Документ № 95588112

Слідчий суддя у 1-й інстанції: Білоцерківець О.А.Справа № 757/13258/18-к

Доповідач: Глотов М.С.Провадження №11-сс/991/129/21

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

12 березня 2021 рокумісто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Глотова М. С.,

суддів: Калугіної І. О., Чорненької Д. С.,

за участю:

секретаря судового засідання Міленко О. В.,

прокурора Семака І. А.,

представника Лагоміни А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Семака Ігоря Анатолійовича на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 січня 2021 року щодо роз`яснення ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 квітня 2018 року у кримінальному провадженні №42017000000000941,

В С Т А Н О В И Л А:

І. Зміст оскаржуваного рішення.

1. 14.01.2021 слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва постановив ухвалу.

1.1. Цією ухвалою задоволено заяву адвоката Лагоміни А. А. та роз`яснено ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.04.2018 по справі №757/13258/18-к у порядку ст. 380 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у частині того, що зазначеною ухвалою скасовано арешт майна в порядку ст. 174 КПК, що був накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.01.2018 на майно, яке 17.08.2017 було вилучено під час обшуку в приміщеннях бізнес-центру, розташованих на 8, 9-му поверхах за адресою: АДРЕСА_1 , що за приписами ст. ст. 100, 169, 171, 173 КПК означає відсутність будь-яких правових підстав для продовження обмеження права власності та не повернення вказаного майна їх власникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ТОВ «Укроргенегобуд» з боку зберігача майна, уповноважених органів, посадових осіб, якщо відповідні обтяження не накладались іншими судовими рішення.

1.2. Свою ухвалу слідчий суддя мотивував тим, що: (1) 04.04.2018 слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва постановив ухвалу, якою скасував арешт, накладений на майно ухвалою від 04.01.2018 по справі №757/13258/18-к; (2) здійснюючи роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі.

ІI. Вимоги і доводи апеляційної скарги та пояснень на неї.

2. 29.01.2021 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) Семак І. А. надіслав на електронну адресу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі - Апеляційна палата) апеляційну скаргу, підписану електронним цифровим підписом.

2.1. В апеляційній скарзі прокурор просить: (1) поновити строк на апеляційне оскарження; (2) скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.01.2021 і постановити нову ухвалу, якою матеріали справи №757/13258/18-к повернути до Печерського районного суду м. Києва для розгляду заяви адвоката Лагоміни А. А. про роз`яснення ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.04.2018.

2.2. Апеляційна скарга мотивована таким: (1) він має право на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 14.01.2021, адже: (а) вона постановлена у кримінальному провадженні №42017000000000941, із якого виділено кримінальне провадження №52018000000000679, в межах котрого майно, про скасування арешту якого 04.04.2018 винесено роз`яснювальну ухвалу, визнано речовим доказом і арештовано; (б) у подальшому провадження №52018000000000679 об`єднано з матеріалами інших проваджень під єдиним №52017000000000636, до групи прокурорів у якому входить Семак І. А. ; (2) строк на апеляційне оскарження пропущений із поважних причин, адже розгляд скарги та постановлення ухвали слідчим суддею здійснено без участі прокурора, а копія зазначеного рішення надійшла до Офісу Генерального прокурора лише 27.01.2021; (3) оскаржуване рішення постановлене з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, так як: (а) Апеляційною палатою вже двічі скасовувалися ухвали слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва про роз`яснення ухвали від 04.04.2018, оскільки вона є зрозумілою і роз`яснення не потребує; (б) адвокат звернувся із заявою не для з`ясування переліку майна, арешт якого скасовано, а для встановлення опосередкованих правових наслідків скасування арешту; (в) виклавши в оскаржуваному рішенні висновок про правові наслідки роз`яснюваного рішення, слідчий суддя вийшов за межі предмета розгляду, встановленого ст. 380 КПК.

