників територіальних органів Держгеокадастру, а також скасовує повністю чи в окремій частині акти територіальних органів Держгеокадастру; (3) протоколом огляду від 06-07.11.2020, відповідно до якого ОСОБА_3 добровільно видано сумку з грошовими коштами, що були передані йому ОСОБА_2 ; (4) протоколом допиту ОСОБА_3 від 16.11.2020, в ході якого останній повідомив, що грошові кошти, передані йому ОСОБА_2 06.11.2020, є частиною неправомірної вигоди за його сприяння у виділенні земельних ділянок зацікавленим особам на території Хмельницької області, а саме: за не скасування ним рішень щодо виділення земель, які були прийняті в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області ОСОБА_1 ; (5) протоколом огляду від 16.11.2020, під час якого зафіксоване листування у мобільному додатку між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , з якого вбачається пересилання ОСОБА_1 відомостей та розрахунків щодо земельних ділянок; (6) протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи від 19.11.2020, відповідно до якого 17.11.2020 відбувалася зустріч між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , під час якої обговорювалися питання щодо загальної кількості виданих ОСОБА_1 дозволів, кількості дозволів виданих за грошову винагороду та суми такої винагороди від різних людей. В той же час, в ході даної зустрічі ОСОБА_3 надавалося пояснення з приводу виконання ним усіх покладених на нього зобов`язань - жодного скасування рішення ОСОБА_1 та відсутність перевірок; (7) протоколом огляду від 20.01.2021, в ході якого була оглянута документація вилучена з приміщення ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області та встановлено поріднення деяких кадастрових номерів земельних ділянок з одними особами, та іншими матеріалами провадження у своїй сукупності.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Так, розглядаючи необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.12.2020, слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність існування ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованого ОСОБА_1 злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої. Водночас, беручи до уваги, що згідно примітки до ст. 45 КК України, злочин, передбачений ст. 369 КК України, є корупційним, то у разі доведення вини ОСОБА_1 до нього не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина, на переконання суду, сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Разом з цим, хоча стороною захисту і зазначається про відсутність у ОСОБА_1 грошових коштів та майна для здійснення дій з метою переховування, втім слідчим суддею, при зазначенні ризику, беруться до уваги матеріали кримінального провадження, відповідно до яких ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 за період часу з 08.07.2020 по 12.11.2020, отримали неправомірну вигоду у сумі 164 500 доларів США, і хоча вказана сума не є особистими грошима підозрюваного, втім разом з фактом виявлення на його робочому місці грошових коштів в готівковій формі, як в іноземній валюті, так і в національній валюті України, може свідчити про наявність у останнього і інших заощаджень, які він може використати деякий час для існування в умовах розшуку. Кожна окремо з цих підстав не є вирішальною при оцінці ризику переховування, однак у своїй сукупності та з матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що зазначений ризик продовжує мати місце.
При оцінці ризику можливого незаконного впливу на свідків, слідчий суддя враховує ту обставину, що частина свідків у даному кримінальному провадженні є працівниками Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, які залучалися до розгляду заяв громадян про надання дозволів на розробку проектів землеустрою, їх затвердження і передання земельних ділянок у власність громадян. Отже з огляду на ту обставину, що ОСОБА_1 за час роботи у державній установі здобув власний авторитет або товариські відносини, не виключено ту обставину, що він може здійснити тиск на таких свідків, задля зміни ними показань або надання викривлених показань.
Крім цього, інша частина свідків у даному провадженні - особи, на кого здійснювалося оформлення земельних ділянок. Вони особисто не були зацікавленими в їх отриманні, проте у подальшому, повинні були передавати право власності/користування на такі земельні ділянки за дійсно зацікавленим в отриманні землі громадянам. З огляду на ті обставини, що вирішення питань щодо виділення відповідних земель у власність громадян здійснював безпосередньо ОСОБА_1 , останній безсумнівно обізнаний про осіб, на кого було здійснено оформлення землю та може використовувати наявні у нього зв`язки для здійснення тиску на відповідних отримувачів землі, що може призвести до викривлення свідчень останніх.
