- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
- Секретар : Заплатинської К.В.
- Захисник/адвокат : Яненка О.Л.
- Прокурор : Мирко Б.М.
Справа № 991/1011/21
Провадження 1-кс/991/1037/21
У Х В А Л А
Іменем України
15 лютого 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.
за участю:
секретаря судового засідання Заплатинської К.В.,
прокурора Мирка Б.М.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
захисників Лук`яненка О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду
клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Мирка Б.М. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у кримінальному провадженні № 52020000000000584 від 14.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 52020000000000584 від 14.09.2020.
Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52020000000000584 від 14.09.2020, за підозрою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_1 на протязі червня-вересня 2020 року, діючи у змові з в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області ОСОБА_2 , вчинював дії направлені на встановлення товариських та довірливих відносин з Головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру - ОСОБА_3 , який відповідно до займаної ним посади є особою, яка займає особливо відповідальне становище, з метою подальшої можливості надання останньому неправомірної вигоди за невчинення ним дій в інтересах того, хто надає таку неправомірну вигоду та в інтересах третіх осіб.
Після чого, 06.11.2020 перебуваючи за місцем мешкання ОСОБА_3 - у квартирі АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 , передав ОСОБА_3 неправомірну вигоду у сумі 26 900 доларів США, та 09.12.2020 - неправомірну вигоду у сумі 25 000 доларів США, за невчинення останнім в інтересах тих, хто надає таку неправомірну вигоду та в інтересах третіх осіб, дій з використанням наданої йому влади, а саме: за не скасування ОСОБА_3 , як Головою Держгеокадастру, рішень щодо передачі земельних ділянок у власність громадянам на території Хмельницької області, виданих ОСОБА_2 .
Таким чином, загальна сума наданої ОСОБА_3 неправомірної вигоди, відповідно до офіційного курсу долара США на день надання такої неправомірної вигоди у гривневому еквіваленті становить 1 464 954 гривні.
09.12.2020 ОСОБА_1 затримано на підставі ст. 208 КПК України та того ж дня йому повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.12.2020, ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В результаті внесення застави, 23.12.2020 ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого (детектива), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за кожним викликом;
2) не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування із іншим підозрюваним ОСОБА_4 та свідками у даному кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру;
5) здати на зберігання до територіальних органів/територіальних підрозділів Державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон;
6) носити електронний засіб контролю.
В подальшому, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.01.2021, ОСОБА_1 змінено обов`язок не відлучатися із населеного пункту, де знаходиться його фактичне місце проживання та розширено територію, з якої йому заборонено відлучатися без відповідного дозволу уповноваженої особи, до меж Київської області.
01.02.2021 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу, якої строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000584, продовжено до шести місяців, тобто до 09.06.2020.
Також прокурор у клопотанні зазначає, що закінчити досудове розслідування до дня закінчення строку дії обов`язків не представляється можливим, оскільки на виконанні в експертних установах перебуває значна кількість судових експертиз, висновки яких є необхідними для кримінального провадження. Водночас, після отримання висновків відповідних експертиз, планується призначення подальших судових експертиз, тоді як одночасне проведення вже призначених експертиз та тих, які тільки планується призначити, є неможливим з огляду на методики їх проведення. Крім того для повного та неупередженого досудового розслідування необхідним є встановлення та проведення допитів усіх осіб, на ім`я яких фактично видавалися накази ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо розробки проектів землеустрою та проводилося відведення земель у власність таких громадян. Також на теперішній час продовжується розсекречування матеріалів проведених негласних слідчих (розшукових) дій та проводиться низка тимчасових доступів до речей та документів.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрюваного обов`язків на два місяці.
Прокурор Мирко Б.М. у судовому засіданні подане клопотання підтримав та надав пояснення з приводу того, що з огляду на дату внесення застави за підозрюваного ОСОБА_1 , строк дії процесуальних обов`язків, покладених на нього, закінчується 23 лютого 2021 року, втім до даного часу сторона обвинувачення не має можливості закінчити досудове розслідування, оскільки продовжується проведення слідчих (розшукових) дій, результати яких матимуть значення для кримінального провадження, а також стороною обвинувачення проводяться і процесуальні дії, які необхідні для повного та неупередженого проведення досудового розслідування. Разом з цим прокурор зазначив, що ризики, які були встановленні слідчим суддею при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу, дотепер не зменшилися та продовжують існувати. Такими ризиками є: можливість здійснювати дії щодо впливу на свідків у кримінальному провадженні, можливість знищення, приховування або спотворення речей та документів, що мають значення для досудового розслідування та можливість переховування від органів досудового розслідування та суду. Аргументацію зазначеним ризикам надав аналогічну тексту поданого клопотання. З огляду на неможливість закінчити досудове розслідування, наявність обґрунтованої підозри та продовження існування ризиків, прокурор просив клопотання задовольнити у повному обсязі та продовжити строк дії процесуальних обов`язків на два місяці.