2.3. Прокурор Семак І. А. до початку судового розгляду надіслав до суду пояснення, у відповідності до яких: (1) досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000000941, як і у №52017000000000636, в яке виділено речові докази, постановою заступника Генерального прокурора із 06.10.2020 віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ); (2) оскаржувану ухвалу винесено слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва у порядку ст. 380 КПК, яка не визначає юрисдикції апеляційних судів з перегляду ухвал про роз`яснення; (3) Верховним Судом відмовлено у задоволенні заяви адвоката Лагоміни А. А. про зміну підсудності справи, що перебуває на розгляді Апеляційної палати.

ІII. Позиції учасників.

3. Учасники кримінального провадження висловили свої доводи та заперечення.

3.1. Прокурор Семак І. А. підтримав апеляційні вимоги та просив їх задовольнити з мотивів наведених в апеляційній скарзі та доповненнях до неї. Повідомив, що входить до групи прокурорів, що здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42017000000000941, на підтвердження чого надіслав на електронну адресу суду копію постанови від 05.11.2020.

3.2. Представник Лагоміна А. А. заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора та зазначив, що кримінальне провадження №42017000000000941 не підслідне НАБУ, відтак ця справа не може розглядатися Апеляційною палатою внаслідок непідсудності. На його думку, прокурор Семак І. А. не наділений правом на оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.01.2021, адже він не брав участі під час розгляду заяви про роз`яснення рішення у суді першої інстанції.

3.3. Інші учасники кримінального провадження, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце проведення судового засідання, до суду не прибули, клопотань про відкладення судового розгляду чи їхню обов`язкову участь не надіслали.

IV. Обставини, встановлені слідчим суддею та судом апеляційної інстанції.

4. Як було встановлено слідчим суддею в ухвалі від 14.01.2021:

4.1. 17.08.2017 у приміщеннях бізнес-центру, розташованих на 8, 9-му поверхах за адресою: м. Одеса, вул. Сонячна, 5, проведений обшук, у ході якого слідчими ГСУ Генеральної прокуратури України вилучені матеріальні цінності, зазначені в протоколі обшуку від 17.08.2017.

4.2. 23.08.2017 ухвалою Печерського районного суду м. Києва (справа №757/49019/17) на вказане майно у кримінальному провадженні №42017000000000941 накладено арешт, як на тимчасово вилучене в ході обшуку.

4.3. 26.12.2017 ухвалою Апеляційного суду м. Києва (провадження №11-сс/796/6192/2017) скасовано рішення Печерського районного суду м. Києва від 23.08.2017 у справі №757/49019/17-к.

4.4. 27.12.2017 ухвалою Печерського районного суду м. Києва скасовано арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.08.2017 у справі №757/49019/17-к.

4.5. 04.04.2018 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі №757/13258/18-к повторно скасовано арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.01.2018 у справі №757/740/18-к.

4.6. 14.01.2021 слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва постановив ухвалу, в резолютивній частині якої зазначив: «роз`яснити ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.04.2018 по справі №757/13258/18-к у порядку ст. 380 КПК України в частині того, що зазначеною ухвалою скасовано арешт майна в порядку ст. 174 КПК України, що був накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.01.2018 на майно, яке 17.08.2017 було вилучено під час обшуку в приміщеннях бізнес-центру, розташованих на 8, 9-му поверхах за адресою: АДРЕСА_1 , що за приписами ст. ст. 100, 169, 171 та 173 КПК означає відсутність будь-яких правових підстав для продовження обмеження права власності та не повернення вказаного майна їх власникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ТОВ «Укроргенегобуд» з боку зберігача майна, уповноважених органів, посадових осіб, якщо відповідні обтяження не накладались іншими судовими рішення».

5. Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників, вивчивши матеріали провадження та перевіривши наведені доводи, колегія суддів встановила правильність установлення слідчим суддею обставин та зроблених висновків, зазначених у п. 4 цієї ухвали, виходячи із наявних у матеріалах провадження №1-в-913/20 у справі №757/13258/18-к доказів, а саме: клопотання про скасування арешту (т. 1 а. с. 2-11), ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.08.2017 (т. 1 а. с. 12), протоколу обшуку від 17-18.08.2017 (т. 1 а. с. 13-16), ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.12.2017 (т. 1 а. с. 17-18), ухвали Апеляційного суду м. Києва від 26.12.2017 (т. 1 а. с. 19-28), ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.04.2018 (т. 1 а. с. 84-89).

6. У свою чергу колегією суддів, оцінюючи доводи апеляційної скарги, було установлено нижченаведене.

6.1. Як вбачається з постанови про визначення групи прокурорів від 05.11.2020, прокурор САП Семак І. А. входить до числа прокурорів, котрі здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42017000000000941 (т. 3 а. с. 51-52).

6.2. Згідно з витягом із Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) та доданим до нього реєстром вчинених дій та прийнятих рішень досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000000941 від 27.03.2017 здійснюється уповноваженими особами НАБУ за фактом вчинення корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК), а саме зловживання службовим становищем службовими особами ГУ ДФС України в м. Києві та Київській області всупереч інтересам служби, із метою надання незаконних переваг окремим суб`єктам господарювання, що спричинило шкоду в особливо великому розмірі (т. 3 а. с. 42-44).

6.2.1. Постановою від 09.07.2018 із матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017000000000941 виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування, якому присвоєно №52018000000000679 (т. 1 а. с. 131-140).

6.2.2. У подальшому постановою від 26.11.2019 об`єднано матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №52017000000000636 від 26.09.2017, №52017000000000682 від 11.10.2017, №52018000000000679 від 09.07.2018, №52019000000001052 від 22.11.2019, №52019000000001053 від 22.11.2019 в одному кримінальному провадженні, якому присвоєно №52017000000000682 (т. 1 а. с. 130).

6.2.3. Із витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №52017000000000636 від 26.09.2017 вбачається, що НАБУ здійснюється досудове розслідування, зокрема, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК, групою осіб під час імпорту товарів комерційного призначення з вересня 2016 року по вересень 2017 року, за пособництва службових осіб ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ», вчинено умисне ухилення від сплати податку на додану вартість у сумі 65 823 766,42 гривень та мита у сумі 11 895 274,30 гривень, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету України коштів у загальній сумі 77 719 040,72 гривень, що є особливо великим розміром (т. 1 а. с. 126-128).

6.3. 14.01.2021 слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва постановив ухвалу, якою роз`яснив ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.04.2018 по справі №757/13258/18-к у порядку ст. 380 КПК (т. 2 а. с. 81-84).

6.4. 19.01.2021 супровідним листом копію вказаної вище ухвали направлено на поштову адресу Лагоміни А. А. та Офісу Генерального прокурора (т. 2 а. с. 85, 124).

6.5. 27.01.2021 Офісом Генерального прокурора отримано копію ухвали слідчого судді від 14.01.2021 (т. 2 а. с. 124).

6.6. 29.01.2021 прокурор Семак І. А. надіслав на електронну адресу Апеляційної палати апеляційну скаргу, підписану електронним цифровим підписом (т. 2 а. с. 120-121).

6.7. Ухвалою Верховного Суду від 01.03.2021 відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Лагоміни А. А. в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про направлення апеляційної скарги прокурора САП на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14.01.2021 про роз`яснення судового рішення з Апеляційної палати до Київського апеляційного суду (т. 3 а. с. 30-33).

V. Мотиви і висновки апеляційного суду.

7. Надаючи оцінку обставинам, встановленим під час розгляду апеляційної скарги, колегія суддів виходь із нижченаведеного.

8. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим (ч. 1 ст. 370 КПК).

(§1) Щодо дотримання строків на апеляційне оскарження.

9. Строки, у межах яких особа може оскаржити ухвалу слідчої судді, передбачені ст. 395 КПК.

9.1. Так, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення (п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК).

9.2. При цьому, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК).

