- Головуючий суддя (ВАКС) : Саландяк О.Я.
Справа № 991/1083/21
Провадження 1-кс/991/1111/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
17 лютого 2021 року м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Саландяк О.Я., вивчивши матеріали скарги ОСОБА_1 на бездіяльність заступника начальника другого слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові Смілевського М.Л., яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про скасування постанови та про зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И Л А:
16.02.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність заступника начальника другого слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові Смілевського М.Л., яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про скасування постанови та про зобов`язання вчинити певні дії.
Скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 звернувся до територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові із заявою від 19.01.2021 про вчинення старшим слідчим ОВС СУ ГУ ДФС в Івано-Франківській області ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365, ч. 2 ст. 372 КК України при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32019090000000020 від 20.05.2019 та про вчинення директором ДП «Орган з сертифікації нафтопродуктів і систем якості «МАСМА-СЕПРО» ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364 та ч. 1 ст. 384 КК України.
Заявник вважає, що в порушення вимог ст. 214 КПК України відомості за вказаною заявою до ЄРДР не внесені, у зв`язку з чим звернувся із скаргою в прядку ч. 1 ст. 303 КПК України до Вищого антикорупційного суду.
У скарзі ОСОБА_1 просить:
- визнати бездіяльність заступника начальника другого слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого м. Львові Смілевського М.Л. щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР;
- скасувати постанову заступника начальника другого слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові Максима Смілевського М.Л. від 26.01.2021 щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР;
- зобов`язати заступника начальника другого слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові Смілевського М.Л. невідкладно внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування за фактом вчинення старшим слідчим з ОВС слідчого управління Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківської області майора податкової поліції ОСОБА_2 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 365, ч. 2 ст. 372 КК України;
-зобов`язати заступника начальника другого слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові Смілевського М.Л. невідкладно внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування за фактом вчинення директором ДП «Орган з сертифікації нафтопродуктів і систем якості «МАСМА-СЕПРО» ОСОБА_3 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 384, ч. 1 ст. 364 КК України.
Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 16.02.2021 скарга визначена на розгляд слідчій судді Саландяк О.Я.
Після отримання скарги слідча суддя вирішує питання про наявність підстав для відкриття провадження за скаргою чи про прийняття одного з рішень, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 304 КПК України.
Вивчивши матеріали скарги на предмет її підсудності Вищому антикорупційному суду, слідча суддя приходить до такого висновку.
Питання предметної підсудності Вищого антикорупційного суду врегульоване нормами ст. 33-1 КПК України.
Частиною 2 статті 33-1 КПК України визначено, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
До підсудності Вищого антикорупційного суду частиною першою статті 33-1 КПК України віднесені кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України.
У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368, 368-3-369, 369-2, 369-3 цього Кодексу.
Пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК України передбачено вичерпний перелік умов, за наявності яких вище зазначенні кримінальні правопорушення можуть відноситися до підсудності Вищого антикорупційного суду. Однією з умов є вчинення злочину конкретним суб`єктом, вказаним в переліку у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Із скарги вбачається, що ОСОБА_1 вказує про вчинення старшим слідчим з ОВС слідчого управління Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківської області майору податкової поліції ОСОБА_2 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 365, ч. 2 ст. 372 КК України та вчинення директором ДП «Орган з сертифікації нафтопродуктів і систем якості «МАСМА-СЕПРО» ОСОБА_3 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 384, ч. 1 ст. 364 КК України.
Злочин, передбачений ст. 364 КК України належать до переліку корупційних злочинів, зазначених в примітці статті 45 КК України.
Із матеріалів скарги не вбачається, що директор ДП «Орган з сертифікації нафтопродуктів і систем якості «МАСМА-СЕПРО» ОСОБА_3 та старший слідчий ОВС СУ ГУ ДФС в Івано-Франківській області Петрів І.Р. належить до суб`єктів, які зазначені у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Окрім того, скарга ОСОБА_1 не містить відомостей про розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди, що в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків). Відтак, відсутні умови, зазначені у п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Також у скарзі, відсутня інформація щодо умови, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 216 КПК України.
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 365, ч. 2 ст. 372, ст. 384 КК України, про вчинення яких ОСОБА_1 зазначає у скарзі, згідно положень ст. 33-1 КК України не належать до підсудності Вищого антикорупційного суду.
З огляду на викладене, у скарзі та заяві про вчинення кримінальних правопорушень наведені обставини щодо вчинення кримінальних правопорушень, підсудності Вищого антикорупційного суду не встановлено.
Системне тлумачення ч. 1 ст. 33-1 КПК України дає підстави для висновку про неприпустимість виходу за межі тієї підсудності, яка є безсумнівною, з огляду на загальні засади кримінального провадження, зокрема законність та верховенство права, однією зі складових якого є принцип юридичної визначеності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
З огляду на зазначене, розгляд Вищим антикорупційним судом справ, які не належать до його підсудності, є порушенням правил підсудності, що суперечить припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.
Пунктом другим ч. 2 ст. 304 КПК України визначено, що скарга на бездіяльність слідчого, передбачена ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
Зважаючи на наведені обставини і правові норми, скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність заступника начальника другого слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові Смілевського М.Л., яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії, слід повернути особі, яка її подала у зв`язку з тим, що дана скарга не підсудна Вищому антикорупційному суду.
На підставі наведеного вище, керуючись статтями 33-1, 216, 303, 304, 309, 372 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність заступника начальника другого слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові Смілевського М.Л., яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про скасування постанови та про зобов`язання вчинити певні дії, - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали направити особі, яка подала скаргу разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.
Роз`яснити особам, які подали скаргу, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Слідча суддя О.Я. Саландяк