- Головуючий суддя (ВАКС) : Олійник О.В.
- Захисник/адвокат : Алексеєнка О.С.
Справа № 991/1548/21
Провадження1-кс/991/1579/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Олійник О.В., перевіривши матеріали скарги захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Алексеєнка Олександра Сергійовича на бездіяльність прокурора, яка полягає у не прийнятті рішення про закриття кримінального провадження № 42017000000004330 від 18.11.2017 у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України,
В С Т А Н О В И В :
Захисник Алексеєнко О.С. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 надіслав до слідчого судді Вищого антикорупційного суду скаргу від 01.03.2021, в якій просить:
1) визнати бездіяльність прокурора, уповноваженого на здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні за №42017000000004330 від 18.11.2017, яка полягає у не прийнятті рішення про закриття цього кримінального провадження за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування;
2) зобов`язати уповноваженого прокурора на здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні негайно прийняти рішення про закриття кримінального провадження за № 42017000000004330 від 18.11.2017 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, про що винести відповідну постанову, копію якої надати захиснику підозрюваного та підозрюваному ОСОБА_1 , та внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Перевіривши матеріали скарги, слідчий суддя встановила наступне.
У скарзі адвокат посилається на те, що у кримінальному провадженні № 42017000000004330 від 18.11.2017 після повідомлення ОСОБА_1 30.07.2020 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень сплив строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України (у редакції, чинній станом на 30.07.2020). Так, адвокат зазначає, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України. Досудове розслідування за ч. 1 ст. 366 КК України розпочато 04.11.2019 (після набрання чинності змінами до КПК України 16.03.2018). Ураховуючи неоднозначне регулювання положень КПК України нормами Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017, з урахуванням ст. 5, 7, 9 КПК України, слідчим та прокурорами у вказаному кримінальному провадженні повинен був застосовуватися порядок продовження строку досудового розслідування та використовуватися норми Кримінального процесуального кодексу України, які були чинними на момент вчинення процесуальної дії.
Натомість під час ознайомлення стороною захисту з матеріалами кримінального провадження, в порядку ст. 290 КПК України, встановлено, що 28.09.2020 Генеральний прокурор Венедіктова І.В. відповідною постановою прийняла рішення про продовження строків досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до шести місяців - до 30.01.2021. Вказане рішення Генерального прокурора вважає протиправним та таким, що прийнято в порушення діючих станом на 28.09.2020 норм КПК України, оскільки питання про продовження строку досудового розслідування до шести місяців за правилами ч. 3 ст. 294 КПК України повинен був вирішувати слідчий суддя за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора. У зв`язку з цим адвокат стверджує про закінчення 30.09.2020 двомісячного строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000004330 від 18.11.2017, який не був продовжений уповноваженим прокурором або слідчим суддею в порядку, передбаченому ст. 294, 295 КПК України (у редакції, яка була чинна від 16.03.2018 до 30.09.2020).
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження підлягає закриттю у разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи. Враховуючи такі обставини і те, що з граничного строку здійснення досудового розслідування, а саме з 30.09.2020, законного процесуального рішення у вигляді рішення слідчого судді про продовження строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні (відповідно до вимог ст. 294, 295 КПК України, чинних станом на 30.09.2020) не має, то адвокат робить висновок, що згідно з положеннями ст. 219 КПК України строк досудового розслідування закінчився, а подальше здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні (в тому числі прийняття процесуальних рішень, проведення процесуальних дій) є неможливим, протиправним та таким, що порушує загальні засади Кримінального процесуального законодавства.
Адвокат Алексеєнко О.С. як захисник підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42017000000004330 від 18.11.2017 відправив 16.02.2021 на електронну адресу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на ім`я прокурора Четвертого відділу Управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка О.І. клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України в порядку ст. 20, 42, 45, 46 КПК України. Зазначене клопотання захисник подав відповідно до ст. 220 КПК України.
Захисник зазначає, що прокурор, отримавши клопотання, повинен був повідомити його як захисника підозрюваного ОСОБА_1, та як заявника клопотання про прийняте рішення у строк не більше трьох днів з моменту подання, а саме до 19.02.2021 включно. Однак станом на 10.03.2021 прокурором у кримінальному провадженні не надано відповідь на клопотання адвоката та не прийнято рішення про закриття кримінального провадження за № 42017000000004330 за підозрою ОСОБА_1 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Наведені обставини захисник Алексеєнко О.С. оцінює як бездіяльність прокурора, що полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, яка може бути оскаржена на підставі п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Главою 26 КПК України, передбачений порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування. Предметом оскарження на підставі Глави 26 КПК України можуть бути тільки рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора при здійсненні ними своїх повноважень під час досудового розслідування, які передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на який посилається захисник, передбачено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Зі скарги захисника та доданого до нього витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що у кримінальному провадженні № 42017000000004330 здійснюється досудове розслідування щодо двох кримінальних правопорушень, а саме: епізод за ч. 5 ст. 191 КК України, відомості про який внесені до ЄРДР 18.11.2017, та за ч. 1 ст. 366 КК України, відомості про який внесені до ЄРДР 04.11.2019. На думку захисника, в такому випадку до всього кримінального провадження підлягають застосуванню норми КПК України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017, які введені в дію 16.03.2018.
Кримінальне провадження, згідно з пунктом 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, на який посилається захисник, закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи. Із зазначеної підстави постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного уповноважений приймати прокурор (абзац третій ч. 4 ст. 284 КПК України).
Водночас частину першу статті 284 КПК України було доповнено пунктом 10 згідно із Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, яким передбачено, що зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін (пункт 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), тобто починаючи із 16.03.2018.