9.3. При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк (ч. 5 ст. 115 КПК).

9.4. Пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду (ч. 1 ст. 117 КПК).

9.5. Як вбачається з матеріалів провадження, оскаржувану ухвалу постановлено слідчим суддею 14.01.2021 за відсутності учасників, зокрема прокурора. Копія зазначеного рішення отримана прокуратурою 27.01.2021, а вже 29.01.2021 апеляційна скарга прокурора надійшла до Апеляційної палати.

9.6. У зв`язку із вказаним, колегія суддів дійшла висновку про пропуск прокурором строку на апеляційне оскарження з поважної причини - необізнаність з існуванням оскаржуваної ухвали та її мотивами.

9.7. Тому, з метою забезпечення права сторони обвинувачення на апеляційне оскарження і забезпечення їй доступу до правосуддя колегія суддів вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та поновити йому строк на подачу апеляційної скарги.

(§2) Щодо наявності у прокурора права на апеляційне оскарження.

10. Положеннями ст. 36 КПК визначено перелік повноважень, якими наділений прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Зокрема, п. 20 ч. 2 указаної норми передбачено, що він уповноважений оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом.

10.1. При цьому прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів (ч. 1 ст. 37 КПК).

10.2. За змістом ст. ст. 36, 37, 110 КПК рішення про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, обов`язково повинно прийматись у формі постанови, яка має міститись у матеріалах досудового розслідування для підтвердження факту наявності повноважень. Така постанова має відповідати передбаченим КПК вимогам до процесуального рішення в формі постанови, у том числі, бути підписаною службовою особою, яка її прийняла (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22.02.2021 у справі №754/7061/15, провадження №51-4584кмо18).

10.3. На підтвердження своїх повноважень прокурором Семаком І. А. надано копію постанови про визначення групи прокурорів від 05.11.2020, згідно з якою він входить до числа прокурорів, котрі здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42017000000000941.

10.4. У зв`язку із наведеним, колегія суддів вважає, що прокурор САП Семак І. А. наділений правом на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, постановленої у межах кримінального провадження, у якому він здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.

10.5. Разом із тим, доводи представника, наведені у судовому засіданні, про відсутність у прокурора Семака І. А. повноважень на оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.01.2021, оскільки він не був присутнім у суді першої інстанції, не знайшли свого підтвердження. Адже зазначений прокурор, не залежно від його участі у судових засіданнях, входить до групи прокурорів у кримінальному провадженні №42017000000000941. Така позиція суду апеляційної інстанції узгоджується з висновком, у відповідності до якого передбачене ч. 6 ст. 393, ч. 6 ст. 425, п. п. 15, 20 ч. 2 ст. 36 КПК право на подання апеляційної та касаційної скарг прокурором, який входить до складу групи прокурорів, визначеної в порядку ст. 37 цього Кодексу, не обмежується його участю в судових засіданнях з розгляду конкретного кримінального провадження у судах попередніх інстанцій. Якщо прокурор був включений до групи прокурорів, однак не брав участі у судових засіданнях, він має право на подання апеляційної чи касаційної скарг. Група прокурорів, визначена у конкретному кримінальному провадженні відповідно до ст. 37 КПК, діє як єдиний суб`єкт на стороні обвинувачення - прокурор (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №629/847/15-к, провадження №13-70кс19).

(§3) Щодо наявності в апеляційного суду права переглядати оскаржуване рішення.

11. У кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом (ч. 1 ст. 30 КПК).

12. Із метою визначення, який суд та в якому складі наділений компетенцією розглянути те чи інше питання кримінального провадження, у законі передбачені чіткі правила підсудності.

12.1. Зокрема, йдеться про взаємопов`язані між собою правила територіальної, інстанційної та предметної підсудності, кожне з яких одне від одного відрізняється різною сукупністю певних юридично значимих ознак, притаманних конкретному кримінальному провадженню.

