Документ № 95638290

Справа № 991/1379/21

Провадження №11-сс/991/202/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2021 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого Михайленка Д. Г., суддів Калугіної І. О., Семенникова О. Ю.,

за участю секретаря судового засідання Онуфрієнко І. В.,

учасники судового провадження: підозрюваний ОСОБА_1 , захисники Станішевський Є. В. та Говоруха М. М., прокурор Колотило О. О.,

розглянула апеляційну скаргу захисників підозрюваного ОСОБА_1 адвокатів Станішевського Євгена Васильовича та Говорухи Максима Миколайовича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.03.2021 про продовження строку домашнього арешту у кримінальному провадженні № 42020000000001787 від 23.09.2020 за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України.

Історія провадження

1.05.11.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК).

2.06.11.2020 слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва застосував до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою АДРЕСА_1 , на строк до 27.12.2020 з покладенням рядку процесуальних обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Слідчі судді Вищого антикорупційного суду неодноразово продовжували строк дії домашнього арешту в останнє ухвалою від 04.01.2021 до 05.03.2021. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 13.01.2021 підозрюваному змінено цілодобовий домашній арешт на домашній арешт в певний період доби.

3.24.02.2021 прокурор звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про продовження строку домашнього арешту підозрюваному.

4.01.03.2021 слідчий суддя продовжила строк домашнього арешту.

5.09.03.2021 на зазначену ухвалу захисники підозрюваного подали апеляційну скаргу.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви слідчого судді

6.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.03.2021 (1) частково задоволено клопотання прокурора; (2) підозрюваному ОСОБА_1 продовжено на 30 днів, тобто до 30.03.2021 включно строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання у період з 20:00 годин до 06:00 годин наступної доби (за виключенням необхідності отримання медичної допомоги); (3) підозрюваному продовжено до 30.03.2021 включно строк дії обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК.

7.Ухвала мотивована таким: (1) наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_1 інкримінованого діяння; (2) продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні ; (3) строк домашнього арешту продовжено на 30 днів з огляду на невеликий обсяг матеріалів, з якими залишилось ознайомитись стороні захисту в порядку статті 290 КПК; (4) продовження строку домашнього арешту на зазначений строк не виходить за межі строку досудового розслідування та не перевищує встановленого КПК максимального строку застосування цього запобіжного заходу; (5) клопотання про зміну запобіжного заходу може бути розглянуто в порядку статті 201 КПК.

Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги

8.В апеляційній скарзі захисники висловлюють прохання: (1) скасувати оскаржувану ухвалу; (2) постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку домашнього арешту; (3) змінити підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід на особисте зобов`язання у відповідності до частини 6 статті 181 КПК -лише у межах строку досудового розслідування, тобто до 15.03.2021.

9.Апеляційна скарга мотивована таким: (1) продовження строку домашнього арешту можливе лише в межах строку досудового розслідування та за розрахунками захисту залишок цього строку становить 11 днів, адже строк досудового розслідування у кримінальному провадженні було продовжено до 05.03.2021 та вже 22.02.2021 стороні захисту було повідомлено про завершення досудового розслідування. Оскільки раніше визначений строк дії домашнього арешту щодо підозрюваного закінчується 05.03.2021, то відповідно продовження строку дії цього запобіжного заходу було можливе лише на 11 днів до 15.03.2021; (2) доводи прокурора про існування ризику переховування не підтверджені належними доказами, адже (а) тяжкість покарання не є самостійною та достатньою підставою для встановлення цього ризику, (б) вилучені в ході обшуку грошові кошти не належать підозрюваному, (в) факт використання підозрюваним месенджерів свідчить не про конспірацію, а про зручність спілкування у такий спосіб; (3) прокурор не обґрунтував наявність ризику незаконного впливу на свідків, оскільки (а) після звільнення з посади голови Чернігівської РДА підозрюваний жодного відношення до її працівників не має і не може на них впливати, доказів здійснення впливу прокурор не надав, (б) припущення прокурора про вплив підозрюваного на свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 через ОСОБА_5 спростовуються показання останньої, (в) досудове слідство у цьому провадженні завершено; (4) продовження підозрюваному строку дії обов`язків позбавлено будь-якого сенсу, оскільки він виконував та виконуватиме в подальшому передбачені КПК обов`язки.

