Документ № 95213532

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 757/7526/14-к

провадження № 51-5769 км 20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Луганського Ю. М.,

суддів Анісімова Г. М., Ковтуновича М. І.,

за участю:

секретаря судового засідання Гановської А. М.,

прокурора Андрусишин С. Я.,

захисника Воротинцева Є. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Воротинцева Є. В. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року про повернення апеляційної скарги у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42014000000000069.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 квітня 2014 року задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України про арешт майна у кримінальному провадженні

№ 42014000000000069 від 06 березня 2014року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ч. 191, ч. 3 ст. 209КК України і накладено арешт на грошові кошти та цінні папери, наявні на банківських рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , відкритих у ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» (МФО 380719), який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. В`ячеслава Чорновола, б. 25, які належать підозрюваному ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 .

Київський апеляційний суд ухвалою від 09 вересня 2020 року апеляційну скаргу захисника Воротинцева Є. В. в інтересах ОСОБА_1 на вищезазначену ухвалу слідчого судді повернув апелянту на підставі п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки вона не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції.

Вимоги касаційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Воротинцев Є. В., що діє в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зокрема вважає, що висновок апеляційного суду про повернення апеляційної скарги з підстав підсудності даних матеріалів кримінального провадження Вищому антикорупційному суду зроблено без урахування положення п. 20-2 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, а також позиції Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 25 серпня 2020 року у справі № 757/32221/20-к. Крім цього, апеляційний суд не застосовував положень ст. 34 КПК України щодо вирішення питання про направлення кримінального провадження за апеляційною скаргою з одного суду апеляційної інстанції до іншого з направленням відповідного подання до Верховного Суду. Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, захисник зазначає про те,

що апеляційний суд позбавив сторону захисту доступу до правосуддя, оскільки процесуальне рішення про залишення його апеляційної скарги без руху не приймалося, а судовий розгляд протягом тривалого часу відкладався.

Позиції учасників судового провадження

В судовому засіданні захисник Воротинцев Є. В. підтримав доводи касаційної скарги.

Прокурор вважала, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та викладені у касаційній скарзі доводи, суд вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 квітня 2014 року задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України про арешт майна у кримінальному провадженні № 42014000000000069 від 06 березня 2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України і накладено арешт на грошові кошти та цінні папери, наявні на банківських рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , відкритих у ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку», який знаходиться за адресою: м. Київ,

вул. В`ячеслава Чорновола, б. 25, які належать підозрюваному ОСОБА_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 .

Захисник Воротинцев Є. В. на вказану ухвалу слідчого судді подав апеляційну скаргу, яку, за результатами розгляду, ухвалою Київського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року повернуто апелянту на підставі п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки вона не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції.

Свій висновок апеляційний суд мотивував тим, що у відповідності з постановою Генерального прокурора від 18 листопада 2019 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000069 від 06 березня 2014 року за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212; ч. 3 ст. 212 та ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України здійснюється Національним антикорупційним бюро України, тому, з урахуванням положень ст. 33-1 КК України і п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України у редакції Закону України від 18 вересня 2019 року № 100-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», який набрав чинності 22 вересня 2019 року, кримінальне провадження відноситься до підсудності Вищого антикорупційного суду.

Доводи касаційної скарги щодо незаконності рішення апеляційного суду колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.

07 червня 2018 року було прийнято Закон України «Про Вищий антикорупційний суд»

№ 2447-VIII. Цей суд розпочав свою роботу 05 вересня 2019 року.

Відповідно до п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України у редакції Закону № 100-IX підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань:

1) з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду»;

2) до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

З дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» у кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється Національним антикорупційним бюро України або досудове розслідування яких здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, у тому числі, оскарження судових рішень, ухвалених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», здійснюється за правилами підсудності, передбаченими цим Кодексом (п. 5).

Відповідно до ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених у примітці ст. 45 КК України,

статтях 206-2, 209, 211, 366-1, якщо наявна хоча б одна з умов, визначених пунктами 1-3

ч. 5 ст. 216 КПК України.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч. 1 цієї статті. Інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо злочинів, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абз. 7 ч. 1 ст. 34 цього Кодексу).

