Документ № 95568539

Справа № 991/1533/21

Провадження1-кс/991/1564/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

слідчого судді Олійник О.В.

з участю:

секретаря судового засідання Сташака Я.В.,

адвоката Шкаровського Д.О.

прокурора Скибенка О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката Шкаровського Дениса Олеговича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52020000000000455 від 20.07.2020,

ВСТАНОВИВ:

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Шкаровський Д.О. (Адвокатське об`єднання «ВБ Партнерс») в інтересах ОСОБА_1 подав до Вищого антикорупційного суду скаргу на підставі п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, в якій просить:

- скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні №52020000000000455;

- зобов`язати детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000455, вчинити дії щодо виключення відповідних відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо набуття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу підозрюваного.

Обставини, на які посилається особа, яка подала скаргу

Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000455 від 20.07.2020, в якому ОСОБА_1 обліковується як особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень.

Захисник вважає, що існують підстави для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_1 , та посилається на такі обставини:

1. Підозра є необґрунтованою і орган досудового розслідування не надав доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованих злочинів. Надані стороною обвинувачення докази (протокол огляду відомостей з ЄДР та АІПС «Податковий блок» від 15.07.2020, інформація щодо телефонних з`єднань ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) жодним чином не доводять тих обставин і дій ОСОБА_1 , які наведені у повідомленні про підозру, а щодо більшості таких обставин доказів не надано. У зв`язку з цим доводи сторони обвинувачення про вчинення ОСОБА_1 злочинів, про які зазначено в підозрі, є припущеннями, які не підтверджені доказами.

2. Порушено вимоги глави 22 КПК України в частині порядку вручення повідомлення про підозру. Захисник зазначає, що такі способи повідомлення ОСОБА_1 про підозру стороною обвинувачення як шляхом передачі 21.07.2020 повідомлення про підозру керівнику житлово-експлуатаційній організації, що знаходиться за місцем проживання ОСОБА_1 , залишення 21.07.2020 та повторного вручення 12.11.2020 повідомлення про підозру колишній дружині ОСОБА_1 - ОСОБА_5 за місцем реєстрації ОСОБА_1 , вручення 12.11.2020 повідомлення про підозру ОСОБА_1 його сину - ОСОБА_6 , не є належними та свідчать про порушення вимог ст. 278, 135 КПК України.

3. Повідомлення про підозру ОСОБА_1 вручено у кримінальному провадженні, матеріали якого виділено із іншого кримінального провадження неправомірно, з порушенням вимог КПК України. Так, матеріали кримінального провадження № 52020000000000455 виділено 20.07.2020 з кримінального провадження № 12020000000000081 на підставі ч. 3 ст. 217 КПК України і в постанові про виділення матеріалів досудового розслідування вказано, що виділення матеріалів здійснено щодо невстановлених осіб, які діяли у співучасті з ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Однак таке виділення здійснено з грубим порушенням вимог ч. 3 ст. 217 КПК України, оскільки виділення матеріалів можливе лише щодо підозрюваних, а не щодо невстановлених осіб, водночас ОСОБА_1 не було повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 12020000000000081 від 31.01.2020, хоча на той час сторона обвинувачення вже встановила особу ОСОБА_1 і повідомлення йому про підозру ґрунтується на тих фактах та обставинах, що були відомі ще до виділення матеріалів досудового розслідування.

Посилаючись на такі обставини, адвокат Шкаровський Д.О. стверджує про наявність підстав для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні № 52020000000000455.

Позиція учасників провадження у судовому засіданні

Адвокат Шкаровський Д.О. у судовому засіданні скаргу підтримав та просив задовольнити, посилаючись на наведені в ній підстави. Вказав, що наявних у провадженні доказів недостатньо для виконання у кримінальному провадженні вимог ст. 290 КПК України, також зібрані докази не підтверджують усі викладені у повідомленні про підозру обставини; відсутні докази того, що ОСОБА_1 організував злочинну групу і керував процесом, пояснення свідків про це є їхнім особистим уявленням; на момент вручення підозри детективи знали, що ОСОБА_1 виїхав до Стамбула, за таких обставин, вони не повинні були здійснювати процес вручення підозри, а спочатку мали розшукати ОСОБА_1 і встановити його конкретне місцезнаходження.