Позиція учасників судового провадження

10.Підозрюваний та його захисники підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

11.Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Оцінка та мотиви Суду

12.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина 1 статті 404 КПК).

13.Виходячи з доводів апеляційної скарги, захисники оскаржують законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді лише в частині (1) доведеності встановлених слідчим суддею ризиків та (2) строку продовження запобіжного заходу з урахуванням етапу досудового розслідування.

14.З наведених підстав Суд не досліджує обставини наявності обґрунтованої підозри та можливості застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, який здатний запобігти ризикам, а вирішує питання щодо: (1) продовження існування встановлених слідчим суддею ризиків; (2) законності визначення строку запобіжного заходу на етапі відкриття матеріалів кримінального провадження в порядку статті 290 КПК.

15.Суд погоджується з висновками слідчого судді про продовження існування встановлених ризиків та законністю продовження строку домашнього арешту до 30.03.2021.

(1) Ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість

16.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) незаконно впливати на свідка у цьому провадженні (частина 1 статті 177 КПК).

17.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

18.Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

19.Зазначений стандарт доказування (переконання) Суд використовує для перевірки продовження існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

20.У цьому апеляційному провадженні Судом в межах доводів апеляційної скарги перевіряється законність та обґрунтованість встановлення слідчим суддею таких ризиків: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

1) Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду

21.Суд погоджується з висновком слідчого судді про продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

22.Ризик переховування від правосуддя Суд оцінює в світлі (1) обставин цього кримінального провадження та (2) особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_1 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).

23.Ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (за вчинення злочину, передбаченого частиною 3 статті 368КК передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна). До того ж звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційних злочинів КК не передбачено (статті 69, 75 КК).

24.Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

25.Суд також враховує, що родина підозрюваного володіє значними майновими активами. Так, у 2020 році підозрюваний задекларував кошти, розмішені на банківських рахунках в сумі 15 тис. доларів США. Крім цього, під час обшуку у житлі підозрюваного були вилучені готівкові кошти в розмірі 102 тис. доларів США, які не були відображені в його декларації. З цієї суми 51 тис. доларів США суд постановив повернути. Вказані обставини дають підстави для висновку про достатність ресурсів для життя підозрюваного в умовах розшуку, що підвищує ймовірність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

2) Щодо ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні

26.Суд погоджується з висновками слідчого судді, що вказаний ризик продовжує існувати.

27.При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).

28.Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

29.За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

30.Оскільки свідками у цьому провадженні є (1) працівники Чернігівської РДА та приймали участь в виданні розпорядження щодо розроблення детального плану території земельних ділянок, (2) власники земельних ділянок, щодо яких видано розпорядження, (3) заявник, та зазначені особи не допитані судом, то продовжує існувати ризик незаконного впливу на них.

(2) Щодо законності продовження строку домашнього арешту на етапі відкриття матеріалів кримінального провадження в порядку статті 290 КПК

31.Суд погоджується з висновком слідчого судді про можливість продовження строку домашнього арешту на етапі відкриття матеріалів кримінального провадження в порядку статті 290 КПК.

32.В апеляційній скарзі захисники зазначили, що відповідно до частини 6 статті 181 КПК строк тримання підозрюваного під домашнім арештом може бути продовжено лише в межах строку досудового розслідування, тоді як визначений слідчим суддею строк запобіжного заходу виходить за межі строків досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. На момент постановлення оскаржуваної ухвали досудове розслідування було завершено, адже 22.02.2021 сторона обвинувачення повідомила про відкриття матеріалів кримінального провадження в порядку статті 290 КПК.

33.При оцінці цього доводу захисту слід виходити з системного тлумачення положень КПК щодо призначення строків досудового розслідування, а також мети та підстав застосування запобіжних заходів.

