Документ № 95013624

Справа № 757/4965/21-к

Провадження №11-сс/991/163/21

У Х В А Л А

19 лютого 2021 року місто Київ

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Михайленко Д. Г. перевірив апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Гарванка І. М. на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.02.2021 про зобов`язання Генерального прокурора розглянути клопотання, вирішити спір про підслідність та доручити здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.06.2018 іншому органу досудового розслідування, а також здійснив підготовку до апеляційного розгляду.

1.18.02.2021 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі також - АП ВАКС) надійшла апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Гарванка І. М. на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.02.2021 про зобов`язання Генерального прокурора розглянути клопотання, вирішити спір про підслідність та доручити здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.06.2018 іншому органу досудового розслідування (далі - апеляційна скарга).

2.Для розгляду зазначеної апеляційної скарги автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Михайленко Д. Г., судді: Павлишин О. Ф., Глотов М. С.

3.Апеляційне провадження з перегляду ухвал слідчих суддів здійснюється відповідно до загальних положень, визначених главою 31 КПК, за виключенням особливостей, передбачених для перегляду таких судових рішень статтею 422 КПК (статті 310, 422 КПК).

4.Отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду (частина 1 статті 422 КПК)

5.Передбачений частиною 1 статті 422 КПК порядок дій та обмежені строки щодо розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді не передбачає прийняття окремого рішення щодо відкриття апеляційного провадження, однак призначення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги формально вказує на початок апеляційного розгляду (постанова об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №569/17036/118 (провадження № 51-598кмо19)).

6.Крім цього, скорочені строки апеляційного перегляду ухвал слідчих суддів обумовлюють необхідність здійснення суддею-доповідачем підготовки до апеляційного розгляду в більш стислий строк, ніж передбачено статтею 401 КПК.

7.Виходячи з наведеного, суддя-доповідач, вирішуючи питання щодо призначення апеляційного розгляду, (1) перевіряє апеляційну скаргу на предмет прийнятності та відсутності перешкод призначення її до апеляційного розгляду, що передбачені пунктами 2-4 частини 3 та частиною 4 статті 399 КПК, та (2) за необхідності вживає заходи щодо підготовки до апеляційного розгляду.

(1) Перевірка прийнятності апеляційної скарги прокурора

Чи підлягає розгляду в АП ВАКС апеляційна скарга прокурора?

8.В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва з порушенням предметної підсудності Вищого антикорупційного суду (далі також - ВАКС), на підтвердження чого додав, зокрема, копії ухвал АП ВАКС з перегляду ухвал слідчих суддів ВАКС у цьому провадженні та щодо вирішення АП ВАКС підсудності в аналогічному провадженні.

9.Не вирішуючи наперед цей довід апеляційної скарги, з метою перевірки чи підлягає апеляційна скарга розгляду в цьому суді апеляційної інстанції, суддя-доповідач звертає увагу на наступне.

10.Предметна підсудність ВАКС визначається статтею 33-1, а з 22.09.2019 - статтею 33- 1 КПК з урахуванням положень пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК у редакції Закону України № 100-ІХ від 18.09.2019, який набрав чинності 22.09.2019.

11.Вищому антикорупційному суду підсудні серед іншого кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених у примітці статті 45 КК, зокрема, злочинів, передбачених статтями 191, 209 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК (частина 1 статті 33-1 КПК, примітка статті 45 КК).

12.Із зазначеної дати підсудність ВАКС, передбачена КПК як суду, зокрема, апеляційної інстанції, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, до дня набрання чинності Законом України № 100-ІХ від 18.09.2019, тобто до 22.09.2019, якщо досудове розслідування здійснюється Національним антикорупційним бюро України (підпункт 1 абзацу 1 пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» у редакції Закону України № 100-ІХ від 18.09.2019).

13.З витягу з ЄРДР вбачається, що кримінальне провадження № 52018000000000547: (1) було розпочато 12.06.2018 (тобто до набуття чинності Законом України № 100-ІХ від 18.09.2019); досудове розслідування у ньому здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ); (2) стосується злочинів, передбачених статтями 191, 209 КК, при цьому загальний розмір шкоди за статтею 191 КК, спричиненої державі в особі НАК «Нафтогаз України», за версією сторони обвинувачення становить понад 700 млн грн.