Прокурор Скибенко О.І. заперечив проти скарги і просив відмовити у скасуванні повідомлення по підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, подав письмові пояснення та копії матеріалів кримінального провадження на підтвердження своїх доводів. Прокурор пояснив, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні № 52020000000000455 є обґрунтованим, засноване на зібраних під час досудового розслідування доказах. Обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_10 в рамках судового контролю перевірялась слідчими суддями ВАКС та колегіями суддів Апеляційної палати ВАКС під час розгляду клопотань сторони обвинувачення про обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та надання дозволу про спеціальне досудове розслідування. Підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується висновками експертів та іншими доказами, які перебували у розпорядженні сторони обвинувачення на момент складання повідомлення про підозру, однак захисник здійснив вибірковий аналіз положень повідомлення про підозру без належного вивчення наявних матеріалів досудового розслідування. Зібрані під час досудового розслідування докази в своїй сукупності свідчать про те, що в сторони обвинувачення було достатньо підстав для повідомлення ОСОБА_1 про підозру. Матеріали кримінального провадження № 5202000000000455 виділено з кримінального провадження № 12020000000000081 без порушення вимог КПК України, оскільки його норми не забороняють виділення матеріалів досудового провадження щодо невстановлених осіб (щодо фактів вчинення злочинів). І в даному випадку строк досудового розслідування рахується після повідомлення про підозру ОСОБА_1 . Письмове повідомлення про підозру від 21.07.2020 відповідно до вимог ст.278 КПК України у зв`язку з невстановленням місця знаходження ОСОБА_1 було вручено за правилами ст. 135 КПК України - під відеозапис його дружині - ОСОБА_5 , за адресою місця його реєстрації по АДРЕСА_1 , та передана керівнику житлово- експлуатаційній організації, що знаходиться за місцем проживання ОСОБА_1 . Чинний КПК не містить вимог щодо обслуговування/не обслуговування ЖЕКом певного будинку, а вказує тільки на прив`язку до місця проживання. Технічна помилка (опечатка) в повідомленні про підозру, допущена у першому реченні у вступній частині повідомлення, жодним чином не впливає на суть підозри, кваліфікацію та обставини, що відображені в повідомленні. Постанова про виправлення помилки від 28.09.2020 прийнята детективом НАБУ відповідно до вимог ст. 40, 110 КПК України. Твердження захисника, що стороні обвинувачення станом 12.11.2020 було достовірно відомо про перебування підозрюваного ОСОБА_1 на території держави Катар, не відповідає дійсності, так як до документів щодо резервування готелю щодобово в серпні 2020 року в м. Доха, держава Катар, сторона обвинувачення ставиться критично. 12.11.2020 повідомлення про підозру ОСОБА_1 також вручалась його повнолітньому сину ОСОБА_11 , оскільки ОСОБА_1 був відсутній на території України станом на 21.07.2020.

Установлені слідчим суддею обставини, мотиви і оцінка слідчого судді

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 Кримінального процесуального кодексу України - параграф 1, статті 303-308.

Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування здійснюється відповідно до правил ст. 306 КПК України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, розглядаються слідчим суддею Вищого антикорупційного суду. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст. 307 КПК України.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що підозрюваний, його захисник чи законний представник на досудовому провадженні може оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.

21.07.2020 у кримінальному провадженні № 52020000000000455 від 20.07.2020старший детектив Національного бюро Сичов О.О. за погодженням із прокурором четвертого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенком О. склав повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, а саме: у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, організованою групою; у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, за попередньою змовою групою осіб.

Прокурор САП ОГП Скибенко О. на виконання вимог ст. 290 КПК України 24.12.2020 повідомив стороні захисту про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000455 від 20.07.2020за підозрою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, та відкриття матеріалів досудового розслідування для ознайомлення.

Адвокат Шкаровський Д.О. як захисник ОСОБА_1 на підставі наведеної вище норми ст. 303 КПК України має право на досудовому провадженні подати слідчому судді скаргу на повідомлення про підозру від 21.07.2020, так як сплив строк понад два місяці з дня його складення, кримінальне провадження не закрите прокурором і не було звернення до суду із обвинувальним актом.