12.2. Їх застосування дозволяє правильно розподіляти провадження між судами різних ланок (першої, апеляційної, касаційної) судової системи та між судами однієї ланки.

12.3. Правильне застосування відповідних норм щодо визначення компетенції суду гарантує дотримання прав учасників кримінального провадження на доступ до правосуддя (ч. 1 і ч. 3 ст. 21 КПК) та на перегляд оскаржуваних рішень судом вищого рівня (ч. 2 ст. 24 КПК).

12.4. Порушення таких правил (прийняття судового рішення з порушенням підсудності) вважається істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та має своїм наслідком скасування такого рішення (п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК).

13. Так, правила територіальної підсудності визначає ст. 32 КПК, а предметної: (1) до 22.09.2019 - ст. 33-1 КПК; (2) з 22.09.2019 - ст. 33-1 КПК із урахуванням положень п. 20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК у редакції Закону України №100-ІХ від 18.09.2019. При цьому в обох випадках застосування предметної підсудності обов`язково мають враховуватися положення Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» №2447-VIII від 07.06.2018 (далі - Закон №2447-VIII).

13.1. Зокрема, загальні правила визначення територіальної підсудності передбачені абз. 1 ч. 1 ст. 32 КПК, у відповідності до яких компетенція суду може визначатися з огляду на: (1) місце вчинення кримінального правопорушення; (2) місце вчинення більш тяжкого чи останнього у часі правопорушення; (3) територіальну юрисдикцію суду, в межах якого закінчено досудове розслідування.

13.2. Водночас, із загальних правил територіальної підсудності існують винятки, які передбачені в абз. 2 ч. 1 і ч. ч. 2, 3 ст. 32 КПК.

13.3. Серед іншого, застосування загальних правил визначення територіальної підсудності (див. підп. 13.1. п. 13 цієї ухвали) не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) згідно зі ст. 33-1 КПК (абз. 1 ч. 1 ст. 32 КПК). Оскільки кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, що вчинені на території України і віднесені до предметної підсудності ВАКС, здійснює ВАКС (абз. 2 ч. 1 ст. 32 КПК).

13.4. Територіальна юрисдикція (підсудність) ВАКС, в тому числі Апеляційної палати, поширюється на всю територію України (ч. 2 ст. 4 Закону №2447-VIII).

13.5. Тобто, за загальним правилом територіальна підсудність визначається з урахуванням того чи поширюються повноваження певного суду на територію: (1) певної адміністративно-територіальної одиниці (абз. 1 ч. 1 ст. 32 КПК); (2) всієї України (абз. 2 ч. 1 ст. 32 КПК).

13.6. Інші суди, визначені КПК, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності ВАКС (крім випадку, передбаченого абз. 7 ч. 1 ст. 34 КПК) (ч. 3 ст. 33-1 КПК).

13.7. Із дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» №100-IX від 18.02.2019 у, зокрема, кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється НАБУ: (1) слідчі судді (крім слідчих суддів ВАКС) припиняють приймати клопотання та скарги (підп. 1 абз. 2 п. 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК); (2) клопотання та скарги, які надійшли до слідчих суддів і не розглянуті до дня набрання чинності зазначеним Законом України, передаються до ВАКС для розгляду в установленому порядку слідчими суддями цього суду, а у разі якщо судовий розгляд у судах першої та апеляційної інстанцій не закінчено до дня набрання чинності наведеним Законом України, то такі кримінальні провадження передаються до ВАКС для розгляду в установленому КПК порядку (підп. 3 і 4 абз. 2 п. 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК).

13.8. Тому, в усіх випадках, крім визначеного абз. 7 ч. 1 ст. 34 КПК, застосування правил предметної підсудності має пріоритет перед застосуванням норм про територіальну підсудність.

14. Натомість правила інстанційної підсудності закріплені у ст. 33 КПК, згідно якої кримінальне провадження в апеляційній інстанції здійснюють відповідні апеляційні суди, а також Апеляційна палата (ч. 2 ст. 33 КПК).