34.Так, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (частина 1 статті 219 КПК).

35.Після повідомлення особі про підозру законодавець обмежив здійснення досудового розслідування скороченими строками.

36.Виходячи з системного тлумачення положень КПК, Суд дійшов висновку, що призначення строків досудового розслідування полягає в тому, щоб регламентувати часовий проміжок для отримання стороною обвинувачення доказів (частина 1 статті 84 КПК). Зазначене підтверджується, зокрема, таким: (1) предметом діяльності органів досудового розслідування є збирання доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, оскільки саме на сторону обвинувачення покладається обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК (стаття 91, частина 1 статті 92 КПК); (2) здійснення досудового розслідування до внесення відомостей або без такого внесення не допускається (частина 3 статті 214 КПК); (3) слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною 3 статті 333 КПК. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими (частина 8 статті 223 КПК); (4) слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні (частина 1 статті 223 КПК); (5) прокурор продовжує строк досудового розслідування, якщо переконається, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об`єктивних причин (частина 6 статті 295 КПК); (6) слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, зокрема, якщо слідчий не доведе, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об`єктивних причин (частина 5 статті 295-1); (7) після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного (частина 5 статті 280 КПК); (8) у разі визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акту чи клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, сторона обвинувачення зобов`язана повідомити сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (частина 1 статті 290 КПК); (9) строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 КПК, не включається у строки, передбачені статтею 219 КПК (частина 5 статті 219 КПК).

37.Таким чином, КПК пов`язує межі строків досудового розслідування саме з рамками отримання стороною обвинувачення доказів, а завершення досудового розслідування - з достатністю зібраних доказів і не пов`язує з припиненням вжиття інших процесуальних заходів, які не стосуються отримання доказів стороною обвинувачення, зокрема, застосуванням запобіжних заходів.

38.Враховуючи те, що: (1) заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (частина 1 статті 131 КПК) та метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК (частина 1 статті 177 КПК); (2) підставою для застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених статтею 177 КПК; (3) завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження в порядку статті 290 КПК не є підставою для відмови в застосуванні запобіжного заходу чи підставою для припинення запобіжного заходу; (4) зазначений етап є складовою стадії досудового розслідування, під час якої судовий контроль за дотриманням прав і свобод людини здійснює слідчий суддя; (5) тривалість цього етапу КПК не обмежується певним строком та залежить від строку ознайомлення з матеріалами; (6) строк ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку статті 290 КПК не включається в строк досудового розслідування (частина 5 статті 219 КПК), то продовження строку застосування запобіжного заходу під час досудового розслідування на етапі відкриття матеріалів кримінального провадження є законним та не може обмежуватись строком досудового розслідування, визначеним відповідно статті 219 КПК.

39.У цьому провадженні на етапі відкриття матеріалів іншій стороні існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення (що не заперечується в апеляційній скарзі) та слідчим суддею обґрунтовано встановлено продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1 та 3 частини 1 статтею 177 КПК. Отже, існують передбачені КПК умови для застосування запобіжного заходу. Строк дії оскаржуваної в частині визначення строку тримання підозрюваного під домашнім арештом не перевищує двох місяців. Продовження строку слідчим суддею домашнього арешту до 30.03.2021 не перевищує максимального сукупного строку застосування цього запобіжного заходу та обумовлено невеликим обсягом матеріалів досудового розслідування, з якими необхідно ознайомитись в порядку статті 290 КПК. З цих підстав слідчий суддя законно продовжила підозрюваному строк тримання під домашнім арештом до 30.03.2021 включно.

40.Доводів, що спростовують законність висновків слідчого судді, в апеляційній скарзі не міститься.

41.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (пункт 1 частини 3 статті 407 КПК).

42.З наведених мотивів, апеляційну скаргу захисників слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді -залишити без змін.

43.Керуючись статтями 177, 181, 199, 219, 404, 405, 407, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1.Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.03.2021 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Г. Михайленко

Судді І. О. Калугіна

О. Ю. Семенников