14.Щодо наявності умов, передбачених частиною 5 статті 216 КПК, суддя-доповідач зазначає наступне. АП ВАКС (колегією у складі п`яти суддів) вже вирішувала питання підсудності ВАКС кримінального провадження № 52018000000000856, яке є аналогічним цьому, стосується тих самих осіб і відрізняється періодом вчинення інкримінованих діянь (ухвала АП ВАКС від 28.01.2020 у справі № 991/196/20). У зазначеній справі АП ВАКС у порядку, передбаченому статтею 34 КПК, дійшла висновку, що кримінальне провадження № 52018000000000856 належить до предметної підсудності ВАКС за критерієм заподіяння кримінальним правопорушенням тяжких наслідків охоронюваним законом інтересам держави, що загрожує національній безпеці (абзац 2 пункту 3 частини 5 статті 216 КПК). Як тяжкі наслідки інтересам держави колегія суддів вважала спричинення НАК «Нафтогаз Україна» шкоди на загальну суму понад 1,4 млрд грн, внаслідок вчинення за версією обвинувачення злочину, передбаченого статтею 191 КК.

15.Виходячи з наведеного, на цьому етапі суддя-доповідач (1) не вбачає підстав відхилитися від попередніх висновків АП ВАКС; (2) враховуючи можливе заподіяння шкоди НАК «Нафтогаз Україна» на суму понад 700 млн грн, оцінює зазначену обставину як спричинення тяжких наслідків охоронюваним законам інтересам держави в розумінні абзацу 2 пункту 3 частини 5 статті 216 КПК.

16.Крім цього, з Єдиного державного реєстру досудових рішень вбачається, що судовий контроль у кримінальному провадженні № 52018000000000547 в порядку статті 303 КПК здійснювали слідчі судді ВАКС (ухвали від 11.10.2019 у справі № 760/28660/19, від 12.11.2019 у справі № 760/28660/19, від 08.09.2020 у справі № 991/7230/20, від 14.01.2021у справі № 991/129/21, від 28.01.2021 у справі № 991/410/21, від 02.02.2021 у справі № 991/587/21, від 05.02.2021 у справі № 991/587/21, від 10.02.2021у справі № 991/587/21). Судові рішення переглядала АП ВАКС, в тому числі за апеляційними скаргами сторони захисту (ухвали АП ВАКС від 05.11.2019 у справі № 760/7592/19, від 18.11.2020 у справі № 991/7449/20, від 19.11.2020 у справа № 991/7450/20).

17.Наведених відомостей на етапі вирішення питання щодо прийнятності апеляційної скарги достатньо для висновку, що кримінальне провадження № 52018000000000547 належить до предметної підсудності ВАКС.

18.Оскільки прокурор оскаржує рішення слідчого судді, постановлене за результатами розгляду скарги в порядку статті 303 КПК, суддя-доповідач додатково зазначає наступне.

19.Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС, - слідчим суддею ВАКС згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК, з урахуванням положень цієї глави (частини 1 статті 306 КПК).

20.Територіальна підсудність скарг в порядку статті 303 КПК прямо не визначена, разом з тим КПК визначено, що судовий контроль здійснюється слідчими суддями місцевого суду в межах юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування (частина 7 статті 100, пункт 1 частини 2 статті 132, частина 1 статті 184, частина 1 статі 192, частина 2 статті 199, частина 1 статті 201, частина2 статті 234, частина 3 статті 244,частина 1- статті 290 КПК). Враховуючи наведене, відповідно до частини 6 статті 9 КПК, скарги в порядку статті 303 КПК розглядаються слідчим суддею в межах юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. При цьому КПК не передбачає можливість обрання підсудності скарги в порядку статті 303 КПК за місцем знаходження будь-яких посадових осіб, в тому числі Генерального прокурора, чиї дії, рішення чи бездіяльність оскаржується. Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000547 здійснюється НАБУ, яке знаходиться поза межами Печерського району міста Києва.