Питання повідомлення особи про підозру врегульоване нормами глави 22 КПК України.

Так, пунктом 3 ч. 1 ст. 276 КПК України передбачено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Вимоги до змісту письмового повідомлення про підозру закріплені у статті 277 КПК України. Так, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором і має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Кримінальний процесуальний кодекс України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру.

Аналіз положень частини 3 статті 17 КПК, частини 1 статті 47, частини 1 статті 94, частини 1 статті 276, статті 278 КПК України дає підстави для висновку, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя уповноважений перевіряти як наявність достатності доказів для підозри особи, так і дотримання процесуального порядку вручення письмового повідомлення про підозру.

Щодо обґрунтованості повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000455 з точки зору наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення

Стандарт «достатніх підстав (доказів) для підозри» є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри». Для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

У зв`язку із цим слідчий суддя під час розгляду скарги вирішує питання про наявність, доведеність тих обставин, на які посилається сторона захисту у скарзі, та чи можуть бути такі обставини підставою для висновку про недостатність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні злочину.

Захисник стверджує про відсутність у сторони обвинувачення доказів, які б підтверджували роль ОСОБА_1 як організатора і керівника організованої групи з числа військовослужбовців ГУ НГУ та представника ТОВ «БЖБК», як кінцевого бенефіціарного власника юридичних осіб, які причетні до участі в конкурсі з придбання квартир для забезпечення житлом військовослужбовців НГУ, та щодо фактичних дій, які ОСОБА_1 вчинив, відповідно до тексту повідомлення про підозру від 21.07.2020.

Натомість прокурор на підтвердження, що доводи захисника не спростовують того, що мали місце ті обставини, про які зазначено в повідомленні про підозру від 21.07.2020, навів у своїх письмових поясненнях інформацію про ті докази, які, на думку сторони обвинувачення, вказують про наявність достатніх підстав для підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень та надав копії окремих документів кримінального провадження, які не були додані до скарги адвоката та спростовують доводи скарги.

Так, прокурор на підтвердження достатності доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_1 послався на такі матеріали кримінального провадження (із наданням тих із них, які не були подані захисником): висновки експерта від 19.06.2019 № 19/24/1/72-СЕ/19, від 20.06.2019 № 19/24/1/73-СЕ/19, від 21.06.2019 № 19/24/1/74-СЕ/19, від 24.06.2019 № 19/24/1/75-СЕ/19 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи квартир в житловому будинку по АДРЕСА_2 ; висновок експерта від 11.06.2019 № 19/13/2-38/СЕ/19 за результатами проведення судово-економічної експертизи; висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 20.07.2020 № 02/07-20; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_9 від 06.07.2020; протоколи допиту свідків ОСОБА_12 від 17.07.2020, ОСОБА_13 від 22.05.2019 і від 09.07.2020, ОСОБА_14 від 14.07.2020, ОСОБА_15 від 18.06.2020, ОСОБА_4 від 06.07.2020, ОСОБА_16 від 10.06.2020, ОСОБА_17 від 01.07.2020; протокол огляду речей і документів від 15.07.2020 щодо відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Клієнта Єдиного вікна електронної звітності ДФС України; протокол огляду від 26.06.2020 щодо документів, отриманих під час тимчасового доступу до речей і документів від операторів мобільного зв`язку, з додатками щодо телефонних контактів ОСОБА_1 ; протокол дослідження інформації, отриманої за результатами проведення НСРД від 23.07.2020 (зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі по абонентським номерам, якими користувався ОСОБА_1 за період з 27.09.2018 по 26.11.2018).

Досліджені у судовому засіданні докази, зібрані у кримінальному проваджені на день складення повідомлення про підозру від 21.07.2020, переконують слідчого суддю в тому, що в своїй сукупності та взаємозв`язку такі докази відповідають тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», що закріплений в пункті 3 частини 1 статті 276 КПК України, і давали стороні обвинувачення підстави для підозри ОСОБА_1 у вчиненні протиправних дій організованою групою під його керівництвом, внаслідок яких державному бюджету в особі НГУ завдано збитків на суму, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян станом на 2017 рік та відповідно до примітки 4 ст. 185 КК України становить особливо великий розмір, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, організованою групою, що кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 КК України.

