- Головуючий суддя (ВАКС) : Галабала М.В.
- Захисник/адвокат : Єна С.О.
Справа № 991/1291/21
Провадження 1-кс/991/1320/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
01 березня 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Галабала М.В., за участю секретаря судових засідань Яроша О.М., адвоката Єни С.О., розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Єни Станіслава Олександровича, в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Проскурівський забудовник», про скасування арешту майна та
ВСТАНОВИВ:
1.23 лютого 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Єни С.О., в інтересах ТОВ «Проскурівський забудовник» (далі -ТОВ), про скасування арешту майна.
2.Клопотання обґрунтовується тим, що детективами Національного бюро здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000081 від 31 січня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
3.З матеріалів клопотання вбачається таке.
3.1. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09 серпня 2019 року накладено арешт на квартиру та нежиле приміщення, які зареєстровані на праві власності за ТОВ, заборонивши відчуження та розпорядження зазначеним майном. Підставою для накладення арешту, як зазначає адвокат, вказаний п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України - забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
3.2. Представник вважає, що арешт майна, яке належить на праві власності ТОВ, є необґрунтованим, оскільки досудове розслідування завершено. Слідством зібрано всі докази та встановлено всіх осіб, нібито причетних до вчинення кримінального правопорушення. Майно не підлягає арешту, оскільки не належить підозрюваному, обвинуваченому у кримінальному провадженні та не може бути конфісковано. До ТОВ не можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру. Арешт створює необґрунтовані обмеження правомірної підприємницької діяльності ТОВ. У зв`язку з цим, арешт майна ТОВ підлягає скасуванню.
3.3. Крім того, адвокат зазначає, що майже два роки ТОВ позбавлено можливості здійснювати правомірну підприємницьку діяльність. Фактично ТОВ на даний час позбавлене можливості вільно передавати в оренду власні приміщення, розпоряджатися своїм майном.
4.Під час судового розгляду адвокат Єна С.О. підтримав заявлене клопотання. Додатково повідомив, що наразі виникла необхідність у зверненні з клопотанням до слідчого судді, оскільки досудове розслідування завершене та всі докази зібрані органом досудового розслідування. Вважає, що ТОВ не має жодного відношення до кримінального провадження, оскільки воно здійснюється лише щодо ОСОБА_1 , який є його засновником. Разом з тим, останній володіє корпоративними правами, які набуті у 2015 році, а не самим майном товариства. На даний час квартира і нежитлове приміщення ніяк не використовуються. На запитання суду про те, яким чином використовувалося майно до моменту арешту та використовується тепер, відомостей не зміг надати.
4.1.Детектив НАБ України у судове засідання не з`явився, проте направив свої заперечення. З них вбачається, що накладено арешт на нерухоме майно юридичної особи, у якій підозрюваний ОСОБА_1 є кінцевим бенефіціаром (він є засновником з внеском 99,2%), із забороню вчиняти дії щодо відчуження та розпорядження. Накладення арешту на майно, відносно якого підозрюваний у вчиненні особливо тяжкого злочину, який завдав шкоди в особливо великих розмірах, є обґрунтованим з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, який передбачений ч. 5 ст. 191 КК України. Крім того, аналогічне клопотання вже було предметом розгляду слідчого судді Вищого антикорупційного суду 01 червня 2020 року (справа № 991/4020/20).
4.2.Дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, письмові заперечення детектива, заслухавши адвоката, слідчий суддя дійшов таких висновків.
5.У відповідності до підпункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
6.Встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09 серпня 2019 року накладено арешт на об`єкти нерухомого майна суб`єктів підприємницької діяльності, в яких підозрюваний ОСОБА_1 є кінцевим бенефіціарним власником, в тому числі і на об`єкти нерухомого майна, якими на праві власності володіє ТОВ. Заборонено відчуження та розпорядження зазначеним майном.
6.1.Підставою для накладення арешту на нерухоме майно згідно з ухвалою слідчого судді є п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
6.2.З матеріалів справи вбачається, що ухвалу слідчого судді на предмет законності та обґрунтованості перевірено судом апеляційної інстанції і за результатами перегляду прийнято рішення 24 жовтня 2019 року про залишення ухвали від 09 серпня 2019 року без змін.
7.Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що адвокат звертався до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна з аналогічних підстав. Вказані обставини були предметом розгляду 01 червня 2020 року слідчим суддею Вищого антикорупційного суду. Відповідно до наданої ухвали адвокату було відмовлено у задоволенні клопотання.
7.1.Доводи адвоката про те, що змінилися обставини, оскільки вже завершено досудове розслідування та всі матеріали зібрані органом досудового розслідування, а тому арешт підлягає скасуванню, не заслуговують на увагу. Такі доводи були б обґрунтованими, якщо арешт накладався на майно, яке визнано речовими доказами (з метою їх збереження).
7.2.Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
7.3.Адвокатом у судовому засіданні не наведено жодних обставин, які б свідчили, що накладений арешт негативно впливає на діяльність товариства або створюються негативні наслідки у виді обмеження підприємницької діяльності.
8.Крім того, в поданому клопотанні адвокат вказує на необґрунтованість арешту майна ТОВ, посилаючись на те, що арештоване ухвалою слідчого судді майно не належить підозрюваному у кримінальному провадженні та стосовно самого товариства кримінальне провадження не здійснюється, а тому підстави накладати арешт на майно підприємства відсутні.
8.1.Разом з тим, слідчий суддя не бере до уваги вказані доводи адвоката, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» термін «кінцевий бенефіціарний власник (контролер)» вживається в ньому у значенні, наведеному в Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». У п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» зазначено таке: «кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов`язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.».
8.2.Відтак, ОСОБА_1 , будучи учасником та кінцевим бенефіціаром ТОВ, може істотно впливати на прийняття цим господарським товариством рішень та/або непрямо володіти ним. Накладення арешту на нерухоме майно з метою забезпечення конфіскації майна підозрюваного, який є кінцевим бенефіціаром даного господарського товариства, є обґрунтованим за умови, якщо підозрюваний прямо або непрямо володіє господарським товариством. Тобто, є обґрунтованим, якщо він має право на отримання доходу від діяльності юридичної особи, а не лише право істотно впливати на прийняття нею рішень.
8.3.Окрім того, під час звернення стягнення на частку учасника товариства визначається вартість такої частки. Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника (ч. 8 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»). Ринкова вартість усіх часток визначається, зокрема, як різниця між вартістю активів суб`єкта господарювання та вартістю його зобов`язань (п. 10 Національного стандарту № 3 «Оцінка цілісних майнових комплексів»; постанова Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2006 р. № 1655). До активів ТОВ входить і належне йому нерухоме майно, на яке було накладено арешт. Відтак вартість частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ напряму залежить від вартості та обсягу активів ТОВ.
9.Враховуючи вищевикладене, арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва відповідно до ухвали від 09 серпня 2019 року, є обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 9, 174, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя постановив:
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання адвоката Єни Станіслава Олександровича, в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Проскурівський забудовник» про скасування арешту майна залишити без задоволення.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя М.В. Галабала