Захисник Лук`яненко О.Л. у судовому засідання подав письмові заперечення, відповідно до яких вважає клопотання прокурора необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У судовому засіданні захисник додатково пояснив, що прокурором не наводиться ніяких нових обставин, які б підтверджували існування ризиків. Водночас, ОСОБА_1 беззаперечно виконуються усі покладені на нього процесуальні обов`язки, ним здано паспорт громадянина України для виїзду за кордон, ОСОБА_1 не має статків для переховування, а наявне у нього майно, арештоване. Таким чином ризик переховування відсутній. З приводу ризику знищення речей та документів, що мають значення для досудового розслідування, захисник вказав на той факт, що матеріали кримінального провадження перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування і усі необхідні процесуальні дії, що планує проводити сторона обвинувачення для закінчення досудового розслідування, ніяк не стосуються особи ОСОБА_1 , з огляду на що, даний ризик також відсутній. Ризик можливого впливу на свідків, на твердження адвоката, відсутній з огляду на процесуальну поведінку ОСОБА_1 за час проведення досудового розслідування та покладення на нього обов`язку не спілкуватися зі свідками у даному кримінальному провадженні. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Поряд з зазначеним, захисник також надав медичну документацію та пояснив, що застосований до ОСОБА_1 засіб електронного контролю не тільки ускладнює життя останнього, але і не надає можливості пройти медичне обстеження, а саме: провести магнітно-резонансну томографію.
Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію захисника та просив відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52020000000000584 від 14.09.2020, в якому 09.12.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.12.2020, ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В результаті внесення застави, 23.12.2020 ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого (детектива), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за кожним викликом;
2) не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування із іншим підозрюваним ОСОБА_4 та свідками у даному кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру;
5) здати на зберігання до територіальних органів/територіальних підрозділів Державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон;
6) носити електронний засіб контролю.
Строк дії відповідних обов`язків, покладених на ОСОБА_2 , визначено до 23.02.2021.
Водночас, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.01.2021, ОСОБА_1 змінено обов`язок не відлучатися із населеного пункту, де знаходиться його фактичне місце проживання та розширено територію, з якої йому заборонено відлучатися без відповідного дозволу уповноваженої особи, до меж Київської області.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.02.2021 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000584, продовжено до шести місяців, тобто до 09.06.2020.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовуються з метою досягнення його дієвості, є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) розпорядженням Кабінету Міністрів України № 643-р від 10.06.2020 про призначення ОСОБА_3 . Головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру; (2) розподілом обов`язків між Головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, його першим заступником та заступниками, затвердженого наказом Держгеокадастру № 405 від 25.09.2020, відповідно до якого Голова Держгеокадастру призначає на посади та звільняє з посад начальників територіальних органів Держгеокадастру, а також скасовує повністю чи в окремій частині акти територіальних органів Держгеокадастру; (3) наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 149-то від 08.07.2020 про призначення ОСОБА_2 на посаду в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області; (4) протоколом огляду від 06-07.11.2020, відповідно до якого ОСОБА_3 добровільно видано сумку з грошовими коштами, що були передані йому ОСОБА_1 ; (5) протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи від 12.11.2020, відповідно до якого 06.11.2020 ОСОБА_1 за місцем мешкання ОСОБА_3 , останньому були передані грошові кошти; (6) протоколом допиту ОСОБА_3 від 16.11.2020, в ході якого останній повідомив, що грошові кошти, передані йому ОСОБА_1 06.11.2020, є частиною неправомірної вигоди за його сприяння у виділенні земельних ділянок зацікавленим особам на території Хмельницької області, а саме: за не скасування ним рішень щодо виділення земель, які були прийняті в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області ОСОБА_2 ; (6) протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи від 19.11.2020, відповідно до якого 17.11.2020 відбувалася зустріч між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , під час якої ОСОБА_3 зазначав про виконання ним своїх зобов`язань - не скасування жодного рішення та відсутність перевірок. Також під час вказаної зустрічі ОСОБА_1 пояснював ОСОБА_3 про кількість виданих наказів згідно до наданої таблиці; (7) протоколом огляду від 16.11.2020, під час якого зафіксоване листування у мобільному додатку між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , з якого вбачається пересилання ОСОБА_2 відомостей та розрахунків щодо земельних ділянок; (8) протокол огляду мобільного телефону, який належить ОСОБА_3 від 14.11.2020 у якому зафіксовано листування між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 із повідомленням про звіт по 71100 і про доставку, по якій не було звіту із фотографією та іншими матеріалами провадження в своїй сукупності.