Також при оцінці ризику можливого впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
На теперішній час досудове розслідування триває, неможливість завершення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, пов`язана, у тому числі, і з необхідністю допиту ряду свідків, а отже, беручи до уваги вищенаведене, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків не зменшився та продовжує існувати.
З приводу ж знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають значення для досудового розслідування, слідчий суддя зазначає, що інкриміноване ОСОБА_1 кримінальне правопорушення є закінченим. Під час проведення досудового розслідування, стороною обвинувачення проведено низку слідчих (розшукових) дій, за результатами яких вилучено необхідну для кримінального провадження документацію та електронні носії інформації, які в подальшому були додатково оглянуті та їх зміст зафіксований у протоколах слідчих дій. Одночасно з цим, органом досудового розслідування було проведено і ряд негласних слідчих (розшукових) дій, результати яких зафіксовані у відповідних протоколах та на цифрових носіях інформації, що є додатками до протоколів. Вилучені за результатами проведеного досудового розслідування документи, електронні носії інформації, складені протоколи та додатки до протоколів перебувають у володінні органу досудового розслідування, що вказує на неможливість їх знищення підозрюваним. Разом з цим, як встановлено у судовому засіданні, стороною обвинувачення продовжується проведення слідчих (розшукових) дій з метою встановлення усіх обставин даного провадження та за результатами відповідних дій можуть бути отриманні відомості (речі, документи), які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження. З огляду на той факт, що збирання доказів здійснюється протягом усього часу досудового розслідування та активна фаза досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не втратила своєї актуальності, вважаю, що відповідний ризик на теперішній час також продовжує існувати, хоча і є мінімальним в порівнянні з датою початку досудового розслідування та повідомленням ОСОБА_1 про підозру.
Разом з цим, щодо заперечень сторони захисту з приводу відсутності ризику впливу на свідків та ризику знищення, приховування речей і документів, про що зазначено в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 15.01.2021 у справі № 991/10403/20, вважаю за необхідне зазначити наступне
Відсутність даних ризиків колегією суддів була встановлена в контексті порівняння займаної підозрюваним посади в ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області на час скоєння інкримінованого злочину та на час постановлення відповідної ухвали з огляду на необхідність відсторонення ОСОБА_1 від посади, яку останній займав з 2017 року, а саме: встановлена відсутність взаємозв`язку між скоєним ОСОБА_1 злочином та його перебуванням на посаді заступника начальника управління - начальника відділу землеустрою та охорони земель Управління землеустрою та охорони земель ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, на яку він повернувся після усунення його від виконання обов`язків начальника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області та можливістю використання цієї посади для впливу на свідків. Таким чином, колегією суддів було вказано не про відсутність ризиків в цілому, як підстав застосування запобіжного заходу, а зазначено про зміну обставин, що виключили необхідність відсторонення ОСОБА_1 від займаної посади.
Таким чином, у судовому засіданні була встановлена актуальність існування ризиків, на які посилається прокурор, як правову підставу для продовження строку дії обов`язків, що разом з доведеністю обґрунтованості підозри, дає слідчому судді можливість дійти висновку про необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 . Продовження строку дії обов`язків забезпечить можливість контролю за поведінкою підозрюваного з боку органу досудового розслідування з метою досягнення мети кримінального провадження.
Беручи до уваги вищевикладене, оскільки покладені на ОСОБА_1 обов`язки в достатній мірі та повно забезпечують його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов`язків, з метою мінімізації доведених ризиків, враховуючи особу підозрюваного, вважаю за можливе клопотання прокурора задовольнити та продовжити дію обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки визначені обов`язки в достатній мірі гарантують його належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування та їх скасування може завдати шкоду досудовому розслідуванню та судовому розгляду справи по суті.
Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Мирка Б.М. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню № 52020000000000584 від 14.09.2020 - задовольнити.
Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
2) не відлучатися із Хмельницької області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) НАБ України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, слідчого судді (суду);
5) здати на зберігання до органів ДМС паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Строк дії ухвали встановити до 11 квітня 2021 року, включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 52020000000000584 від 14.09.2020.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С.М. Мойсак