21.Кримінальне провадження в апеляційній інстанції здійснюють відповідні апеляційні суди, а також АП ВАКС (частина 2 статті 33 КПК).

22.Суд апеляційної інстанції - відповідний апеляційний суд, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив оскаржуване судове рішення, а також АП ВАКС - стосовно судових рішень ВАКС, ухвалених як судом першої інстанції, а також стосовно судових рішень інших судів першої інстанції, ухвалених до початку роботи ВАКС в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених КПК до підсудності ВАКС (пункт 20 частини 1 статті 3 КПК).

23.Предметна підсудність АП ВАКС поширюється на всю територію України (це і є межі її територіальної юрисдикції), але обмежується визначеними в статті 33-1 КПК кримінальними провадженнями (частина 3 статті 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»).

24.При цьому стаття 33-1 КПК не ставить наявність чи відсутність предметної підсудності ВАКС у залежність від того, який суд постановив оскаржуване в апеляційному порядку рішення - ВАКС чи інший суд. Така предметна підсудність встановлюється виключно на підставі сутнісних характеристик (юридичних властивостей) самого кримінального провадження і стосується саме кримінального провадження, а не окремих проваджень з перегляду судових рішень у межах цього кримінального провадження. Також очевидним, виходячи зі змісту статті 33-1 КПК, є те, що вид суду, який постановив рішення у кримінальному провадженні, яке предметно підсудне ВАКС, не може змінити чи усунути будь-яку ознаку цієї предметної підсудності, перетворивши кримінальне провадження на таке, що непідсудне ВАКС.

25.Таким чином, враховуючи, що кримінальне провадження № 52018000000000547 є предметно підсудним ВАКС, а інші суди, визначені КПК, не можуть приймати до розгляду та розглядати апеляційні скарги у таких кримінальних провадженнях, беручи до уваги приписи статей 32, 33-1, 216, пункту 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК, розгляд апеляційних скарг, поданих на будь-які судові рішення, ухвалені у межах кримінального провадження № 52018000000000547 від 12.06.2018, може здійснюватися виключно АП ВАКС.

26.З наведених мотивів, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає розгляду в АП ВАКС.

Щодо оскарження ухвал слідчих суддів, які не передбачені КПК

27.Прокурор зазначив, що оскаржуваною ухвалою слідчий суддя, зокрема, зобов`язала Генерального прокурора доручити здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні іншому органу досудового розслідування. Зазначена ухвала є такою, що не передбачена КПК (постановлена за межами повноважень слідчого судді), тому немає ні дозволу, ні заборони її оскарження. З цих підставі прокурор посилався на висновки Великої Палати Верховного Суду (постанова від 23.05.2018 у справі № 243/6674/17-к) про те, що суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці законності оскаржуваної ухвали.

28.Не вирішуючи наперед цей довід прокурора, суддя-доповідач зазначає, що нормами КПК не передбачено повноважень слідчого судді на постановлення ухвали про зобов`язання Генерального прокурора доручити здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, віднесеному до підслідності НАБУ, іншому органу досудового розслідування.

29.Враховуючи позицію Верховного Суду про те, що суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці законності ухвали слідчого судді, яка не передбачена нормами КПК, суддя-доповідач вважає, що підстав для відмови у відкритті провадження за апеляційною скаргою немає (постанова Верховного Суду України від 12.10.2017 у справі № 5-142кс(15)17, постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 237/1459/17).

Щодо дотримання прокурором строку на подання апеляційної скарги

30.Апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді може бути подано протягом п`яти днів з дня її оголошення (пункт 3 частини 2 статті 395 КПК).

31.Апеляційна скарга на оскаржувану ухвалу, яка постановлена 10.02.2021, подана 18.02.2021. З наведеного вбачається ймовірне порушення прокурором строку апеляційного оскарження. При цьому прокурор зазначив, що: (1) оскаржувана ухвала була постановлена без його участі, (2) про її наявність йому стало відомо 17.02.2021 та цього ж дня він звернувся до слідчого судді із клопотанням про отримання копії оскаржуваної ухвали, (3) копію оскаржуваної ухвали він отримав 18.02.2021 та в цей же день подав апеляційну скаргу. З цих підстав вважає, що він не пропустив строк для подання апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу.

