- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
- Секретар : Заплатинської К.В.
- Захисник/адвокат : Пилипенка О.І., Чумак В.В.
- Прокурор : Семак І.А.
Справа № 991/1840/21
Провадження 1-кс/991/1878/21
У Х В А Л А
Іменем України
18 березня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.
за участю:
секретаря судового засідання Заплатинської К.В.,
прокурора Семака І.А.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
захисників Пилипенко О.І., Чумака В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду
клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в судді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака І.А. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020.
Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000000860 від 14.05.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
За версією органу досудового розслідування, у період з квітня по червень 2020 року, Голова Кіровоградської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 , діючи за пособництва керівника патронатної служби адміністрації ОСОБА_1 , вимагав від начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області ОСОБА_3 неправомірну вигоду в особливо великому розмірі, частина якої, у загальній сумі 350 000 гривень, була передана ОСОБА_3 04.06.2020 та 25.06.2020 ОСОБА_1 для подальшої її передачі Голові Кіровоградської ОДА.
26.06.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.06.2020 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 2500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В результаті внесення застави, 03.07.2020 ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за кожною вимогою;
2) не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;
5) носити електронний засіб контролю.
В подальшому ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.08.2020 строк дії вказаних обов`язків, за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю, продовжено до 21.10.2020, та ухвалою від 19.10.2020 - продовжений до 26.11.2020 включно, з розширенням території не відлучення без відповідного дозволу уповноваженої особи з Кіровоградської області, ухвалою від 23.11.2020 продовжено строк дії покладених на нього обов`язків до 23 січня 2021 року, включно, ухвалою від 21.01.2021 продовжено обов`язки до 21.03.2021 з розширенням території не відлучення без відповідного дозволу уповноваженої особи за межі території України.
11.11.2020 стороною обвинувачення, на виконання вимог ч. 1 ст. 290 КПК України, стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Дотепер сторона захисту знайомиться з матеріалами провадження, що є підставою неможливості закінчення досудового розслідування до 21.03.2021.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, а саме ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрюваного обов`язків на два місяці.
Прокурор у судовому засіданні подане клопотання підтримав та пояснив, що оскільки сторона захисту знайомиться з матеріалами справи, то закінчити досудове розслідування не представляється можливим з об`єктивних на те причин, проте ризики, що були встановлені при обранні до підозрюваного запобіжного заходу, не припинили існувати. Аргументацію існування ризикам надав аналогічну тексту поданого клопотання. Вважає, що за два місяці підозрювані та захисники зможуть у повній мірі використати своє право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, оскільки з більшістю матеріалів їх вже ознайомлено. З огляду на викладене просив клопотання задовольнити та продовжити строк покладених на підозрюваного обов`язків на два місяці.
Захисник Пилипенко О.І. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та пояснив, що ОСОБА_1 зразково виконує усі покладені на нього обов`язки, не вчинював жодних дій, які можливо розцінити, як спроби або дії підозрюваного направлені на переховування від органів досудового розслідування та суду. Прокурором не надано ніяких нових доказів на підтвердження цього ризику. Отже, їх існування з часом проведення досудового розслідування та поведінкою ОСОБА_1 зменшуються, а деякі припинені. Належна поведінка забезпечується заставою, яка є істотною для підозрюваного. Також зауважив, що обов`язок прибувати за першою вимогою до суду, прокурора, детектива не потребує окремого продовження, оскільки цей обов`язок існує через статус ОСОБА_1 , як підозрюваного. Крім цього, захисник наголосив, що через те, що знайомитись з матеріалами досудового розслідування є правом підозрюваного, відповідно не визначений перелік свідків в клопотанні про продовження обов`язків істотно впливає на права підозрюваного, так як відсутній чіткий перелік або реєстр свідків з якими він не може спілкуватися. Наостанок зазначив, що тяжкість ймовірного покарання не може бути єдиною підставою для існування ризику переховування. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Захисник Чумак В.В. заперечував проти задоволення клопотання, зауважив, що ОСОБА_1 зразково за досить тривалий час досудового розслідування виконував всі покладені на нього обов`язки. Завжди з`являвся за викликами детективів, прокурорів та суду. Також звернув увагу на те, що ризик переховування не може ґрунтуватися й на майновому стані підозрюваного, так як все його майно було арештовано.
Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію захисника та просив відмовити у задоволенні клопотання.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020, в якому 26.06.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.06.2020 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 2500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В результаті внесення застави, 03.07.2020 ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за кожною вимогою;
2) не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;
5) носити електронний засіб контролю.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.08.2020 строк дії вказаних обов`язків, за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю, продовжено до 21.10.2020, ухвалою від 19.10.2020 - продовжений до 26.11.2020 включно, з розширенням території невідлучення без отримання відповідного дозволу від уповноваженої особи, ухвалою від 23.11.2020 продовжено строк дії покладених на нього обов`язків до 23.01.2021 року, включно. Ухвалою від 21 січня 2021 року підозрюваному ОСОБА_1 продовжено обов`язки, а саме: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатися з території України, без дозволу слідчого (детектива), прокурора слідчого судді чи суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_2 та свідками у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020 до 21 березня 2021 року, включно.
Також ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.08.2020, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000000860, продовжений до п`яти місяців, тобто до 26.11.2020.
