Документ № 95214870

Справа № 760/11359/16-к

Номер провадження 1-кп/991/117/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2021 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сікори К.О.,

суддів Гавриленко Т.Г.,

Танасевич О.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Чеботаренка А.П.,

прокурора Дроботової Є.В.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Бєжанової А.В.,

представника особи, яка подала клопотання

про скасування арешту майна адвоката Костроби Т.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора про закриття кримінального провадження у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015051110000062 від 05 листопада 2015 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Нива Трудова Апостолівського району Дніпропетровської області, остання відома адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 368, частиною другою статті 375, частиною третьою статті 358, частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

І. Історія провадження

1. 21 жовтня 2019 року на виконання ухвали Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 вересня 2019 року до Вищого антикорупційного суду з Артемівського міськрайонного суду Донецької області надійшли матеріали зазначеного кримінального провадження. Ухвалою від 25 жовтня 2019 року у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 30 листопада 2020 року постановлено у цьому кримінальному провадженні здійснювати спеціальне судове провадження.

2. У підготовчому судовому засіданні прокурор Дроботова Є.В. подала клопотання прокурора Козачини С.С. про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 в частині обвинувачення за частиною другою статті 375 Кримінального кодексу України на підставі пункту 4 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв`язку з тим, що 11 грудня 2020 року стаття 375 Кримінального кодексу України втратила чинність на підставі Рішення Конституційного Суду України від 11 червня 2020 року № 7-р/2020.

ІІ. Позиції учасників підготовчого судового засідання

3. Прокурор Дроботова Є.В. клопотання прокурора Козачини С.С. підтримала, просила задовольнити та зазначила, що застосування підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктом 4 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, є найбільш прийнятним у ситуації, що склалася внаслідок ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення.

Захисник Бєжанова А.В. підтримала клопотання прокурора та просила закрити кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 в частині обвинувачення за частиною другою статті 375 Кримінального кодексу України на підставі пункту 4 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.

ІІІ. Мотиви суду

4. Рішенням Конституційного Суду України від 11 червня 2020 року у справі № 1-305/2019(7162/19) за конституційним поданням 55 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 375 Кримінального кодексу України остання визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).

Статтею 147 Конституції України передбачено, що діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, обґрунтованості та обов`язковості ухвалених ним рішень i висновків.

Відповідно до статті 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Згідно зі статтею 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Аналогічні положення містяться у частині першій статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України».

Таким чином, рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року у справі № 1-24/2020(393/20) набрало законної сили з 11 червня 2020 року.

Водночас, вказаним рішенням втрату чинності статті 375 Кримінального кодексу України було відтерміновано на шість місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про її неконституційність для приведення нормативного регулювання, встановленого статтею 375 Кримінального кодексу України, що визнана неконституційною, у відповідність із Конституцією України та цим рішенням.

Верховною Радою України зазначене нормативне регулювання у відповідність із Конституцією України та вказаним рішенням Конституційного Суду України приведено не було, у зв`язку з чим 11 грудня 2020 року стаття 375 Кримінального кодексу України втратила чинність.

5. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстави, зокрема, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 284 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження закривається в разі, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

Суд приходить до висновку, що за своїми наслідками такі правові явища як (1) визнання неконституційною норми закону і втрата її чинності та (2) набрання чинності законом, яким скасовується кримінальна відповідальність, є тотожними з огляду на таке.

Констатована Конституційним Судом України втрата чинності статтею 375 Кримінального кодексу України тягне за собою неможливість її правозастосування та свідчить про скасування кримінальної відповідальності за цією статтею, оскільки передбачені нею дії або бездіяльність вже не містять ознак діяння, за яке цим Кодексом встановлювалася кримінальна відповідальність.

Кримінальний процесуальний кодекс України не регламентує юридичні наслідки визнання Конституційним Судом України кримінально-правової норми неконституційною, які були б підставою для прийняття процесуальних рішень під час розгляду справи судом.

Водночас, відповідно до частини першої статті 2 Кримінального кодексу України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 11 Кримінального кодексу України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

З викладеного слідує, що особу може бути піддано кримінальному переслідуванню виключно за діяння, яке визнано злочином за нормами Кримінального кодексу України.

Визнання Конституційним Судом України неконституційними законів, інших актів або їх окремих положень відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» тягне втрату цими нормативними актами чинності з дня ухвалення рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Поряд із цим, офіційна констатація невідповідності правової норми Конституції України анулює її юридичну силу, що за змістом є рівнозначним виключенню такої норми на законодавчому рівні.

Отже, дія чи бездіяльність перестають вважатися злочином як на підставі закону про скасування кримінальної відповідальності, так і у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення про неконституційність норми Кримінального кодексу України, що встановлювала цю відповідальність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 0306/7567/12).

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що у зв`язку з втратою чинності норми Кримінального кодексу України через визнання її неконституційною кримінальне провадження має бути закрите на підставі пункту 4 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.

6. Відповідно до частини другої статті 4 Кримінального кодексу України злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.

Таким чином, припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у Кримінальному кодексі України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.

Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Зазначений підхід закріплено у частині першій статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.

Крім того, відповідно до частини першої статті 5 Кримінального кодексу України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили діяння до набрання законом чинності.

Беззаперечно, у зв`язку з ухваленням рішення Конституційного Суду України від 11 червня 2020 року у справі № 1-305/2019(7162/19) закон про кримінальну відповідальність (Кримінальний кодекс України) зазнав таких змін, які свідчать про поліпшення становища обвинуваченого ОСОБА_1 , тому відповідні положення мають зворотну дію у часі.

Водночас, у зв`язку з втратою чинності статтею 375 Кримінального кодексу України відпали необхідність і доцільність вирішення питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 на час скоєння інкримінованого йому діяння складу злочину, передбаченого цією статтею.

Таким чином, у зв`язку з визнанням статті 375 Кримінального кодексу України неконституційною колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора і закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за частиною другою статті 375 Кримінального кодексу України на підставі пункту 4 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 284, 314, 369, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання прокурора Козачини С.С. - задовольнити.

2. Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015051110000062 від 05 листопада 2015 року, в частині обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 375 Кримінального кодексу України, закрити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого Антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя К.О. Сікора

Судді Т.Г. Гавриленко

О.В. Танасевич