32.Оскільки за частиною 1 статті 395 КПК апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто без матеріалів судового провадження, суддя-доповідач не має можливості на етапі вирішення питання про призначення апеляційного розгляду перевірити дотримання апелянтом строків апеляційного оскарження, і це питання буде вирішено після надходження матеріалів з суду першої інстанції.

33.Враховуючи, що інших перешкод для призначення до розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді на етапі прийняття цієї скарги не виявлено, є підстави призначити апеляційний розгляд апеляційної скарги прокурора.

(2) Вирішення суддею-доповідачем питань, пов`язаних з підготовкою до апеляційного розгляду

Щодо набрання законної сили ухвали слідчого судді

34.Як зазначалось вище, ухвала слідчого судді оскаржується як така, що не передбачена КПК, та в ній зазначено, що вона не підлягає оскарженню.

35.Ухвали слідчого судді, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення (частина 5 статті 532 КПК). Зазначене правило стосується лише ухвал слідчих суддів, які передбачені КПК.

36.При постановленні слідчими суддями ухвал, які не передбачені КПК, право на апеляційне оскарження такого судового рішення забезпечується на підставі пункту 17 частини 7 та частини 1 статті 24, частини 6 статті 9 КПК (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 237/1459/17, постанова Верховного Суду України від 12.10.2017 у справі № 5-142кс(15)17).

37.Отже, правило щодо набрання законної сили ухвалою слідчого судді, передбачене частиною 5 статті 532 КПК, щодо оскаржуваної ухвали не застосовується.

38.Ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено КПК, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції (частини 1 та 2 статті 532 КПК).

39.Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили (частина 2 статті 400 КПК).

40.Враховуючи подання прокурором апеляційної скарги та призначення її до розгляду оскаржувану ухвалу слід вважати такою, що не набрала законної сили.

Щодо можливості зупинення виконання ухвал слідчого судді, які не передбачені КПК

41.Наразі сформувалась усталена практика Верховного Суду та апеляційних судів, яка спирається на висновки, викладені в постанові Верховного Суду України у справі №757/49263/15-к від 12.10.2017, постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №243/6674/17-к від 23.05.2018.

42.Предметом дослідження та оцінки у вказаних справах була можливість апеляційного перегляду рішення слідчого судді, яке не міститься у переліку ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, але яке прийняте поза межами повноважень слідчого судді, передбачених чинним КПК (ухвали слідчого судді про, зокрема, зобов`язання уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні прийняти постанову про закриття кримінального провадження, про надання дозволу на проведення комплексної позапланової перевірки тощо).

43.Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи частини 4 статті 399 КПК (зобов`язаний відкривати апеляційне провадження). Тобто, вказані правові позиції стосуються можливості перегляду лише тих ухвал слідчого суддів, які відсутні в переліку статті 309 КПК, проте постановлення яких не передбачено кримінальними процесуальними нормами.

44.Отже, Верховний Суд вважає необхідним розгляд апеляційним судом скарг на ухвали слідчих суддів, постановлених слідчими суддями поза межами їх повноважень, встановлених КПК, в умовах відсутності відповідного законодавчого врегулювання повноважень суду апеляційної інстанції щодо перегляду таких ухвал, здійснювати на підставі загальних засад судочинства (верховенство права, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках).

45.У той же час, нормами КПК не повно врегульовані повноваження суду апеляційної інстанції при здійсненні підготовки до апеляційного розгляду подібних ухвал слідчого судді (таких, що не передбачені КПК чи прийняті поза межами повноважень слідчого судді), зокрема, повноваження щодо зупинення виконання такої ухвали в порядку підготовки до апеляційного розгляду.

46.Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню (частина 2 статті 534 КПК). Природньо, що КПК не містить норм щодо негайного виконання ухвал слідчих суддів, прийняття яких не передбачено КПК.