Слід зазначити, що під час розгляду скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя не вправі оцінювати зібрані під час досудового розслідування докази з точки зору їх достатності для складання та направлення до суду обвинувального акта щодо підозрюваного. Тому посилання захисника на недостатність доказів для виконання вимог ст. 290 КПК України не приймається слідчим суддею, оскільки очевидно, що зібраних слідством доказів достатньо для повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України.

Аргументи сторони захисту про відсутність доказів того, що ОСОБА_1 вступив у змову, спрямовану на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, не є підставою для констатації відсутності достатніх доказів для підозри, оскільки у формулюванні правової кваліфікації злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , кваліфікуюча ознака повторності відсутня.

Щодо процесуального порядку вручення письмового повідомлення про підозру і набуття ОСОБА_1 статусу підозрюваного

За правилами ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Підозрюваним, згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України, є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Главою 11 КПК України визначено порядок вручення повідомлень. У ч. 1, 2 ст. 135 КПК України передбачений порядок здійснення виклику (повідомлення) у кримінальному провадженні. Так, особа викликається шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Відповідно до відомостей, що містяться в інтегрованій міжвідомчій інформаційно-телекомунікаційній системі щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України (система «Аркан», спільний Наказ від 03.04.2008 № 284/287/214/150/64/175/266/75), ОСОБА_1 13.06.2019 залишив територію України повітряним транспортом, вилетівши з аеропорту «Бориспіль» рейсом Київ-Стамбул, та станом на 21.07.2020 до України не повернувся.

У зв`язку з неможливістю вручення ОСОБА_1 письмового повідомлення про підозру від 21.07.2020 в день його складання слідчим або прокурором, того ж дня було вжито заходів для вручення ОСОБА_1 такого повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме: дорослому члену сім`ї за місцем реєстрації ОСОБА_1 та проживання його дружини - ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , про що детектив Національного бюро Бережний М.В. склав відповідний протокол від 21.07.2020. У цьому протоколі зафіксовано, що дружина ОСОБА_5 відмовилась від отримання повідомлення про підозру та пояснила, що з ОСОБА_1 не спілкується, тому в присутності понятих повідомлення про підозру було залишене у службовому кабінеті на столі. Після цього ОСОБА_5 заявила, що ОСОБА_1 за вказаною адресою не мешкає, тому документи будуть залишені, але за їх отримання підписуватись не буде. Фіксування вказаної процесуальної дії було здійснене також шляхом відеозапису.

Відповідно до актового запису про шлюб № 1473 від 12.10.1999, зробленого Відділом ДРАЦС по місту Хмельницькому Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області, ОСОБА_1 та ОСОБА_18 зареєстрували шлюб. Документального підтвердження того, що шлюб між вказаними особами станом на 21.07.2020 був розірваний, захисник не надав. У особовій картці ОСОБА_1 з ДМС України вказана адреса місця проживання: АДРЕСА_1 . Водночас за даними ДМС України місцем проживання ОСОБА_5 є будинок АДРЕСА_3 . Наведене давало стороні обвинувачення підстави для висновку, що ОСОБА_5 є членом сім`ї ОСОБА_5 .

Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 21.07.2020 вручено службовій особі житлово-експлуатаційного підприємства за місцем реєстрації ОСОБА_1 - директору Управляючої муніципальної компанії «Проскурівська». Листом від 23.09.2020 директор УМК «Проскурівський» на запит адвоката підтвердив факт отримання повідомлення про підозру ОСОБА_1 та повідомив, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на обслуговуванні підприємства не перебуває. Водночас від директора вказаного підприємства на час вручення повідомлення про підозру 21.07.2020 детективу не було заявлено про неможливість передачі цього повідомлення адресату, про те, що будинок не перебуває на обслуговуванні УМК «Проскурівський».

За визначенням, наведеним у ст. 29 Цивільному кодексі України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрацією є внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону, реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. Тобто реєстрація місця проживання є певним способом повідомлення особою держави про обране нею місце проживання та саме ця адреса є єдиною, яка відома державі. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Наведене дає підстави для висновку, що орган досудового розслідування вжив усіх можливих заходів для вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру від 21.07.2020 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Отже, вжиття заходів для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 21.07.2020 саме таким способом обумовлене його відсутністю за відомим органу досудового розслідування місцем проживання та реєстрації останнього. І за правилами ч. 1 ст. 42 КПК України ОСОБА_1 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 52020000000000455 від 20.07.2020.