11.11.2020 стороною обвинувачення, на виконання вимог ч. 1 ст. 290 КПК України, повідомлено стороні захисту про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020, та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовуються з метою досягнення його дієвості, є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) указом Президента України № 836/2019 про призначення ОСОБА_2 головою Кіровоградської обласної державної адміністрації; (2) протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 15.05.2020, відповідно до якого свідок повідомив, що під час розмови з головою ОСОБА_2 останній схиляв його до надання неправомірної вигоди та передання її через ОСОБА_1 . В подальшому ОСОБА_1 з ОСОБА_3 обговорював розмір такої неправомірної вигоди; (3) протоколами допиту свідка ОСОБА_3 від 19.06.2020 та 26.06.2020, згідно з якими свідок повідомив, що передавав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 100 000 та 250 000 гривень для подальшої їх передачі ОСОБА_2 ; (4) протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів свідкові ОСОБА_3 від 04.06.2020; (5) протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів свідкові ОСОБА_3 від 25.06.2020; (6) протоколами за результатами негласних слідчих (розшукових) дії від 09.06.2020, 19.06.2020, 23.06.2020; (7) протоколом обшуку від 25.06.2020, відповідно до якого у кімнаті відпочинку кабінету голови Кіровоградської ОДА були частково виявлені раніше ідентифіковані та вручені ОСОБА_3 грошові кошти, які останній передав ОСОБА_1 ; (8) протоколом огляду речей від 26 червня 2020 року, а саме мобільного телефону вилученого у ОСОБА_1 під час обшуку, у якому виявлені контакти із абонентом ОСОБА_3 та переписка; (9) протоколом огляду речей від 16.07.2020, а саме диску «Verbatim DVD-R» із записом камер спостереження розміщених на паркувальному майданчику магазину « Будмайдан », на якому зафіксовано у момент часу 14:03:59 25.06.2020, як з автомобіля Mercedes-Benz GL 350, виходить чоловік схожий на ОСОБА_1 та іншими матеріалами провадження у своїй сукупності.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Попередніми ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду була встановлена наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який на твердження прокурора дотепер продовжує існувати.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що на теперішній час, ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду не втратив своєї актуальності.
Існування цього ризику пов`язано, у першу чергу, із тяжкістю кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 .
Так, злочин передбачений ч. 4 ст. 368 КК України є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, відповідальність за який передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з конфіскацією майна, що поряд з віднесенням його до корупційних злочинів, позбавляє суд можливості звільнення винної особи від кримінальної відповідальності чи звільнення її від відбування покарання з випробуванням. За таких обставин, у разі визнання ОСОБА_1 винним в інкримінованому йому злочині, останній повинен буде понести виключно реальне покарання у виді позбавлення волі. Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання слідчого судді, сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Суворість покарання за вчинення злочину, інкримінованого ОСОБА_1 , у сукупності із обґрунтованістю повідомленої йому підозри збільшує ризик переховування.
Крім того при оцінці даного ризику слідчим суддею береться до уваги майновий стан підозрюваного, що підтверджується декларацією ОСОБА_1 , як особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік, відповідно до якої у власності останнього перебуває нерухоме майно, транспортні засоби, корпоративні права юридичних осіб, грошові заощадження, що вказує на заможній стан підозрюваного та можливість у останнього існувати значний час в умовах розшуку. Кожна окремо з цих підстав не є вирішальною при оцінці ризику переховування, однак у своїй сукупності, слідчий суддя вважає, що зазначений ризик продовжує мати місце.
З огляду на викладене у судовому засіданні була встановлена актуальність існування ризику, передбаченого ст. 177 КПК України - ризик можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, що разом з доведеністю обґрунтованості підозри, дає слідчому судді можливість дійти висновку про необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного. Продовження строку дії обов`язків забезпечить можливість контролю за поведінкою підозрюваного з боку органу досудового розслідування та надасть змогу досягти мети кримінального провадження.
Також слідчим суддею береться до уваги й та обставина, що підозрюваному вже було пом`якшено низку покладених обов`язків, серед яких розширено територію переміщення без окремого дозволу з боку детективів або прокурора. Отже беручи до уваги стадію виконання вимог ст. 290 КПК України, долучені документи про освіту, час, який минув з моменту покладання обов`язку, що складає майже вісім місяців, позитивні характеристики, наявність ризику переховування, розмір застави, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено необхідність продовження існуючих пом`якшених обов`язків у їх сукупності, так як вони разом із заставою належним чином забезпечують бажану процесуальну поведінку підозрюваного.
Беручи до уваги вищевикладене, доведеність прокурором у судовому засіданні існування ризику переховування, а також той факт, що досудове розслідування завершено, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування, час ознайомлення з якими не включається у строк досудового розслідування, а суду не відомий можливий термін такого ознайомлення, та те, що інші покладені на підозрюваного обов`язки в достатній мірі та повно забезпечують його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов`язків, з метою мінімізації доведеного ризику, слідчий суддя вважає за можливе клопотання прокурора задовольнити та продовжити дію обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,
У Х В А Л И В:
Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака І.А. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню № 42020000000000860 від 14.05.2020 - задовольнити.
Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з території України, без дозволу слідчого (детектива), прокурора слідчого судді чи суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_2 та свідками у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020.
Строк дії ухвали встановити до 18 травня 2021 року, включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С.М. Мойсак