47.За загальним правилом подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК (частина 2 статті 400 КПК). Як зазначено вище, суддя-доповідач прийшов до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді не набрала законної сили у зв`язку з її апеляційним оскарженням.

48.У той же час, подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК (частина 2 статті 400 КПК). У разі поновлення судом апеляційної інстанції строку апеляційного оскарження одночасно вирішується питання про зупинення виконання вироку або ухвали. Виконання вироку або ухвали може бути зупинене також в інших випадках, передбачених КПК (частина 4 статті 534 КПК). Також, КПК передбачено «автоматичне» зупинення виконання ухвали слідчого судді про видачу особи (екстрадицію) при її апеляційному оскарженні (частина 6 статті 591 КПК).

49.Отже, КПК містить положення, згідно із якими виконання ухвали слідчого судді зупиняється у разі її апеляційного оскарження. Такі положення законодавець міг закріпити лише щодо ухвал слідчих суддів, які передбачені КПК.

50.Разом із тим, щодо ухвал слідчих суддів, які не передбачені КПК, законодавець не передбачив та об`єктивно не міг передбачити (як і щодо можливості апеляційного оскарження таких ухвал слідчих суддів) необхідності чи можливості зупинення їх виконання судом апеляційної інстанції на період апеляційного розгляду на етапі підготовки до такого розгляду. Тобто, КПК не містить та не може містити ні дозволу, ні заборони щодо можливості суду апеляційної інстанції зупинити виконання такої ухвали слідчого судді, окрім випадків, наведених вище. Це об`єктивно зумовлене тим, що такі ухвали не передбачені КПК.

51.На переконання судді-доповідача, в таких неординарних ситуаціях, як прийняття слідчим суддею ухвали, не передбаченої КПК, чи поза межами повноважень слідчого судді (що не свідчить наперед в будь-якому випадку про її незаконність), кримінально-процесуальне регулювання, пов`язане із апеляційним переглядом таких ухвал, в повній мірі об`єктивно не регламентоване КПК. У зв`язку із цим, суд апеляційної інстанції має виходити також із загальних засад кримінального провадження.

52.Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (пунктах 1, 2 та 17 статті 7 КПК).

53.Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності. Конституційний Суд України вважає, що принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності (абзац 6 пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення Великої палати Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 7 частини другої статті 42 Закону України «Про вищу освіту» від 20.12.2017 № 2-р/2017).

54.Правова передбачуваність та правова визначеність необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац 3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005, речення друге абзацу першого підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 469 Митного кодексу України від 31.03.2015 № 1-рп/2015).

55.Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення Європейського суду з прав людини від 21.10.2010 у справі «Дія 97» проти України», заява № 19164/04, § 47).

56.У зв`язку із постановлення слідчим суддями ухвали, як не передбачені КПК, чи поза межами своїх повноважень порушується правова визначеність, оскільки сторони кримінального провадження об`єктивно не можуть очікувати правових наслідків, які спричинюються такими ухвалами.

57.Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (частина 1 статті 9 КПК).

58.Прийняття слідчим суддею рішення про зобов`язання прокурора передати кримінальне провадження іншому органу досудового розслідування може створювати ситуацію правової невизначеності як для самого прокурора, так і для органу досудового розслідування, інших учасників кримінального провадження, а також прямо йти врозріз з принципом законності, з огляду на віднесення КПК повноважень щодо визначення підслідності (вирішення спорів про підслідність) прокурору, керівнику органу прокуратури вищого рівня, Генеральному прокурору чи його заступнику, але не слідчому судді (положення статті 218 КПК).

59.Таким чином, на переконання судді-доповідача єдиним ефективним інструментом нівелювання ризиків (у разі їх наявності) порушення виконанням ухвали слідчого судді, не передбаченої КПК чи прийнятої поза межами його повноважень (й яке не набуло законної сили) таких загальних засад кримінального провадження як верховенство права, законність, розумність строків, до перегляду його судом апеляційної інстанції у разі його апеляційного оскарження, є зупинення виконання такого рішення слідчого судді на період апеляційного розгляду. З огляду на стислі строки апеляційного перегляду ухвал слідчих суддів, вжиття такого заходу не спричинить шкоди інтересам кримінального провадження.

