- Головуючий суддя (ВАКС): Біцюк А.В.
- Секретар : Волощенко С.В.
Справа № 991/1062/21
Провадження1-кс/991/1090/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В., за участю секретаря Волощенко С.В., особи, що звернулась із скаргою - ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність детектива та постанову про відмову у визнанні потерпілим від 08.02.2021 р. у кримінальному провадженні № 52021000000000048 від 01.02.2021 р.,
В С Т А Н О В И В :
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України Догойди Р.П. про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілим від 08.02.2021 р. у кримінальному провадженні № 52021000000000048 від 01.02.2021 р., досудове розслідування в якому здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України Догойди Р.П., що полягає у невиконанні вимог ч.ч. 1, 2 ст. 55 КПК України про залучення ОСОБА_1 до провадження як потерпілого і вручення пам`ятки про процесуальні права та обов`язки;
- скасувати постанову детектива Національного антикорупційного бюро України Догойди Р.П. про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілим від 08.02.2021 р. у кримінальному провадженні № 52021000000000048 від 01.02.2021 р.;
- зобов`язати детектива Національного антикорупційного бюро України Догойду Р.П. або іншу уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України, яка здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000048 від 01.02.2021 р., вжити процесуальні дії відповідно до ст. 55 КПК України щодо залучення ОСОБА_1 до провадження як потерпілого.
Скарга обґрунтована тим, що в рамках кримінального провадження № 52021000000000048 від 01.02.2021 р., відомості про яке було внесено до ЄРДР на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду за зверненням ОСОБА_1 від 15.01.2020 р. щодо вчинення керівником Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, ОСОБА_1 звернувся до Національного антикорупційного бюро України в порядку ст. 55 КПК України із заявами від 29.01.2021 та 06.02.2021 про залучення його до кримінального провадження № 52021000000000048 від 01.02.2021 р. як потерпілого з одночасним врученням йому пам`ятки про процесуальні права та обов`язки, оскільки на думку ОСОБА_1 кримінально караними діями керівника Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_2 йому завдано моральної та майнової шкоди. 08.02.2021 р. детективом Національного антикорупційного бюро України Догойдою Р.П. винесено постанову про відмову у визнанні потерпілим. Вважаючи зазначену постанову незаконною та такою, що порушує права та законні інтереси ОСОБА_1 , оскільки складена всупереч вимогам п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України та не містить жодної підстави вважати його особою, якій не завдано кримінальним правопорушенням шкоди, зазначеної у ч. 1 ст. 55 КПК України.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15.02.2021 р. відкрито провадження за даною скаргою.
Особа, що звернулась із скаргою, ОСОБА_1 , в судовому засіданні скаргу підтримав з викладених у ній підстав, просив задовольнити в повному обсязі.
Від детектива Національного антикорупційного бюро України Догойди Р.П. надійшли письмові заперечення на скаргу, в яких зазначив, що скарга не підлягає задоволенню з тих підстав, що в рамках кримінального провадження № 52021000000000048 від 01.02.2021 р. розслідується факт привласнення керівником Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_2 грошових коштів в якості оплати праці за невідпрацьований робочий час шляхом зловживання своїм службовим становищем, та вказані кошти не належать ОСОБА_1 , а тому йому не може бути завдано моральної та майнової шкоди, а посилання про завдання йому моральної та майнової шкоди не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з діяннями ОСОБА_2 , що свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що заява про залучення ОСОБА_1 як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди. Зазначив, що клопотання ОСОБА_1 про зобов`язання вжити процесуальні дії відповідно до ст. 55 КПК України щодо залучення ОСОБА_1 до провадження як потерпілого не передбачено положеннями КПК України, а тому не підлягає розгляду. Просив відмовити в задоволенні скарги про скасування оскаржуваної постанови, решту вимог ОСОБА_1 залишити без розгляду, провести розгляд скарги за його відсутності.
Відповідно до ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи положення статті 306 КПК України та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд скарги за відсутності особи, рішення якої оскаржується.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, дійшов наступних висновків.
