Пошук

Документ № 95638284

  • Дата засідання: 18/03/2021
  • Дата винесення рішення: 18/03/2021
  • Справа №: 991/1841/21
  • Провадження №: 42020000000000860
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Мойсак С.М.
  • Секретар : Заплатинської К.В
  • Захисник/адвокат : Фомічова К.С.
  • Прокурор : Семак І.А.

Справа № 991/1841/21

Провадження 1-кс/991/1879/21

УХВАЛА

Іменем України

18 березня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.

за участю:

секретаря судового засідання Заплатинської К.В

прокурора Семака І.А.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Фомічова К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду

клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в судді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака І.А. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020.

Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000000860 від 14.05.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_1 будучи головою Кіровоградської обласної державної адміністрації, тобто особою, яка займає відповідальне становище, у період з квітня по червень 2020 року, діючи за пособництва керівника патронатної служби Кіровоградської обласної державної адміністрації - ОСОБА_2 , вимагав від начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області ОСОБА_3 , неправомірну вигоду в особливо великому розмірі, частина якої, у загальній сумі 350 000 гривень, була передана ОСОБА_3 04.06.2020 та 25.06.2020 ОСОБА_2 для подальшої її передачі Голові Кіровоградської ОДА.

26.06.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.06.2020 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 5000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В результаті внесення застави, ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за кожною вимогою;

2) не відлучатись із м. Кропивницький без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №42020000000000860 від 14.05.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;

5) носити електронний засіб контролю.

В подальшому ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду покладені на підозрюваного вищезазначені обов`язки були неодноразово продовжені, за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю, а також змінено обов`язок щодо заборони підозрюваному відлучатися без відповідного дозволу уповноваженої особи з м. Кропивницький, на обов`язок не відлучатися із м. Києва та Київської області. Востаннє обов`язки продовжені ухвалою слідчого судді від 20.01.2021 до 20.03.2021, включно.

Також ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.08.2020, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000000860 було продовжено до п`яти місяців, тобто до 26.11.2020.

11.11.2020 стороною обвинувачення, на виконання вимог ч. 1 ст. 290 КПК України, повідомлено стороні захисту про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Дотепер сторона захисту знайомиться з матеріалами провадження, що є підставою неможливості закінчення досудового розслідування у строк до 20.03.2021.

Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, а саме ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрюваного обов`язків на два місяці.

Прокурор у судовому засіданні подане клопотання підтримав та зазначив, що дотепер продовжують існувати ризики, які були встановлені слідчим суддею при обранні до підозрюваного запобіжного заходу. Обґрунтування даним ризикам надав аналогічні тексту поданого клопотання. Водночас прокурор також вказав, що сторона обвинувачення не має можливості закінчити досудове розслідування, оскільки сторона захисту продовжує знайомитися з матеріалами досудового розслідування. З огляду на викладене просив клопотання задовольнити у повному обсязі.

Захисник Фомічов К.С. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Пояснив, що повідомлена ОСОБА_1 підозра є необґрунтованою, оскільки надані суду матеріали не підтверджують обставин, викладених у ній. Так, матеріали провадження не містять відомостей, з яких можливо встановити надання ОСОБА_1 ОСОБА_2 вказівок про висловлення останнім до ОСОБА_3 прохання надати неправомірну вигоду або наявні свідчення, що ОСОБА_1 безпосередньо просив ОСОБА_3 надати неправомірну вигоду. В протоколах допиту ОСОБА_3 відсутні відомості про безпосередній розмір неправомірної вигоди, що вказує також на необґрунтованість підозри. Крім цього звернув увагу, що кошти віднайдені у кімнаті відпочинку державної адміністрації до якої мали доступ й інші особи. Розмір неправомірної вигоди не відповідає матеріалам справи. Водночас захисник вказав і на відсутність ризиків, на які посилається прокурор, як підставу для продовження строку дії обов`язків. З часу застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу та покладання на нього низки обов`язків ОСОБА_1 не вчинено жодних дій, які б могли підтвердити існування ризиків. З часом проведення досудового розслідування ризики мають тенденцію зменшуватися про, що і було зазначено у попередніх ухвалах слідчих суддів, якими встановлена відсутність ризику знищення речей і документів та ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Водночас, своєю належною процесуальною поведінкою, наявністю стійких соціальних зв`язків ОСОБА_1 підтверджує і відсутність ризику переховування. Крім цього захисник також зазначив, що стороною обвинувачення пропущено визначений КПК України строк для звернення з відповідним клопотанням до суду, що у своїй сукупності вказує на неможливість його розгляду, а тому просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Підозрюваний ОСОБА_1 просив відмовити у продовженні строку дії обов`язків, крім того зауважив, що клопотання йому було вручено без захисників, послався на те, що оскільки клопотання до суду було подано не за п`ять днів до закінчення строків, слідчий суддя зобов`язаний відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків

У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020, в якому 26.06.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.06.2020 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 5000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В результаті внесення застави, ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за кожною вимогою;

2) не відлучатись із м. Кропивницький без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №42020000000000860 від 14.05.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;

5) носити електронний засіб контролю.

В подальшому ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду покладені на підозрюваного вищезазначені обов`язки були неодноразово продовжені, за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю, а також змінено обов`язок щодо заборони підозрюваному відлучатися без відповідного дозволу уповноваженої особи з м. Кропивницький, на обов`язок не відлучатися із м. Києва та Київської області. Востаннє обов`язки продовжені ухвалою слідчого судді від 20.01.2021 строком до 20.03.2021, включно.

Також ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.08.2020, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000000860 було продовжено до п`яти місяців, тобто до 26.11.2020.

11.11.2020 стороною обвинувачення, на виконання вимог ч. 1 ст. 290 КПК України, повідомлено стороні захисту про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Дотепер сторона захисту знайомиться з матеріалами провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовуються з метою досягнення його дієвості, є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо обґрунтованості підозри

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) указом Президента України № 836/2019 про призначення ОСОБА_1 головою Кіровоградської обласної державної адміністрації; (2) протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 15.05.2020, відповідно до якого свідок повідомив, що під час розмови з головою ОСОБА_1 останній схиляв його до надання неправомірної вигоди та передання її через ОСОБА_2 . В подальшому у свідка з ОСОБА_2 відбулися спілкування щодо розміру такої неправомірної вигоди; (3) протоколами допиту свідка ОСОБА_3 від 19.06.2020 та 26.06.2020, згідно з якими свідок передавав ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 100 000 та 250 000 гривень для подальшої їх передачі ОСОБА_1 ; (4) протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів свідкові ОСОБА_3 від 04.06.2020; (5) протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів свідкові ОСОБА_3 від 25.06.2020; (6) протоколами за результатами негласних слідчих (розшукових) дії від 09.06.2020, 19.06.2020, 23.06.2020; (7) протоколом обшуку від 25.06.2020, відповідно до якого у кімнаті відпочинку кабінету голови Кіровоградської ОДА були частково виявлені раніше ідентифіковані та вручені ОСОБА_3 грошові кошти, які останній передав ОСОБА_2 та іншими матеріалами провадження у своїй сукупності.

Також слідчий суддя звертає увагу на заперечення сторони захисту з приводу необґрунтованості підозри, з огляду на відсутність доказів висловлювання ОСОБА_1 прохання про надання йому неправомірної вигоди та розміру наданої неправомірної вигоди, процедури та кількості отриманих доказів і вважає за необхідне зазначити, що надані заперечення стосуються саме оцінки доказів, наданих стороною обвинувачення, їх достатності та належності, а отже і остаточної винуватості або невинуватості підозрюваного, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного. На цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання, могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується і чи є підстави для здійснення подальшого досудового розслідування, яке не обов`язково має закінчитись складанням обвинувального акта. Належну оцінку вказаним доказам має дати суд при розгляді справи по суті, а отже у своїх запереченнях захист ставить більш високі вимоги до оцінки доказів на цій стадії досудового розслідування, ніж передбачено законом. За таких обставин суд розглядає надані заперечення саме, як позицію сторони захисту щодо невинуватості підозрюваного та як аргумент для відмови у задоволенні клопотання про продовження строку дії обов`язків.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати висунення звинувачення та можливість розглядати клопотання про продовження покладених обов`язків.

Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

Попередніми ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду була встановлена наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який на твердження прокурора дотепер продовжує існувати.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що на теперішній час, ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду повністю не втратив своєї актуальності та продовжує існувати.