60.При цьому, суддя-доповідач звертає увагу, що постановлення слідчим суддею ухвали, яка не передбачена КПК, не є безумовною підставою для її скасування як незаконної. Адже в кримінальному провадженні може виникнути правова ситуація, яка потребуватиме судового контролю з боку слідчого судді у спосіб не передбачений КПК з метою захистити людину, її права та свободи.

61.Зупинення виконання ухвали слідчого судді це рішення, яке із врахуванням положень статті 430 КПК, відноситься саме до етапу підготовки до розгляду відповідної скарги та може бути постановлене на підставі пунктом 4 частини 1 статті 401 КПК (суддя-доповідач вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду) із врахуванням строків, передбачених статтею 422 КПК.

62.Отже, апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, не передбаченої КПК, спричинює, зокрема, такі правові наслідки: (1) суд апеляційної інстанції не може відмовити в відкритті апеляційного провадження щодо неї; (2) суд (суддя-доповідач) на підставі загальних засад кримінального судочинства та з метою недопущення їх порушення, з урахуванням повноважень, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 401, частиною 4 статті 534 КПК, може зупинити у разі необхідності її виконання на час апеляційного розгляду.

63.Проте саме про собі оскарження ухвали слідчого судді, яка не передбачена КПК, є недостатнім для прийняття суддею-доповідачем рішення про зупинення її виконання. Таке рішення може бути постановлене лише коли є достатні підстави вважати, що у разі скасування оскаржуваної ухвали суттєво ускладниться повернення ситуації до тих процесуально-правових відносин, які існували до її виконання.

64.З огляду на наведене вище, рішення про зупинення виконання ухвали слідчого судді, окрім випадків передбачених КПК, може бути також прийняте лише: (1) у разі оскарження ухвали слідчого судді, яка не передбачена КПК, чи постановлена поза межами повноважень слідчого судді; та (2) якщо є достатні підстави вважати, що у разі скасування оскаржуваної ухвали суттєво ускладниться повернення ситуації до тих процесуально-правових відносин, які існували до її виконання.

Щодо зупинення виконання оскаржуваної ухвали

65.Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК (частина 2 статті 400 КПК).

66.Відповідно до стаття 401 КПК до повноважень судді-доповідача належить підготовка до апеляційного розгляду, в межах якої вирішуються інші питання, необхідні для апеляційного розгляду (пункт 4 частини 1 частини 401 КПК).

67.Передбачене статтею 534 КПК повноваження апеляційного суду щодо зупинення виконання судового рішення спрямоване на запобігання ситуації, коли виконання судового рішення (при незавершеному апеляційному перегляді) спричинить невідвортні наслідки, що фактично нівелюють значення такого перегляду, адже його результати можуть не спричинити поновлення процесуально-правового становища, що мало місце до ухвалення та виконання оскаржуваної ухвали, у разі її скасування.

68.Виходячи з доводів апеляційної скарги, що і має встановити чи не встановити АП ВАКС при розгляді по суті, оскаржувана ухвала зобов`язує Генерального прокурора, зокрема, вчинити те, що прямо заборонено КПК - доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності НАБУ, іншому органу досудового розслідування (речення 2 частини 5 статті 36 КПК). Передбачаючи таку заборону, законодавець виходив із особливостей справ НАБУ (корупційні злочини, які загрожують національній безпеці) і об`єктивної неможливості їх розслідування іншими органами досудового розслідування.

69.Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень слідчого судді в порядку, передбаченому КПК (частина 1 статті 24 КПК).

70.Реалізація права на оскарження рішень слідчого судді не може гарантуватися як формальна процедура, реалізація цього права має бути ефективною.