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Так, розглядаючи необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.12.2020 та частково змінених ухвалою від 29.01.2021, слідчий суддя вважає, що у судовому засіданні прокурором доведено наявність існування ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованого ОСОБА_1 злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої. Водночас, беручи до уваги, що згідно примітки до ст. 45 КК України, злочин, передбачений ст. 369 КК України, є корупційним, то у разі доведення вини, до ОСОБА_1 не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина, на переконання суду, сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Разом з тим, при оцінці ризику можливого переховування, судом береться до уваги майновий стан підозрюваного, про який говорить періодичність виїзду ОСОБА_1 за кордон на протязі 2015-2020 років, яка складає більше 40 разів, що на переконання слідчого судді беззаперечно свідчить про наявність у останнього достатніх фінансових ресурсів. Крім того, відповідно до обставин справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримували грошові кошти від осіб, зацікавлених у виділенні земельних ділянок, частину з яких передали ОСОБА_3 , а отже, підозрюваний міг зробити відповідні грошові заощадження, які, у разі необхідності, зможе використовувати на протязі деякого часу з метою переховування від органів досудового розслідування та суду. Кожна окремо з цих підстав не є вирішальною при оцінці ризику переховування, однак у своїй сукупності та з матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що зазначений ризик продовжує мати місце.
З приводу ж знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають значення для досудового розслідування, слідчий суддя зазначає, що інкриміноване ОСОБА_2 кримінальне правопорушення є закінченим. Під час проведення досудового розслідування, стороною обвинувачення проведено низку слідчих (розшукових) дій, за результатами яких вилучено необхідну для кримінального провадження документацію та електронні носії інформації, які в подальшому були додатково оглянуті та їх зміст зафіксований у протоколах слідчих дій. Одночасно з цим, органом досудового розслідування було проведено і ряд негласних слідчих (розшукових) дій, результати яких зафіксовані у відповідних протоколах та на цифрових носіях інформації, що є додатками до протоколів. Вилучені за результатами проведеного досудового розслідування документи, електронні носії інформації, складені протоколи та додатки до протоколів перебувають у володінні органу досудового розслідування, що вказує на неможливість їх знищення підозрюваним. Разом з цим, як встановлено у судовому засіданні, стороною обвинувачення продовжується проведення слідчих (розшукових) дій з метою встановлення усіх обставин даного провадження та за результатами відповідних дій можуть бути отриманні відомості (речі, документи), які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження. З огляду на той факт, що збирання доказів здійснюється протягом усього часу досудового розслідування та активна фаза досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не втратила своєї актуальності, вважаю, що відповідний ризик на теперішній час також продовжує існувати, хоча і є мінімальним в порівнянні з датою початку досудового розслідування та повідомленням ОСОБА_2 про підозру.
При оцінці ризику можливого незаконного впливу на свідків, слідчий суддя враховує ту обставину, що частина свідків у даному кримінальному провадженні є працівниками Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, які залучалися до розгляду заяв громадян про надання дозволів на розробку проектів землеустрою, їх затвердження і передання земельних ділянок у власність громадян, що разом з посиланням самого підозрюваного ОСОБА_1 на підтримання ним близьких стосунків з колишніми керівниками Держгеокадастру, дає обґрунтовані підстави вважати, що останній може використати такі стосунки з метою впливу на свідків задля зміни останніми раніше наданих свідчень та викривлення встановлених обставин справи.
Також необхідно зазначити, що інша частина свідків у кримінальному провадженні - особи, на кого здійснювалося оформлення земельних ділянок, а оскільки, згідно матеріалів провадження, ОСОБА_1 особисто зазначалося про керування усіма земельними питаннями по Хмельницькій області, то слідчий суддя переконаний, що підозрюваний може володіти необхідними відомостями, як стосовно осіб на кого здійснювалося оформлення землі, так і відносно осіб, які були безпосередньо зацікавленими у її виділенні, а отже, підозрюваний може вчинити будь-які дії з метою тиску на невстановлених досудовим розслідуванням осіб задля ненадання ними показів або надання показів, що будуть суперечити дійсним обставинам справи.
