Документ № 95563959

Справа № 991/1638/21

Провадження 1-кс/991/1670/21

УХВАЛА

Іменем України

11 березня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В. адвоката Бєляєва Д.П., розглянувши скаргу адвоката Бєляєва Д.П. в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, у кримінальному провадженні 42015000000000824,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Бєляєва Д.П. в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, у кримінальному провадженні № 42015000000000824.

Скаргу адвокат Бєляєв Д.П. обґрунтовує тим, що 22.02.2021 до Офісу Генерального прокурора засобами поштового зв`язку надійшло клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 щодо якої 20.10.2014 було складено письмове повідомлення про підозру. Втім, за твердженням адвоката Бєляєва Д.П, в порушення вимог ст. 220 КПК України, вищевказане клопотання уповноваженим прокурором розглянуте не було.

У зв`язку з цим, адвокат Бєляєв Д.П. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) та просить слідчого суддю зобов`язати останнього надати в порядку, передбаченому ст. 220 КПК України, відповідь на клопотання про закриття кримінального провадження, а також вчинити дії, визначені ч. 2 ст. 283 КПК України, в частині підозри ОСОБА_1 та встановити процесуальний строк на прийняття процесуального рішення про закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000824 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, про що внести відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань.

У судовому засіданні адвокат Бєляєв Д.П. скаргу підтримав, пояснення надав аналогічні викладеним у скарзі. Просив вимоги скарги задовольнити у повному обсязі.

Прокурор, бездіяльність якого оскаржується в судове засідання не з`явився. Втім, від прокурора, який здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 42015000000000824 Семака І.А. до суду надійшли пояснення. У змісті зазначених пояснень прокурор зауважив, що ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04.06.2020 у справі № 757/45638/19-к було встановлено, що ОСОБА_1 не набула статусу підозрюваної у кримінальному упровадженні № 42015000000000824. З цих підстав прокурор зазначив, що право на звернення у неї із клопотанням в порядку ст. 220 КПК України відсутнє. Додатково наголосив, що оскільки рішення про закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні належить до компетенції прокурора, а не слідчого судді, то саме на прокурора покладається забезпечення проведення досудового розслідування у розумні строки в частині строку проведення досудового розслідування в цілому.

Посилаючись на вищевикладені обставини прокурор просив прийняти рішення про відмову у задоволенні скарги, а також розглянути її без участі прокурора

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого або прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши матеріали скарги адвоката Бєляєва Д.П. в інтересах ОСОБА_1 та доводи, якими вона обґрунтовується, заслухавши пояснення заявниці у судовому засіданні, слідчий суддя керується наступним.

Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження у досудовому провадженні бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк.

Бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена (п. 1.3 Узагальнень про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, які містяться у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017).

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Таким чином, наведена норма зобов`язує, зокрема прокурора, розглядати клопотання в порядку ст. 220 КПК України лише тих осіб, які мають певний процесуальний статус у кримінальному провадженні, в межах якого було заявлене клопотання. Відсутність такого процесуального статусу у особи у кримінальному провадженні, у межах якого така особа звернулась із клопотанням, виключає обов`язок слідчого, прокурора розглянути відповідне клопотання у порядку та строки, передбачені ст. 220 КПК України.

При зверненні до Вищого антикорупційного суду зі скаргою адвокат Бєляєв Д.П. посилається на правовий статус підозрюваної ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42015000000000824. Разом з тим, доказів, які б свідчили про наявність процесуального статусу підозрюваної у ОСОБА_1 на час розгляду скарги слідчому судді надано не було. Більше того, як свідчить зміст долученої до матеріалів скарги ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04.06.2020 у справі № 757/45638/19-к (провадження № 11-сс/991/300/20), колегією суддів було встановлено, що ОСОБА_1 не набула статусу підозрюваної у межах кримінального провадження № 42015000000000824.

Крім цього, з огляду на те, що у судовому засіданні було встановлено, що щодо ОСОБА_1 вирішувалось питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити про те, що КПК України наділяє іншу особу, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування правом на звернення до слідчого, прокурора із клопотанням в порядку ст. 220 КПК України виключно у випадках, установлених КПК України. Разом з тим, п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, на який адвокат Бєляєв Д.П. посилається у клопотанні як на підставу для закриття кримінального провадження № 42015000000000824, не уповноважує іншу особу, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування на звернення до прокурора із таким клопотанням. Отже, навіть, у випадку звернення іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування до прокурора із клопотанням такого змісту, у нього не виникає обов`язок розглянути таке клопотання у порядку та строки, передбачені ст. 220 КПК України

З огляду на зазначені обставини, а також положення ч. 1 ст. 220 КПК України, слідчий суддя робить висновок, що адвокатом Бєляєвим Д.П. в інтересах ОСОБА_1 не було доведено ту обставину, що у прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42015000000000824, виник обов`язок розглянути клопотання адвоката Бєляєва Д.П. в інтересах ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. 220 КПК України.

У зв`язку з цим, на момент розгляду скарги слідчим суддею підстав для зобов`язання прокурора САП, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42015000000000824, розглянути клопотання адвоката Бєляєва Д.П. в інтересах ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. 220 КПК України, не встановлено.

Вирішуючи питання про встановлення процесуального строку на прийняття процесуального рішення про закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000824 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, слідчий суддя керується наступним.

Згідно з ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд (ч. 2 ст. 28 КПК України).

При цьому, ч. 6 ст. 28 КПК України передбачено право підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, іншої особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 114 КПК України визначено право слідчого судді з метою забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.

Реалізуючи повноваження щодо забезпечення розумних строків, з огляду на положення ч. 1 ст. 28 КПК України в частині встановлених меж повноважень слідчого судді, а також приписів ч. 1 ст. 36 КПК України про самостійність прокурора у своїй процесуальній діяльності, суб`єкти, зазначені у ч. 2 ст. 28 КПК України, у тому числі і слідчий суддя не можуть втручатися у законну діяльність та компетенцію один одного. Таким чином, за результатами розгляду відповідних клопотань, слідчий суддя може вирішити лише питання щодо встановлення процесуального строку, більш короткого, ніж передбачено КПК України, але при цьому не має перебирати функцію процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 26 КПК України, яка встановлює, що слідчий суддя, у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що віднесені до його повноважень цим Кодексом, а також ту обставину, що виключне право приймати рішення про завершення досудового розслідування, відповідно до ч. 2 ст. 283 КПК України, має прокурор, слідчий суддя робить висновок, що встановлення процесуального строку на прийняття процесуального рішення про закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000824 за підозрою ОСОБА_1 , є виходом за межі повноважень, встановлених КПК України. Наведені вище висновки слідчого судді узгоджуються із висновком Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду, який знайшов відображення у постанові від 16.05.2019 за № 761/ 20985/18 (провадження № 51-8007 км 18), де зазначено, що жодною з норм кримінального процесуального закону, не передбачено повноваження слідчого судді на встановлення процесуального строку для закінчення досудового розслідування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 114, 220, 303 - 307, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги адвоката Бєляєва Д.П. в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, у кримінальному провадженні 42015000000000824 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.М. Мойсак