Так, злочин передбачений ч. 4 ст. 368 КК України є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, відповідальність за який передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з конфіскацією майна, що поряд з віднесенням його до корупційних злочинів (згідно примітки до ст. 45 КК України), позбавляє суд можливості звільнення винної особи від кримінальної відповідальності чи звільнення її від відбування покарання з випробуванням. За таких обставин, у разі визнання ОСОБА_1 винним в інкримінованому йому злочині, останній повинен буде понести виключно реальне покарання у виді позбавлення волі. Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання слідчого судді, сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Також при оцінці даного ризику слідчим суддею береться до уваги майновий стан сім`ї підозрюваного, що підтверджується декларацією ОСОБА_1 , як особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, відповідно до якої у власності останніх перебуває декілька об`єктів нерухомого майна, елітні транспортні засоби, корпоративні права юридичних осіб та значні грошові заощадження, що на переконання суду вказує на заможній стан сім`ї підозрюваного, а отже і на можливість у останнього існувати значний час в умовах розшуку. Кожна окремо з цих підстав не є вирішальною при оцінці ризику переховування, однак у своїй сукупності, слідчий суддя вважає, що зазначений ризик продовжує мати місце і дотепер.

Таким чином, у судовому засіданні була встановлена актуальність існування ризику, на який посилається сторона обвинувачення, як правову підставу для продовження строку дії обов`язків, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, що разом з доведеністю обґрунтованості підозри, дає слідчому судді можливість дійти висновку про необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного. Продовження строку дії обов`язків забезпечить можливість контролю за поведінкою підозрюваного з боку органу досудового розслідування з метою досягнення мети кримінального провадження.

Також слідчим суддею береться до уваги й та обставина, що підозрюваному вже було пом`якшено низку покладених обов`язків, серед яких розширено територію переміщення без окремого дозволу з боку детективів або прокурора. Отже беручи до уваги стадію виконання вимог ст. 290 КПК України, час, який минув з моменту покладання обов`язку, що складає майже вісім місяців, позитивні характеристики, наявність ризику переховування, розмір застави, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено необхідність продовження існуючих обов`язків у їх сукупності, так як вони разом із заставою належним чином забезпечують бажану процесуальну поведінку підозрюваного.

З огляду на вищевикладене, доведеність прокурором у судовому засіданні існування ризику переховування, а також той факт, що досудове розслідування завершено, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування, час ознайомлення з якими не включається у строк досудового розслідування, а суду не відомий можливий термін такого ознайомлення з урахуванням поведінки сторін, та те, що інші покладені на підозрюваного обов`язки у достатній мірі та повно забезпечують його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов`язків, з метою мінімізації доведеного ризику, слідчий суддя вважає за можливе клопотання прокурора задовольнити та продовжити дію обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Аргументи сторони захисту щодо неможливості продовження строку дії обов`язків, у зв`язку зі зверненням прокурора з відповідним клопотанням в порушення встановлених ст. 199 КПК України строків, слідчим суддею були досліджені та відхиляються, оскільки такі вимоги не ґрунтуються на положеннях кримінального процесуального законодавства. Так, приписами ст. 199 КПК України передбачено, що сторона обвинувачення має звернутися до слідчого судді не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали, втім, звернення з відповідним клопотанням пізніше, однак в межах строку дії попередньої ухвали, не є підставою для відмови у задоволенні такого клопотання. Відповідно до матеріалів судової справи, прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії обов`язків 16.03.2021, тобто до дати закінчення дії попередньої ухвали (20.03.2021), що надає слідчому судді можливість розгляду такого клопотання та постановлення судового рішення, за наслідком його розгляду. Слідчий суддя відхиляє і доводи підозрюваного, як відмову у задоволенні клопотання прокурора, через те, що клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, вручено ОСОБА_1 за відсутності захисників. Така вимога підозрюваного не ґрунтується на приписах закріплених у Кримінальному процесуальному кодексі України, а саме ч. 2 ст. 184 КПК України.

Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака І.А. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню № 42020000000000860 від 14.05.2020 - задовольнити.

Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:

1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з території України, без дозволу слідчого (детектива), прокурора слідчого судді чи суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з учасниками кримінального провадження з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду.

Строк дії ухвали встановити до 18 травня 2021 року, включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.М. Мойсак