Під час судового розгляду встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюються досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 52021000000000048 від 01.02.2021 р.за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, відомості про яке було внесено до ЄРДР на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду (справа № 991/439/21), якою уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України зобов`язано внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за зверненням ОСОБА_1 від 15.01.2020 р. (вх. № К-551), зі змісту якого встановлено, що ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді керівника Чернівецької обласної прокуратури, будучи особою, яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, шляхом використання своїх повноважень, зловживаючи службовим становищем, заволоділа грошовими коштами Чернівецької обласної прокуратури, що не підлягали їй до виплати.
В рамках кримінального провадження № 52021000000000048 від 01.02.2021 р., ОСОБА_1 звернувся до Національного антикорупційного бюро України в порядку ст. 55 КПК України із заявами від 29.01.2021 та 06.02.2021 про залучення його до кримінального провадження № 52021000000000048 від 01.02.2021 р. як потерпілого з одночасним врученням йому пам`ятки про процесуальні права та обов`язки.
Постановою детектива Національного антикорупційного бюро України Догойди Р.П. від 08.02.2021 р. відмовлено у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні № 52021000000000048 від 01.02.2021 р.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням детектива, ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді зі скаргою на вказану постанову.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілим- особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Як вбачається зі змісту заяв ОСОБА_1 від 29.01.2021 та 06.02.2021 про залучення його до кримінального провадження № 52021000000000048 від 01.02.2021 р. як потерпілого, завдана останньому моральна шкода виразилася у моральних стражданнях, що призвело до погіршення стану його здоров`я та до необхідності звернутися зі медичною допомогою, провести лікування, яких він зазнав у зв`язку із вчиненням його керівником ОСОБА_2 дій, спрямованих на приниження ділової репутації ОСОБА_1 , його дискредитації, створення штучних перешкод у його роботі, принизливої та нестерпної атмосфери, та яких зазнав з того часу, як ОСОБА_2 стало відомо, що ОСОБА_1 розпочав збір інформації щодо її протиправної діяльності, а також у зв`язку із ненаданням ОСОБА_1 за його заявами відпусток без збереження заробітної плати.
Як вбачається зі змісту скарги, завдана ОСОБА_1 майнова шкода виразилася у недоотриманні ним грошових коштів у вигляді винагород за підсумками роботи за рік, премій, компенсацій та інших грошових і матеріальних виплат, що здійснюється у межах фонду преміювання та економії фонду оплати праці, що передбачено Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 р. «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 р.) та Постанови Кабінету Міністрів України № 1155 від 11.12.2019 р. «Про умови оплати праці прокурорів», у зв`язку з тим, що керівник Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_2 безпідставно отримала нараховані грошові кошти за невідпрацьований робочий час із фонду заробітної плати Чернівецької обласної прокуратури, тобто, заволоділа грошовими коштами вказаного правоохоронного органу, що не підлягали їй до виплати.
Згідно ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
У відповідності з нормами Особливої частини КК України наслідки злочинного діяння можуть відображатися у тій чи іншій сфері фізичного стану людини, зокрема у вигляді заподіяння смерті, шкоди здоров`ю (тяжкої, середньої чи легкої тяжкості тілесних ушкодження), фізичного болю. За такого, фізична шкода як вид шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, представляє собою сукупність змін, які об`єктивно відбулись у стані людини як фізичної істоти (тілесні ушкодження, розлад здоров`я, біль), тобто це фізичні страждання людини, фізичний біль, функціональний розлад організму, інші відхилення від звичайного стану здоров`я, а також смерть, спричинені людині в наслідок кримінального правопорушення, що посягає на немайнові або майнові права громадянина, та внаслідок рішень чи дій (бездіяльності) правоохоронного або судового органу.
Виходячи з положень Цивільного кодексу України, майнова шкода полягає в позбавленні особи належних їй цінностей, грошей, майна, матеріальних благ.
В будь-якому випадку, сам по собі факт завдання особі моральної, фізичної чи майнової шкоди повинен мати причинно-наслідковий зв`язок з можливим вчиненням кримінального правопорушення, досудове розслідування якого здійснюється, щоб відносно такої особи виникли підстави для залучення її до кримінального провадження в якості потерпілої особи від зазначеного кримінального правопорушення.
