Документ № 95263477

Справа № 991/1262/21

Провадження 1-кс/991/1467/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

02 березня 2021 року м. Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду Галабала М.В. за участю секретаря судових засідань Яроша О.М. розглянув у відкритому судовому засіданні заяву слідчого судді Вищого антикорупційного суду Біцюка А.В. про самовідвід від розгляду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України та

ВСТАНОВИВ:

1.22 лютого 2021 року на розгляд слідчому судді Вищого антикорупційного суду Біцюку А.В. надійшло клопотання детектива НАБ України про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування (справа № 991/1262/21, провадження 1-кс/991/1291/21) у кримінальному провадженні № 52019000000000177 від 28 лютого 2021 року (далі - Кримінальне провадження).

2.01 березня 2021 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В. заявив самовідвід від участі у Кримінальному провадженні. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 березня 2021 року визначено, що розгляд вищевказаної заяви буде здійснювати суддя Галабала М.В.

3.Заява про самовідвід вмотивована тим, що у Кримінальному провадженні захист підозрюваного ОСОБА_1 здійснює адвокат Гудима В.С. та адвокат ОСОБА_4, які працюють у Адвокатському об`єднанні «Адвокат Черезов і партнери», в якому працює дружина судді Біцюка А.В. - адвокат ОСОБА_3 , яка також є засновником цього адвокатського об`єднання. Вважає, що факт роботи адвокатів ОСОБА_4 , Гудими В.С. та ОСОБА_3 в одному адвокатському об`єднанні, у якому адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_3 також є співзасновниками, може створити у стороннього спостерігача сумніви в неупередженості слідчого судді Біцюка А.В. при його участі в Кримінальному провадженні.

4.Слідчий суддя Біцюк А.В. в судове засідання не з`явився. Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України у зв`язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

5.Дослідивши заяву про відвід та додані до неї матеріали, суддя робить такі висновки.

5.1.У пункті 4 ч. 1 ст. 75 КПК України визначено, що слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

5.2.Європейський суд з прав людини у пункті 66 рішення по справі «Мироненко і Мартенко проти України» вказує, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії», пункти 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», п. 42). Особиста безсторонність суду презюмується поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії», п. 43). Для з`ясування наявності об`єктивного критерію особистої упередженості слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в її безсторонності (пункт 69 рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України»). Слід вказати, що не існує чіткого водорозділу між суб`єктивною та об`єктивною неупередженістю, оскільки поведінка судді може не тільки викликати об`єктивно виражені сумніви щодо неупередженості з точки зору зовнішнього спостерігача (об`єктивний тест), але також може перейти до питання його особисте переконання в спроможності безсторонньо вирішити певну справу (суб`єктивний тест) (пункт 51 рішення ЄСПЛ у справі «Nicholas v. Cyprus»). Слідчий суддя Біцюк А.В. не вказує на існування суб`єктивного критерію упередженості, відтак, слід зосередитися на об`єктивних критеріях.

5.3.Об`єктивний тест, здебільшого, стосується ієрархічних або ж інших зв`язків між суддею та іншими дійовими особами в процесі чи виконання різних процесуальних функцій однією особою в судовому процесі. Наявність «кровних зв`язків» між суддею та юридичною фірмою достатньо для об`єктивного виправдання побоювань у його неупередженості, однак це не є самодостатньою підставою для відводу судді. Виправданість сумнівів (їх об`єктивність) визначається обставинами конкретної справи та кількістю факторів, що враховуються. До таких факторів слід віднести - залучення родича судді до конкретної справи, розмір юридичної фірми, її організаційну структуру, фінансову важливість конкретної справи для юридичної фірми або ж фінансову зацікавленість родича у справі. Крім цього, слід виходити з того, що скарги на упередженість не повинні паралізувати правову систему держави, оскільки надто жорсткі стандарти щодо неупередженості можуть надмірно перешкоджати здійсненню правосуддя (пункти 53, 60, 62-63 рішення ЄСПЛ у справі «Nicholas v. Cyprus»).

5.4.Суддя також бере до уваги, що четвертим показником Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року є дотримання етичних норм. Його застосування полягає, зокрема, у тому, що суддя не бере участі в розгляді справи, якщо будь-хто із членів його родини виступає як представник будь-якої сторони чи в іншій формі має відношення до справи.

5.5.Застосовуючи вищезгадані принципи суддя відзначає, що слідчий суддя Біцюк А.В. не вказував на існування переконаності в тому, що він є неупередженим при розгляді Кримінального провадження, однак заявив самовідвід виключно із підстав необхідності «розвіяти сумніви стороннього спостерігача в упередженості судді». Суддя враховує в сукупності такі фактори: перебування дружини слідчого судді Біцюка А.В. - адвоката ОСОБА_3 - у статусі одного із засновників Адвокатського об`єднання «Черезов і партнери», що має наслідком наявність прав управління відповідною компанією; можливість отримання нею як засновницею прибутку від успішного здійснення захисту іншим адвокатом у Кримінальному провадженні; мала кількість засновників Адвокатського об`єднання «Черезов і партнери»; відсутність негативного впливу на здійснення судового контролю у Кримінальному провадженні у випадку задоволення заяви про самовідвід.

5.6.Суддя звертає увагу, що існування інституту відводу в кримінальному судочинстві України є гарантією справедливого, неупередженого та об`єктивного правосуддя. Він складається із комплексу охоронних заходів, пов`язаних з усуненням зацікавлених осіб від досудового розслідування та судового розгляду. Європейський суд з прав людини у кількох рішеннях наголосив, що поняття «суд, встановлений законом» стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду), зокрема: дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності; дотримання правил автоматичного розподілу справ; наявність повноважень у судді; належний склад суду; наявність достатніх повноважень для розгляду певної категорії справ.

6.З огляду на вищевказане, суддя вважає, що факти, викладені в заяві слідчого судді Вищого антикорупційного суду Біцюка А.В. вимагають задоволення його заяви про самовідвід.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 35, 75, 81 КПК України суддя

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву слідчого судді Вищого антикорупційного суду Біцюка Андрія Володимировича про самовідвід від участі у розгляді судової справи № 991/1262/21 (провадження № 1-кс/991/1291/21) 28 лютого 2021 року задовольнити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Галабала