Водночас при оцінці ризику можливого впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
На теперішній час досудове розслідування триває, неможливість завершення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, пов`язана, у тому числі, і з необхідністю допиту ряду свідків, а отже, беручи до уваги вищенаведене, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків не зменшився та продовжує існувати.
З приводу знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають значення для досудового розслідування, слідчий суддя зазначає, що інкриміноване ОСОБА_1 кримінальне правопорушення є закінченим. Під час проведення досудового розслідування, стороною обвинувачення проведено низку слідчих (розшукових) дій, за результатами яких вилучено необхідну для кримінального провадження документацію та електронні носії інформації, які в подальшому були додатково оглянуті та їх зміст зафіксований у протоколах слідчих дій. Одночасно з цим, органом досудового розслідування було проведено і ряд негласних слідчих (розшукових) дій, результати яких зафіксовані у відповідних протоколах та на цифрових носіях інформації, що є додатками до протоколів. Вилучені за результатами проведеного досудового розслідування документи, електронні носії інформації, складені протоколи та додатки до протоколів перебувають у володінні органу досудового розслідування, що вказує на неможливість їх знищення підозрюваним. Разом з цим, як встановлено у судовому засіданні, стороною обвинувачення продовжується проведення слідчих (розшукових) дій з метою встановлення усіх обставин даного провадження та за результатами відповідних дій можуть бути отриманні відомості (речі, документи), які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження. З огляду на той факт, що збирання доказів здійснюється протягом усього часу досудового розслідування та активна фаза досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не втратила своєї актуальності, вважаю, що відповідний ризик на теперішній час також продовжує існувати, хоча і є мінімальним в порівнянні з датою початку досудового розслідування та повідомленням ОСОБА_1 про підозру.
Таким чином, у судовому засіданні була встановлена актуальність існування ризиків, на які посилається прокурор, як правову підставу для продовження строку дії обов`язків, що разом з доведеністю обґрунтованості підозри, дає слідчому судді можливість дійти висновку про необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 . Продовження строку дії обов`язків забезпечить можливість контролю за поведінкою підозрюваного з боку органу досудового розслідування з метою досягнення мети кримінального провадження.
Щодо посилання сторони захисту на необхідність підозрюваному пройти медичне обстеження із застосуванням магнітно-резонансного томографу, що передбачає зняття з тіла підозрюваного електронного засобу контролю, а отже відповідний обов`язок, на переконання захисту, не підлягає продовженню, вважаю за необхідне зазначити наступне
Надані суду матеріали дійсно містять копії медичних консультацій та направлення ОСОБА_1 для проходження магнітно-резонансної томографії, втім, у судовому засіданні, захистом не надано відомостей, що уповноважені особи, які здійснюють контроль за дотриманням виконання відповідного обов`язку, позбавлені можливості зняти з підозрюваного електронний засіб контролю на час проходження медичного обстеження. Відсутність відповідних відомостей, разом з доведеністю прокурором факту продовження існування ризику можливого переховування ОСОБА_1 , сприймається слідчим суддею лише як підстава послабити контроль правоохоронних органів за поведінкою підозрюваного, а тому вважаю, що скасування даного обов`язку на теперішній час є неприпустимим і не відповідає інтересам цього кримінального провадження.
Беручи до уваги вищевикладене, оскільки покладені на ОСОБА_1 обов`язки в достатній мірі та повно забезпечують його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов`язків, з метою мінімізації доведених ризиків, враховуючи особу підозрюваного, вважаю за можливе клопотання прокурора задовольнити та продовжити дію обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки визначені обов`язки в достатній мірі гарантують його належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування та їх скасування може завдати шкоду досудовому розслідуванню та судовому розгляду справи по суті.
Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,
У Х В А Л И В:
Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Мирка Б.М. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню № 52020000000000584 від 14.09.2020 - задовольнити.
Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) прибувати до слідчого (детектива), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за кожним викликом;
2) не відлучатись за межі Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування із іншим підозрюваним ОСОБА_4 та свідками у даному кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру;
5) здати на зберігання до територіальних органів/територіальних підрозділів Державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон;
6) носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали встановити до 15 квітня 2021 року, включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 52020000000000584 від 14.09.2020.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С.М. Мойсак