14.1. ВАКС здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях, що передбачає абз. 2 ч. 1 ст. 4 Закону №2447-VIII.

14.2. Суд апеляційної інстанції - відповідний апеляційний суд, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив оскаржуване судове рішення, а також Апеляційна палата - стосовно судових рішень ВАКС, ухвалених як судом першої інстанції, а також стосовно судових рішень інших судів першої інстанції, ухвалених до початку роботи ВАКС в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених КПК до підсудності ВАКС (п. 20 ч. 1 ст. 3 КПК).

14.3. Отже, законодавець передбачив можливість перегляду Апеляційною палатою в апеляційному порядку не лише рішень ВАКС, але й у перехідний період - рішень інших судів першої інстанції, які ухвалені до початку роботи ВАКС в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених КПК до підсудності ВАКС після початку його роботи.

15. У зв`язку із вище наведеним колегія суддів вважає, що з огляду на пряму заборону, закріплену в ч. 3 ст. 33-1 КПК, інші апеляційні суди, аніж Апеляційна палата, не можуть переглядати в апеляційному порядку не лише рішення слідчих суддів ВАКС, але й місцевих загальних судів, які постановлені у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, котрі віднесені до підсудності ВАКС не залежно від того ухвалені вони до початку чи після початку роботи ВАКС.

15.1. Наведений висновок підтверджує те, що метою законопроекту, яким КПК доповнено ст. 33-1 «Предметна підсудність Вищого антикорупційного суду» та скориговано зміст п. 20 ч. 1 ст. 3 КПК щодо визначення терміну «суд апеляційної інстанції», було встановити, що «інші суди не можуть розглядати кримінальні провадження щодо злочинів, які віднесені до підсудності ВАКС. Виключення становитимуть провадження щодо корупційних злочинів, вчинених суддями або працівниками ВАКС (такі провадження не будуть розглядатися ВАКС), та випадки, коли внаслідок відводів, заявлених суддям, неможливо буде утворити складу суду - у такому разі судовий розгляд кримінального провадження у першій інстанції пропонується покласти на апеляційний суд, юрисдикція якого поширюється на місто Київ» (абз. 9 п. 3.2 пояснювальної записки до проекту Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» №7440 від 22.12.2017).

15.2. Не спростовує його і визначення суду апеляційної інстанції, яке міститься в п. 20 ч. 1 ст. 3 КПК, котре саме по собі не є достатнім для визначення підсудності. Оскільки ця норма права є нормою-дефініцією і має враховуватися в комплексі з вимогами, встановленими ч. 1 ст. 32, ч. 2 ст. 33, ст. 33-1 КПК, п. 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення», ч. 1 ст. 4 Закону №2447-VIII, котрі спеціально призначені регулювати питання підсудності та прямо забороняють усім іншим судам, у тому числі апеляційним, крім ВАКС і його Апеляційної палати, розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до предметної підсудності ВАКС.

15.3. Поруч із наведеним ст. 33-1 КПК не ставить наявність чи відсутність предметної підсудності ВАКС у залежність від того, який суд постановив оскаржуване в апеляційному порядку рішення - ВАКС чи інший суд. Оскільки предметна підсудність встановлюється виключно на підставі сутнісних характеристик (юридичних властивостей) самого кримінального провадження і стосується саме кримінального провадження, а не окремих проваджень з перегляду судових рішень у межах цього кримінального провадження.

15.4. Також очевидним, виходячи зі змісту ст. 33-1 КПК, є й те, що інший суд, який постановив рішення у кримінальному провадженні, яке предметно підсудне ВАКС, не може змінити чи усунути будь-яку ознаку цієї предметної підсудності, перетворивши кримінальне провадження на таке, що непідсудне ВАКС.