71.Виконання оскаржуваної ухвал слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.02.2021 при незавершені розгляду апеляційної скарги на неї може зумовити передачу кримінального провадження іншому органу постановою Генерального прокурора, винесеною саме на підставі оскаржуваного рішення. За таких умов послідуюче можливе скасування ухвали слідчого судді без зупинення її виконання суттєво ускладнить повернення ситуації до тих процесуально-правових відносин, які існували до виконання, оскільки існуватиме постанова Генерального прокурора про передачу кримінального провадження іншому органу, яка не підлягає оскарженню.

72.Крім того, виконання такого рішення у разі можливого його скасування апеляційним судом за наслідками апеляційного оскарження може стати перешкодою для забезпечення принципу дотримання розумних строків в кримінальному провадженні (пункт 21 частини 1 статті 7 КПК), що в свою чергу (через сплив часу в результаті необґрунтованого передання кримінального провадження від одного органу досудового розслідування іншому і подальшого його повернення) може призвести до втрати доказів, зменшити дієвість кримінального провадження та ускладнити досягнень завдань кримінального провадження.

73.З наведених мотивів, виконання оскаржуваної ухвали слід зупинити в частині зобов`язання Генерального прокурора доручити здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.06.2018 іншому органу досудового розслідування - до розгляду Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду апеляційної скарги прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Гарванка І. М. на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.02.2021.

74.Щодо зазначеного вище суддя-доповідач особливу увагу звертає, що зупинення виконання оскаржуваної ухвали у зазначеній вище частині не може спричинити будь-якої шкоди правам, свободам та інтересам осіб у цьому кримінальному провадженні, а також завданням кримінального провадження, оскільки у разі наявності підстав, передбачених КПК, Генеральний прокурор має повноваження і без такої ухвали вирішити спір про підслідність та доручити здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні іншому органу, встановивши, що кримінальне провадження непідслідне НАБУ.

(3) Висновок судді-доповідача за результатами перевірки прийнятності апеляційної скарги та підготовки до апеляційного розгляду

75.Із урахуванням наведеного вище, суддя-доповідач вирішив: (1) призначити апеляційну скаргу до розгляду в судовому засіданні колегією суддів; (2) повідомити учасників судового провадження про час, дату і місце такого розгляду; (3) вважати, що оскаржувана ухвала не набрала законної сили; (4) зупинити виконання оскаржуваної ухвали в частині зобов`язання Генерального прокурора доручити здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.06.2018 іншому органу досудового розслідування - до розгляду Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду апеляційної скарги прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Гарванка І. М. на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.02.2021; (5) витребувати матеріали за скаргою захисника з суду першої інстанції.

76.Процесуальними рішеннями є всі рішення суду (частина 1 статті 110 КПК). Всі питання, окрім вирішення обвинувачення по суті, суд вирішує судовим рішенням, яке викладається в формі ухвали (частина 2 статті 369 КПК).

77.Керуючись статтями 7, 8, 9, 24, 28, частиною 2 статті 400, статтями 401, 422 КПК, суддя-доповідач постановив:

1.Призначити апеляційний розгляд апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Гарванка І. М. на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.02.2021 про зобов`язання Генерального прокурора розглянути клопотання, вирішити спір про підслідність та доручити здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.06.2018 іншому органу досудового розслідування на 22.02.2021 о 15:00 в приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (місто Київ, провулок Хрестовий, будинок 4, зала судових засідань № 1).

2.Повідомити особу, яка подала апеляційну скаргу, та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду.

3.Вважати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.02.2021 такою, що не набрала законної сили.

4.Зупинити виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/4965/21-к (провадження № 1-кс-10099/21) в частині зобов`язання Генерального прокурора доручити здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.06.2018 іншому органу досудового розслідування - до прийняття Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду судового рішення за апеляційною скаргою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Гарванка І. М. на зазначену ухвалу.

5.Витребувати з Печерського районного суду міста Києва матеріали провадження за скаргою адвоката Руденка С. О. в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду клопотання, та про зобов`язання вчинити дії у кримінальному провадженні № 52018000000000547 від 12.06.2018 (справа № 757/4965/21-к; провадження № 1-кс-10099/21).

6.Копію ухвали надіслати Генеральному прокурору, прокурору у провадженні, іншим заінтересованим особам.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя Д. Г. Михайленко