Арешт на грошові кошти та цінні папери накладено ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01 квітня 2014 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42014000000000069.

Зважаючи на те, що постановою Генерального прокурора України від 18 листопада

2019 року здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42014000000000069 від 06 березня 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212; ч. 3 ст. 212 та ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України, доручено детективам Національного антикорупційного бюро України, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що це кримінальне провадження віднесено до підсудності Вищого антикорупційного суду.

Те, що виділене кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42014000000000369

від 08 травня 2014 року, перебуває у провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України не спростовує правильності висновків апеляційного суду

в оскарженій ухвалі.

Як слідує з ухвали Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 757/32221/20-к, у вказаному провадженні на момент звернення скаржника до слідчого судді загальної юрисдикції набули чинності зміни, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» до

п. 20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК України, а тому з огляду на зміст ст. 33-1 КПК України та п. 20-2 розділу XI «Перехідні положення» цього Кодексу Верховний Суд дійшов висновку про те, що переглядати таке рішення має відповідний апеляційний суд загальної юрисдикції.

Отже, рішення Верховного Суду від 25 серпня 2020 року є результатом розгляду конкретного кримінального провадження в порядку ч. 3 ст. 34 КПК України з урахуванням положень п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» цього Кодексу, які необхідно використовувати у випадках розмежування юрисдикції між Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду та апеляційними судами загальної юрисдикції за обставин, викладених у вказаній ухвалі.

Натомість у цьому провадженні рішення слідчого судді суду загальної юрисдикції про накладення арешту на майно ухвалено 01 квітня 2014 року, тобто до внесення змін у

п. 20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК України, які набрали чинності 22 вересня 2019 року, а тому посилання сторони захисту на вказану ухвалу Верховного Суду є безпідставними.

Таким чином, апеляційний суд дійшов правильного висновку про повернення апеляційної скарги захиснику Воротинцеву Є. В. як такої, що не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2019 року (справа № 569/17036/118, провадження № 51-598кмо19), якщо після призначення судового засідання у випадку оскарження ухвали слідчого судді буде встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження. Так, у разі коли суд правильно встановив, що апеляційна скарга подана на рішення, яке не підлягає оскарженню, однак постановив ухвалу не про закриття апеляційного провадження, а про повернення апеляційної скарги, таке порушення не є істотним, оскільки суд апеляційної суд зробив правильний висновок про неможливість продовження апеляційного розгляду скарги на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, і постановив рішення, яким, по суті, завершив апеляційне провадження. Скасування такої ухвали в будь-якому разі не призведе до перегляду оскарженого рішення слідчого судді, оскільки під час нового розгляду апеляційний суд все одно повинен буде або відмовити у відкритті апеляційного провадження, або закрити його.

Як убачається з матеріалів провадження, після надходження апеляційної скарги захисника Воротинцева Є. В., із виконанням вимог ст. 422 КПК України, апеляційним судом витребувано матеріали судового провадження з Печерського районного суду м. Києва і призначено апеляційний розгляд. У зв`язку з ненадходженням вказаних матеріалів судового провадження, суддею-доповідачем справа неодноразово знімалася з розгляду з відкладенням на іншу дату.

09 вересня 2020 року апеляційним судом було винесено оскаржувану ухвалу про повернення апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний суд, повернувши апеляційну скаргу захисника Воротинцева Є. В., фактично закрив необґрунтовано відкрите провадження, а тому відповідно до змісту ст. 399 КПК України безпідставними є доводи захисника про недотримання судом вимог закону про залишення апеляційної скарги без руху.

З урахуванням викладеного непереконливими також є доводи захисника про те, що апеляційний суд мав керуватися положеннями ч. 3 ст. 34 КПК України.

Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України. Істотних порушень норм кримінального процесуального закону та інших визначених ст. 438 КПК України підстав для скасування або зміни судового рішення касаційним судом не встановлено.

За таких обставин, підстав для задоволення касаційної скарги захисника Воротинцева Є. В. колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Ухвалу Київського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року про повернення апеляційної скарги залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Воротинцева Є. В. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

Ю. М. Луганський Г. М. Анісімов М. І. Ковтунович