15.5. Більше того, у разі допущення можливості одночасної дії у межах одного кримінального провадження правил, передбачених ст. 33-1 КПК, які засновані на юридичних властивостях відповідного кримінального провадження, та правил, передбачених ст. 32 КПК, що засновані на місці знаходження органу досудового розслідування чи суду, який приймає рішення у межах відповідного кримінального провадження, це може призвести до одночасного існування декількох судових проваджень (у ВАКС і в іншому суді) з приводу одного і того ж кримінального правопорушення. Вказане є недопустимим з огляду на можливість прийняття протилежних за змістом судових рішень із одних і тих же правових питань. І, якщо допустити, що апеляційну скаргу в кримінальному провадженні, яке предметно підсудне ВАКС, має розглядати не Апеляційна палата, а Київський апеляційний суд, то за таких умов прямо буде порушена не тільки ч. 3 ст. 33-1 КПК, а й п. 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК.

15.6. Тобто, підсудність апеляційних судів областей обмежується територією області (це і є межі їхньої територіальної юрисдикції) та поширюється на всі кримінальні провадження, за виключенням тих, котрі передбачені ст. 33-1 КПК, у яких судові рішення ухвалені місцевими загальними судами цієї області. У той час як підсудність Апеляційної палати поширюється на всю територію України (це і є межі її територіальної юрисдикції), але обмежується визначеними в ст. 33-1 КПК кримінальними провадженнями.

16. Із огляду на зазначене, якщо на момент звернення прокурора з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва про роз`яснення рішення у справі №757/740/18-к від 14.01.2021 кримінальне провадження №42017000000000941 було предметно підсудним ВАКС, то й розгляд апеляційної скарги на таке рішення слідчого судді місцевого загального суду відноситься до компетенції (підсудності) Апеляційної палати, а не Київського апеляційного суду.

17. Беручи до уваги те, що 04.04.2018 ухвалу, прийняття рішення 14.01.2021 про роз`яснення якої оскаржує прокурор, у справі №757/740/18-к постановив слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва (див. підп. 4.5. і 4.6. п. 4 цієї ухвали), колегією суддів, з урахуванням доводів прокурора та заперечень захисника, далі з`ясовується чи відносилося кримінальне провадження №42017000000000941 до підсудності ВАКС станом на момент надходження (29.01.2021) апеляційної скарги прокурора Семака І. А. до Апеляційної палати (див. підп. 6.6. п. 6 цієї ухвали). Адже, оскаржувана ухвала від 14.01.2021 у справі №757/740/18-к, якою роз`яснено ухвалу від 04.04.2018 у цій же справі, була постановлена слідчим суддею саме у кримінальному провадженні №42017000000000941.

18. Вирішуючи питання, зазначене в п. 17 цієї ухвали, колегією суддів, зважаючи на приписи ч. 1 ст. 5 КПК, враховуються вищезазначені норми, які регулюють питання територіальної та предметної підсудності (див. п. 13 цієї ухвали), а також сукупність юридично значимих ознак, притаманних кримінальному провадженню №42017000000000941 на момент надходження до Апеляційної палати та розгляду по суті апеляційної скарги прокурора САП на ухвалу від 14.01.2021 у справі №757/740/18-к.

18.1. Так, ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці до ст. 45 КК, ст. ст. 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК (ч. 1 ст.33-1 КПК).

18.2. Корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу (примітка до ст. 45 КК).

18.3. У п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК міститься перелік умов, за наявності хоча б однієї з яких, ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно зазначених корупційних злочинів.

18.4. Підсудність ВАКС, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР: до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося НАБУ (підп. 2 абз. 1 п. 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК).

18.5. Отже, кримінальне провадження, яке розпочате до 22.09.2019, належить до предметної підсудності ВАКС за наявності у сукупності таких обов`язкових умов: (1) стосується злочину, визначеного ч. 1 ст. 33-1 КПК; (2) наявна одна з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК; (3) досудове розслідування здійснюється детективами НАБУ.