Частиною 2 статті 191 КК України передбачено покарання за вчинення такого кримінального правопорушення як привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
Натомість, зі змісту заяв ОСОБА_1 від 29.01.2021 та 06.02.2021 про залучення його до кримінального провадження № 52021000000000048 від 01.02.2021 р. як потерпілого та поданої скарги не вбачається жодного належного обґрунтування, що кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 191 КК України, йому завдано моральну, фізичну або майнову шкоду, та в матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які б підтверджували відповідні обставини.
Згідно викладеного у скарзі, ОСОБА_1 позиціонує себе як викривач противоправної поведінкикерівника Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_2 , тобто, якфізична особа, яка звернулася із заявою про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування.
Так, доводи заявника щодо завдання ОСОБА_1 моральної шкоди зводяться виключно до опису дій, які вчинені керівником Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 як викривача противоправної поведінки ОСОБА_2 (заволодіння останньою грошовими коштами Чернівецької обласної прокуратури, що не підлягали їй до виплати), та внаслідок яких нібито порушені трудові права ОСОБА_1 , в свою чергу доводи, а також докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 завдана моральна шкода внаслідок вчинення ОСОБА_2 таких дій як заволодіння грошовими коштами Чернівецької обласної прокуратури в матеріалах скарги відсутні.
В свою чергу, між імовірним фактом завдання ОСОБА_1 моральної шкоди керівником Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_2 та можливим вчиненням керівником Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, яке розслідується в рамках кримінального провадження № 52021000000000048 від 01.02.2021 р., відсутній причинно-наслідковий зв`язок, оскільки за твердженням заявника моральна шкода завдана йому шляхом порушення його трудових правкерівником Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_2 , а не внаслідок вчинення дій, направлених на заволодіння грошовими коштами Чернівецької обласної прокуратури.
Доводи ОСОБА_1 щодо завдання йому матеріальної шкоди внаслідок вчинення керівником Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_2 кримінального правопорушення (заволодіння останньою грошовими коштами Чернівецької обласної прокуратури, що не підлягали їй до виплати) також не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах скарги відсутні докази на підтвердження того, що державні кошти (грошові коштиЧернівецької обласної прокуратури - премії, компенсації, інші матеріальні виплати) мали бути виплачені саме ОСОБА_1 , що відповідні грошові кошти належать ОСОБА_1 ; відсутні докази на підтвердження того, що внаслідок вчинення керівником Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, ОСОБА_1 позбавлено цінностей, грошей, майна, матеріальних благ, які належали саме йому.
Змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією з основних засад кримінального провадження.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом (ч. 1 ст. 22 КПК України).
З огляду на відсутність доказів на підтвердження завдання ОСОБА_1 майнової, фізичної чи моральної шкоди кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 191 КК України, підстави для залучення ОСОБА_1 до кримінального провадження № 52021000000000048 від 01.02.2021 р. як потерпілого відсутні, що свідчить про відсутність підстав визнати протиправною бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України Догойди Р.П., що полягає у невиконанні вимог ч.ч. 1, 2 ст. 55 КПК України про залучення ОСОБА_1 до провадження як потерпілого і вручення пам`ятки про процесуальні права та обов`язки.
Доводи особи, яка звернулась із скаргою, та наявні в матеріалах скарги докази не доводять, що постанова детектива Національного антикорупційного бюро України Догойди Р.П. про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілим від 08.02.2021 р. є незаконною. В свою чергу, оскаржувана постанова містить зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви, з яких виходив детектив при прийнятті постанови, їх обґрунтування з посиланням на положення КПК України.
З огляду на те, що особою, яка звернулася з даною скаргою, не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 є потерпілим у кримінальному провадженні № 52021000000000048 від 01.02.2021 р. в розумінні положень ч. 1 ст. 55 КПК України, враховуючи те, що зміст процесуального рішення детектива відповідає вимогам ст. 110 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для скасування постанови детектива Національного антикорупційного бюро України Догойди Р.П. про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілим від 08.02.2021 р. у кримінальному провадженні № 52021000000000048 від 01.02.2021 р. відсутні.
З огляду на зазначене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 303, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ А.В. БІЦЮК