Отже, наведене вказує на те, що прокурор наділений повноваженням прийняти постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстави, передбаченої пунктом 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, лише у справі, по якій відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після 15.03.2018.
Факт внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення норми КПК України пов`язують із початком кримінального провадження: кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження (п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України); досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР (п. 5 ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 214 КПК України).
Виходячи із системного аналізу положень ч. 1 ст. 217, ч. 6 ст. 219 КПК України, при об`єднанні матеріалів досудового розслідування з декількох (двох і більше) окремих матеріалів досудового розслідування утворюється одне єдине (об`єднане) кримінальне провадження, внаслідок чого збільшується його обсяг (за кількістю осіб та/або кримінальних правопорушень, що розслідуються). У такий спосіб забезпечується досягнення визначених статтею 2 КПК України завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування. При цьому кримінальне провадження, яке було об`єднане з іншим, з моменту об`єднання припиняє самостійне існування (окреме обчислення строків досудового розслідування, рух провадження тощо у ньому не здійснюється) та трансформуються в частину (епізод) кримінального провадження, яке було розпочато раніше та з яким воно об`єднано. Вказане підтверджується, зокрема, порядком обчислення та продовження строку досудового розслідування: обчислюється та продовжується в цілому в об`єднаному кримінальному провадженні, а не окремо по кожному епізоду (кримінальному правопорушенню).
Збільшення обсягу кримінального провадження за кількістю кримінальних правопорушень шляхом об`єднання матеріалів досудового розслідування обумовлюється тим, що відомості про декілька вчинених кримінальних правопорушень вносяться до ЄРДР за кожним кримінальним правопорушення окремо (ч. 1, 5 ст. 214 КПК, п. 8 глави 2 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (затверджене Наказом Генеральної прокуратури України 06.04.2016 № 139). За змістом абз. 4 п. 1 Глави 3 Розділу ІІ Положення облік відомостей про рух кримінальних проваджень під час досудового розслідування здійснюється шляхом внесення до Реєстру відомостей, зокрема, про об`єднання матеріалів досудових розслідувань (частина перша статті 217 КПК України), при цьому об`єднаному кримінальному провадженню присвоюється номер раніше розпочатого провадження. Ураховуючи наведене, якщо в об`єднаному кримінальному провадженні розслідуються кримінальні правопорушення, відомості про які внесені як до, так і після 15.03.2018, то правовий режим в такому провадженні є єдиним і визначається датою внесення до ЄРДР відомостей про перше (за порядком обліку в ЄРДР) кримінальне правопорушення, поширюється на всі наступні епізоди (незалежно від дати внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР) та є незмінним протягом усього часу досудового розслідування.
Як зазначено вище, кримінальне провадження № 42017000000004330 було зареєстроване в ЄРДР 18.11.2017, та в подальшому із ним були об`єднані матеріали досудового розслідування за ч. 1 ст. 366 КК України, відомості щодо якої внесені до ЄРДР 04.11.2019.
Таким чином, днем початку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000004330, у межах якого ОСОБА_1 повідомлено про підозру, є саме 18.11.2017, незалежно від дати внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення, яке було об`єднане із цим кримінальним провадженням.
Отже, у кримінальному провадженні № 42017000000004330 від 18.11.2017, яке розпочате до введення в дію змін до статті 284 КПК України, якими доповнено її пунктом 10 згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017, прокурор не наділений повноваженнями приймати рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування після повідомлення особі про підозру на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Частиною другою ст. 283 КПК України передбачено, що прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Однак ні стаття 283 КПК України, ні стаття 284 КПК України, яка регулює питання закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи не визначають для прокурора конкретного строку, впродовж якого він зобов`язаний прийняти рішення про закриття кримінального провадження.
До того ж прийняття рішення про закриття кримінального провадження пов`язано зі здійсненням прокурором за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінки наявних у провадженні доказів та відомостей з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. У частині третій статті 110 КПК України визначено, що рішення прокурора приймається у формі постанови, яка виноситься у випадках, передбачених КПК України, а також коли прокурор визнає це за необхідне. Враховуючи наведене та положення ч. 1 ст. 36 КПК України, яка закріплює самостійність прокурора у його процесуальній діяльності, визначити конкретну дату, коли прокурор зобов`язаний винести постанову про закриття певного кримінального провадження із передбаченої ч. 1 ст. 284 КПК України підстави, не представляється можливим. У зв`язку із цим слідчий суддя вважає, що бездіяльність прокурора, яка полягає у неприйнятті процесуального рішення, щодо якої подав скаргу захисник Алексеєнко О.С., не відповідає такій обов`язковій ознаці як наявність визначеного КПК України строку, в який процесуальна дія має бути вчинена.
Зважаючи на те, що у кримінальному провадженні № 42017000000004330 від 18.11.2017 не підлягають застосуванню положення пункту 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, тобто на прокурора не покладено обов`язок прийняти рішення про закриття кримінального провадження у випадку, коли після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України, а також те, що для прийняття такого рішення КПК України не встановлює конкретних строків, які можливо було б чітко і однозначно обрахувати, слідчий суддя дійшла висновку, що захисник Алексеєнко О.С. подав скаргу на бездіяльність прокурора, яка не підлягає оскарженню на стадії досудового провадження в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Визначений ст. 303 КПК України перелік рішень, дій та бездіяльності слідчого і прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, є вичерпним і розширеному застосуванню не підлягає.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
На підставі наведеного вище, у зв`язку із тим, що скарга подана на бездіяльність, що не підлягає оскарженню у кримінальному провадженні № 42017000000004330 від 18.11.2017, у відкритті провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 303, 304, 309, 395 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Алексеєнка Олександра Сергійовича на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні № 42017000000004330 від 18.11.2017.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя О.В. Олійник