19. Як убачається з обставин, встановлених у ході судового розгляду (див. підп. 6.2. п. 6. цієї ухвали) досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000000941 від 27.03.2017: (1) стосується розслідування фактів вчинення корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК, тобто злочину, який, зважаючи на примітку до ст. 45 КК, визначений ч. 1 ст. 33-1 КПК; (2) стосується фактів спричинення службовими особами ГУ ДФС України в м. Києві та Київській області шкоди в особливо великому розмірі, тобто в сумі, яка у п`ятсот і більше разів перевищив розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, адже кримінальне провадження №42017000000000941 пов`язане з кримінальним провадженням №52017000000000636, досудове розслідування в них здійснюється щодо одних і тих же епізодів кримінальних правопорушень, вчинених за одних і тих же обставин, одними і тим ж особами, пов`язаними єдиним умислом (див. п. 6.2. цієї ухвали), а тому наявна умова, передбачена п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК; (3) здійснюється детективами НАБУ.

20. Отже, на думку колегії суддів, наявні всі три обов`язкові умови, у зв`язку з чим кримінальне провадження №42017000000000941 підсудне ВАКС.

21. За вищенаведених обставин доводи захисника про те, що кримінальне провадження №42017000000000941 не підслідне НАБУ та оскаржувана ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва не може бути переглянута Апеляційною палатою, не знайшли свого підтвердження.

(§4) Щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості оскаржуваної ухвали.

22. Судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються, роз`яснюються або надсилаються учасникам судового провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 368-380 цього Кодексу (ч. 2 ст. 418 КПК).

22.1. Поруч із наведеним, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст (ч. 1 ст. 380 КПК).

22.2. Отже, за змістом ч. 1 ст. 380 КПК роз`яснення судового рішення можливе у випадку, якщо воно є нечітким за змістом, містить положення, які викликають суперечки щодо неоднакового тлумачення висновків суду і розуміння, у т. ч. під час виконання. При цьому суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Тому, у випадку, якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

23. Оцінивши доводи прокурора та зміст наданого слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі роз`яснення, колегія суддів дійшла висновку, що воно було не зрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та осіб, котрі будуть здійснювати його виконання. Тому, в слідчого судді були достатні підстави для задоволення заяви адвоката Лагоміни А. А. та роз`яснення ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.04.2018 у справі №757/13258/18-к у порядку ст. 380 КПК.

24. Водночас, усупереч доводам апеляційної скарги прокурора, оскаржуваним рішенням не встановлено процесуальних наслідків ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.04.2018, а ним лише вказано на загальновідомі вимоги ст. ст. 100, 169, 171, 173 КПК.

24.1. Проте, зазначена вказівка на загальновідомі вимоги кримінального процесуального закону сама по собі сторону обвинувачення у кримінальному провадженні №42017000000000941 ні до чого не зобов`язує, так як рішення, яке роз`яснено, за своїм змістом не має зобов`язального характеру.

24.2. Тому, на думку колегії суддів, оскаржуваною ухвалою від 14.01.2021 до ухвали від 04.04.2018 у справі №757/13258/18-к не було внесено нових даних, які б змінили зміст такого рішення.

25. Із огляду на ці обставини, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про необхідність задоволення заяви адвоката Лагоміни А. А. та роз`яснення у справі №757/13258/18-к у порядку ст. 380 КПК ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.04.2018.

26. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.

26.1. Так, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: (1) залишити ухвалу без змін; (2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу (ч. 3 ст. 407 КПК).

26.2. У зв`язку з тим, що слідчий суддя постановив ухвалу, яка відповідає вимогам ст. 370 КПК, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, оскільки її доводи не знайшли свого підтвердження, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.01.2021 - без змін.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 7, 8, 21, 24, 32, 33, 33-1, 115, 117, 216, 370, 380, 392, 395, 407, 418, 419, 422, п. 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання прокурора Семака Ігоря Анатолійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Поновити прокурору строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 січня 2021 року.

Апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Семака Ігоря Анатолійовича залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 січня 2021 року - без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:М.С. Глотов

Судді:І. О. Калугіна

Д. С. Чорненька