Повторне вручення 12.11.2020 письмового повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 21.07.2020 його дружині ОСОБА_5 і додатково сину ОСОБА_6 , який проживає за іншою адресою, не впливає на дійсність первісного вручення (вжиття заходів із вручення) повідомлення про підозру, що було здійснене стороною обвинувачення 21.07.2020.

Позиція захисника про те, що станом на 21.07.2020 або 12.11.2020 місцеперебування ОСОБА_1 було достовірно відоме стороні обвинувачення, не підтверджена наданими слідчому судді матеріалами кримінального провадження. І адвокат не надав відомостей про те, що ОСОБА_1 на той час постійно на законних підставах проживав на території конкретної іноземної держави за певною адресою, і що про це було відомо органу досудового розслідування. Тому слідчий суддя не вбачає підстав для здійснення стороною обвинувачення вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1 у спосіб, передбачений ч. 7 ст.135 КПК України, як особі, яка проживає за кордоном, згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.

Щодо виділення матеріалів досудового розслідування з кримінального провадження № 12020000000000081 на підставі ч. 3 ст. 217 КПК України

З відомостей із Єдиного реєстру досудових розслідувань про рух кримінального провадження № 52020000000000455 від 20.07.2020 вбачається, що матеріали в це провадження були виділені із кримінального провадження № 12020000000000081.

Згідно з наявною у матеріалах провадження копією постанови прокурора четвертого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка О.І. від 20.07.2020, останній прийняв рішення про виділення із матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000081 від 31.01.2020 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, в якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , в окреме провадження матеріалів досудового розслідування за фактом заволодіння невстановленими особами у співучасті з ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, вчиненому в особливо великих розмірах, та скоєння службового підроблення, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України. Виділені були всі матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000081 в копіях. Зазначене рішення прокурор прийняв з посиланням на положення ч. 3 ст. 217 КПК України. У постанові вказано на те, що виділення матеріалів щодо невстановлених осіб не вплине негативно на повноту досудового розслідування та судового розгляду обох кримінальних проваджень.

Частиною третьою ст. 217 КПК України визначено, що в разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень. Рішення про виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором (ч. 5 ст. 217 КПК України).

З наведеної норми вбачається, що рішення про виділення матеріалів досудового розслідування здійснюється щодо певних кримінальних правопорушень у тому випадку, коли це є необхідним. Вказівка на те, що рішення про виділення матеріалів приймається, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень, не свідчить про те, що виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження може здійснюватися виключно щодо певної особи, яка має статус підозрюваного у первісному кримінальному провадженні. У даному випадку наведена вище норма статті вказує на те, що в сторони обвинувачення повинні бути підстави вважати, що одне чи більше кримінальне правопорушення було вчинене двома чи більше особами і для ефективного виконання завдань кримінального провадження буде доцільним виділення в окреме провадження певних матеріалів.

Єдине обмеженням для прийняття рішення про виділення матеріалів досудового розслідування встановлене частиною четвертою ст. 217 КПК України, а саме виділення матеріалів досудового розслідування може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду. Тобто норми КПК України не містять заборони (обмеження) для прокурора в прийнятті рішення про виділення матеріалів досудового розслідування щодо невстановлених осіб.

На підставі наведеного, а також враховуючи те, що рішення про виділення матеріалів досудового розслідування не може бути оскаржене, згідно з ч. 6 ст. 217 КПК України, слідчий суддя не приймає аргументи захисника Шкаровського Д.О.про те, що виділення матеріалів досудового розслідування із кримінального провадження № 12020000000000081 було неправомірним і здійснено з порушенням вимог ч. 3 ст. 217 КПК України.

Отже, за наведених вище обставин слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги захисника і скасування повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень від 21.07.2020.

Керуючись статтями 303, 307, 309 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу захисника Шкаровського Дениса Олеговича, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя О.В. Олійник